Ухвала

від 25.10.2024 по справі 375/1743/24

РОКИТНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 375/1743/24

Провадження № 1-кс/375/148/24

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

25 жовтня 2024 року

Слідчий суддя Рокитнянського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши, у кримінальному провадженні № 12024111250000117, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.08.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, клопотання заступника начальника слідчого відділення відділення поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором, начальником Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Рокитне Київської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, українець, освіта професійно - технічна, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей немає, не депутат, не працює, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,

ВСТАНОВИВ:

25.10.2024 року заступник начальника слідчого відділення відділення поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, капітан поліції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором, начальником Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури, шляхом подання клопотання через канцелярію суду, звернувся до слідчого судді в межах кримінального провадження № 12024111250000117, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.08.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

Досудовим розслідуванням встановлено, ОСОБА_5 в порушення вищевказаними вимог законодавства, за невстановлених досудовим розслідуванням часу та обставин, з метою подальшого збуту, незаконно придбав таблетки білого кольору які містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадол), та які незаконно зберігав у власному будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 до 19.10.2024.

19.10.2024, близько 13 год. 30 хв. год. ОСОБА_5 , перебуваючи поряд з місцем свого проживання, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення, посягаючи на встановлений законом порядок обігу наркотичних засобів, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» незаконно збув шляхом продажу за гроші в сумі 600 гривень та передачею з рук в руки ОСОБА_7 блістер з вмістом 6 (шести) таблеток Метадон - ЗН, який містить в собі наркотичний засіб, обіг якої обмежено - метадон (фенадон), загальною масою 0, 132 г.

24.10.2024затримано ОСОБА_5 у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

25.10.2024 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

На переконання слідчого, обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: допитом свідка ОСОБА_7 , який повідомив, що придбав у ОСОБА_5 наркотичних речовин; протоколом обшуку від 24.10.2024 в ході якого було виявлено та вилучено блістери з таблетками Метадон - ЗН, висновком експерта від 23.10.2024 № СЕ-19/111-24/61284-НЗПРАП; затриманням особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_5 від 24.10.2024; протоколом отримання речей від 19.10.2024 в ході якого ОСОБА_7 видав, блістер з 6 таблетками метадон які він придбав у ОСОБА_5 вимогою про судимість на ОСОБА_5 .

Враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий вважає, що є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, буде:

переховуватись відорганів досудовогорозслідування тасуду, оскільки ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні злочину, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до восьми років. Усвідомлення можливості настання вказаних вкрай несприятливих для ОСОБА_5 , наслідків спонукатиме його змінювати місце проживання та уникати органу досудового розслідування/суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Також, у останнього відсутні сталі соціальні зв`язки на території Білоцерківського та Обухівського району, а ті, що наявні не стали стримуючим фактором від вчинення кримінальних правопорушень.

Свою протиправну діяльність ОСОБА_5 здійснював з ретельною підготовкою та із створенням умов для конспірації, з метою уникнення відповідальності за вчиненні діяння.

незаконно впливатина свідківу кримінальномупровадженні, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 з метою ухилення від подальшого покарання чи спотворення об`єктивної картини може впливати на свідків, які безпосередньо стали очевидцями вчинення даних кримінальних правопорушень умовлянням, підкупом чи погрозами примушуючи змінити свідчення.

перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином, станом на даний час не встановлено джерело надходження наркотичного засобу метадону; також не встановлено коло осіб, яким незаконного збував наркотичні засоби. Враховуючи, що за вчинення вказаного кримінального правопорушення передбачено покарання у виді позбавлення волі до восьми років, ОСОБА_5 перебуваючи на волі може вільно перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.

вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 будучи раніше судимим 03.07.2009 Рокитнянським районним судом Київської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України та 11.08.2017 Рокитнянським районним судом Київської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України на шлях виправлення не став та знову підозрюється у вчиненні нового злочину передбаченого ч.1 ст. 307 КК України. Крім того ОСОБА_5 не має постійного джерела доходів і як наслідок засобів для задоволення побутових потреб, проігнорувавши встановлені законом норми поведінки в суспільстві підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, що свідчить про відсутність будь-яких стримуючих факторів щодо протиправної поведінки, в тому числі кримінальних правопорушень. Слід звернути увагу на корисливі мотиви ОСОБА_5 . Тому в разі перебування ОСОБА_5 на волі, наявні передумови для вчинення останнім інших злочинів.

Враховуючи викладене вище, слідчий стверджує, що в органу досудового розслідування є всі достатні та обґрунтовані підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід не пов`язаний з ізоляцією від суспільства не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому до нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що необхідно для виконання завдання кримінального судочинства, передбаченогост. 2 КПК Українидля виконання якого орган досудового розслідування звертається із клопотанням до слідчого судді.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав посилаючись на достатність доказів, підтверджуючих обґрунтованість підозри, та існування передбачених п.п. 1, 3 та 5 ч. 1ст. 177 КПК Україниризиків.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 просив застосувати до нього запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт. Повідомив слідчому судді, що його було спровоковано на продаж наркотичного засобу. З ним проживають батьки, мати самостійно не пересувається. до складу його сім`ї входять: дружина, її неповнолітня дитина, батьки ОСОБА_5 . Крім нього, ще є рідний брат, який разом з батьками не проживає. Наркотичні засоби ОСОБА_5 вживає за рекомендацією лікарів.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, посилаючись на те, що ризики не підтверджені доказами, підозрюваного було спровоковано на вчинення кримінального правопорушення. у клопотанні слідчого не зазначено, на яких свідків може впливати підозрюваний. Під час проведення обшуку, 24.10.2024, було вилучено медичну документацію, яка підтверджує, що ОСОБА_5 вживає наркотичні засоби за рецептом лікаря. Підозрюваний проживає з батьками, дружиною, має міцні соціальні зв`язки.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.

Щодо обгрунтованості підозри

Згідно з ч. 2ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.06.2024 за № 12024111030002064 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.307 КК України, а саме про те, що 16.08.2024 до відділення поліції №1 Білоцерківського РУП надійшов рапорт в оперуповноваженого СКП ВП №1, про те, що в ході проведених оперативно-технічних заходів встановлено, що ОСОБА_5 , на території Рокитнянської територіальної громади незаконно збувають наркотичний засіб, метадон.

Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 307 КК України, стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, а саме:

-протоколом отримання речей від 19.10.2024, за інформацією якого ОСОБА_7 добровільно видав слідчому ОСОБА_6 блістер з написом «Метадон», на який вказав, що придбав його у ОСОБА_5 у процесі оперативної закупки;

-інформацією із протоколу допиту свідка ОСОБА_7 , який вказує на факт продажу ОСОБА_5 наркотичних засобів під час здійснення оперативної закупки;

-висновком експерта від 23.10.2024, відповідно до якого надані на дослідження 6 таблеток білого кольору з фрагменту блістеру містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон;

-протоколом обшуку від 24.10.2024, за даними якого, обшук було проведено за місцем проживання ОСОБА_5 , в ході якого було вилучено грошові кошти, подрібнена речовина рослинного походження у висушеному стані, листи призначення на ім`я ОСОБА_5 , паперовий згорток з вмістом невідомої речовини рослинного походження зеленого кольору, поліетиленовий зіп-пакет прозорого кольору з вмістом речовини зеленого кольору, листи призначення наркотичних засобів ТОВ «Медикал Рехаб» на ОСОБА_5 , листи призначення ТОВ Медичний центр «Нове життя ХХІ» на ОСОБА_8 та на ОСОБА_5 , поліетиленовий пакет з вмістом речовини рослинного походження у висушеному стані, листи призначення різних клінік;

-протоколом затримання від 24.10.2024, за даними якого ОСОБА_5 цього ж дня, о 18.54 год. було затримано на підставі п. 2 ч. 1 ст.208 КПК України.

Як передбачено ч. 5ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За усталеною практикою ЄСПЛ «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Щодо рівня імовірності, за якого підозра вважається обґрунтованою, то цей стандарт доказування не передбачає, що уповноважені особи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, які необхідні на наступних етапах кримінального провадження. Це пов`язано з тим, що на ранніх етапах кримінального провадження такі докази ще неможливо було здобути.

Матеріали кримінального провадження, на які посилається прокурор, при розгляді клопотання дають підстави вважати підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Щодо наявності ризиків

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Надаючи оцінку можливості підозрюваним переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів, може вдатися до відповідних дій.

Разом з тим, як передбачено правовою позицією ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Надаючи оцінку можливості підозрюваним ОСОБА_5 переховуватися від органу досудового розслідування, суду або незаконно впливати на свідків, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину, може вдатися до відповідних дій.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, санкцією якого передбачено позбавлення волі на строк до 8 років, що може бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування і суду.

Вказані обставини у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дають підстави обґрунтовано припускати можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

При встановленні наявності ризику незаконного впливуна свідків слідчий суддя враховує встановленуКПК Українипроцедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст.23,224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомуст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, .

Отже існує ймовірність того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, оскільки перебуваючи на свободі, не маючи запобіжного заходу, знаючи їх місце проживання, зможе впливати на них з метою зміни показів на такі, що не відповідають дійсності та виправдовують його як підозрюваного.

При встановленні наявності ризику, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя врахував те, що станом на даний час не встановлено джерело надходження наркотичного засобу метадону, також не встановлено коло осіб, яким незаконного збував наркотичні засоби. Враховуючи ці обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може вільно перешкодити кримінальному провадженню встановити джерела походження наркотичних засобів та виявити інших причетних до вказаного кримінального правопорушення осіб.

За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження слідчого у клопотанні щодо існування цього ризику.

Ризику вчинення підозрюваниміншого кримінальногоправопорушення слідчим суддею не встановлено. Слідчий суддя вважає цей ризик є лише припущенням слідчого, яке грунтується на минулих фактах притягнення ОСОБА_5 , за якими він був засуджений і судимості відповідно до ст. 89 КК України погашені.

Оцінюючи сукупність обставин, які визначеніст. 178 КПК України, слідчим суддею враховується: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 307 КК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному (позбавлення волі на строк до 8 років); дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 ; відсутність офіційного працевлаштування, раніше не судимого.

Згідно з ч. 1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст.177 КПК Українита, відповідно до п. 4 ч. 2ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Матеріали провадження не містять даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою.

Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу

При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

На переконанняслідчого судді,застосування запобіжногозаходу увиді домашньогоарешту,навіть цілодобового,в даномувипадку незабезпечить виконанняпроцесуальних обов`язків ОСОБА_5 , з оглядуна наявністьвисокого ступеняризику переховуваннявід органівдосудового розслідування, незаконного впливу на свідків та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Із наданих суду стороною захисту документів, вбачається, що ОСОБА_5 одружений. Разом з ним проживає донька дружини. Батьком дитини ОСОБА_5 не є. За поясненнями підозрюваного з ним ще проживають його батьки, мати не може самостійно пересуватися.

Проаналізувавши ці документи та доводи сторони захисту, слідчий суддя погоджується, що ризик переховування від органів досудового розслідування є меншим, але він не нівелюється взагалі. Крім того, інші ризики, такі як незаконний вплив на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, не усунуться лише з огляду на міцність соціальних зв`язків підозрюваного.

На підставі вищенаведеного, слідчий суддя, враховуючи викладені вище обставини, а також той факт, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , має високий ступінь суспільної небезпеки, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, приходить до висновку про задоволення клопотання. Застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, в даному випадку, не зможе запобігти наявним ризикам.

Щодо можливості встановлення застави

Відповідно до ч. 3ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбаченихст. 194 КПК України.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя враховує положенняст. 182 КПК України, а саме обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК Українита вважає за доцільне визначити заставу у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, і є таким, що не суперечить положенням ч. 5ст. 182 КПК Українита вимогам ст.ст.178,182,183 КПК України. Запропонований прокурором розмір застави, на переконання слідчого судді, буде занадто обтяжливим для підозрюваного, а тому у цій частині клопотання слідчого слід задовольнити частково.

Керуючись ст. ст.176 - 178,183,186,193,194,196,197,309,369,370,372,376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання заступника начальника слідчого відділення відділення поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, капітана поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12024111250000117 від 16.08.2024, про застосування запобіжного заходу тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні у злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів по 22 грудня 2024 року включно.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, з 24.10.2024.

Визначити розмір застави щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) гривень.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки визначені ст. 194 КПК України

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду з встановленою періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, селища Рокитне Білоцерківського району Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи що дають право на виїзд з України.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 22 грудня 2024 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі місця тримання під вартою.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця тримання під вартою підозрюваного негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити письмово Рокитнянський районний суд Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, прокурору.

Повний текст ухвали оголошено 28.10.2024 о 8-00 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1