Рішення

від 15.10.2024 по справі 766/5899/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/5899/24

н/п 2/766/9611/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15 жовтня 2024 р. Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

Головуючого судді - Скрипніка Л.А.,

секретаря судового засідання Бівалькевич А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Ніколенко Ірини Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалтея» про розірвання трудового договору,

ВСТАНОВИВ:

1.Позиції сторін, процесуальні дії

До Херсонського міського суду Херсонської області надійшла позовна заява адвоката Ніколенко Ірини Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалтея» про розірвання трудового договору та просить суд розірвати трудовий договір №2036, укладений на невизначений строк між ОСОБА_1 та ТОВ «Амалтея».

Позовні вимоги позивач обґрунтовує таким, що ОСОБА_1 згідно наказу від 19.10.2016 року № 637-к прийнята швачкою на ТОВ Амалтея. Позивач 17.11.2023 року направила відповідачу на юридичну та фактичну адресу підприємства заяву про звільнення, яку було повернуто відправнику у зв`язку з відсутністю адресата за зазначеною адресою.

Позивачка зверталась до Херсонського обласного центру зайнятості на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану» від 21.04.2022 № 2220-IX, яким внесені зміни до абз. 2 ч. 4 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» згідно з яким внутрішньо переміщені особи, а також особи, які перебувають на територіях, на яких ведуться бойові дії можуть припинити трудовий договір в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості заяву на ім`я роботодавця про припинення трудового договору за встановленою формою, про що центром зайнятості повідомляються роботодавець (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними), територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику та територіальний орган Пенсійного фонду України, однак Центр зайнятості не прийняв заяву, а лише в усній формі надав відповідь, що оскільки вона є пенсіонеркою, центр зайнятості не може прийняти заяву і надати статус безробітного.

Таким чином, свої зобов`язання позивачка виконувала до того часу, доки відповідач надавав їй роботу. З тих пір, як відповідач припинив надавати роботу, у зв`язку з тим, що Херсонська міська територіальна громада Херсонської області була тимчасово окупованою територією з 01.03.2022 по 11.11.2023, з 11.11.2022 року до 01.05.2023 року була територією можливих бойових дій та з 01.05.2023 є територією активних бойових дій, вона не має можливості звільнитися за власним бажанням у встановленому законодавством України порядку, не може звернутися до Херсонського міського центру зайнятості із заявою про звільнення у зв`язку з тим, що має статус «працюючий пенсіонер», не має можливості отримати статус «непрацюючий пенсіонер» хоча фактично не працює та не отримує заробітну платню. Відсутність запису в трудовій книжці про звільнення та відсутність наказу про звільнення перешкоджає їй здійснити перерахунок пенсії та отримувати пенсію за віком, як непрацюючому пенсіонеру, тобто порушує її права в частині пункту 2.21 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24.04.2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Встановлено відповідачу строк п`ятнадцять днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, протягом якого відповідач має право подати відзив на позовну заяву, з урахуванням вимог статті 178 ЦПК України.

Представники відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Жодних заперечень з приводу позовних вимог, як і жодних заяв чи клопотань з приводу розгляду справи на адресу суду від відповідача не надходило.

Згідно отриманих судом відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на час прийняття судом рішення відповідачі значяться зареєстрованими, у процесі припинення не перебувають, а їх місцезнаходження відповідає даним вказаним позивачами у позові.

Позивач та її представник в призначене судове засідання не з`явились, від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення по справі заочного рішення заперечень не подала.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність у справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, на підставі положень ст. 280 та у відповідності до ст. 281 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

Суд, дослідивши надані та долучені до матеріалів справи докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Так судом встановлено, що згідно наказу від 19.10.2016 року № 637-к ОСОБА_1 прийнята швачкою на ТОВ «Амалтея» починаючи з 21.10.2016 року, що вбачається із записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 .

Згідно довідки Пенсійного фонду України за формою ОК05 у графі відомостей про страхувальника позивача значиться ТОВ «Амалтея» код 21298452 починаючи з лютого 2021 року, коли почали надходити відповідні страхові внески. Останній страховий внесок відповідачем було здійснено за грудень 2021 року.

Поштовим зверненням до відповідачів від 17.11.2023 року позивач просила повідомити її про стан трудового договору та звільнити її з посади сплативши відповідні кошти, проте вказане звернення залишилося без відповіді та реагування. Лист повернувся 07.02.2024 року.

Відповідно до даних сервісу перевірки контрагентів ТОВ «Амалтея» станом на 15.11.2023 року не перебуває в процесі припинення, як і станом на час прийняття судом рішення по справі.

3.Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спеціальним законом, який регулює трудові правовідносини та визначає механізм захисту трудових прав працівників є Кодекс законів про працю України.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Пунктом 1 частини першої статті 23 КЗпП України визначено, що трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк.

Згідно зі ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є: угода сторін; закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення; призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу; розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45); переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду; відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці; набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи; укладення трудового договору (контракту), всупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції», встановленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення; з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади»; набрання законної сили рішенням суду про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави стосовно особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках; підстави, передбачені контрактом; підстави, передбачені іншими законами.

У відповідність до пункту 4 статті 36 КЗпП України однією з підстав розірвання трудового договору є ініціатива працівника. Статтею 38 КЗпП України визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Трудове законодавство не передбачає обов`язкового двотижневого відпрацювання перед звільненням за власним бажанням, у ст. 38 КЗпП України визначено лише обов`язок працівника письмово попередити роботодавця про наступне звільнення за два тижні. Таке попередження не залежить зокрема від того, чи працює працівник у момент попередження, й роботодавець, навіть у такому випадку, не вправі відмовити йому у звільненні після спливу строку попередження.

Таким чином, з відомостей ПФУ можна дійти висновку про фактичне припинення трудових відносин між сторонами починаючи з січня 2022 року.

Проте на вимогу позивача від 17.11.2023 року повідомити її про стан трудового договору та звільнити її з посади відповіді не надійшло, як і не надійшло жодних пояснень та заперечень від відповідача щодо розглядуваного судом позову.

Окрім того, заявою від 05.02.2024 року позивач звернулась до відповідачів шляхом направлення поштовою кореспонденцією, із завою про звільнення, яка проте повернулась 07.02.2024 року із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", хоча така адреса відповідачів значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Законодавство про працю встановлює всесвітню охорону трудових прав працівників (ч.2 ст. 1 цього Кодексу). Статтею 48 КЗпП України встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться записи про звільнення. Записи в трудовій книжці про звільнення вносяться власником або уповноваженим ним органом у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). З кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про звільнення власник або уповноважений ним орган зобов`язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці. Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом. Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер. Днем звільнення вважається останній день роботи. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати (ст.49 КЗпП України).

Приписи статті 43 Конституції України та статті 22 КЗпП України забороняють будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору. Конституційний Суд України розглядає право на працю, визначене статтею 43 Конституції України, як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом (Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004, № 14-рп/2004, від 16.10.2007, № 8-рп/2007 та від 29.01.2008, № 2-рп/2008). Свобода праці передбачає можливість особи займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по своїй суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації. Припинення трудових відносин тісно пов`язано зі свободою його праці, оскільки праця може виконуватися саме до того часу поки останній не вирішить припинити її виконання або з інших підстав. При цьому, припинення трудових правовідносин має безпосередній вплив на можливість мати реалізацію прав на зайнятість (не заборонену законодавством діяльність осіб, пов`язану із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі), працевлаштуванням на роботі (посаді).

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позивач належним чином, у визначеному законом порядку повідомив відповідача про намір припинити трудові відносини та звільнитися з роботи за власним бажанням.

Згідно ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 76 , ч. 1, 2 ст. 77, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1,3 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Таким чином, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті та їх належність, допустимість, достовірність, достатність, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому, на переконання суд, датою припинення трудових відносин слід вважати саме з 21.02.2024 року, тобто через два тижні після повернення поштового відправлення від відповідача, із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", хоча ця адреса значиться в реєстрі юридичних осіб, яким позивач направляла письмову заяву про звільнення, в якій будь-якої іншої дати, з якої б позивач бажала вважати її звільненою не зазначено.

4.Щодо судових витрат

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 968,95 грн.

Позивач не просила стягнути з відповідача судові витрати.

5.Заходи забезпечення позову (заяви).

Заходи забезпечення позову не застосовувались.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.12,81,141,229,247263-265,268,273, 280-282 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов адвоката Ніколенко Ірини Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалтея» про розірвання трудового договору задовольнити у повному обсязі.

Безстроковий трудовий договір, укладений 19.10.2016 року між ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Амалтея» код ЄДРПОУ 21298452 на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України розірвати починаючи з 21.02.2024 року за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Херсонський міський суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Амалтея" ел.пошта office@amalteya.kherson.ua тел. 380552491093 адреса Херсонська область, Херсонський район, с. Музиківка, вул. Карла В. буд. 1-в, 75023 ЄДРПОУ 21298452.

Повний текст рішення виготовлено 18.10.2024 року .

Суддя Л.А. Скрипнік