Рішення

від 28.10.2024 по справі 904/3774/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2024м. ДніпроСправа № 904/3774/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

до Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

про стягнення 227 924,54 грн

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради про стягнення 227 924,54 грн, з яких: 219 902,26 грн - заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.03.2023 по 31.12.2023, 177,00 грн - за абонентське обслуговування за період з 01.03.2023 по 31.12.2023, 1650,59 грн - пеня, 1352,95 грн - 3 % річних, 4841,74 грн інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії.

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 28.08.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Задовольнив клопотання позивача та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

16.09.2024 відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що управління комунальної власності міста відповідно до Положення про управління, обліковує об`єкти нерухомості нежитлового призначення на власному балансі, тобто є балансоутримувачем цих об`єктів з метою надання їх в орендне користування або приватизації. Для своїх власних потреб, а саме: розміщення працівників, ведення будь-якої діяльності зазначені нежитлові приміщення не використовуються. Управління не є суб`єктом господарювання, якому власник передав в оперативне управління нежитлові приміщення. Управління є структурним підрозділом органу місцевого самоврядування, яке утримується бюджетом Криворізької міської територіальної громади. Балансоутримувач взагалі не є учасником правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг. Укладати договір на споживання має власник або інша особа, яка користується приміщенням і отримує житлово-комунальні послуги. Ураховуючи те, що відповідач не є власником вказаних нежитлових приміщень та споживачем послуг за вказаними адресами (не перебувають працівники відповідача, взагалі приміщення зачинено і не використовується), тому відповідний договір чи заяву про приєднання до договору зі сторони відповідача не було підписано, про що повідомлено позивачу у відповідь на претензію. Необхідність подання заяви про приєднання передбачена п.2 цього ж публічного договору від 05.10.2021, на який посилається позивач, а також відповідно до п.13 Правил надання послуг з теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 визначено, що фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги. Також позивачем не надано жодного документа, який підтверджує, що власник нежитлових приміщень зобов`язує відповідача укласти договори споживання теплової енергії за спірною адресою. Позивачем не надано доказів отримання відповідачем послуг з теплопостачання за спірною адресою у вказаний період, а також доказів надання позивачем житлово-комунальних послуг, спрямованих на забезпечення умов перебування осіб у нежилих приміщеннях, а отже відсутні підстави оплати послуг, якими відповідач не користувався і не виявив наміру користуватися. У зв`язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

17.09.2024 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що єдине, на що посилається відповідач, це не існування того юридичного факту, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України), тобто не внесення відомостей про зареєстровані права за відповідачем до Державного реєстру речових прав щодо власника. Проте, не внесення відомостей до державного реєстру про зареєстровані права власника зумовлені бездіяльністю самого відповідача, який не реєструє права комунальної власності у Державному реєстрі речових прав в процесі володіння та користування цим майном. Зазначив, що форма права власності власників приміщень (як житлових так і не житлових) згідно цивільного законодавства існує лише трьох видів: приватна, державна та комунальна. В даному випадку вказані в позові приміщення перебувають у комунальній власності, а УКВМ, як їх балансоутримувач, повинен їх утримувати, у тому числі оплачувати комунальні послуги. УКВМ не спростовує факт отримання послуги з постачання теплової енергії. За відсутності доказів відключення (відокремлення) нежитлових приміщень від внутрішньобудинкового комплексу трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення, відсутності заяв про відмову від послуг - відповідач отримував теплову енергію, тому це і є фактом отримання послуги, проти якої безпідставно заперечує відповідач. Проте, відповідач в порушення покладених на нього зобов`язань та норм законодавства не уклав договір про надання послуг з теплопостачання із позивачем. У ч. 39. Правил надання послуги з постачання теплової енергії від 21.08.2019 № 830 передбачено, що споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Зазначив, що поняття балансоутримувача присутнє в ст. 1 ЗУ «Про теплопостачання» балансоутримувач (будинку, групи будинків, житлового комплексу) - власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами. Свої зобов`язання КПТМ «Криворіжтепломережа» виконало, а саме: постачання теплоносія протягом всього періоду проводилось, не порушуючи щорічні розпорядження Виконавчого комітету Криворізької міської Ради Дніпропетровської області «Про початок та закінчення опалювального періоду», але відповідач у порушення ст. 67,68,162 Житлового Кодексу України, ст. 20, 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги " оплату за отриману теплову енергію не здійснив. Відсутність письмового договору щодо теплопостачання сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати отриманих послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг. Відповідач отримував послуги, у законний спосіб від послуг не відмовлявся. За умов постачання однією стороною теплоносія та отримання теплової енергії іншою стороною, у сторін фактично склалися договірні відносини.

11.10.2024 відповідач подав до суду заперечення.

15.10.2024 позивач подав до суду пояснення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Позивач зазначає, що КПТМ «Криворіжтепломережа» є надавачем послуги з постачання теплової енергії в м. Кривому Розі.

Індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом (п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Позивач зазначає, що на сайті КПТМ «Криворіжтепломережа» (за посиланням http://kpts.dp.ua/dogovorte.php) 05.10.2021 було розміщено текст індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії. Таким чином, з 05.11.2021 договірні відносини між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором (який є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на сайті КПТМ "Криворіжтепломережа", за посиланням http://kpts.dp.ua/dogovorte.php) про надання послуги з постачання теплової енергії, що укладений в порядку ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Позивач зазначає, що відповідно до акту приймання-передачі від 31.07.2022 (а.с. 21) щодо прийому-передачі по договору оренди об`єктів нерухомого майна комунальної власності № 20/46 від 23.10.2017 та відповідно до відповіді Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради № 16/16/1645 від 24.08.2023 (а.с. 22-23) нежитлове приміщення площею 1125,66 кв. м по вул. Кобилянського, 199 в м. Кривому Розі перебуває на балансовому обліку Управління комунальної власності міста КМР. Управління комунальної власності міста КМР не прийняло рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклало з виконавцем комунальної послуги з постачання теплової енергії відповідний договір.Таким чином, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", з 05.11.2021 між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (виконавець) та позивачем (споживач) укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - договір).

Цей договір (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (п. 1. договору).

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті Виконавця http://kpts.dp.ua/ (п. 2. договору).

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток до цього договору), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуги (п. 4. договору).

Виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для протеб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення (п. 5. договору).

Виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (зайве закреслити) (п. 7. договору).

Виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5 і 6 цього договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання Послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку) (п. 8. договору).

Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика розподілу). Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг спожитої Послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал) (п. 11. договору).

У разі коли будинок на дату укладення цього договору не обладнаний вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії, до встановлення такого вузла (вузлів) обліку обсяг споживання послуги у будинку визначається відповідно до Методики розподілу (п. 12. договору).

Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (Офіційний вісник України, 2019 p., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру, затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті Виконавця http://www.kpts.dp.ua/. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року) (п. 30. договору).

Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.dp.ua/. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього Договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу (п. 31. договору).

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (п. 32. договору).

Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів (п. 33. договору).

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34. договору).

Під час здійснення оплати споживач зобов`язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів). У разі коли споживачем не визначено розрахунковий період або коли за зазначений споживачем період виникла переплата, виконавець має право зарахувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди у разі її наявності (за винятком погашення пені та штрафів, нарахованих споживачеві), а у разі відсутності такої заборгованості - в рахунок майбутніх платежів споживача, починаючи з найближчих періодів від дати здійснення платежу (п. 36. договору).

У разі коли споживач вніс плату виконавцю за розрахунковий період не в повному обсязі або більшому, ніж зазначено в рахунку, обсязі, виконавець здійснює зарахування коштів згідно з призначенням платежу. За відсутності призначення платежу - у такому порядку: в першу чергу - в рахунок плати за послугу; в другу чергу - в рахунок плати за абонентське обслуговування (п. 37. договору).

Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (пп. 3 п. 41. договору).

У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином (п. 45. договору).

Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51. договору).

Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52. договору).

Позивач зазначає, що будинок № 199 по вул. Кобилянського є багатоквартирним, подання теплоносія до нього здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача, які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів, та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку, в тому числі нежитлове приміщення площею 1125,66 кв. м, яке вбудовано до багатоквартирного будинку № 199 по вул. Кобилянського.

Як зазначає позивач, на виконання своєї статутної мети КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснювало у період з 01.03.2023 по 31.12.2023 постачання теплової енергії відповідачу, а відповідач отримував теплову енергію, оскільки нежитлове приміщення вбудоване та не виокремлено від внутрішньобудинкового комплексу трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення вказаного багатоквартирного житлового будинку № 199 по вул. Кобилянського . Зазначене нежитлове приміщення відповідача вбудоване в багатоквартирний будинок та є невід`ємною частиною відповідних мереж (систем) опалення житлового багатоквартирного будинку в м. Кривому Розі.

В якості доказів подачі теплової енергії до будинку позивач надав акти подання теплоносія на будинок та акти припинення подання теплоносія, відомості по приладу обліку про споживання теплової енергії.

Таким чином, за твердженням позивача, свої договірні зобов`язання він виконав, а саме: постачання теплоносія, передбаченого договором, здійснювалось не порушуючи щорічні розпорядження Виконавчого комітету Криворізької міської Ради Дніпропетровської області «Про початок та закінчення опалювального періоду», абонентське обслуговування здійснювалось протягом року та в повному обсязі. Однак, відповідач в порушення умов договору за поставлену теплову енергію та абонентське обслуговування не розрахувався, у зв`язку із чим за період з 01.03.2023 по 31.12.2023 у нього утворилася заборгованість за послуги постачання теплової енергії у розмірі 219 902,26 грн, а також заборгованість за абонентське обслуговування за період 01.03.2023 по 31.12.2023 в розмірі 177,00 грн.

Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію № 13046/15082 від 30.04.2024, в якій вимагав сплатити заборгованість (а.с.38), однак, відповідач відповідь на претензію не надав, заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Доказів оплати основного боргу у розмірі 219 902,26 грн та заборгованості за абонентське обслуговування у розмірі 177,00 грн відповідач не надав.

Відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що управління комунальної власності міста відповідно до Положення про управління, обліковує об`єкти нерухомості нежитлового призначення на власному балансі, тобто є балансоутримувачем цих об`єктів з метою надання їх в орендне користування або приватизації. Для своїх власних потреб, а саме: розміщення працівників, ведення будь-якої діяльності зазначені нежитлові приміщення не використовуються. Балансоутримувач взагалі не є учасником правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг. Укладати договір на споживання має власник або інша особа, яка користується приміщенням і отримує житлово-комунальні послуги. Ураховуючи те, що відповідач не є власником вказаних нежитлових приміщень та споживачем послуг за вказаними адресами (не перебувають працівники відповідача, взагалі приміщення зачинено і не використовується), тому відповідний договір чи заяву про приєднання до договору зі сторони відповідача не було підписано, про що повідомлено позивачу у відповідь на претензію. Позивачем не надано доказів отримання відповідачем послуг з теплопостачання за спірною адресою у вказаний період, а також доказів надання позивачем житлово-комунальних послуг, спрямованих на забезпечення умов перебування осіб у нежилих приміщеннях, а отже відсутні підстави оплати послуг, якими відповідач не користувався і не виявив наміру користуватися. У зв`язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач не заперечує того факту, що спірний об`єкт нерухомого майна, до якого здійснювалось постачання теплоносія, є комунальною власністю, що також підтверджується листом Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради № 16/16/1645 від 24.08.2023.

Рішенням сесії Криворізької міської ради LXVI сесії VII скликання № 5014 від 23.09.2020 затверджено нову редакцію Положення про управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради.

Згідно з п. 1.1 Положення Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (надані - Управління) є самостійним структурним підрозділом виконавчого комітету міської ради, створюється та ліквідується відповідно до міської ради в межах затвердженої нею структури за пропозицією міського голови та реєструється в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" й іншими нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність неприбуткової організації. Скорочена назва Управління - УКВМ.

Відповідно до п. 2.1.1 Положення основними завданнями та функціями Управління, зокрема, є реалізація державної та місцевої політики, спрямованої на ефективне здійснення переданих міською радою повноважень щодо управління, користування та розпорядження комунальною власністю територіальної громади міста, приватизації, відчуження, передачі в орендне користування комунального майна.

За приписами п. 2.2.1, 2.2.1.8, 2.2.1.9, п. 2.2.3.1 Управління відповідно до переданих йому повноважень і покладених на нього завдань:

у сфері управління об`єктами комунальної власності територіальної громади міста Кривого Рогу:

- надає до управління з питань реєстрації виконкому Криворізької міської ради документи щодо оформлення права власності за територіальною громадою міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради на нерухоме майно, що перебуває на його балансі;

- здійснює закупівлю товарів, робіт і послуг у межах виділених бюджетних коштів для виконання наданих повноважень тощо;

у сфері оренди об`єктів комунальної власності територіальної громади міста:

- укладає договори;

- обліковує об`єкти нерухомості нежитлового призначення на власному балансі;

- передає договори про надання послуг, укладені із суб`єктами господарювання, для подальшої реєстрації зобов`язань до управління Державної казначейської служби України у м.Кривому Розі Дніпропетровської області.

Згідно з п. 3.3. Положення Управління в межах наданих йому повноважень зобов`язане здійснювати управління майном, що належить до комунальної власності територіальної громади міста в межах, визначених чинним законодавством України, рішеннями міської ради, цим Положенням; контроль за збереженням, ефективним використанням комунального майна, що перебуває на його балансовому обліку; оперативно вживати заходів щодо усунення виявлених недоліків.

Суд відзначає, що доказів складання актів-претензій щодо ненадання у спірний період послуг, надання їх не в повному обсязі або надання послуг неналежної якості в порядку, визначеному Законом України "Про житлово-комунальні послуги", матеріали справи не містять. Жодного доказу на спростування наведених позивачем обставин чи контррозрахунку заявленої до стягнення суми відповідач суду не надав.

Господарський суд зазначає, що враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Тому суд вважає за необхідне відзначити, що інші доводи та міркування учасників справи судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 219 902,26 грн та заборгованості за абонентське обслуговування у розмірі 177,00 грн є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1650,59 грн за період з 01.06.2024 по 14.08.2024.

Відповідно до п. 45. договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він виконаний неправильно, а саме позивачем при розрахунку не враховано приписи ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України.

З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивач нараховує пеню на загальну суму заборгованості (що виникла за період з 01.03.2023 по 31.12.2023) у розмірі 220 079,26 грн (219 902,26 грн - заборгованість за послугу з постачання теплової енергії + 177,00 грн - за абонентське обслуговування) за період з 01.06.2024 по 14.08.2024.

Як вказано вище, відповідно до п. 34. договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Таким чином, оскільки сума 220 079,26 грн включає в себе заборгованість за весь спірний період з 01.03.2023 по 31.12.2023, то початковою датою нарахування пені має бути початкова дата прострочення виконання зобов`язання зі сплати наданих послуг за останній по даті місяць спірного періоду (грудень 2023 року), тобто 01.02.2024, а кінцевою датою нарахування пені має бути останній день шестимісячного терміну нарахування (відповідно до ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України) за зобов`язанням зі сплати наданих послуг за перший по даті місяць спірного періоду (березень 2023 року), тобто 01.11.2023 (01.05.2023 + 6 місяців).

З огляду на викладене, відповідно до положень ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України пеня на загальну суму заборгованості (що виникла за період з 01.03.2023 по 31.12.2023) у розмірі 220 079,26 грн підлягає нарахуванню по 01.11.2023.

Таким чином нарахування позивачем пені на загальну суму заборгованості (що виникла за період з 01.03.2023 по 31.12.2023) у розмірі 220 079,26 грн за період з 01.06.2024 по 14.08.2024 є необґрунтованим та безпідставним, а отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 1650,59 грн є необґрунтованими, а отже такими, що задоволенню не підлягають.

Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 01.06.2024 по 14.08.2024 у розмірі 1352,95 грн та інфляційні втрати за період з червня 2024 року по липень 2024 року у розмірі 4841,74 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що він виконаний правильно.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов`язання є правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 226 273,95 грн, з яких: 219 902,26 грн - заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.03.2023 по 31.12.2023, 177,00 грн - за абонентське обслуговування за період з 01.03.2023 по 31.12.2023, 1352,95 грн - 3 % річних, 4841,74 грн інфляційні втрати

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 19,69 грн (0,72 %), на відповідача - 2715,40 грн (99,28 %).

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління комунальної власності міста Виконкому Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, площа Молодіжна, буд. 1, ідентифікаційний код 25522449) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, ідентифікаційний код 03342184) 228 989,35 грн, а саме: 226 273,95 грн, з яких: 219 902,26 грн - заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.03.2023 по 31.12.2023, 177,00 грн - за абонентське обслуговування за період з 01.03.2023 по 31.12.2023, 1352,95 грн - 3 % річних, 4841,74 грн інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2715,40 грн, про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя І.В. Мілєва