Ухвала

від 28.10.2024 по справі 639/5006/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 639/5006/24

Номер провадження 22-ц/818/3789/24

У Х В А Л А

про відкриття апеляційного провадження

28 жовтня 2024 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (судді-доповідача) - Мальованого Ю.М.,

суддів Пилипчук Н.П., Яцини В.Б.

вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 серпня 2024 року по справі № 639/5006/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа:Пенсійний фонд України, про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 серпня 2024 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 ; роз`яснено заявнику, що внесення виправлень до трудової книжки провадиться у позасудовому порядку.

На вказану ухвалу суду поштою 16 вересня 2024 року ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції подав апеляційну скаргу, яка надійшла 19 вересня 2024 року.

Ухвалою судді Харківського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року витребувано з Жовтневого районного суду м. Харкова матеріали справи № 639/5006/24, яка надійшла до суду апеляційної інстанції 30 вересня 2024 року.

30 вересня 2024 року ОСОБА_1 подав до суду апеляційної інстанції уточнену апеляційну скаргу на ухвалу суду.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 14 жовтня 2024 року апеляційну скаргу скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 серпня 2024 року залишено без руху з підстав несплати судового збору.

На виконання вказаної ухвали апелянтом подано клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку з його скрутним матеріальним становищем. В заяві зазначено, що розмір судового збору, який підлягає сплаті, перевищує 5 відсотків річного доходу ОСОБА_1 , що дає підстави для звільнення його від сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Однією з основних засад судочинства відповідно до пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України є забезпечення апеляційного перегляду справи.

Частиною 4 статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з практикою ЄСПЛ у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, там, де існують, апеляційні або касаційні суди, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).

ЄСПЛ, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Україна, як учасниця зазначеної Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії» від 26 липня 2011 року, «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік та предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК України підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення від його сплати є майновий стан сторони у справі (тобто як позивача, так і відповідача).

Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані.

Дотримуючись принципу цивільного судочинства щодо забезпечення права на апеляційний перегляд справи, суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 серпня 2024 року.

Крім того, разом з апеляційною скаргою заявником було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до частини 2 статті 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

З матеріалів справи вбачається, що копію оскаржуваної ухвали суду ОСОБА_1 отримано 30 серпня 2024 року поштою, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 11).

Оскільки апеляційну скаргу на ухвалу судді ОСОБА_1 подав умежах п`ятнадцятиденногостроку здня отриманняїї копії,що підтверджуєтьсяматеріалами справи,необхідно поновитийому строкна апеляційнеоскарження ухвалисудді Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 серпня 2024 року.

Апеляційна скаргаза своєюформою ізмістом відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.

Підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відсутні.

На час вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження будь-яких заяв чи клопотань від учасників справи до апеляційного суду не надійшло.

Відповідно до положень частини 3 статті 359 ЦПК України в ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи. Якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Керуючись ст.ст. 359, 360, 361 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 серпня 2024 року.

Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 серпня 2024 року по справі № 639/5006/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа:Пенсійний фонд України, про встановлення факту, що має юридичне значення.

Направити учасникам справи копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги.

Роз`яснити учасникам справи право подати відзив на апеляційну скаргу, який за формою та змістом має відповідати вимогам статті 360 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді Н.П. Пилипчук

В.Б. Яцина