Ухвала

від 25.10.2024 по справі 910/12862/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

25.10.2024Справа № 910/12862/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши матеріали позовної заяви Арбітражного керуючого Лінкевича Олега Миколайовича до Державного підприємства "Державний проектний інститут "Діпроверф" про стягнення 197 206,32 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Арбітражний керуючий Лінкевич Олег Миколайович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Державний проектний інститут "Діпроверф" про стягнення 197 206,32 грн., з яких 164 281,03 грн. інфляційних втрат та 32 925,29 грн. 3% річних на підставі статей 525, 526, 530, 549, 625, 629, 665, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку із невиконанням відповідачем ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/3704/13 від 03.06.2020 року та наказу Господарського суду міста Києва у справі № 910/3704/13 від 02.07.2020 року, арбітражний керуючий нарахував відповідачу за період з 14.10.2021 року по 13.10.2024 року 3% річних та інфляційні втрати.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті позовної заяви на підставі пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, перелік яких наведений у частині 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

Суд зазначає, що відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, за загальним правилом господарські суди розглядають справи у спорах за участю юридичних осіб та громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності. Участь фізичних осіб, які не є суб`єктами підприємницької діяльності допускається лише у випадках, передбачених законодавчими актами України. Такий випадок передбачений, зокрема, статтею 30 Господарського процесуального кодексу України, яка відносить до підвідомчості господарських судів справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником, у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками господарських товариств, що пов`язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що кредитор може подати до господарського суду письмову заяву з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують лише у тому випадку, коли відкрито провадження у справі про банкрутство щодо боржника.

Разом з тим, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/3704/13 від 03.06.2020 року, з Державного підприємства "Державний проектний інститут "Діпроверф" стягнуто на користь арбітражного керуючого Лінкевича Олега Миколайовича грошову винагороду за виконання ним повноважень розпорядника майна у справі № 910/3704/13 про банкрутство Державного підприємства "Державний проектний інститут "Діпроверф" в період з 11.03.2017 року по 27.02.2020 року у розмірі 365 764,49 грн.

Приписами частини 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Положеннями частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юидичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Приписами пункту 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 1 Кодексу України з процедур банкрутств арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України;

Проте, статус фізичної особи - підприємця це юридичний статус, який засвідчує право особи на заняття підприємницькою діяльністю, а саме: самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Також, необхідно зазначити, що відповідно до частини 1 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутств арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду, грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Таким чином, арбітражний керуючий - це фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, яка отримує за виконання своїх повноважень грошову винагороду, а не фізична особа-підприємець, яка здійснює підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку.

Позовні вимоги в даному спорі стосуються стягнення сум, передбачених приписами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України у зв`язку з невиконанням відповідачем ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/3704/13 від 03.06.2020 року, тобто, фактично спір стосується стадії виконання судового рішення.

При цьому, в даному випадку позивач виступає в якості фізичної особи, а не в якості арбітражного керуючого, оскільки провадження у справі № 910/3704/13 про банкрутство - закрито.

Велика Палата Верховного суду послідовно у своїх постановах зазначала, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 року у справі № 686/20282/21, від 12.10.2022 року у справі № 183/4196/21, від 01.02.2022 року у справі № 910/5179/20, від 29.06.2021 року у справі № 916/2813/18 та постанова Верховного Суду від 03.08.2023 року у справі № 910/13049/22).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Враховуючи те, що позов пред`явлено фізичною особою, яка не є підприємцем, суд відмовляє у відкритті провадження у справі.

Положеннями частини 6 статті 175 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Суд роз`яснює заявнику про те, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду, як суду першої інстанції.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 175 та статтями 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Арбітражному керуючому Лінкевичу Олегу Миколайовичу у відкритті провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку розділу IV ГПК України.

Суддя С.О. Чебикіна