номер провадження справи 19/138/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.10.2024 Справа № 908/2094/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Давиденко І.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства Укртрансгаз (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код юридичної особи 30019801)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Оріхівтепломережа (70500, Запорізька обл., м. Оріхів, вул. Покровська, буд. 62А, ідентифікаційний код юридичної особи 13622447)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Запоріжгаз (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 7, ідентифікаційний код 03345716)
про стягнення 338 408,64 грн
без виклику учасників справи
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
01.08.2024 до Господарського суду Запорізької області через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява (вх. № 2308/08-07/24) Акціонерного товариства Укртрансгаз до Товариства з обмеженою відповідальністю Оріхівтепломережа про стягнення 287 175,57 грн компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за лютий, березень 2017 року, 11 977,99 грн 3 % річних та інфляційні втрати в сумі 39 255,08 грн.
Позов мотивовано тим, що в лютому та березні 2017 року відповідач здійснював відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих номінацій, що є підставою для компенсування позивачу їх вартості.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 01.08.2024, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2094/24 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.
Оскільки, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми в розмірі 338 408,64 грн, вказана сума перевищує сто, але не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, проте справа не відноситься до визначеного ч. 4 ст. 247 ГПК України виключного переліку категорій справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, справа не є складною, суд ухвалив розглядати справу у спрощеному позовному провадженні.
Ухвалою суду від 06.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2094/24; присвоєно справі номер провадження 19/138/24, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Залучено до участі у справі Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, та Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Запоріжгаз у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача
Ухвала суду від 06.08.2024 про відкриття провадження у справі № 908/2094/24, що надсилалась на адресу місцезнаходження відповідача, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 70500, Запорізька обл., м. Оріхів, вул. Покровська, буд. 62А, повернулась до суду 26.08.2024 з відміткою пошти: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статей 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/2094/24.
Судом також враховано, що не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал, згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій сплив. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому, суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України).
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно зі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Від Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України через підсистему «Електронний суд» 12.08.2024 надійшли пояснення, відповідно до яких зазначено, що зазначений період відповідач мав договірні відносини з НАК «Нафтогаз України» з постачання природного газу, проте, НАК «Нафтогаз України» номінації на постачання природного газу відповідачу у березні та лютому 2017 року не подавав та відповідно природний газ відповідачу не постачав. Оскільки НАК «Нафтогаз України» природний газ у березні та лютому 2017 року не постачав відповідачу, то такий природний газ був відібраний відповідачем з ресурсу АТ «Укртрансгаз» та його вартість має бути компенсована АТ «Укртрансгаз». Просив суд позов задовольнити.
Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 06.08.2024 у справі № 908/2094/24 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Згідно зі ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи № 908/2094/24 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 25.10.2024.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (Оператор ГТС) до 31.12.2019 було оператором газотранспортної системи. суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (п. 19 ч. 1 ст. 1 Законом України «Про ринок природного газу»).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оріхівтепломережа» (Споживач) є споживачем - юридичною особою, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»).
Для здійснення діяльності з виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, відповідач використовує природний газ, який відповідно до «Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» затвердженого постановами Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015, № 187 від 22.03.2017, № 867 від 19.10.2018.
Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Деякі питання опалювального сезону 2016/17», від 04.10.2017, № 720-р «Деякі питання опалювального сезону 2017/2018 року», від 03.10.2018 № 717-р «Деякі питання опалювального сезону 2018/19 року» покладено на НАК «Нафтогаз України» обов`язок разом з операторами газотранспортних та газорозподільних систем забезпечити протягом опалювальних сезонів 2016/17, 2017/2018, 2018/19 безперебійне постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, для надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню в необхідних обсягах, у тому числі, ТОВ «Оріхівтепломережа».
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оріхівтепломережа» - є захищеним споживачем природного газу у розумінні п. 10 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», оскільки здійснює надання важливих суспільних послуг та є виробником теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.
Відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року» на Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та постачальників природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року (опалювальний сезон) покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 № 357 «Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії» та з дотриманням принципу недискримінації.
Отже, на підставі вказаного розпорядження, яке є обов`язковим до виконання, на Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та постачальників природного газу покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям ще на початку опалювального сезону.
Факт наявності укладених ТОВ «Оріхівтепломережа» з АТ «НАК «Нафтогаз України» договорів на постачання природного газу на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Деякі питання опалювального сезону 2016/17» підтверджується як листами НАК «Нафтогаз України» № 26-2721/1.2-17 від 16.03.2017 та № 26-3590/1.2-17 від 19.04.2017, так і наявністю самих договорів, укладених між ТОВ «Оріхівтепломережа» та АТ «НАК «Нафтогаз України», зокрема, № 5042/1617-ТЕ-13 від 08.09.2016, № 5277/1617-БО-13 від 28.10.2016, № 5278/1617-КП-13 від 28.10.2013.
Відповідно до п. 1 глави 1 розділу ХІ Кодексу ГТС, замовники послуг транспортування зобов`язані подати Оператору ГТС номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу.
Позивач посилався на відсутність поданих номінацій АТ «НАК «Нафтогаз України», у спірні періоди у вказаних обсягах для ТОВ «Оріхівтепломережа».
Разом з тим, позивачем встановлено відсутність будь-якого замовника послуг транспортування та фактичної передачі в порядку, визначеному Кодексом ГТС будь-яким суб`єктом ринку природного газу (зокрема будь-яким постачальником) в обсязі 102, 536 тис. м. куб у період лютий, березень 2017 через ГРМ ПАТ «Запоріжгаз», на вході до газотранспортної системи для його подальшого транспортування для відповідача.
Позивач вказав, що загальний обсяг відбору у вказані періоди складає 102, 536 тис. куб. метрів, з яких у лютому 2017 року відібрано 68, 616 тис.м.куб; у березні 2017 року відіюрано 33,920 тис.м.куб.
Обсяги відбору відповідачем природного газу підтверджуються:
- у лютому 2017: реєстром реалізації природного газу за прямими договорами НАК Нафтогаз України теплопостачальними підприємствами у лютому 2017 року, реєстром обсягів природного газу, що були використані споживачами по договорах з НАК «Нафтогаз України» через мережі ПАТ «Запоріжгаз» в лютому 2017 року (підтверджує обсяг споживаняя 68,616 тис.м.куб. без номінації), Алокацією (Звітом), складеним оператором з розподілу природного газу ПАТ «Запоріжгаз» про поділ фактичного обсягу природного газу між замовниками послуг транспортування за лютий 2017 року, листом НАК «Нафтогаз України» щодо повернення актів приймання-передачі природного газу № 26-2721/1.2-17 від 16.03.2017, актами приймання-передачі природного газу від 28.02.2017 року, не підписними з боку НАК «Нафтогаз України»;
- у березні 2017: реєстром реалізації природного газу за прямими договорами НАК Нафтогаз України теплопостачальними підприємствами у березні 2017 року; Алокацією (Звітом), складеним оператором з розподілу природного газу ПАТ «Запоріжгаз» про поділ фактичного обсягу природного газу між замовниками послуг транспортування за березень 2017 року (підтверджує обсяг споживаняя 33,920 тис.м.куб. без номінації; листом НАК «Нафтогаз України» щодо повернення актів приймання- передачі природного газу № 26-3590/1.2-17 від 19.04.2017; актами приймання-передачі природного газу від 31.03.2017 року, не підписними з боку НАК «Нафтогаз України».
З матеріалів справи вбачається, що у спірний період відповідач мав договірні відносини з постачання природного газу з АТ «НАК «Нафтогаз України», натомість постачальник не здійснив постачання вказаних обсягів природного газу відповідачу, внаслідок чого відповідач у вказані вище періоди здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи, з ресурсу позивача обсягом 102, 536 тис.куб.м., без поданих номінацій будь-яким замовником послуг транспортування.
За розрахунком позивача вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу у визначеному періоді у загальному розмірі 102, 536 тис. куб. м. за цінами реалізації природного газу по категоріям споживачів загалом складає 626 564,70 грн, яку відповідач зобов`язаний протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами оплатити позивачу, розмір щомісячної оплати починаючи з 01.11.2021 вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу складає 8 702,29 грн, станом на день подачі позову строк оплати за період з 01.11.2021 по 01.07.2024 вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу є таким, що настав в розмірі 287 175,57 грн.
Позивач посилався на те, що відповідачем вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу не компенсовано, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Підстави виникнення господарських зобов`язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.
Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.
Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Правове регулювання взаємовідносин оператора газотранспортної системи із суб`єктами ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування газотранспортної системи здійснюється Кодексом газотранспортної системи, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2496, положеннями Закону України "Про ринок природного газу", Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Відповідно до п. 10, 19, 27, 33, 37, 49 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу":
ринок природного газу - сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), послуг установки LNG;
оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників);
постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу;
споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини;
захищені споживачі - побутові споживачі, приєднані до газорозподільної системи, підприємства, установи, організації, що здійснюють надання важливих суспільних послуг та приєднані до газотранспортної або газорозподільної системи, а також виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи;
транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.
Частиною 1 ст. 32 Закону України "Про ринок природного газу" встановлено, що транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.
Кодекс газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС) є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ (п. 2, 3 глави 1 розділу І Кодекс газотранспортної системи).
Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС:
несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу: за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під`єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу;
номінація- попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу;
замовник послуг транспортування - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування).
Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу І Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб`єктам ринку природного газу послуги транспортування природного газу газотранспортною системою в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій.
Пунктом 4 глави 3 розділу І Кодексу ГТС визначено, що експлуатацію газотранспортної системи здійснює виключно оператор газотранспортної системи.
Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу VIIІ Кодексу газотранспортної системи, одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом.
Згідно з пунктом 9 глави 1 розділу VІІІ Кодексу ГТС замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи нижче наведені послуги, що є складовими послуги транспортування: доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи; замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації; послугу балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи та які відбираються з неї.
Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу ХI Кодексу газотранспортної системи, для отримання послуг із транспортування (фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою) замовник послуг транспортування подає оператору газотранспортної системи номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу в установленому цим розділом порядку.
Відповідно до абз. 2 п. 1 розділу ІІ Правила постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015 року (далі - Правила постачання природного газу), підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов.
Наведені вище положення Кодексу ГТС дають підстави дійти висновку, що укладання договору транспортування природного газу магістральними трубопроводами, а також подання та підтвердження номінацій є необхідною передумовою для відбору природного газу в межах газотранспортної системи.
З метою забезпечення сталого функціонування ринку природного газу, було прийнято Закон України від 14.07.2021 № 1639-ІХ "Про заходи, спрямовані на подолання газових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (далі - Закон України № 1639-ІХ), який набрав чинності 29.08.2021.
Законом України № 1639 внесено зміни, в тому числі, до Закону України від 03.11.2016 № 1730-VІІІ "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" (далі - Закон України № 1730-VІІІ), який, зокрема, доповнено ст. 8 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» № 1730-VIII, підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (далі - підприємства ПЕК), які протягом періоду з 01.12.2015 по 31.12.2019 здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, зобов`язані, незалежно від включення до реєстру, укладення договору реструктуризації та підписання акту звіряння взаєморозрахунків, протягом 72 місяців, починаючи з 01.10.2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 року включно, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів.
Різниця між вартістю природного газу за ціною компенсації, що визначена частиною другою цієї статті, та фактичною вартістю природного газу, яку відображено в бухгалтерському обліку особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 року включно, у відповідні періоди відбору природного газу без поданих номінацій, підлягає списанню з обліку особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 року включно.
Таким чином, ч. 2. ст. 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» № 1730-VIII держава встановила імперативне нормативне регулювання правовідносин щодо врегулювання заборгованості підприємства ПЕК перед Оператором ГТС, які протягом періоду з 01.12.2015 року по 31.12.2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій та визначила, що вартість вказаних обсягів природного газу компенсується Оператору ГТС.
Обсяги природного газу, зазначені в частині другій цієї статті, визначаються як різниця між обсягами фактично спожитого природного газу на підставі алокацій/звітів операторів газорозподільних систем та обсягами поставленого/придбаного природного газу на підставі договорів купівлі-продажу/постачання природного газу та актів приймання-передачі природного газу за відповідний період споживання (ч. 3 ст. 8 Закону України № 1730-VІІІ).
Різниця між вартістю природного газу за ціною компенсації, що визначена частиною другою цієї статті, та фактичною вартістю природного газу, яку відображено в бухгалтерському обліку особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, у відповідні періоди відбору природного газу без поданих номінацій, підлягає списанню в обліку особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно (ч. 4 ст. 8 Закону України № 1730-VІІІ).
Таким чином, приписами ч. 2. ст. 8 Закону України № 1730-VІІІ держава встановила імперативне нормативне регулювання правовідносин щодо врегулювання заборгованості підприємств ПЕК перед Оператором ГТС, які протягом періоду з 1 грудня 2015 по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій, та визначила, що вартість вказаних обсягів природного газу компенсується Оператору ГТС. Також визначено порядок компенсації - оплата протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу - особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» № 1730-VIII, дія цього Закону поширюється на відносини з врегулювання заборгованості підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з центрального опалення та централізованого постачання гарячої води, які протягом періоду з 01.12.2015 року по 31.12.2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій.
AT "УКРТРАНСГАЗ" до 31.12.2019 року виконувало функції Оператора газотранспортної системи відповідно до ліцензії НКРЕКП серія АЕ №194511 від 28.02.2013.
Таким чином, позивач і відповідач є суб`єктами господарювання, відносини яких щодо компенсації вартості природного газу, використаного за період з 01.12.2015 року по 31.12.2019 року без подання номінацій, унормовані Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» № 1730-VIII.
Крім того, суд зазначає, що Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України в своїх пояснення підтвердило, що у спірний період відповідач мав договірні відносини з НАК «Нафтогаз України» з постачання природного газу, проте, НАК «Нафтогаз України» номінації на постачання природного газу відповідачу у березні та лютому 2017 року не подавав та відповідно природний газ відповідачу не постачав, оскільки НАК «Нафтогаз України» природний газ у березні та лютому 2017 року не постачав Відповідачу, то такий природний газ був відібраний відповідачем з ресурсу АТ «Укртрансгаз» та його вартість має бути компенсована АТ «Укртрансгаз». Акти приймання-передачі природного газу за лютий та березень 2017 року між НАК «Нафтогаз України» та Відповідачем не підписувалися.
Враховуючи, що відповідач здійснював відбір природного газу з газотранспортної системи в обсязі 102, 536 тис.куб.м у лютому та березні 2017 року без поданих постачальником газу номінацій, вартість вказаних обсягів компенсується позивачу відповідно до порядку встановленого ч. 2 ст. 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» № 1730-VIII.
Вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу у лютому та березні 2017 року у загальному розмірі 102, 536 тис. куб. м за цінами реалізації природного газу по категоріям споживачів складає суму у розмірі 626 564,70 грн, яку відповідач зобов`язаний протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами оплатити позивачу, розмір щомісячної оплати починаючи з 01.11.2021 вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу складає 8 702,29 грн, станом на день подачі позову строк оплати за період з 01.11.2021 по 01.07.2024 вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу є таким, що настав в розмірі 287 175,57 грн.
Відповідач, в порушення наведених положень законодавства, не здійснив компенсацію (оплату) на користь позивача вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу у лютому, березні 2017 року, допустивши тим самим прострочення строку оплати, в розмірі 287 175,57 грн компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення 287 175,57 грн компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача за загальний період з 01.11.2021 по 23.07.2024 (по кожному платежу окремо) 11 977,99 грн - 3 % річних за та 39 255,08 грн - інфляційних втрат.
Відповідно до приписів ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.
Надані розрахунки 3 % річних, втрат від інфляції перевірені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що нараховані суми є вірними, в зв`язку з чим підлягають задоволенню в розмірі 11 977,99 грн - 3 % річних за та 39 255,08 грн - інфляційних втрат за загальний період з 01.11.2021 по 23.07.2024 (по кожному платежу окремо).
Під час розгляду справи відповідачем своїх заперечень не подано, не спростовано позовні вимоги.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судовий збір, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Оріхівтепломережа (70500, Запорізька обл., м. Оріхів, вул. Покровська, буд. 62А, ідентифікаційний код юридичної особи 13622447) на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код юридичної особи 30019801) 287 175 (двісті вісімдесят сім тисяч сто сімдесят п`ять) грн 57 коп. компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за лютий, березень 2017, 11 977 (одинадцять тисяч дев`ятсот сімдесят сім) грн 99 коп. 3 % річних, 39 255 (тридцять дев`ять тисяч двісті п`ятдесят пять) грн 08 коп. втрат від інфляції.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Оріхівтепломережа (70500, Запорізька обл., м. Оріхів, вул. Покровська, буд. 62А, ідентифікаційний код юридичної особи 13622447) на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код юридичної особи 30019801) судовий збір у розмірі 4 060 (чотири тисячі шістдесят) грн 90 коп.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
У зв`язку з постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці, рішення складено та підписано 25.10.2024.
Суддя І.В. Давиденко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2024 |
Оприлюднено | 29.10.2024 |
Номер документу | 122593292 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Давиденко І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні