Постанова

від 15.10.2024 по справі 910/20174/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2024 р. Справа№ 910/20174/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Ткаченка Б.О.

Коротун О.М.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Старча А.В.

від відповідача: Шмаров Є.Ю. (поза межами суду ІНФОРМАЦІЯ_1 )

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2024, повний текст рішення складено 05.08.2024

у справі № 910/20174/23 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Делезія»

про стягнення 279 142,28 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Делезія» 279 142,28 грн, з яких: 188 838,42 грн основного боргу, 15 454,44 грн 3% річних, 74 849,42 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо оплати фактично поставлених позивачем у період з серпня 2020 року по грудень 2021 року обсягів теплової енергії, внаслідок чого утворилась відповідна заборгованість.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2024 у справі № 910/20174/23 в позові відмовлено повністю. Витрати по сплаті судового збору залишено за позивачем.

Рішення мотивоване тим, що в ході розгляду справи № 910/20174/23 сторонами надано суду акт №11593 від 03.04.2024, складений представниками позивача в присутності представника відповідача, за змістом якого проведено обстеження систем централізованого опалення та систем гарячого водопостачання нежитлового приміщення у житловому будинку, загальною площею 347,2 кв.м, зазначено, що вбудоване нежитлове приміщення відповідача займає частину 1-го поверху у житловому будинку та складається з 2-х частин, встановлено відсутність опалювальних пристроїв у приміщенні, транзитних трубопроводів, системи гарячого водопостачання. Таким чином, документально доведено, що в приміщеннях, належних відповідачу, у спірний період опалення було відсутнє. Судом встановлено відсутність будь-яких належних і допустимих доказів, які б підтверджували викладене позивачем у позовній заяві, а саме доказів на підтвердження факту постачання позивачем теплової енергії у гарячій воді відповідачу, зокрема, у спірний період, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2024 у справі № 910/20174/23, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження у справі; скасувати рішення від 18.07.2024 Господарського суду міста Києва у справі № 910/20174/23; ухвалити нове рішення яким позов задовольнити повністю; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Делезія» на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» суму заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 188 838,42 грн; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Делезія» на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» інфляційну складову боргу у розмірі 74 849,42 грн, три відсотки річних у розмірі 15 454,44 грн; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Делезія» на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір за подання заяви та апеляційної скарги.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вважає, що аналізуючи вимоги постанови № 1497 від 30.12.1997 Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення», висновки відповідача, що забезпечення постачання тепла до приміщень здійснювала Житлово-експлуатаційна контора № 1080 Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківського району міста Києва є помилковим та такими, що не відповідають вимогам постанови № 1497 від 30.12.1997 Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення». Посилання відповідача про начебто відмову від договору щодо теплопостачання до приміщення попереднім власником ПП «Еліс» є помилковим, так як постановою № 1497 від 30.12.1997 Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення» не передбачена «відмова від договору».

Скаржник зазначає, що відповідач не посилається та не зазначає про відмову від користування послугами теплопостачання, як передбачено постановою № 1497 від 30.12.1997, відповідач не посилається та не зазначає про розірвання договору на теплопостачання ні Приватним підприємством «Еліс», ні ОСОБА_1 , також відповідач не посилається та не зазначає про будь-які вимоги ні Приватним підприємством «Еліс», ні ОСОБА_1 про відключення теплових мереж.

Скаржник вказує на те, що як вбачається із наданих представником відповідача копії акту прийому-передачі нежитлового приміщення 04.10.2005, останній складений російською мовою та наданий суду без перекладу на українську мову, що порушує приписи ч. 2 ст. 164 ГПК України, а судом першої інстанції самостійно було здійснено переклад тексту «Акту приема-передачи нежилого помещения 4 октября 2005г» з російської на українську мову без залучення перекладача. Заяви відповідача чи призначення з ініціативи суду не допускався перекладач для правильного перекладу тексту зазначеного акту.

Позовні вимоги стосуються неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків щодо оплати фактично поставлених позивачем у період з серпня 2020 по жовтень 2021 року обсягів теплової енергії, внаслідок чого утворилась відповідна заборгованість, тому складений акт навесні 2024 року не може бути беззаперечним доказом того, що в приміщеннях, належних відповідачу, у спірним період, опалення було відсутнє.

Скаржник звертає увагу, що 22.08.2017 представником РТМ «Нивки» СВП «КТМ» ПАТ «Київенерго» інженер 1 категорії дільниці з контролю договірних умов юридичних споживачів ОСОБА_2 в присутності представника балансоутримувача керуючого ОСОБА_4 було складено акт № 7081173 (комплексне обстеження житлового будинку та нежитлових приміщень) в якому вказано: вбудовані нежитлові приміщення підключені від загально будинкової системи: 3. Ф.О. ОСОБА_1 власник тел. НОМЕР_2, ІПН НОМЕР_1 , загальна площа 258,6 кв.м, у т.ч. опалювальна площа 258,6 кв.м.

Крім того, на підтвердження факту постачання у період з серпня 2020 року по жовтень 2021 року, до об`єкту споживача за адресою: АДРЕСА_1 теплової енергії, а також її обсягів позивачем долучено до позовної заяви корінці нарядів на включення та відключення будинку на опалювальні сезони, відомості реєстрації параметрів теплоспоживання, облікові картки (табуляграми) по особовому рахунку відповідача № 710080-0701, довідку про нарахування за теплову енергію та розрахунок основного боргу за теплову енергію.

Узагальнені доводи відповіді на апеляційну скаргу

Відповідачем не надано відзиву на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Узагальнені доводи додаткових пояснень у справі

Відповідач вказує на те, що саме ПП «ЕЛІС» повідомило ЖЕК 1080 саме про відмову від користування послугами теплопостачання та про розірвання договору в частині теплопостачання. Що ж стосується ОСОБА_1 , то він і не мусив повідомляти ЖЕК 1080 про відмові від теплопостачання чи про розірвання договору, оскільки отримав приміщення від попереднього власника (ПП «ЕЛІС») без фактичного опалення/теплопостачання та не мав договірних відносин із виконавцем чи виробником чи постачальником послуг у частині теплопостачання. Апелянт стверджує, що суд не мав права приймати до уваги письмовий доказ - копію акту приймання-передачі приміщення від 4 жовтня 2005 року - через те, що цей документ був складений сторонами російською мовою та наданий суду без нотаріально засвідченого перекладу на українську мову. Для обґрунтування своєї позиції позивач навіть вигадав норму, якої в дійсності не існує. Апелянт вигадав, що норма ч.8 ст.91 ГПК України містить положення про те, що «До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином.» В дійсності таке речення в ст.91 і в інших статтях ГПК України відсутнє.

Відповідач зазначає, що апелянт додає до апеляційної скарги акт від 22 серпня 2017 року №7081173 та вказує, що цей документ є підтвердженням надання відповідачу послуг з теплопостачання. Відповідач не погоджується з таким твердженням (1) по-перше через те, що цей акт укладений сторонньою особою, не представником відповідача чи ОСОБА_3 , і може свідчити тільки про підключення до тепломережі будинку в цілому, а не спірного приміщення. Акт не містить інформації щодо наявності фактичного підключення спірних приміщень чи про наявність в приміщенні централізованої опалювальної системи; (2) по-друге через те, що акт від 22 серпня 2017 року №7081173 не був наданий позивачем в якості доказу в суді першої інстанції та підстави для долучення цього документу до матеріалів справи в якості письмового доказу на етапі апеляційного провадження відсутні. Апелянт не звертається до апеляційного суду із обґрунтованим клопотанням про долученням цього акту в якості доказу до матеріалів справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/20174/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.

Також до апеляційної скарги додано заяву про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, у зв`язку із тим, що повний текст рішення складено 05.08.2024; отримано повний текст рішення 07.08.2024 через електронний кабінет в ЄСІТС, тому останнім днем для подачі апеляційної скарги є 26.08.2024. Однак у зв`язку із черговим обстрілом Києва, представник не зміг вчасно направити апеляційну скаргу до суду, так як існувала загроза життю та здоров`ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 поновлено Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2024 у справі № 910/20174/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2024 у справі № 910/20174/23. Призначено справу № 910/20174/23 до розгляду у судовому засіданні 01.10.2024.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024, у зв`язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом повторного розподілу справи між суддями від 30.09.2024, для розгляду справи № 910/20174/23 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Коротун О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 прийнято справу № 910/20174/23 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Коротун О.М., Майданевич А.Г.

30.09.2024 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Делезія» надійшло клопотання про перенесення судового засідання у зв`язку із тим, що через хворобу (перенесену операцію та післяопераційний реабілітаційний період) представник не зможе прийняти участь в судовому засіданні 01 жовтня 2024 року.

На підставі ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 відкладено розгляд справи № 910/20174/23 за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2024 на 15.10.2024.

02.10.2024 від позивача до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про призначення комплексної експертизи.

04.10.2024 від відповідача надійшли заперечення проти клопотання про призначення комплексної експертизи, оскільки позивачем не надано доказів неможливості подання такого клопотання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

07.10.2024 від позивача Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про витребування доказів.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024, у зв`язку з перебуванням судді Майданевича А.Г., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом повторного розподілу справи між суддями від 14.10.2024, для розгляду справи № 910/20174/23 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Ткаченко Б.О., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 прийнято справу № 910/20174/23 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Коротун О.М.

Обговоривши клопотання Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Згідно із п. 7 ч. 2 ст. 258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені клопотання особи, яка подала скаргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Статтею 118 ГПК України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, оскільки клопотання Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про призначення у даній справі судової економічної експертизи та про витребування доказів, всупереч ст. 258 ГПК України, не було подано разом із апеляційною скаргою, колегія суддів дійшла висновку про залишення поданих клопотань без розгляду.

Явка учасників у судове засідання та позиція учасників справи

Представник позивача у судовому засіданні 15.10.2024 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення від 18.07.2024 Господарського суду міста Києва у справі № 910/20174/23; ухвалити нове рішення яким позов задовольнити повністю; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Делезія» на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» суму заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 188 838,42 грн; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Делезія» на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» інфляційну складову боргу у розмірі 74 849,42 грн, три відсотки річних у розмірі 15 454,44 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.10.2024 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2024 у справі № 910/20174/23 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи, Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування Публічного акціонерного товариства «Київенерго».

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591 Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

З 01.05.2018 Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» здійснює постачання теплової енергії.

Згідно із інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №217527101 від 23.07.2020 нежитлове приміщення, загальною площею 347,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 з 30.01.2017 з 30.01.2017 належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Делезія» (ідентифікаційний код 41088097).

04.08.2020 Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» направлено відповідачу із супровідним листом №30/513/8558 від 03.08.2020 проект договору №710080-0701 від 29.07.2020 на постачання теплової енергії, предметом якого є домовленість сторін щодо постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених цим договором.

Зазначений договір відповідачем підписано не було.

На підтвердження факту постачання у період з серпня 2020 року по грудень 2021 року до об`єкту споживача за адресою: АДРЕСА_1 теплової енергії, а також її обсягів позивачем долучено до позовної заяви корінці нарядів на включення та відключення будинку на опалювальні сезони, відомості реєстрації параметрів теплоспоживання, облікові картки (табуляграми) по особовому рахунку відповідача №710080-0701, довідку про нарахування за теплову енергію та розрахунок основного боргу за теплову енергію.

07.06.2023 позивачем надіслано на адресу відповідача вимогу від 07.06.2023 №30/1/5/6402 про оплату заборгованості за спожиту теплову енергію, однак відповідач відповіді на вказану вимогу не надав, заборгованість не сплатив, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом. За твердженнями позивача, відсутність підписаного між сторонами договору про постачання теплової енергії не звільняє осіб, які її використовують без укладення договору, від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.

В той же час, заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач зазначає, що між сторонами відсутні договірні відносини щодо постачання теплової енергії до приміщень відповідача, а з моменту набуття відповідачем права власності на приміщення загальною площею 347,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 вони вже були від`єднані від опалювальної мережі в порядку, передбаченому діючим на той момент законодавством.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, листом від 21.01.2005 № 45/1/2005 Приватне підприємство «ЕЛІС» (як власник приміщення загальною площею 347,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1) на адресу Житлово-експлуатаційної контори №1080 Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківського району міста Києва, повідомило про відмову від користування послугами теплопостачання до вказаного приміщення, розірвало договір про теплопостачання цього приміщення та вимагало відключення приміщення загальною площею 347,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 від відповідної мережі.

Згідно із актом про відключення від теплопостачання від 14.02.2005, складеного та підписаного між Приватним підприємством «ЕЛІС» та Житлово-експлуатаційною конторою №1080 Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківського району міста Києва, нежитлове приміщення загальною площею 347,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, яке належало Приватному підприємству «ЕЛІС» на праві власності, відключено від теплопостачання на підставі заяви Приватного підприємства «ЕЛІС» від 21.01.2005.

Відповідно до Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.1997 №1497 (Правила), які були чинними станом на січень-лютий 2005 року, споживач це наймач (власник) квартири (приватного будинку), якому надаються послуги з централізованого холодного та гарячого водопостачання, теплопостачання та водовідведення у житловому фонді та підсобних приміщеннях; виконавець - житлово-експлуатаційні та водо-, теплопостачальні, каналізаційні або інші підприємства і організації, які безпосередньо надають споживачеві комунальні послуги, виконавця послуг у комунальному житловому фонді визначають місцеві державні адміністрації або органи місцевого самоврядування, в інших випадках - власник житлового будинку, об`єднання співвласників будинків тощо. При цьому в одному будинку може бути визначений лише один виконавець окремої послуги; виробник послуг - підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, комунальної енергетики та інші, що виробляють послуги з водо-, теплопостачання; постачальник послуг - підприємство, що одержує послуги від виробника та постачає їх виконавцеві або споживачеві; теплопостачання (центральне опалення) - послуга, яка передбачає подачу теплової енергії до кожної квартири (приватного будинку) для забезпечення опалення приміщень.

При цьому, в зазначених Правилах окреслені права та обов`язки споживача та виконавця зазначених послуг, яким станом на січень-лютий 2005 року по відношенню до власника приміщення загальною площею 347,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 була Житлово-експлуатаційна контора №1080 Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківського району міста Києва.

Доказів протилежного до матеріали справи не надано.

Згідно п.9 Правил права, обов`язки та відповідальність виконавця і споживача, передбачені цими Правилами, набирають чинності з моменту укладення договору. Сторони не можуть відмовитися від укладення або продовження терміну дії договору, якщо він відповідає цим Правилам за умови, що споживач не має наміру відмовитися від користування послугами. У разі відмови споживача від користування послугами з водо-, теплопостачання та водовідведення він має право розірвати договір та вимагати відключення відповідних мереж. При цьому заборгованість за отримані послуги та витрати, пов`язані з відключенням, повинні бути відшкодовані споживачем у добровільному або судовому порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що питання щодо розірвання договору на постачання тепла до приміщень та відключення приміщень від теплової центральної мережі власник приміщення мав вирішувати саме із виконавцем послуг.

При цьому, як вже зазначалось, нежитлове приміщення загальною площею 347,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 було відключено від теплопостачання за ініціативою колишнього власника приміщення - Приватного підприємства «ЕЛІС» в установлений чинним на той момент законодавством спосіб.

В подальшому, за актом приймання-передачі нежилого приміщення від 04.10.2005 Приватне підприємство «ЕЛІС», як продавець, передало вищевказане приміщення у власність покупця, ОСОБА_1 . За змістом цього акту, приміщення передано покупцю у належному інженерно-технічному, пожежному і санітарному стані, комунікації, що забезпечують подачу газу, води, електроенергії, вентиляції повітря, крім тепла, справні, опалення в приміщеннях вимкнено, опалювальні батареї відсутні.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №354008002 від 11.11.2023 вбачається, що 30.01.2017 зареєстровано право приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Делезія» (ідентифікаційний код 41088097) на нежитлове приміщення, загальною площею 347,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, яке було передано відповідачу по акту прийому-передачі нерухомого майна від 24.01.2017 від ОСОБА_1 на виконання рішень загальних зборів засновників відповідача № 1 від 18.01.2017.

Відповідно до акту № 11593 від 03.04.2024, складений представниками позивача в присутності представника відповідача, за змістом якого проведено обстеження систем централізованого опалення та систем гарячого водопостачання нежитлового приміщення у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 347,2 кв.м, зазначено, що вбудоване нежитлове приміщення відповідача займає частину 1-го поверху у житловому будинку та складається з 2-х частин, встановлено відсутність опалювальних пристроїв у приміщенні, транзитних трубопроводів, системи гарячого водопостачання.

Тобто, документально доведено, що в приміщеннях, належних відповідачу, у спірний період опалення було відсутнє.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на відсутність будь-яких належних і допустимих доказів, які б підтверджували викладене позивачем у позовній заяві, а саме доказів на підтвердження факту постачання позивачем теплової енергії у гарячій воді відповідачу, зокрема, у спірний період, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2024 у справі № 910/20174/23, відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Щодо акту від 22.08.2017 № 7081173, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про те, що скаржником не наведено причин неможливості подання такого доказу до суду першої інстанції, водночас, зазначений акт не свідчить про наявність фактичного підключення спірних приміщень чи про наявність в приміщенні централізованої опалювальної системи.

Твердження скаржника про те, що суд не мав права приймати до уваги письмовий доказ - копію акту приймання-передачі приміщення від 4 жовтня 2005 року - через те, що цей документ був складений сторонами російською мовою та наданий суду без нотаріально засвідченого перекладу на українську мову, оцінюється колегією суддів критично, оскільки скаржником не надано жодного доказу, який би свідчив про невірний переклад зазначеного акту.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2024 у справі № 910/20174/23 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2024 у справі № 910/20174/23 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 8, 11, 74, 129, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2024 у справі № 910/20174/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2024 у справі № 910/20174/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 910/20174/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова підписана 28.10.2024, у зв`язку із перебуванням судді Коротун О.М. у відрядженні.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Б.О. Ткаченко

О.М. Коротун