Рішення

від 25.10.2024 по справі 905/957/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.10.2024р. Справа №905/957/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,

секретар судового засідання Пелих Т.В.,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги, м.Дніпро,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Класік-Трейд, м.Курахове, Мар`їнський район, Донецька область,

про стягнення заборгованості в розмірі 221782,03 грн, -

за участю представників сторін:

від позивача не з`явився,

від відповідача не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Класік-Трейд, м.Курахове, Мар`їнський район, Донецька область, про стягнення заборгованості в розмірі 221782,03 грн.

Хід розгляду справи та процесуальні дії.

Ухвалою суду від 15.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

25.07.2024, 29.07.2024, 26.08.2024 на електронну адресу суду від керівника ТОВ Класік-Трейд надійшло клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Курахівську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області.

Судом відмовлено відповідачу в клопотаннях про залучення Курахівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за необґрунтованістю клопотань та недоведеністю, що результати розгляду справи мають вплинути на права та обов`язки цієї особи.

Ухвалою від 27.09.2024 суд ухвалив розгляд справи №905/957/24 здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначив у справі підготовче засідання.

Ухвалою суду від 11.10.2024 суд закрив підготовче провадження, призначив розгляд справи по суті на 25.10.2024.

У судове засідання 25.10.2024 представники відповідача, позивача не з`явились.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Позиції учасників процесу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про постачання (закупівлю) електричної енергії від 01.01.2022, в частині оплати поставленої електричної енергії у березні 2023 на суму 199000,00 грн. У зв`язку з порушенням строків оплати на суму основного боргу позивачем нараховані 3% річних у розмірі 11963,51 грн, інфляційні втрати у розмірі 10818,52 грн.

Відповідач у відзиві на позов повідомив про часткове визнання позовних вимог, зазначаючи на таке:

- починаючи з березня 2022 приміщення відповідача передані на безоплатне тимчасове користування військовослужбовцям ЗСУ без оформлення договірних відносин. З 07.04.2023 після розташування на об`єкті відповідача ще однієї військової частини ЗСУ, були укладені договори, що передбачають відшкодування витрат на електричну енергію: договір безоплатного тимчасового користування №282/2023 від 07.04.2023, договір №172/2024 від 25.04.2024, акт приймання-передачі майна від 01.03.2023, акт приймання-передачі майна від 25.02.2024, акт приймання-передачі майна від 06.05.2024, акт від 10.01.2024 приймання-передачі (повернення) до договору безоплатного тимчасового користування №282/2023 від 07.04.2023;

- форс-мажорні обставини, що виникли внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання договірних зобов`язань.

У Відповіді на відзив позивач зазначає, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань по Договору, оскільки відповідач мав підтвердити не факт настання таких обставин, а саме їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язань. Наведені відповідачем договори безоплатного тимчасового користування укладені поза межами періоду за який у відповідача виникла заборгованість.

Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №429 від 14.06.2018 Товариству з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги видано ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

05.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Класік-Трейд (відповідач, споживач) шляхом підписання Заявки-приєднання, фактично укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №68 (договір) з 01.01.2019 на умовах Індивідуальної комерційної пропозиції Періодична постачальника універсальних послуг ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" (додаток № 2 до договору).

Згідно з умовами п.1.1 договору, цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим не побутовим споживачам (далі споживач) постачальником універсальних послуг (далі постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком до цього договору.

За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (пункт 2.1 договору).

Датою початку постачання постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком до цього договору, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією, але у будь-якому випадку не раніше строку початку дії Договору (пункт 3.1. договору).

Згідно з пунктом 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору.

Відповідно до пункту 5.2. договору спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором. У випадках застосування до Споживача погодинних (диференційованих) цін на електричну енергію суми, вказані в рахунках, можуть від ображати середню ціну, обчислену на базі різних погодинних (диференційованих) цін (пункт 5.4. договору).

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункт 5.5. договору).

У пункті 5.6. договору визначено, що розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за ним Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Відповідно до пункту 5.7 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) днів з моменту отримання споживачем рахунку та акту приймання-передачі електричної енергії, або протягом 5 (п`яти) днів від дати зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку та акту приймання-передачі електричної енергії, оформленого споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Згідно з пунктом 6.2. договору, споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (пункт 9.1. договору).

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживач заявки-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією (пункт 13.1. договору).

В заяві-приєднання, яка є додатком до договору, значаться данні щодо споживача Товариства з обмеженою відповідальністю Класік-Трейд: ЕІС-код точки комерційного обліку: 62Z2470752417239, 62Z9676144117710, 62Z7938447785756; початок постачання з 01.01.2019 року.

Відповідно до пункту 5.1 Спосіб оплати Комерційної пропозиції, оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється наступними етапами: - 100% вартості прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії у розрахунковому періоді оплачується не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду; - остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду. Розмір попередньої оплати визначається на підставі прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії на розрахунковий період, а у разі відсутності прогнозованих (заявлених) обсягів - за обсягом фактичного споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду, що передує даті видачі рахунку.

За змістом п.6.1 комерційної пропозиції, рахунок за фактично відпущену електричну енергію формується споживачем самостійно в сервісі Особовий кабінет з моменту реєстрації споживача в сервісі не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. Рахунок за фактично відпущену електричну енергію надається постачальником споживачу у день подання споживачем звіту не пізніше трьох робочих днів з дати завершення розрахункового періоду у відповідному центрі обслуговування, якщо клієнт не є користувачем сервісу Особовий кабінет. У разі неотримання споживачем рахунку, в центрі обслуговування або у сервісі Особовий кабінет, постачальник на четвертий робочий день після закінчення розрахункового періоду направляє рахунок клієнту на ел.адресу споживача, зазначену в заявці-приєднання. У разі відсутності інформації про ел.адресу споживача, постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом, поштою. Надані постачальником рахунки за фактично відпущену електричну енергію підлягають оплаті споживачем протягом п`яти робочих днів з дати отримання.

Відповідно до п. 8 комерційної пропозиції, у разі якщо споживач порушив терміни оплати, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати до повної оплати, та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.

Пунктом 11.2 комерційної пропозиції, договір на умовах даної комерційної пропозиції укладається на строк один календарний місяць та вважається продовженим на кожен наступний календарний місяць, якщо постачальник не відмовиться у його пролонгації у звязку з порушенням споживачем умов п.5.1 цієї комерційної пропозиції.

Позивач стверджує, що на виконання умов договору №68 від 05.12.2018 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у березні 2023 ним було поставлено, а відповідачем спожито електричну енергію в обсязі 106548 кВт*год на загальну суму 659696,63 грн з ПДВ.

На підтвердження вищезазначеного позивачем до матеріалів справи додано акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) до договору про постачання електричної енергії №68 від 31.03.2023 за березень 2023 року, кількість прийнятої-переданої (спожитої) електроенергії 106548 кВт*год на суму 659696,63 грн, у тому числі ПДВ 109949,44 грн.

Також позивачем до матеріалів справи надано рахунок за спожиту електроенергію за березень 2023 на суму 659696,63 грн, сформований на підставі отриманих даних про спожиті відповідачем обсяги електричної енергії в березні 2023.

В матеріалах справи наявний лист АТ ДТЕК Донецькі електромережі №67/6355-вих від 26.04.2024, яким повідомлено, що фактичний (звітний) обсяг споживання електроенергії відповідачем в березні 2023 становить 106548 кВт*год (деталізацію розрахунків наведено в додатках до вказаного листа).

Акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії), рахунок за спожиту електроенергію підписано представниками сторін в сервісі Особистий кабінет за допомогою цифрового підпису. Вказане відповідач не оспорює.

Станом на дату звернення позивача до суду відповідачем здійснена часткова оплата заборгованості за розрахунковий період березень 2023 в сумі 460696,63 грн, що підтверджено виписками банку по особовому рахунку позивача (в період з 06.04.2023 по 18.04.2024).

В повному обсязі відповідач свої зобов`язання зі сплати вартості спожитої електричної енергії не виконав, заборгованість за договором за спожиту електричну енергію за березень 2023 в сумі 199000,00 грн залишилась не погашеною.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язків за договором про постачання електричної енергії споживачу на умовах Індивідуальної комерційної пропозиції Періодична №68 від 01.01.2019 в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за спожиту електричну енергію в березні 2023 позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 221782,03 грн, з яких: 199000,00 грн сума боргу за спожиту електричну енергію, 11963,51 грн 3% річних, 10818,52грн інфляційна складова боргу.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Джерела права, акти їх застосування та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Відповідно до преамбули Закону України Про ринок електричної енергії цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно із частиною 1 статті 56 Закону України Про ринок електричної енергії постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.06.2018 №429 ТОВ Донецькі енергетичні послуги видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до п. 1.2.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила РРЕЕ) постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Згідно з п. 3.1.7 Правил РРЕЕ договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, всилу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі статтею 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір №68 є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з частиною 1, 3 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 38 частини 1 статті 1 Закону України Про ринок електричної енергії комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 46 Закону України Про ринок електричної енергії оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Як було встановлено судом, на виконання умов договору позивачем поставлено електричну енергію та сформовано рахунки за спожиту електроенергію за березень 2023 року на суму 659696,63 грн.

Щодо обсягів розподіленої електричної енергії за визначений позивачем період суд зазначає, що до матеріалів справи додана копія листа АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" №67/6355-вих від 26.04.2024 згідно якого фактичний обсяг споживання електричної енергії в березні 2023 становить 106548 кВт*год. Лист підписано кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом керівника Департаменту з клієнтських операцій Шашацькою К.Г. Підпис перевірено протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 30.04.2024.

Відповідачем не надано доказів оскарження вказаних у рахунках постачальника обсягів спожитої електроенергії чи доказів звернення щодо отримання роз`яснень стосовно виставлених рахунків та обсягів споживання електроенергії, зазначених у рахунках у зв`язку з наявністю сумнівів щодо правильності показників обсягів споживання електроенергії.

Суд зазначає, що процедура оскарження даних ОСР та ППКО щодо обсягів споживання електричної енергії передбачена кодексом комерційного обліку електричної енергії, однак відповідач не надав до суду доказів оскарження зазначених відомостей.

Пунктом 5.7 договору визначено, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) днів з моменту отримання споживачем рахунку та акту приймання-передачі електричної енергії, або протягом 5 (п`яти) днів від дати зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку та акту приймання-передачі електричної енергії, оформленого споживачем.

Як зазначалось, акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії), рахунок за спожиту електроенергію підписано з боку підприємства позивача та відповідача в сервісі Особистий кабінет за допомогою цифрового підпису, тому строк оплати за вказаним рахунком на теперішній час є таким, що настав.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Приписами частини 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно із вимогами ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як було встановлено судом, до відкриття провадження у справі відповідачем здійснена часткова оплата заборгованості за розрахунковий період березень 2023 (в період з 06.04.2023 по 18.04.2024) - в сумі 460696,63 грн.

Отже, станом на дату подання позову заборгованість відповідача зі сплати основного боргу становила 199000,00 грн.

Після відкриття провадження у даній справі відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості за договором №68Г в загальній сумі 117234,33 грн, а саме: 24000,00грн згідно платіжної інструкції №500 від 25.07.2024; 2349,42 грн згідно платіжної інструкції №4239 від 30.07.2024; 21000,00 грн згідно платіжної інструкції №501 від 30.07.2024; 46419,84 грн згідно платіжної інструкції №503 від 11.10.2024; 23465,07 грн згідно платіжної інструкції №504 від 11.10.2024.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

За таких обставин, здійснення відповідачем оплати частини боргу в сумі 117234,33 грн, вже після відкриття провадження у справі, обумовлює закриття провадження у справі в цій частині на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Сума основного боргу в розмірі 81765,67 грн за поставлену електричну енергію в березні 2023 залишилась непогашеною, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в зазначеному розмірі.

Суд відхиляє доводи відповідача про наявність підстав для звільнення його від оплати заборгованості за спірний період, оскільки фактичним споживачем електроенергії є ЗСУ, враховуючи наступне.

Згідно пункту 4.27. Правил роздрібного ринку електричної енергії, у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Дія договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії достроково припиняється у разі отримання оператором системи від нового або від попереднього власника (користувача) об`єкта споживача документального підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об`єкта.

Дія договору про постачання електричної енергії достроково припиняється у разі отримання електропостачальником від оператора системи або нового чи попереднього власника (користувача) об`єкта споживача документального підтвердження факту укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи і новим власником (користувачем) цього об`єкта.

У такому разі дія відповідних договорів припиняється в частині постачання та розподілу електричної енергії на об`єкт, а в частині виконання фінансових зобов`язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) їх дія продовжується до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний здійснювати оплату спожитої на таких об`єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.

Відповідно до п.8.5 Договору, якщо за ініціативою споживача необхідно припинити постачання електричної енергії на об`єкт споживача для проведення ремонтних робіт, реконструкції чи технічного переоснащення тощо, споживач має звернутися до оператора системи.

Матеріали справи не містять доказів відповідного звернення відповідача до оператора системи про намір припинити дію договору.

Отже, беручи до уваги положення пункту 4.27. Правил роздрібного ринку електричної енергії, умови договору, та враховуючи факт неповідомлення постачальника, оператора системи розподілу про звільнення споживачем приміщення, останній зобов`язаний здійснювати оплату спожитої на таких об`єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.

Суд відхиляє аргументи відповідача, що заборгованість за спірний період не погашена у зв`язку з невиконанням представниками ЗСУ договору безоплатного тимчасового користування №282/2023 від 07.04.2023, договору №172/2024 від 25.04.2024, оскільки вказані договори укладені пізніше періоду виникнення заборгованості відповідача за електричну енергію згідно з рахунком за березень 2023.

Крім того, суд відхиляє доводи відповідача про форс-мажорні обставини, оскільки, по-перше, відповідно до положень Закону України "Про торгово-промислові палати України", Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Сертифікат видається заінтересованому суб`єкту господарювання на підставі його звернення. Іншого порядку засвідчення форс-мажорних обставин не визначено. Проте, матеріали справи не містять сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на реальну можливість виконання зобов`язань відповідача саме за договором про постачання електричної енергії; по-друге, форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору. Також, форс-мажор не звільняє відповідача від встановленого законом обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 11963,51 грн 3% річних за загальний період з 11.04.2023 по 31.03.2024, 10818,52 грн інфляційна складова боргу за загальний період з квітня 2023 по травень 2024.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що позивачем правильно визначені періоди нарахувань.

За наслідками проведеного судом перерахунку 3 % річних за допомогою калькулятора інформаційної бази ЛІГА.ЗАКОН за визначені позивачем періоди, загальна сума 3 % річних перевищує розмір заявлений позивачем, та враховуючи, що згідно ч.2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, задоволенню підлягає сума 3% річних в заявленому позивачем розмірі 11963,51 грн.

За наслідками проведеного судом перерахунку інфляційних втрат за допомогою калькулятора інформаційної бази ЛІГА.ЗАКОН за визначені позивачем періоди, загальна сума інфляційних втрат перевищує розмір заявлений позивачем, та враховуючи, що згідно ч.2 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, задоволенню підлягає сума інфляційних втрат в заявленому позивачем розмірі 10818,52 грн.

Згідно з ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат здійснюється наступним чином.

Позивач звернувся з даним позовом із майновою вимогою про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 221782,03 грн.

Відповідно до п.2 ч.2. ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України Про Державний бюджет України на 2024 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлений на рівні 3028,00грн.

На підставі ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 ст. 4 цього закону, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Тобто, за подачу даної позовної заяви із двома вимогами майнового характеру позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 2661,38 грн з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (221782,03:100)х1,5х0,8).

Позивачем сплачено судового збору в сумі 3872,34 грн згідно платіжної інструкції №3537775 від 25.06.2024, тобто 1210,96 грн сплачено надмірно.

Судовий збір в розмірі 1210,96 грн може бути повернуто на користь позивача з Державного бюджету України за ухвалою суду за відповідним клопотанням позивача згідно до вимог ст.7 Закону України Про судовий збір, у зв`язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи, що відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати у вигляді судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог, відшкодуванню витрат позивача по оплаті судового збору підлягає сума 1254,57 грн.

Судовий збір в розмірі 1406,81 грн може бути повернуто на користь позивача з Державного бюджету України за ухвалою суду за відповідним клопотанням позивача згідно до вимог ст.7 Закону України Про судовий збір, у зв`язку із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст. 7, 13, 42, 46, 86, 123, 129, 210, 231, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Класік-Трейд про стягнення заборгованості в розмірі 221782,03 грн, задовольнити частково - в сумі 104547,70 грн.

Закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 117234,33 грн, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Класік-Трейд (85612, Донецька область, Мар`їнський район, м.Курахове, вул. Мечнікова, б.3; код ЄДРПОУ 35456756) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги (49001, Дніпропетровська обл, м.Дніпро, вул. Січових стрільців, б.4Д; код ЄДРПОУ 42086719) заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 81765,67 грн, 3% річних в сумі 11963,51 грн, інфляційні втрати в сумі 10818,52 грн, а також судовий збір в сумі 1254,57 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 25.10.2024 складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.10.2024.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя К.С. Харакоз