Постанова

від 15.10.2024 по справі 926/7/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2024 р. Справа №926/7/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бонк Т.Б.

СуддівБойко С.М.,

Якімець Г.Г.,

за участю секретаря судового засідання Шатан Т.О.,

представники сторін:

прокурор: Лупійчук Б.В.,

позивача, відповідача: не з`явились,

третьої особи 1: Топало Р.В.,

третьої особи 2: Тоненька Д.К.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Мамалигівської сільської ради №730 від 21.08.2024 (вх. суду від 23.08.2024 № 01-05/2393/24)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.07.2024 (повний текст складено 31.07.2024; суддя Гончарук О.В.)

у справі № 926/7/24

за позовом Керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави

в особі Чернівецької обласної військової адміністрації, м. Чернівці

до відповідача: Мамалигівської сільської ради, с. Мамалига, Чернівецька область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області; м. Чернівці

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління екології та природніх ресурсів Чернівецької обласної державної адміністрації, м. Чернівці

про скасування державної реєстрації речових прав,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:

Керівник Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Чернівецької обласної військової адміністрації звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Мамалигівської сільської ради про скасування державної реєстрацію права комунальної власності земельної ділянки за кадастровим номером 7323082000:03:015:0004, площею 55,0855 га, що розташована у межах прикордонної смуги на території Дністровського району Чернівецької області, за Мамалигівською сільською об`єднаною територіальною громадою в особі Мамалигівської сільської ради на підставі рішення державного реєстратора Мамалигівської сільської ради Новоселицького району Кордунян Е.В. від 30.05.2019 № 31869609, з одночасною зміною права державної власності на вказану земельну ділянку за державою в особі Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації.

В обґрунтування позову зазначає, що земельні ділянки у межах прикордонної смуги, які встановлені вздовж державного кордону України, відносяться до земель оборони, які можуть перебувати лише у державній власності та не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності, а також щодо яких встановлений спеціальний режим їх використання. За таких обставин державна реєстрація речового права комунальної власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7323082000:03:015:0004, площею 55,0855 га, що розташована у межах прикордонної смуги на території Дністровського району Чернівецької області, за Мамалигівською сільською радою підлягає скасуванню.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 23.07.2024 позов задоволено, скасовано державну реєстрацію права комунальної власності земельної ділянки за кадастровим номером 7323082000:03:015:0004, площею 55,0855 га, що розташована у межах прикордонної смуги на території Дністровського району Чернівецької області, за Мамалигівською сільською об`єднаною територіальною громадою в особі Мамалигівської сільської ради на підставі рішення державного реєстратора Мамалигівської сільської ради Новоселицького району Кордунян Е.В. від 30.05.2019 № 31869609, з одночасною зміною права державної власності на вказану земельну ділянку за державою в особі Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації (58002, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Грушевського, 1, код ЄДРПОУ 00022680).

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що земельні ділянки у межах прикордонної смуги, яка встановлена вздовж державного кордону України, відносяться до земель оборони, які можуть перебувати лише у державній власності та не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності, а також щодо таких земель встановлений спеціальний режим їх використання.

Оскільки землі в межах прикордонної смуги належать до земель оборони та можуть перебувати лише у державній власності, то суд першої інстанції дійшов висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 7323082000:03:015:0004, площею 55,0855 га незаконно зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві комунальної власності за Мамалигівською сільською об`єднаною територіальною громадою в особі Мамалигівської сільської ради.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Не погодившись з рішенням, Мамалигівська сільська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.07.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Скаржник зазначає, що на підставі розпорядження Кабінету міністрів України № 60-р від 31.01.2018, Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області було інвентаризовано та сформовано земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 55.0855 га, після чого даній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер.

Апелянт стверджує, що ні при проведенні початкової інвентаризації земельної ділянки площею 55,0855 га, ні при її формуванні та присвоєнні кадастрового номеру, ні при державній реєстрації за державою, ділянка не мала іншого призначення, крім сільськогосподарського.

На думку апелянта, той факт, що спірна земельна ділянка перебуває між лінією державного кордону та лінією інженерних споруджень державної прикордонної служби не є підставою для визнання земельної ділянки землею оборони.

Крім цього, відповідач вказує, що судом першої інстанції не було враховано, що позивачем пропущено законодавчо встановлений строк позовної давності.

Військова частина НОМЕР_1 подала додаткові пояснення у справі, у яких просить суд апеляційну скаргу Мамалигівської сільської ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.07.2024 у справі № 926/7/24 залишити без змін.

Третя особа зазначає, нормативні розміри прикордонної смуги визначені Кабміном України завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону. Спірна земельна ділянка розташована між державним кордоном, який проходить по основному руслу річки Прут та лінією прикордонних інженерних споруджень, відтак на думку третьої особи, знаходиться у прикордонній смузі.

При цьому, питання передачі спірної земельної ділянки, яка знаходиться в межах прикордонної смуги в комунальну власність з НОМЕР_2 прикордонним загоном Державної прикордонної служби не погоджувалось.

Чернівецька обласна державна адміністрація подала відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу Мамалигівської сільської ради Чернівецької області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.07.2024 у справі № 926/7/24 залишити без змін.

Позивач наголошує, що Чернівецькою обласною державною адміністрацією (обласною військовою адміністрацією) жодних розпорядчих документів щодо передачі спірної земельної ділянки не приймалось, а суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що така земельна ділянка знаходиться у прикордонній смузі, отже відноситься до земель оборони.

Враховуючи те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель оборони та може перебувати лише в державній власності, то є незаконною реєстрація такої за Мамалигівською сільською радою на праві комунальної власності.

Чернівецька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону подала відзив на апеляційну скаргу, у якому просить поновити пропущений строк на подання відзиву на апеляційну скаргу Мамалигівської сільської ради; апеляційну скаргу Мамалигівської сільської ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.07.2024 у справі № 926/7/24 залишити без змін.

Прокурор стверджує, що оскільки спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7323082000:03:015:0004, площею 55,0855 га, розташована між державним кордоном, який проходить по основному руслу річки Прут та лінією прикордонних інженерних споруджень, яка і внесена до Державного земельного кадастру за номером 7323082000:01:005:0012, знаходиться у прикордонній смузі, відтак відноситься до земель оборони та в силу закону може перебувати лише у державній власності.

Також прокурор зазначив, що дана земельна ділянка зареєстрована у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з цільовим призначенням 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам).

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2024 справу № 926/7/24 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М., Якімець Г.Г.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Мамалигівської сільської ради №730 від 21.08.2024 (вх. суду від 23.08.2024 № 01-05/2393/24) на рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.07.2024 у справі № 926/7/24.

Ухвалою суду від 11.09.2024 призначено розгляд справи на 15.10.2024.

У судове засідання 15.10.2024 з`явились прокурор та представники Військової частини НОМЕР_1 та Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області.

Прокурор заперечила доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, представники Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області та Військової частини НОМЕР_1 підтримали правову позицію прокурора, учасники справи надали усні пояснення.

Апелянт явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило.

Варто зауважити, що ухвалою суду від 14.10.2024 задоволено клопотання скаржника про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Представник скаржника адвокат Ботич Микола Петрович, запрошення суду до участі в режимі відеоконференції не прийняв. Вказане відображено у протоколі судового засідання в режимі відеоконференції № 3481106 від 15.10.2024 у справі № 926/7/24.

Колегія суддів зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Крім того, в ухвалі суду про призначення справи № 926/7/24 вказано, що неявка уповноважених представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи відповідно до положень ч. 12 ст. 270 ГПК України.

Таким чином, реалізуючи свої дискреційні повноваження, враховуючи процесуальні строки справи, відсутність клопотань скаржника про відкладення судового засідання, апеляційний суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами та за участі представників, що з`явились.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 15.03.2018 № 45 надано дозвіл на проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території об`єднаних територіальних громад.

На підставі вказаного наказу між Держгеокадастром та Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» укладено договір від 16.03.2023 № 24-г на проведення заходу з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності.

На підставі вищезазначених документів Чернівецькою регіональною філією ДП «Центр ДЗК» розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності, зокрема на території Мамалигівської сільської об`єднаної територіальної громади Дністровського району Чернівецької області загальною площею 283,1106 га.

Мамалигівська сільська об`єднана територіальна громада Дністровського району Чернівецької області утворена в рамках адміністративно-територіальної реформи 2015 року. до складу громади увійшли Балковецька, Драницька, Мамалигівська, Несвоянська, Подвірненська та Стальнівська сільські ради Новоселицького району, які 12.08.2015 ухвалили рішення про добровільне об`єднання громад.

Рішенням Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації від 14.08.2015 № 122-33/15 «Про утворення Мамалигівської сільської об`єднаної територіальної громади Новоселицького району Чернівецької області та призначення перших місцевих виборів» затверджено рішення про утворення Мамалигівської сільської об`єднаної територіальної громади Дністровського району Чернівецької області.

Вказана вище документація із землеустрою у встановленому порядку погоджена Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області відповідно до висновку про розгляд технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок від 20.11.2018 № 0-24-0.31-146/60-18.

В подальшому, на підставі погодженої документації із землеустрою, 22.11.2018 в Державному земельному кадастрі зареєстровано земельну ділянку за кадастровим номером 7323082000:03:015:0004, площею 55,0855 га, цільове призначення 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), категорія земель землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки землі запасу, що підтверджується витягом номер НВ-7302881162018 від 22.11.2018.

Згідно робочого інвентаризаційного плану земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Драницької сільської ради Новоселицького району Чернівецької області (на даний час - Мамалигівської сільської об`єднаної територіальної громади Дністровського району Чернівецької області), що міститься у зазначеній документації із землеустрою, земельна ділянка площею 55,0855 га, щодо якої проводилась інвентаризація, належить до земель державної власності, не наданих у користування чи у власність.

Вказану технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності, погоджено Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області 20.11.2018 відповідно до висновку № 0-24-0.31-146/60-18, в тому числі і щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7323082000:03:015:0004, площею 55,0855 га, яка розташована на території Драницької сільської ради Новоселицького району Чернівецької області (на даний час - Мамалигівської сільської об`єднаної територіальної громади Дністровського району Чернівецької області).

Згідно викопіюванням з програмного модуля Державного земельного кадастру вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 7323082000:03:015:0004, площею 55,0855 га на місцевості між лінією державного кордону та лінією прикордонних інженерних споруджень, яка внесена до Державного земельного кадастру за кадастровим номером 7323082000:01:005:0012.

Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області видано наказ № 24-1806/14-18-сг від 22.12.2018 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», яким Мамалигівській сільській об`єднаній територіальній громаді передано у комунальну власність земельну ділянку з кадастровим номером 7323082000:03:015:0004, площею 55,0855 га, яка розташована на території Драницької сільської ради Новоселицького району Чернівецької області (на даний час - Мамалигівської сільської об`єднаної територіальної громади Дністровського району Чернівецької області).

На підставі зазначеного вище наказу державним реєстратором Мамалигівської сільської ради Новоселицького району Кордунян Е.В. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7323082000:03:015:0004 за Мамалигівською сільською об`єднаною територіальною громадою в особі Мамалигівської сільської ради.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 7323082000:03:015:0004, площею 55,0855 га, яка розташована у межах прикордонної смуги на території Дністровського району Чернівецької області перебуває у комунальній власності Мамалигівської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Мамалигівської сільської ради.

Як вбачається з відповіді Чернівецької обласної військової (державної) Адміністрації №01.46-23/7788 від 24.10.2023, жодних розпорядчих документів щодо передачі зазначеної земельної ділянки Чернівецькою обласної військовою (державною) адміністрацією не приймалось.

Враховуючи вказану реєстрацію, керівник Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Чернівецької обласної військової адміністрації звернувся з позовом до суду про скасування державної реєстрації права комунальної власності земельної ділянки за Мамалигівською сільською радою з одночасною зміною права державної власності

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Абзацом 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Конституційний Суд України зазначив, що поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (абзац 2 частини 5 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99).

З метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді у даній справі, Чернівецькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону на адресу Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації скеровано лист № 30.58/02-1693ВИХ-23 від 20.09.2023, у якому повідомлено уповноважений орган про порушення вимог чинного законодавства та роз`яснено його вимоги, які надають прокурору право на звернення до суду в інтересах уповноваженого органу, а також висловлено прохання про інформування прокуратури про те, чи вживатимуться обласною військовою адміністрацією заходи цивільно-правового характеру, спрямовані на повернення земельної ділянки.

На лист Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Чернівецька обласна військова (державна) адміністрація листом № 01.46-237788 від 24.10.2023 зазначила про те, що їй не було відомо про факт передання у комунальну власність вказаної земельної ділянки, жодних розпорядчих документів щодо передачі цієї земельної ділянки Чернівецькою ОВА не приймалось, а також повідомила що сприятиме у вирішенні зазначеного питання та не заперечує щодо представництва Чернівецькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону інтересів держави шляхом звернення з позовною заявою до суду в її інтересах.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зазначено, що сам факт не звернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захисти порушені державні інтереси, свідчить про те, що указаний суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зроблено висновок, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

У даному випадку прокурор не виступає у якості альтернативного суб`єкта звернення до суду, оскільки згаданий суб`єкт владних повноважень хоча і має повноваження захистити інтереси держави, але не звернувся до суду з позовною заявою про захист порушених прав.

З огляду на вказане, правомірним є висновок місцевого господарського суду, що участь прокурора у даній справі відповідає законодавству, не порушує справедливого балансу та зумовлена не тільки захистом державного, але й публічного інтересу.

Відповідно до ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 77 ЗК України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі оборони (пункт "в" частини четвертої статті 84 ЗК України).

Відповідно до статті 22 Закону України "Про державний кордон України" з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони. Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частинами другою, третьою статті 2 Закону України "Про використання земель оборони" особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об`єкти визначаються Кабінетом Міністрів України. Розміри земельних ділянок, необхідних для розміщення військових частин та проведення ними постійної діяльності, визначаються згідно із потребами на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-технічної документації.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про використання земель оборони" уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України. Навколо військових частин та оборонних об`єктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об`єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об`єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об`єктах. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1147 "Про прикордонний режим" (далі - Постанова КМУ № 1147, тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд.

Прикордонна смуга це ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм, завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд. (пункт 2 Положення про прикордонний режим, затвердженого Постановою КМУ № 1147).

Контрольований прикордонний район це ділянка місцевості, яка визначена, як правило, у межах території району, міста, селища та села, прилеглої до державного кордону або до узбережжя моря, що охороняється органами Державної прикордонної служби, а також у межах територіального моря, внутрішніх вод, частини вод прикордонних річок, озер та інших водойм і розташованих у цих водах островів; (пункт 2 Положення про прикордонний режим, затвердженого Постановою КМУ № 1147).

Існування прикордонних смуг визначеної ширини передбачено нормами Закону України "Про використання земель оборони".

Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, який виконує завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) зоні та є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України (статті 6, 7, 27 Закону України "Про Державну прикордонну службу України").

Прикордонний загін є основною оперативно-службовою ланкою Державної прикордонної служби України, на яку покладаються охорона певної ділянки державного кордону самостійно чи у взаємодії з іншими органами охорони державного кордону та Морською охороною, забезпечення дотримання режиму, а також здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів (частина друга статті 10 Закону України "Про Державну прикордонну службу України").

Згідно викопіювання з програмного модуля Державного земельного кадастру, вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 7323082000:03:015:0004, площею 55,0855 га знаходиться на місцевості між лінією державного кордону та лінією прикордонних інженерних споруджень, яка внесена до Державного земельного кадастру за кадастровим номером 7323082000:01:005:0012, відтак знаходиться у прикордонній смузі.

Згідно робочого інвентаризаційного плану земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Драницької сільської ради Новоселицького району Чернівецької області (на даний час - Мамалигівської сільської об`єднаної територіальної громади Дністровського району Чернівецької області), що міститься у зазначеній документації із землеустрою, земельна ділянка площею 55,0855 га, щодо якої проводилась інвентаризація, належить до земель державної власності, не наданих у користування чи у власність.

Таким чином, сукупний, послідовний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що земельна ділянка у межах прикордонної смуги, яка встановлена вздовж державного кордону України, відноситься до земель оборони, яка може перебувати лише у державній власності та не підлягає передачі до комунальної чи приватної власності, а також щодо якої встановлено спеціальний режим їх використання.

Отже, встановлення факту розташування спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги свідчить про належність вказаної ділянки до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих у межах прикордонної смуги.

Верховний Суд у постанові від 26.07.2023 у справі № 454/2498/19 зазначив, що відсутність окремого проєкту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки розміри прикордонної смуги встановлені законом та фактичним розташуванням прикордонних інженерних споруд.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про державний кордон України» у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, обліку та тримання на пристанях, причалах і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Поряд з цим, як вбачається з відповіді Чернівецької обласної військової (державної) Адміністрації №01.46-23/7788 від 24.10.2023, жодних розпорядчих документів щодо передачі зазначеної земельної ділянки Чернівецькою обласної військовою (державною) адміністрацією не приймались.

За таких обставин, оскільки землі в межах прикордонної смуги належать до земель оборони та можуть перебувати лише у державній власності, то земельна ділянка з кадастровим номером 7323082000:03:015:0004, площею 55,0855 га протиправно зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві комунальної власності за Мамалигівською сільською об`єднаною територіальною громадою в особі Мамалигівської сільської ради.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, а також у постановах Верховного Суду від 24.01.2020 № 910/10987/18, від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурор звернувся до суду з ефективним способом захисту порушеного права, а саме: скасування державної реєстрації права комунальної власності земельної ділянки за кадастровим номером 7323082000:03:015:0004 площею 55,0855 га, що розташована у межах прикордонної смуги на території Дністровського району Чернівецької області за Мамалигівською об`єднаною територіальною громадою в особі Мамалигівської сільської ради на підставі рішення державного реєстратора Мамалигівської сільської ради Новоселицького району Кордунян Е.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.05.2019 № 31869609 з одночасною зміною права державної власності на вказану земельну ділянку за державою в особі Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації.

Щодо позовної давності, колегія суддів звертає увагу, що за змістом ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, поряд з тим, відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до суду першої інстанції із заявою про застосування позовної давності у цьому спорі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 200/11343/14ц дійшла висновку про те, що той факт, що відповідач, який не був належно повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брав участі у такому розгляді, є підставою для вирішення апеляційним судом заяви цього відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася у суді першої інстанції.

Отже, умовою для вирішення апеляційним судом заяви відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася ним у суді першої інстанції, є неналежне (без дотримання вимог процесуального законодавства) повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи в суді першої інстанції (аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 911/4923/14).

Як вбачається з матеріалів справи даної справи, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи у суді першої інстанції, що унеможливлює розгляд питання про застосування позовної давності на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення суду першої інстанції.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.07.2024 у справі № 926/7/24 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Мамалигівської сільської ради №730 від 21.08.2024 (вх. суду від 23.08.2024 № 01-05/2393/24) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.07.2024 у справі № 926/7/24 залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено 25.10.2024.

Головуючий суддяТ.Б. Бонк

суддя С.М. Бойко

суддяГ.Г. Якімець