Ухвала

від 12.09.2024 по справі 761/16695/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/16695/24

Провадження № 1-кс/761/10996/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 620 230 000 000 008 76 від 12.10.2023,

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 620 230 000 000 008 76 від 12.10.2023, в порядку ст.174 КПК України.

На обґрунтування доводів клопотання адвокат зазначає, що 09.01.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва винесено ухвалу (справа №757/6523/24), в рамках кримінального провадження № 620 230 000 000 008 76 про накладення арешту, в тому числі на належне ОСОБА_5 нерухоме майно, а саме: емельну ділянку, розташовану в Житомирській обл., кадастровий номер: 1822083200:03:001:0073, площа (га): 0,25, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2565254518040; земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1825684400:16:003:0258, площа (га): 0,12, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 13310418256; садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , площа (га): 54.1 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 13181118256.

Адвокат вказує, що арешт накладено необґрунтовано та незаконно, оскільки арештоване майно не було одержано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, власники такого майна не має жодного відношення до кримінального провадження, а підозра є необґрунтовано. Крім того, адвокат зазначає, що таке майно було набуте до фактів, які встановлюються у зазначеному кримінальному провадженні, а тому арешт майна підлягає скасуванню.

В судове засідання адвокат не з`явився, з клопотанням про відкладення розгляду не звертався, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином та завчасно.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, вказуючи, що на даний час потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження не відпала.

Заслухавши доводи прокурора, вивчивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

До суду звернувся адвокат ОСОБА_4 з клопотанням в порядку ст.174 КПК України зазначаючи, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2024 (справа №757/6523/24), в рамках кримінального провадження № 620 230 000 000 008 76 було накладено арешт, в тому числі на належне підозрюваному ОСОБА_5 нерухоме майно, а саме: емельну ділянку, розташовану в Житомирській обл., кадастровий номер: 1822083200:03:001:0073, площа (га): 0,25, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2565254518040; земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 1825684400:16:003:0258, площа (га): 0,12, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 13310418256; садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , площа (га): 54.1 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 13181118256.

Звертаючись зі своїм клопотанням адвокат вказує, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки арештоване майно не було одержано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, власник такого майна не має відношення до кримінального провадження, а його підозра є необґрунтованою. Крім того, адвокат зазначає, що арештоване майно набуте в законний спосіб та до встановлення фактів, які встановлюються у зазначеному кримінальному провадженні, а тому арешт майна підлягає скасуванню.

У той же час, адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, заявлені вимоги не підтримала, до матеріалів клопотання про скасування арешту майна заявником не надано доказів на підтвердження такої правової позиції, а тому, на переконання слідчого судді, викладені заявником обставини є лише припущенням та документально нічим не підтверджені.

Крім того, арешт на спірне майно накладено ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, що позбавляє слідчого суддю можливості дослідити матеріали, які слугували підставою для накладання арешту, та перевірити ті обставини, на які посилається заявник.

Натомість, в судовому засіданні встановлено, що Головним слідчим управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному № 62023000000000876 від 12.10.2023 за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, а також ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що вказані особи прийняли участь у злочинній організації створеній ОСОБА_6 та невстановленими на теперішній час особами під час виконання державних контрактів від 23.02.2023 №286/3/23/102, №286/3/23/104, №286/3/23/105, №286/3/23/106, №286/3/23/107, №286/3/23/108, №286/3/23/109, №286/3/23/110, №286/3/23/111, №286/3/23/112, №286/3/23/116, №286/3/23/117, №286/3/23/118, №286/3/23/120, №286/3/23/121, №286/3/23/122 та №286/3/23/123, вчинили заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах, спричинивши Міністерству оборони України матеріальну шкоду на загальну суму 934 013 447 грн.

17.01.2024 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, а ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України.

З метою з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації майна та недопущення його відчуження, слідчим суддею накладено арешт на спірне майно.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов`язки.

Також кримінальним процесуальним законом обумовлено принцип диспозитивності, за яким сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.26 КПК України), а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (ч.3 ст.26 КПК України).

Таким чином, враховуючи відсутність будь яких доказів, які б свідчили на користь доводів адвоката ОСОБА_4 , слідчий суддя дійшов висновку про необґрунтованість клопотання про скасування арешту майна.

Отже, оскільки заявником не доведено, що арешт накладено необґрунтовано, а у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, як того вимагають положення ч. 2 ст. 174 КПК України, слідчий суддя не вбачає правових підстав для скасування арешту майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170-173, 174, 309, КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 620 230 000 000 008 76 від 12.10.2023, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.01.2024 у справі № 757/6523/24-к.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: