Ухвала

від 24.10.2024 по справі 452/4442/23

САМБІРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 452/4442/23

Провадження № 1-в/452/90/2024

УХВАЛА

іменем України

24 жовтня 2024 року Самбірський міськрайонний суд Львівської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у порядку ч. 4 ст. 107 КПК України в місті Самборі Львівської області подання провідного інспектора Самбірського РВ філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області про звільнення від відбування покарання у зв`язку з декриміналізацією діяння стосовно засудженого ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 засуджений вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 17 листопада 2023 року за ч. 4 ст. 1845 КК України до покарання у виді п`яти років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України особу звільнено від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1(один) рік.

Провідний інспектор Самбірського РВ філії Державної установи «Центр пробації» звернулася до суду з поданням,у якому просить вирішити питання про приведення вироку суду у відповідності до Закону №3886-ІХ від 18.07.2024р. «Про внесення змін до Кодексу України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких питань діяльності правоохоронних органів», яким декриміналізовано діяння, що було вчинено ОСОБА_2 .

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні 14.10.24р. підтримав подання, на сьогодні подав заяву про розгляд справи у його відсутності, не заперечив проти задоволення подання про звільнення засудженого від відбуття покарання; представник центру пробації та засуджений ОСОБА_2 до суду не прибули, аналогічно подали заяви про розгляд подання без їх участі, просили таке задовольнити.

Дослідивши матеріали подання, суд приходить до переконання, що звернення підлягає задоволенню із наступних підстав:

Відповідно до пункту 13 частини 1статті 537КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другоюстатті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3статті 74 Кримінального кодексу України.

Згідно ч. 2 ст.ст.74КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання; слід зазначити, що застосування положень цієї норми ґрунтується на положенняхст. 58 Конституції Українипро зворотню дію законів та інших нормативно-правових актів таст. 5 КК Українипро зворотну дію кримінального закону у часі.

Так, згідно із ч. 1ст. 5 КК Українизакон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, має зворотну дію у часі. Це означає, що він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється судом (ч. 1ст. 74 КК).

Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинногоКримінального кодексупевної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частиниКримінального кодексупевних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частиниКК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема,Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вказана в ч. 2ст. 74 КК Українипідстава застосовується у випадках, коли особу вже засуджено за вчинення діяння.

Звільнення від відбування покарання на підставі ч. 2ст. 74 КК Україниможна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, - засудження особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставіст. 75 КК Україничи виконання вироку відстроченест. 536 КПК України). При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Слід зазначити, що вказана підстава є обов`язковою для застосування судом. Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч. 2ст. 74 КК Українизавжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно вироку Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 17 листопада 2023 року ОСОБА_2 засуджений за ч. 4ст. 185 КК України до покарання у виді п`яти років позбавлення волі з іспитовим терміном на один рік.

Зі змісту вказаного вироку вбачається, що ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) в умовах воєнного стану, завдавши майнову шкоду фермерському господарству «Залужани» загальною вартістю 2055грн.

Відповідно до положенняст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакціїЗакону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 1 ст.5КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно дост.58Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Згідно вироку Самбірського міськрайонного суду від 17.11.2023р. ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану на загальну суму 2055грн., що станом на момент вчинення крадіжки складає суму менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином на засудженого ОСОБА_2 розповсюджується діяЗакону України №3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024 та, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати. Тому, із урахуванням, що ОСОБА_2 засуджено за діяння, караність якого законом усунена, суд дійшов до висновку, що подання є обґрунтованим та особа підлягає звільненню від покарання.

Керуючись ст. 74 КК України, ст. 537, 539 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Звільнити засудженого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-від покаранняу видіп`яти роківпозбавлення волі,призначеного завироком Самбірськогоміськрайонного судуЛьвівської областівід 17.11.2023р.по кримінальномупровадженні пройого обвинуваченняза ч.4ст.185КК України,-у зв`язку із декриміналізацією.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів із дня її оголошення.

Суддя