Рішення

від 16.10.2024 по справі 688/3019/24

ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/3019/24

№ 2/688/897/24

Рішення

Іменем України

(заочне)

16 жовтня 2024 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючого - судді Березюк Н.П.,

за участю: секретаря судового засідання Кулеші Л.М.,

позивачки ОСОБА_1 ,

її представника ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Занов`яка Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Органу опіки та піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради, про позбавлення батьківських прав,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог.

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, посилаючись на те, що з 12.02.2022 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, 10.06.2024 звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу. Від шлюбу з відповідачем у них є неповнолітні діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З початком військової агресії російської федерації, вона з відповідачем та дітьми евакуювалися до Німеччини, де у них народилася донька ОСОБА_10 . Ще під час її вагітності у них з відповідачем погіршилися стосунки, відповідач перестав приймати участь у веденні домашнього господарства, уникав господарських справ по дому, не допомагав у вихованні дітей, зазначаючи, що ні вона, ні діти його не цікавлять, він бажає жити на власний розсуд. Після народження доньки ОСОБА_10 та повернення в Україну у вересні 2023 року, шлюбні відносини між ними припинилися. Причиною припинення сімейних відносин стало вживання відповідачем алкоголю та наркотичних речовин. В стані алкогольного та наркотичного сп`яніння відповідач поводився неадекватно, ламав та бив побутові речі, вчиняв сварки, принижував дітей, відбирав гроші, які вона отримувала на дітей. Вона зверталась по допомогу до Окружного управління у справах молоді Регенсбурга (Німеччина), яке зобов`язало відповідача двічі на тиждень здавати аналіз на наявність наркотичних речовин, не допускати наявності наркотичних речовин у побуті, не здійснювати догляд дітей наодинці без присутності матері, проходити не менше трьох наркологічних консультацій, проходити замісну терапію, про що надавати підтвердження. Після даного звернення відповідач припинив спілкування з нею та дітьми. Відповідач не цікавиться життям дітей, не піклується про них, свідомо не бере участі у їх вихованні, не виявляє турботу про дітей не цікавиться їх навчанням. Відповідач веде асоціальний спосіб життя, сенс його життя полягає у вживанні наркотичних речовин. Змінювати свої життєві пріоритети відповідач не бажає, своїм способом життя створює реальну загрозу для життя та здоров`я дітей, своєю поведінкою подає для дітей зразок байдужого, зневажливого ставлення до сім`ї, людей, що негативно впливає на формування їх світогляду, моделі сім`ї, взаємодії дітей з іншими дітьми. Відповідач самоусунувся та свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків. Відповідно до висновку органу опіки і піклування встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а тому орган опіки і піклування вважає за доцільне позбавити його батьківських прав відносно їх дітей.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позов підтримали з підстав, викладених у ньому. Позивачка суду пояснила, що познайомилася з відповідачем, коли у неї вже було троє дітей ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . У них народився син ОСОБА_14 , тому вирішили зареєструвати шлюб, відповідач, шляхом звернення до органу реєстрації актів цивільного стану, визнав батьківство щодо її дітей. З початком війни поїхали до Німеччини, де у них народилася донька ОСОБА_10 . Відповідач став зловживати наркотичними засобами. Всі гроші, в т.ч. допомогу на дітей витрачав на придбання чергової «дози», в стані наркотичного сп`яніння агресував, бив її, діти боялися його, особливо у стані наркотичного сп`яніння, а тому вона змушена була звернутися за захистом до відповідних служб. Однак вжиті заходи не привели до зміни його поведінки. В подальшому вони переїхали до Норвегії, щоб припинити спілкування відповідача з друзями, з якими він почав вживати наркотичні засоби, однак це не привело до зміни його способу життя, тому вона з дітьми повернулися в Україну. На даний час з відповідачем розлучені, відповідач повністю самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, дітьми не цікавиться, у зв`язку з чим просила позов задовольнити.

Позиція відповідача.

Відповідач ОСОБА_4 у підготовче та судові засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення засідань повідомлявся за останнім відомим місцем проживання та місцезнаходженням його майна, а також шляхом опублікування відповідного оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, вважається повідомленим про розгляд справи. Відповідач заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у його відсутності не надав, не повідомив про причину неявки, відзив на позов не подав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору органу опіки та піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради Занов`як І.С. у судовому засіданні позов підтримав, вважав за доцільне позбавити відповідача батьківських прав.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

04.07.2024 позивачка звернулася до суду з даним позовом.

08.07.2024 суд отримав інформацію є Єдиного державного демографічного реєстру щодо ОСОБА_4 , у якому відсутні відомості про адресу реєстрації.

11.07.2024 суд отримав відомості з виконавчого комітету Шепетівської міської ради про відсутність інформації щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_4

18.07.2024 суд на підставі довідки голови ОСББ про останнє відоме місце проживання відповідача (без реєстрації місця проживання) та знаходження його майна, постановив ухвалу якою відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 12.09.2024.

12.09.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 08.10.2024, у якому постановлено ухвалу протокольної форми про заочний розгляд справи, оголошено перерву для допиту свідка.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між сторонами виникли правовідносини щодо виконання обов`язків по вихованню та утриманню дітей, які регулюються нормами Сімейного кодексу України (далі СК України).

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі та є батьками дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Діти проживають з матір`ю по АДРЕСА_1 та перебувають на її повному утриманні.

Відповідач не зумів створити неповнолітнім дітям рівень життя, достатній для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Він не займався вихованням дітей, не надавав кошти на їх утримання, отримувану позивачкою грошову допомогу на дітей, витрачав на власні потреби, в т.ч. на придбання спиртних напоїв та наркотичних речовин.

Відповідач зловживає наркотичними речовинами, у зв`язку з чим соціальні служби Німеччини, де сторони тимчасово проживали після початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, надавали відповідні рекомендації щодо поводження з дітьми, заборонили здійснювати догляд дітей наодинці, без присутності матері, зобов`язали відповідача проходити замісну терапію, здавати аналізи, про що подавати відповідні підтвердження, проходити наркологічні консультації. Проте надані рекомендації відповідач не виконував, психологічна атмосфера в сім`ї була нестабільна, під впливом наркотичних засобів відповідач влаштовував сварки, вдавався до побоїв дружини у присутності дітей, що негативно впливало на їх життя та розвиток. Діти бояться батька та не бажають із ним залишатися наодинці.

На даний час шлюб між сторонами розірвано, відповідач не цікавиться дітьми, участі у їх вихованні не приймає, матеріальної допомоги на їх утримання не надає, не турбується фізичним, моральним розвитком дітей.

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4 щодо дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Вказані обставини встановлені поясненнями позивачки, показаннями свідка ОСОБА_15 та письмовими доказами: копією свідоцтва про шлюб, копіями свідоцтв про народження дітей; відомостями окружного управління у справах молоді Регенсбурга (Німеччина), рішенням виконавчого комітету Шепетівської міської ради від 21.09.2023 про визначення місця проживання дітей з матір`ю; висновком органу опіки та піклування від 18.10.2023; відомостями про склад сім`ї, копіями паспортів та іншими матеріалами справи.

Норми права, які застосував суд.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 2, 3, 5 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).

Згідно зі ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають, зокрема, один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до п.п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування; медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

За змістом ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток і утримувати дитину до досягнення нею повноліття на рівні, який дозволяє забезпечити її повноцінне життя.

Оцінка суду.

Заслухавши пояснення позивачки, її представника, представника третьої особи, показання свідка, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

В рішенні ЄСПЛ від 10 вересня 2019 року у справі «Странд Лоббен та інші проти Норвегії» (Strand Lobben and Others v. Norway, заява № 37283/13) зазначено, що коли інтереси дитини суперечать інтересам батьків, органи влади повинні встановлювати справедливий баланс цих інтересів, при цьому особливе значення надається найкращим інтересам дитини.

Як правило, найкращі інтереси дитини вимагають, з одного боку, щоб зв`язки дитини з її сім`єю підтримувалися, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною для життя та розвитку дитини, оскільки порушення сімейних зв`язків означає від`єднання дитини від її коріння. З цього слідує, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише за вкрай виняткових обставин і що має бути зроблено все для збереження особистих відносин та «відновлення» сім`ї.

У матеріалах справи містяться переконливі докази винної поведінки відповідача щодо ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей.

Судом встановлено, що атмосфера, яку створив відповідач у сім`ї, виявилася особливо непридатною для їх життя та розвитку. На даний час відповідач тривалий час не спілкується з дітьми, не цікавиться їх потребами і, як наслідок, не має тісного психологічного зв`язку з ними. Навпаки, його поведінка у побуті, зловживання наркотичними засобами загрожувала інтересам, фізичному здоров`ю та життю дітей.

Суд вважає, що у цій справі державні органи країни де тимчасово проживала сім`я, намагалися запобігти завданню шкоди інтересам неповнолітніх дітей зі сторони їх батька, однак це не принесло позитивного результату.

Відповідач протягом «розумного часу» без поважних причин ухиляється від виконання батьківських обов`язків, свідомо нехтує ними. Відповідач втратив зв`язок із позивачкою та дітьми, за останнім місцем проживання відсутній, його місцезнаходження не відоме. Змінювати свої життєві пріоритети відповідач не бажає, своїм способом життя створює реальну загрозу для життя та здоров`я дітей, своєю поведінкою подає для дітей зразок байдужого, зневажливого ставлення до сім`ї, людей, що негативно впливає на формування їх світогляду, моделі сім`ї.

На засідання органу опіки та піклування та в судове засідання відповідач не з`явився, що додатково свідчить про відсутність у нього наміру налагодити зв`язок з дітьми та байдуже ставлення до долі дітей. Свої батьківські обов`язки, без поважних причин, відповідач повністю поклав на позивачку - матір дітей та відмовився від підтримання контактів з дітьми.

Обов`язок нести відповідальність за дитину, її фізичний і моральний розвиток, її соціальне буття, здійснення прав щодо її захисту покладено на батьків. Обставини справи свідчать про небажання відповідача займатися вихованням дітей, оскільки він не вчинив будь-яких дій, які б свідчили про його намір змінити обставини свого життя, виховувати дітей, створити для них гідні умови та забезпечити їм достатній рівень життя.

Врахувавши конкретні обставини справи, «якнайкращі інтереси дітей», а також те, що відповідач не підтримує стосунків з дітьми протягом тривалого часу, не цікавиться їх життям, свідомо самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, суд дійшов висновку про застосування до відповідача крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення його батьківських прав, оскільки він злісно ухиляється від виконання батьківських обов`язків. Матеріали справи не містять доказів того, що йому перешкоджали у спілкуванні з дітьми.

На переконання суду, позбавлення батьківських прав призведе до безумовного покращення життя неповнолітніх дітей.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України на відповідача покладаються витрати позивачки по сплат судового збору.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 430 ЦПК України, ст. ст. 150, 164, 165, 166, 180, 181, 183 СК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - органу опіки та піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради, про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1211,20 грн сплаченого судового збору

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення або після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу не було подано, або рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , місце проживання не відоме, РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області, місцезнаходження: вул. Соборності,4, м. Шепетівка, Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04060789.

Повний текст рішення складено 25.10.2024

Суддя Неоніла БЕРЕЗЮК