Рішення

від 21.10.2024 по справі 739/1677/24

НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 739/1677/24

Провадження № 2-о/739/52/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Чепурка В.В.,

за участю:

секретарів судового засідання Лукаш Н.Я., Шкурат О.Г.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

заінтересованих осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника заінтересованої особи ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_5 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , служба у справах дітей Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту перебування малолітньої дитини на утриманні та вихованні,

В С Т А Н О В И В:

1. Описова частина

Стислий виклад позицій учасників справи

ОСОБА_5 (далі заявник), діючи через свого представника ОСОБА_6 , звернувся до суду із заявою про встановлення факту перебування на його утриманні та вихованні малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свою заяву мотивує тим, що з 08 червня 2019 року він перебуває у шлюбі зі ОСОБА_2 . У шлюбі в них народилося двоє дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . При цьому у дружини є дитина від попереднього шлюбу ОСОБА_7 , який проживає разом з ними Їхня родина має статус багатодітної. Саме він повністю утримує ОСОБА_7 та займається його вихованням, що можуть підтвердити свідки. Відповідно посилаючись на положення статей 293, 315, ЦПК України, статей 7, 268 Сімейного кодексу України (далі СК України) заявник просить встановити факт перебування малолітнього ОСОБА_7 на його утриманні та вихованні, що необхідне йому для отримання відстрочки від мобілізації згідно статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_5 подало до суду заперечення проти заяви в яких зазначає, що розірвання шлюбу між батьками та їх окреме проживання не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від виконання обов`язків щодо дитини. Заявник є вітчимом ОСОБА_7 і згідно статті 260 СК України має право брати участь у вихованні свого пасинка. При цьому згідно статті 268 СК України вітчим зобов`язаний утримувати малолітнього пасинка, який з ним проживає, якщо у нього немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх барів та сестер, або ці особи з поважних причин не можуть надавати належне утримання. Також зазначається, що у малолітнього ОСОБА_7 є біологічний батько, докази відсутності у дитини рідних діда, баби, повнолітні братів та сестер немає. Також вказується, що відсутність відкритих виконавчих проваджень про стягнення з біологічного батька аліментів на утримання його сина не свідчить, що останній не сплачує їх, оскільки він може сплачувати аліменти добровільно.

Заявник у судове засідання не з`явився, при цьому його представник ОСОБА_1 у режимі відеоконференції заяву підтримав та просив її задовольнити з підстав, вказаних у заяві, також вказав, що біологічний батько ОСОБА_10 дійсно живий і має утримувати свого сина, і хоча заявник, як вітчим, законодавством не зобов`язаний утримувати пасинка, однак це не свідчить, що він не утримує останнього. Крім того зазначив, що факт утримання заявником малолітнього ОСОБА_7 підтверджується показаннями свідків, допитаних у судовому засіданні.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні заяву підтримала та просила її задовольнити повністю, при цьому пояснила, що вона є дружиною заявника, в їхній сім`ї виховуються троє дітей і її чоловік утримує їх, зокрема й малолітнього ОСОБА_7 , батьком якого є ОСОБА_3 . Приблизно три місяці тому ОСОБА_7 пішов до свого біологічного батька і той намагався дати йому гроші та вимагав розписку про їх отримання в присутності своєї співмешканки та ще двох чоловіків. Вказані кошти дитина віддала їй. При розлученні вони домовилися, що вона сама буде утримувати сина, відповідно до суду із заявою про стягнення аліментів не зверталася. У подальшому біологічний батько ОСОБА_10 інколи передавав кошти на утримання сина. Далі вона одружилася зі ОСОБА_5 і до 2022 року вони проживали в м. Чернігові і Назар жив з ними. У 2022 році вони повернулися до м. Новгорода-Сіверського, Назар періодично ходив до свого біологічного батька. При цьому її чоловік ОСОБА_5 купував для всієї сім`ї продукти, одяг, возить дітей до лікарів та ставить до ОСОБА_10 як до свого сина, вони мають спільний бюджет, будинок, автомобіль. Раніше ОСОБА_3 періодично надавав кошти на утримання дитини, також він цікавився навчанням сина, купував йому подарунки. Стосовно того, чому з ОСОБА_3 не стягувалися аліменти пояснила, що їй не потрібні гроші на утримання сина, оскільки їхню сім`ю утримує її чоловік. Також заявила, що вона хоче встановити факт утримання її чоловіком малолітнього ОСОБА_10 , при цьому не прагне позбавити біологічного батька останнього його батьківських прав.

Заінтересована особа ОСОБА_3 у судовому засіданні висловився проти задоволення заяви та пояснив, що після розлучення він постійно допомагав грошовими коштами своїй колишній дружині утримувати їхнього сина. Після початку бойових дій у 2022 році він пропонував дружині забрати сина з м. Чернігова до себе, однак вона відмовилася. У 2024 році в чоловіка його колишнього дружини ОСОБА_5 почалися проблеми. Тоді колишня дружина попросила його написати заяву про відмову від їхнього спільного сина для того, щоб її чоловіка не мобілізували, однак він не погодився на це. Після того вона перестала приймати від нього кошти, мотивуючи це тим, що він їм не допоміг. Також кілька місяців тому він дав сину, який періодично приходив до нього, кошти, призначені на його утримання, аби він передав їх своїй матері та попросив підписатися про їх отримання. Це необхідно було для того, що у разі необхідності підтвердити факт надання коштів на утримання дитини. Після того його колишня дружина зателефонувала йому і повідомила, що вони з чоловіком будуть самі утримувати ОСОБА_10 . Тоді він відкрив на ім`я сина картковий рахунок на який щомісяця перераховує кошти, призначені для утримання сина, однак колишня дружина відмовляється брати банківську картку. Також колишня дружина почала налаштовувати сина проти нього. Крім цього він постійно надає кошти сину, коли зустрічає його. Як батько він цікавиться навчанням сина і намагається впливати на нього аби він краще вчився.

Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_6 у судове засідання не з`явився, при цьому подав заяву про розгляд справи без його участі в якій вказав, що заперечує проти задоволення заяви з підстав, викладених у письмових запереченнях, поданих до суду.

Представник заінтересованої особи служби у справах дітей Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області у судовому засіданні висловилася за задоволення заяви.

Заяви та клопотання учасників справи

Заяв та клопотань учасники справи до суду не подавали.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 17 липня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.

Ухвалою суду від 13 серпня 2024 року до участі у справі в якості заінтересованої особи залучено ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Інших процесуальних дій у справі не вчинялося.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи

Заслухавши вступне слово учасників справи, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено, заявник та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі з 08 червня 2019 року (а.с. 21).

У шлюбі в них народилося двоє дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 24-25).

Ще до одруження із заявником ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , який було розірвано рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 08 вересня 2015 року (а.с. 32). Під час цього шлюбу в них народився син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком якого є ОСОБА_3 (а.с. 26).

Як вбачається, заявник, його дружина, їхні спільні діти та малолітній ОСОБА_3 зареєстровані та постійно проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 27, 28).

Сім`я заявника та його дружини, в якій виховуються троє дітей, має статус багатодітної (а.с. 23).

З актів обстеження умов проживання сім`ї заявника вбачається, що за вказаною вище адресою всім дітям створені належні умови для проживання та виховання, у дітей є окремі спальні місця, вони забезпечені одягом, харчуванням, засобами гігієни, необхідною технікою. Вихованням старшого сина займається матір та її чоловік, батько старшого сина також спілкується з ним та дарує подарунки на свята (а.с. 29-30).

Згідно довідки від 10 червня 2024 року заявник працевлаштований, працює на посаді інспектора відділу служби безпеки ТОВ «СОК «Монітор» (а.с. 34).

Частиною другою статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Згідно пункту 3 додатку 5 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМ України №560 від 16 травня 2024 року документами, що підтверджують право на відстрочку за пунктом 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» є свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов`язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов`язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов`язаного відповідно до положеньстатті 315Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.

Отже, враховуючи наявність у заявника та його дружини двох спільних дітей, встановлення факту перебування на утриманні заявника дитини його дружини від попереднього шлюбу має юридичне значення для заявника, оскільки даний факт може бути підставою для звільнення його від призову на військову службу під час мобілізації.

Допитані у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 дали показання про те, що вони знайомі з родиною заявника в якій виховується троє дітей, зокрема й ОСОБА_7 . Заявник виховує всіх трьох дітей, відводить їх на гуртки, також утримує їх, купує їм продукти харчування та необхідні речі.

Малолітній ОСОБА_7 у судовому засіданні розповів, що проживає разом ї мамою, її чоловіком, тобто заявником, та своїми меншими сестрами. З рідним батьком він раніше спілкувався. Батько цікавився його навчанням, дарував подарунки, але останні три місяці до рідного батька він не ходить, оскільки влітку останній давав йому гроші та сказав підписатися про їх отримання, що він і зробив, а гроші передав своїй матері.

Частиною третьою статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402-ІІІ (далі - Закон № 2402-ІІІ) встановлено, що батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Частиною першою статті 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 260 СК України передбачено, що якщо мачуха, вітчим проживають однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.

Відповідно до частини першої статті 268 СК України мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

Зі змісту наведених вище положень законодавства вбачається, що незалежно від того, чи перебувають батьки у шлюбі між собою, вони зобов`язані утримувати своїх дітей. При цьому чоловік дружини, у якої є дитина від іншого шлюбу, що проживає в їхній сім`ї, в силу положень статті 260 СК України має право брати участь у вихованні такої дитини.

Водночас, обов`язок утримувати таку дитину виникає у вітчима лише у разі відсутності у дитини матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ж, якщо ці особи з поважних причин не можуть надавати дитині належного утримання.

Відповідно встановлення факту утриманні дитини її вітчимом можливе лише за умови відсутності у такої дитини рідних осіб, коло яких визначене частиною першою статті 268 СК України, а якщо такі особи є, то відповідний факт може бути встановлений за умови неможливості виконання цими особами обов`язків щодо утримання відповідної дитини з поважних причин.

З дослідженої у судовому засіданні довідки Новгород-Сіверського ВДВС у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області від 01 травня 2024 року вбачається, що на виконанні у даному відділі відсутні виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання їхнього сина ОСОБА_7 (а.с. 33).

З пояснень заінтересованої особи ОСОБА_2 вбачається, що вона аліментів з батька свого малолітнього сина не стягувала і отримувати від нього кошти на утримання спільної дитини не бажає, хоча раніше приймала від нього допомогу на утримання сина.

При цьому ОСОБА_3 , який є батьком малолітнього ОСОБА_7 , від утримання свого сина не відмовляється і бажає надавати кошти на утримання останнього, зокрема він передавав кошти колишній дружині через сина, що підтвердили як ОСОБА_2 , так і малолітній ОСОБА_7 , а після того, як останній перестав відвідувати свого батька, зважаючи на відмову ОСОБА_2 приймати допомогу, ОСОБА_3 , відкрив на ім`я сина рахунок, на який перераховує щомісяця по 3000 грн., що підтверджується дослідженими у судовому засіданні платіжними інструкціями від 14 серпня та 10 вересня 2024 року (а.с. 84-85).

Оскільки судом встановлено, що у малолітнього ОСОБА_7 є рідні батько та матір - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які зобов`язані утримувати свого синах, при цьому ОСОБА_3 від виконання своїх батьківських обов`язків не ухиляється, бажає і має можливість утримувати свого сина, а також вживає всіх можливих заходів для виконання свого обов`язку щодо утримання останнього, суд приходить до висновку, що підстави для встановлення факту перебування малолітнього ОСОБА_7 на утриманні його вітчима, тобто заявника, відсутні. У зв`язку з цим суд приходить до висновку, що заява є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 76-81, 83, 258-259, 263-268, 273, 293, 315, 319, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_5 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , служба у справах дітей Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту перебування малолітньої дитини на утриманні та вихованні відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заявник: ОСОБА_5 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа 1: ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа 2: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа 3: служба у справах дітей Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, ЄДРПОУ 04061978, місцезнаходження: Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, м. Новгород-Сіверський, вул. Захисників України, 2.

Заінтересована особа 4: ІНФОРМАЦІЯ_5 , ЄДРПОУ 09763426, місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Суддя В.В. Чепурко

Повне рішення складено 25 жовтня 2024 року.