Рішення

від 23.10.2024 по справі 903/810/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 жовтня 2024 року Справа № 903/810/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М.П.

за участю представників:

від позивача: н/з,

від відповідача: н/з,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Екотехніка Дніпро, м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства Каучук, с. Голишів, Луцького району, Волинської області

про стягнення 122413,64 грн.,

в с т а н о в и л а:

19.09.2024 через систему Електронний суд до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява від 19.09.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю Екотехніка Дніпро, в якій товариство просить стягнути з Приватного акціонерного товариства Каучук 122413,64 грн., з них: 45070 грн. заборгованості за поставлений товар на підставі договору поставки №1809-1 від 18.09.2018, 44244,14 грн. пені, 16035,50 грн. збитків, завданих інфляцією, 17064 грн. процентів річних, а також 2422,40 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору, та 5000 грн. витрат на правову допомогу.

Ухвалою суду від 24.09.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи призначити на 23.10.2024; запропоновано сторонам подати суду: позивачу: будь-які додаткові докази в обґрунтування позовних вимог (у разі їх наявності); відповідачу: в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду; позивачу (на власний розсуд): відповідно до ст. 166 ГПК України подати відповідь на відзив у 5-денний строк з дня отримання відзиву.

23.10.2024 у судове засідання представники позивача та відповідача не з`явилися, відповідач відзиву на позов не подав.

Ухвала суду від 24.09.2024 про відкриття провадження у справі була надіслана позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів.

Судом враховано, що неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору, а тому 23.10.2024 судом було вирішено спір за відсутності представників позивача та відповідача, зважаючи на те, що сторони належним чином були повідомлені про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову частково з огляду на наступні обставини.

18.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехніка Дніпро" як постачальником та Приватним акціонерним товариством «Каучук» як покупцем було укладено договір поставки №1809-1, у відповідності до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується в порядку та строки, встановлені договором, поставити (передати у власність) покупцеві продукцію в асортименті (далі по тексту - товар), в певному асортименті, кількості, відповідної якості і за погодженою ціною, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених у цьому договорі.

Відповідно до п. 1.2. договору асортимент, кількість та ціна товару зазначаються у відповідних накладних, за якими постачається товар. Для узгодження асортименту, кількості і ціни товару сторони можуть підписувати специфікації. Умови даного договору регулюють відносини сторін за всіма поставками, здійсненим постачальником і прийнятим покупцем у межах строку даного договору, незалежно від наявності або відсутності специфікацій та/або посилань на цей договір в первинних та товаросупровідних документах.

Приймання товару покупцем вважається підтвердженням його згоди з асортиментом, кількістю та ціною товару. Після підписання видаткової накладної представником покупця перегляд асортименту, кількості і ціни товару не допускається. В разі оплати товару на умовах попередньої оплати асортимент, кількість та ціна товару, а також інші умови, зазначені у відповідному рахунку постачальника, вважаються узгодженими покупцем з моменту здійснення платежу, та в подальшому можуть бути змінені лише за угодою сторін. Право власності на товар та ризик випадкової загибелі товару переходить від постачальника до покупця з моменту передачі товару в місці постачання (момент поставки), який засвідчується підписанням з боку покупця видаткової накладної або транспортного документа ( п.п 2.2.-2.3. договору).

Згідно із п.п. 3.1.-3.3. всі розрахунки за цим договором здійснюються виключно в національній валюті України - гривні. Оплата здійснюється покупцем в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у встановлені терміни. Фактом оплати вважається надходження коштів на рахунок постачальника, а датою оплати - дата їх зарахування на рахунок постачальника. Покупець оплачує вартість товару шляхом 50 % передоплати,50 % відстрочка, якщо інший строк оплати не був погоджений сторонами в письмовій формі.

Відповідно до п. 3.4. якщо товар був поставлений без передоплати або після часткової передоплати, покупець зобов`язаний повністю сплатити вартість товару в сумі, зазначеній у видатковій накладній, протягом 14 (чотирнадцять) робочих днів з дати поставки (дати підписання видаткової накладної або транспортного документа), якщо інший строк оплати не був погоджений сторонами в письмовій формі.

Відповідно до п. 5.1. договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору у відповідності з чинним законодавством України та умовами цього договору.

У разі прострочення оплати вартості поставленого товару покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, яка нараховується за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості за весь період прострочення без будь-яких обмежень (п. 5.2. договору).

Крім сплати пені покупець за користування чужими грошовими коштами за період прострочення оплати зобов`язаний сплатити постачальнику 15% (п`ятнадцять відсотків) річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п. 5.3. договору).

Відповідно до п. 7.1.-7.4. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до « 31» грудня 2019 р. Умови цього договору в повному обсязі діють щодо зобов`язань, які виникли, але не були виконані до закінчення строку дії даного договору, до повного їх виконання без обмеження яким-небудь терміном, якщо інше не буде погоджено сторонами. Цей договір може бути змінений або розірваний тільки за письмовою згодою сторін або у випадках, передбачених чинним законодавством України. Закінчення строку дії даного договору або його дострокове розірвання, не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії цього договору.

Договір поставки №1809-1 від 18.09.2018 підписаний представниками та скріплений печатками сторін.

04.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехніка Дніпро" та Приватним акціонерним товариством «Каучук» було укладено додаткову угоду №1 до договору поставки №1809-1 від 18.09.2018, якою було продовжено дію договір поставки №1809-1 від 18.09.2018 до 31.12.2022.

Додаткову угоду №1 від 04.01.2021 підписано представниками та скріплено печатками сторін.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 389820 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних №884 від 21.02.2022 на суму 7320 грн. та №892 від 23.02.2022 на суму 382500 грн.

Видаткові накладні №884 від 21.02.2022 на суму 7320 грн. та №892 від 23.02.2022 на суму 382500 грн. підписані представниками та скріплені печатками сторін.

Відповідач товар оплатив частково, а тому заборгованість відповідача перед позивачем за переданий товар на час розгляду справи становить 45070 грн.

Доказів, які б спростовували заборгованість в розмірі 45070 грн., або доказів її оплати, відповідач суду не надав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі продажу.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У зв`язку із неоплатою відповідачем вартості отриманого товару у повному обсязі підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 45070 грн. заборгованості за переданий товар.

У зв`язку із порушенням відповідачем строку оплати товару, визначеного договором поставки, позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 44244,14 грн. пені за період, 16035,50 грн. збитків, завданих інфляцією, 17064 грн. процентів річних.

З матеріалів справи вбачається, що пеня, збитки, завданих інфляцією та проценти річних фактично нараховані за період з з 15.03.2022 по 17.09.2024.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із статтями 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов`язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом положень ч. 4 та 6 ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як роз`яснив Пленум Вищого господарського суду України в п. 2.5. постанови «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» № 14 від 17.12.2013 приписом ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Відповідно до п. 5.2. договору у разі прострочення оплати вартості поставленого товару покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, яка нараховується за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості за весь період прострочення без будь-яких обмежень.

Звертаючись з позовом до суду, позивач на підставі п. 5.2. договору нарахував 44244,14 грн. пені за період з 15.03.2022 по 17.09.2024.

Враховуючи порушення відповідачем строків виконання зобов`язання з оплати вартості товару, підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 44145,35 грн. пені за період з 15.03.2022 по 17.09.2024, виходячи з розрахунку:

- за період з 15.03.2022 по 02.06.2022: 45070 грн. х (2 х 10,00 / 365) х 80 / 100 = 1975,67 грн.;

- за період з 03.06.2022 по 27.07.2023: 45070 грн. х (2 х 25.00 / 365) х 420 / 100 = 25930,68 грн.;

- за період з 28.07.2023 по 14.09.2023: 45070 грн. х (2 х 22,00 / 365) х 49 /100 = 2662,22 грн.;

- за період з 15.09.2023 по 26.10.2023: 45070 грн. х (2 х 20,00 /365) х 42 / 100 = 2074,45 грн.;

- за період з 27.10.2023 по 14.12.2023: 45070 грн. х (2 х 16,00/ 365) х 49 /100 = 1936,16 грн.;

- за період з 15.12.2023 по 31.12.2023: 45070 грн. х (2 х 15,00 / 365) х 17 /100 =629,75 грн.;

- за період з 01.01.2024 по 14.03.2024: 45070 грн. х (2 х 15,00 / 366) х 74 / 100 = 2733,75 грн.;

- за період з 15.03.2024 по 25.04.2024: 45070 грн. х ( 2 х 14,50 /366) х 42 / 100 = 1499,87 грн.;

- за період з 26.04.2024 по 13.06.2024: 45070 грн. х (2 х 13,50 / 366) х 49 / 100 = 1629,17 грн.

- за період з 14.06.2024 по 17.09.2024: 45070 х (2х 13,00 / 366) х 96 / 100 = 3073,63 грн.

Розрахунок виконано за допомогою інформаційно-правової системи "Ліга:Закон".

Суд, перевіривши розрахунок пені встановив, що позивачем в розрахунку у періоді з 15.03.2022 по 02.06.2022 зазначено 84 дні прострочення, коли фактично цей період включає 80 днів, а тому у задоволенні позову про стягнення з відповідача 98,79 грн. пені (44244,14 44145,35) слід відмовити, як нарахованої безпідставно.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.3. договору крім сплати пені покупець за користування чужими грошовими коштами за період прострочення оплати зобов`язаний сплатити постачальнику 15% (п`ятнадцять відсотків) річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Позивач на підставі п. 5.3. договору нарахував 17064 грн. процентів річних за період з 15.03.2022 по 17.09.2024.

Враховуючи порушення відповідачем строків виконання зобов`язання з оплати вартості товару, підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 16989,91 грн. процентів пічних за період з 15.03.2022 по 17.09.2024, виходячи з розрахунку:

-за період з 15.03.2022 до 31.12.2023: 45070 грн. х 15% х 657 / 365 / 100 = 12168,90 грн.;

-за період з 01.01.2024 до 17.09.2024: 45070 грн. х 15% х 261 / 366 / 100 = 4821,01 грн.

Розрахунок виконано за допомогою інформаційно-правової системи "Ліга:Закон".

Суд, перевіривши розрахунок процентів річних встановив, що позивачем в розрахунку у періоді з 15.03.2022 по 31.12.2023 зазначено 661 день - кількість днів у періоді, коли фактично цей період включає 657 днів, а тому у задоволенні позову про стягнення з відповідача 74,09 грн. процентів річних (17064 16989,91) слід відмовити, як нарахованих безпідставно.

У зв`язку із порушенням відповідачем узгодженого у п.3.4. договору строку виконання зобов`язання з оплати переданого товару підлягає до задоволення вимога про стягнення з відповідача 16035,50 грн. збитків, завданих інфляцією, за період з 15.03.2022 по 17.09.2024.

У позовній заяві позивач просить також стягнути з відповідача 5 000 грн. витрат на правову допомогу.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 3, 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представник позивача додав до позовної заяви копію договору про надання професійної правничої допомоги б/н від 07.02.2023; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1307443 від 19.09.2024 (а.с. 42-45).

Договір про надання професійної правничої допомоги б/н від 07.02.2023 укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю Екотехніка Дніпро як замовником та адвокатським об`єднанням «Консул» як виконавцем.

Відповідно до п.п. 1.1.-1.2. договору від 07.02.2023 замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором надає доручення, а виконавець зобов`язується відповідно до доручення замовника надати йому за плату адвокатські послуги (професійну правничу допомогу) в обсязі і на умовах, визначених цим договором. На підтвердження факту надання виконавцем замовнику адвокатських послуг відповідно до умов цього договору складається акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Згідно із п.п. 4.1.-4.4. договору сторонами можуть укладатися протоколи визначення договірної ціни на виконання певних робіт (надання послуг) з надання професійної правничої допомоги. Обсяг фактично наданих послуг та вартість послуг з надання професійної правничої допомоги зазначаються сторонами у актах приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). За надані адвокатські послуги (професійну правничу допомогу) замовник сплачує виконавцю суми протягом п`яти календарних днів з дати підписання актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Для забезпечення надання адвокатських послуг виконавець має право вимагати від замовника здійснити передплату о розмірі 100% від орієнтовної вартості робіт (послуг) з професійної правничої допомоги у випадку, якщо сторонами підписано протокол (протоколи) узгодження договірної ціни.

Проте, всупереч вимог ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, позивач не надав детального опису робіт (наданих послуг).

Суду не було подано також акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), як це передбачено договором про надання професійної правничої допомоги б/н від 07.02.2023.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, та у постанові Верховного Суду від 20.07.2021 у справі №922/2604/20 вказано, що "склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат" (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі №910/1929/19 від 01.06.2022).

Неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

Наведеного правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 23.11.2020 у справі №638/7748/18.

З огляду на викладене, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 5 000 грн. витрат на правничу допомогу відсутні.

Звертаючись з позовом до суду, позивач сплатив 2422,40 грн. судового збору.

У зв`язку із частковим задоволенням позову на відповідача на підставі ст.129 ГПК України слід покласти витрати, пов`язані з оплатою судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Каучук (45605, Волинська область, Луцький район, с. Голишів, вул. Наливайка, буд. 3, код ЄДРПОУ 13507918) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Екотехніка Дніпро (49019, м. Дніпро, вул. Перекопська, буд. 2, код ЄДРПОУ 39341060)

- 45070 грн. заборгованості;

- 44145 грн. 35 коп. пені;

- 16989 грн. 91 коп. процентів річних;

- 16035 грн. 50 коп. збитків, завданих інфляцією;

- 2419 грн. 01 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору

3. У задоволенні позову про стягнення 98 грн. 79 коп. пені, 74 грн. 09 коп. процентів річних та у стягненні 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено і підписано 28.10.2024.

Суддя І. О. Якушева