Ухвала

від 21.10.2024 по справі 338/1381/24

БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа №338/1381/24

21 жовтня 2024 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Битківського Л.М.

з участю секретаря Чорній К.М.,

заявниці ОСОБА_1

представника заявниці ОСОБА_2 ,

представника відділу ДВС Гаєвського В.В.,

представника стягувача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Богородчани заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України , -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, застосовного щодо неї відповідно до ухвали Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 04.05.2011 року.

Подану заяву ОСОБА_1 та її представник адвокат Бігун В.П. в судовому засіданні обґрунтували тим, що рішенням Богородчанського районного суду від 15.09.2010 року, яке набрало законної сили, було задоволено заявлений ПАТ КБ "ПриватБанк" позов та стягнено в солідарному порядку з її колишнього чоловіка ОСОБА_4 , з неї ОСОБА_1 та їх сина ОСОБА_5 1032555,95 гривень заборгованості за кредитним договором. На стадії примусового виконання рішення суду відділ ДВС Богородчанського районного управління юстиції звернувся із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду його за межі України. Ухвалою суду від 04.05.2011 року подання відділу ДВС задоволено і її було обмежено у праві виїзду за межі України. Однак на даний час підстав для подальшого застосування застосованих обмежень на її думку немає.

При цьому зазначила, що не має наміру виїхати за межі України з метою ухилення від виконання судового рішення. Її постійне місце проживання в Україні. Проте у період військового стану їй важко знайти роботу, тому хотіла би мати можливість хоч періодично виїжджати на сезонні роботи закордон. Для виконання судового рішення вона зі свого боку вжила, на її думку, усіх можливих дій. Будучи майновим поручителем по кредитному договору вона під час примусового виконання судового рішення, яке було розпочате ще в 2011 році віддала стягувачу (працівникам АТ КБ «ПриватБанк») оригінали документів на нерухоме майно, яке було предметом договору застави. Однак банк дій з метою реалізації майна не вживає. Більше того, постановою державного виконавця від 10.05.2011 року виконавчий лист повернуто стягувачу і повторно банк виконавчий лист до примусового виконання з того часу не подавав. За загальним правилом строк пред`явлення його до виконання минув. Вказані обставини, на думку заявниці, свідчать про наявність підстав для скасування тимчасового обмеження її у праві виїзду за межі України.

Представник АТ «ПриватБанк» Маслій Н.В. в суді заперечив проти задоволення заяви ОСОБА_1 . Вказав, що рішення суду до цього часу боржниками не виконане. Банку дійсно 10.05.2011 року було повернуто виконавчий лист без виконання. Майно, яке перебуває у заставі банку не реалізовано. Попри те, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання у даному провадженні минув, банк не позбавлений права звернутись до суду з заявою про поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Представник ДВС ОСОБА_6 в судовому засіданні з приводу вирішення поданої заяви поклався на розсуд суду, однак зазначив, що виконавчий лист 2-518/2010 постановою від 10.05.2011 року було повернуто без виконання стягувачу і з того часу більше до Богородчанської ДВС він на виконання не поступав.

Заслухавши позицію учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява ОСОБА_1 слід задовольнити.

У відповідності до вимог ч. 3-7 ст. 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця.

За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Судом встановлено, що ухвалою Богородчанського районного суду від 04.05.2011 року за поданням відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції застосовано обмеження у праві виїзду за межі України до ОСОБА_1 до виконання ним зобов`язань, покладених судовим рішенням.

Представник Богородчанського відділу ДВС вказав на те, що виконавчий лист №2-518/2010 постановою від 10.05.2011 року повернутий без виконання стягувачу і з того часу до примусового виконання не звертався.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України" громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених п.1-9 ч.1 цієї статті. П.5 ч.1 ст.6 Закону встановлено, що обмеження у праві виїзду громадян України за кордон можуть бути встановлені, крім іншого, також у разі ухилення від виконання зобов`язань, покладених на особу судовим рішенням до виконання цих зобов`язань.

ОСОБА_1 , як майновий поручитель передала стягувачу документи на належне їй нерухоме майно, на яке може бути звернуто стягнення, що підтвердив у судовому засіданні представник стягувача. Водночас, питання реалізації цього майна у межах провадження, що здійснювалось Богородчанським відділом ДВС у 2011 році не було вирішено. Через це державний виконавець повернув виконавчий лист без виконання стягувачу. Не вирішено це питання і протягом більше, як 12 років, які минули з того часу. Повторно згадане рішення суду до виконання не зверталось. В той же час, застосоване судом щодо ОСОБА_1 обмеження у праві виїзду за межі України продовжувалась. При цьому підстав стверджувати, що боржник ухиляється від виконання покладених на нього обов`язків немає.

За таких обставин, виходячи з принципу правової визначеності, продовження застосування обмеження права ОСОБА_1 на свободу пересування на необмежений час, суперечить гарантованому праву, визначеному ст.33 Конституції України. Тому суд вважає що є підстави для скасування вжитих заходів забезпечення виконання судового рішення у спосіб винесення відповідної ухвали.

Керуючись ст. 441 ЦПК України, суд ,

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення виконання судового рішення, що були вжиті відповідно до ухвали Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 04 травня 2011 року у цивільній справі №6-12/2011 у виді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відносно громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Копію ухвали для виконання направити Голові Адміністрації Державної прикордонної служби України (м. Київ, вул. Володимирська,26)

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л. Битківський