Рішення

від 17.10.2024 по справі 910/3520/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.10.2024Справа № 910/3520/24 (910/3694/24)

Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., за участю секретаря судового засідання Коваленко М.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація"

про поновлення на роботі та стягнення 1 140 218,18 грн,

в межах справи № 910/3520/24

за заявою Фізичної особи-підприємця Савуляки Ігоря Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" (02094, м. Київ, вул. Попудренка, 30; ідентифікаційний код 41552248)

про банкрутство

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація" з 18.07.2018, оформленого протоколом № 3 від 18.07.2018, незаконно звільнено ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація", що встановлено судовим рішенням у справі № 910/15925/18. Вказане й стало підставою для звернення до суду з даним позовом про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" та стягнення на користь позивача 1 140 218,18 грн середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

У поданій відповіді за відзив позивач зазначає, що твердження відповідача, що "не дивлячись на вимоги позивача щодо поновлення на роботі, не може бути співіснування в Товаристві одночасно двох виконавчих органів (директорів)" ніяким чином не спростовують те, що у разі поновлення позивача на роботі за рішенням суду відповідно до норм КЗпП України Товариство має негайно поновити ОСОБА_1 на посаді директора Товариства, звільнивши ОСОБА_2 з посади директора Товариства на підставі п. 6 ст. 40 КЗпП України. Також позивач зазначає, що твердження відповідача щодо пропуску строку на звернення до суду з даним не відповідають дійсності.

2. Стислий виклад позиції відповідача

У поданому відповідачем відзиві останній заперечує щодо задоволення позовних вимог, вказуючи, що в порушення вимог щодо спеціальної позовної давності, встановленої у п. 8 ч. 2 ст. 258 ЦК України позивач пропустила строк подання відповідного позову до господарського суду. Крім того, відповідач вказує, що у Товаристві не може бути співіснування одночасно двох виконуючих органів (директорів).

3. Процесуальні дії у справі

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/3520/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" за заявою ФОП Савуляка Ігор Миколайович, на стадії процедури розпорядження майном введеної ухвалою суду від 27.06.2024.

До Господарського суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" про поновлення на роботі та стягнення 1 140 218,18 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено 22.04.2024.

22.04.2024 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення позовних вимог.

22.04.2024 підготовче засідання відкладено на 20.05.2024.

30.04.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 підготовче засідання відкладено на 08.07.2024.

20.05.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заяві відповідача про надання підтверджуючих документів щодо поважності пропуску строку на подання відзиву у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2024 справу № 910/3694/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" про поновлення на роботі та стягнення 1 140 218,18 грн - передано до належного суду, а саме до Господарського суду міста Києва, на розгляді якого перебуває справа № 910/3520/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація".

Матеріали судової справи № 910/3520/24 (910/3694/24) передано на розгляд раніше визначеному складу суду - судді Стасюку С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 справу № 910/3520/24 (910/3694/24) в межах розгляду справи № 910/3520/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" прийнято до свого провадження. Підготовче засідання призначено на 05.09.2024.

У судовому засіданні 05.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.10.2024.

17.10.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли клопотання відповідача, а саме, керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 17.10.2024 суд з`ясовував відношення позивача та її представника щодо клопотання керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи.

Позивач та її представник заперечили щодо задоволення даного клопотання.

Розглянувши клопотання відповідача, подане керівником Товариства ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи та заслухавши пояснення позивача, не видаляючись до нарадночої кімнати, суд ухвалив, відмовити у його задоволенні, з огляду на необґрунтованість, вказавши, що до даного клопотання не додано жодних доказів, щоб підтверджували викладені в ньому обставини.

В даному судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги та просили суд про задоволення позову.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 17.10.2024 дослідивши її матеріали та заслухавши пояснення позивача та її представника, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

30.07.2017 рішенням загальних (установчих) зборів Засновників (Учасників) ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оформленим Протоколом № 1 від 30.08.2017, було вирішено створити Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" (далі по тексту - ТОВ "Перша будівельна корпорація", відповідач).

Також, вказаним рішенням ТОВ "Перша будівельна корпорація", оформленим Протоколом № 1 від 30.08.2017, одноголосно 100% голосів вирішено створити у ТОВ "Перша будівельна корпорація" одноособовий виконавчий орган в особі директора, на посаду директора призначити ОСОБА_1 та уповноважено її провести державну реєстрацію ТОВ "Перша будівельна корпорація".

30.08.2017 було здійснено державну реєстрацію ТОВ "Перша будівельна корпорація".

Згідно Наказу №30/08-2017 від 30.08.2017 ОСОБА_1 , приступила до виконання обов`язків директора ТОВ "Перша будівельна корпорація" з 30.08.2017.

З 12.07.2018 по 04.08.2018 позивач ОСОБА_1 перебувала у щорічній основній відпустці.

24.07.2018 під час спроби подачі звітності ТОВ "Перша будівельна корпорація" через онлайн-сервіс Приват 24 позивач дізналася про блокування її доступу до рахунків та електронної звітності Товариства.

Разом з тим, після виходу з відпустки 06.08.2018 позивач не мала допуску до роботи.

З інформації, оприлюдненої в ЄДР та документів, отриманих на запит від Дніпровської РДА, позивач дізналася, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018 вона звільнена з посади директора ТОВ "Перша будівельна корпорація" з 18.07.2018.

Зокрема, 18.07.2018 загальними зборами учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація" були прийняті такі рішення, оформлені протоколом № 3 від 18.07.2018:

1. Для ведення загальних зборів учасників та підписання протоколу обрати головою загальних зборів учасників ОСОБА_5 (представника ОСОБА_4 за довіреністю), а секретарем - ОСОБА_6 .

2. Привести статут Товариства у відповідність до Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та затвердити його у новій редакції; надати повноваження на підписання статуту Товариства у новій редакції голові та секретарю цих загальних зборів.

3. Обрати до наглядової ради Товариства на безоплатній основі строком на 1 (один) рік відповідно до поданих заяв - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , з дати укладання кожним з них відповідного цивільно-правового договору; надати наглядовій раді Товариства повноваження згідно зі статутом Товариства; доручити голові цих загальних зборів укласти цивільно-правовий договір з кожним членом наглядової ради.

4. Звільнити ОСОБА_1 з посади директора Товариства; обрати на посаду директора Товариства ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) з 18.07.2018.

5. Надати всі необхідні повноваження щодо державної реєстрації змін до відомостей про Товариство, що містяться в ЄДР, директору Товариства з правом передоручення повноважень третім особам.

Натомість, позивач вказує, що до цього часу копії наказу про звільнення а також письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні ОСОБА_1 роботодавцем (відповідачем) вручено не було.

Також з позивачем не проведено розрахунок при звільненні - зокрема, не виплачено заробітну плату за відпрацьований у липні 2018 року час - 8 робочих днів - з 01 липня 2018 року по 11 липня 2018 року включно, розмір якої становить 5 818,18 грн виходячи з розрахунку: 16 000,00 грн (посадовий оклад за місяць) /22 (кількість робочих днів в липні 2018 року)*8 (кількість відпрацьованих в липні 2018 року робочих днів)

20.08.2018 ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до ТОВ "Перша будівельна корпорація", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Назіровича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сліпченко Наталії Вікторівни про визнання незаконним рішення загальних зборів про звільнення, поновлення на роботі, скасування відповідних реєстраційних дій/записів.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.08.2018 відкрито провадження у справі № 369/10236/18 за даним позовом.

24.09.2018 відповідач ТОВ "Перша будівельна корпорація" оскаржив ухвалу про відкриття провадження у справі № 369/10236/18 в апеляційному порядку з підстав порушення правил підсудності.

Постановою Київського апеляційного суду від 07.11.2018 у справі № 369/10236/18 апеляційну скаргу ТОВ "Перша будівельна корпорація" залишено без задоволення, ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.08.2018 залишено без змін.

Однак, 05.10.2018 було проведено загальні збори учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація", на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом загальних зборів № 6, зокрема, про припинення ТОВ "Перша будівельна корпорація" як юридичної особи, шляхом ліквідації за рішенням учасників; про призначення ліквідатором Товариства його директора - ОСОБА_2 ; про затвердження порядку проведення ліквідаційної процедури ТОВ "Перша будівельна корпорація".

У листопаді 2018 року відповідач ТОВ "Перша будівельна корпорація" подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.08.2018 та постанову Київського апеляційного суду від 07.11.2018, відмовити у відкритті провадження у справі № 369/10236/18 в частині вимог ОСОБА_1 про оскарження протоколів загальних зборів учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація", посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

Постановою Верховного Суду від 11.02.2019 у справі № 369/10236/18 з підстав, що касаційну скаргу прийнято до провадження суду касаційної інстанції помилково, касаційне провадження закрито.

06.05.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців внесено запис про державну реєстрацію припинення відповідача - ТОВ "Перша будівельна корпорація".

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.10.2019 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі № 369/10236/18, провадження у даній справі закрито.

Постановою Київського апеляційного суду від 19.12.2019 у справі № 369/10236/18 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 ; ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.10.2019 скасовано, а дану справу направлено до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.03.2020 провадження у справі №369/10236/18 зупинено до вирішення справи № 910/6705/19 за позовом ОСОБА_3 до Державного реєстратора Нікітіної Юлії Володимирівни Комунального підприємства "Реєстратор" про відміну державної реєстрації припинення ТОВ "Перша будівельна корпорація" шляхом ліквідації.

23.09.2020 Північним апеляційним господарським судом ухвалено постанову у справі № 910/15925/18, якою залишено без змін та поновлено дію рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі № 910/15925/18, яким визнано недійсними повністю з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018, оформлені протоколом № 3 загальних зборів учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018; скасовано реєстраційні дії відносно ТОВ "Перша будівельна корпорація", проведені 19.07.2018 Бадаховим Юрієм Назіровичем (далі - Бадахов Ю.Н. ), приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, на підставі рішень загальних зборів учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018, оформлених протоколом № 3 загальних зборів учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018, внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 19.07.2018 10671070002026878; Бадахов Ю.Н. , приватний нотаріус Бадахов Ю.Н.; зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи; Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи 19.07.2018 10671050003026878; Бадахов Ю.Н. ; приватний нотаріус Бадахов Ю.Н.; зміна органу управління.

Тобто, 23.09.2020 набрало законної сили та відновлено дію судового рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі № 910/15925/18, яким, зокрема, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018 про звільнення позивача у даній справі ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "Перша будівельна корпорація".

Втім, станом на 23.09.2020 в ЄДР вже було внесено запис про державну реєстрацію припинення ТОВ "Перша будівельна корпорація".

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.03.2021 року провадження у справі № 369/10236/18 закрито у зв`язку з тим, що позовні вимоги стосуються виконавчого органу товариства та не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства та віднесено до юрисдикції господарського суду.

Оскільки станом на 30.03.2021 в ЄДР був наявний запис про припинення ТОВ "Перша будівельна корпорація", у 2021 році позивач була позбавлена можливості завернутись із позовом про поновлення на роботі до ТОВ "Перша будівельна корпорація" в порядку господарського судочинства.

Разом з тим, позивач звертає увагу, що справа № 369/10236/18 про поновлення на роботі розглядалася більше року та не була розглянута до внесення 06.05.2019 до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення ТОВ "Перша будівельна корпорація" з причин, що не залежали від позивача, а виключно внаслідок дій відповідача, що полягали в подачі апеляційних та касаційних скарг на ухвалу про відкриття провадження у даній справі - з метою припинити Товариство до вирішення даної справи судом та позбавити ОСОБА_1 будь-якої можливості захистити в суді свої порушені права внаслідок незаконного її звільнення з посади директора Товариства.

09.02.2023 до ЄДР був внесений запис про відміну державної реєстрації припинення ТОВ "Перша будівельна корпорація" на підставі постанови Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 910/406/21.

Таким чином, позивач вказує, що лише з 25.03.2024 з`явилася реальна можливість поновлення позивача на посаді директора ТОВ "Перша будівельна корпорація", оскільки, 25.03.2024 набрало законної сили рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/15938/18, яким визнано недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація" від 05.10.2018 про припинення ТОВ "Перша будівельна корпорація", як юридичної особи шляхом ліквідації за рішенням учасників, про призначення ліквідатором Товариства його директора - ОСОБА_2 ; про затвердження порядку проведення ліквідаційної процедури (протокол № 6 від 05.10.2018) та скасовано відповідні реєстраційні дії в ЄДР.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Згідно приписів ч. 1, 2 ст. 47 КЗпП України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Статтею 116 КЗпП України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Поновлення на роботі допускається за рішенням суду, якщо працівник звільнений без законних підстав (ч. 1 ст. 235 КЗпП України).

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Частиною 5 ст. 235 КЗпП України встановлено, що у разі затримки видачі копії наказу (розпорядження) про звільнення з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Згідно ч. 1, 2 ст. 233 КЗпП України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 6-511цс16 зроблено правовий висновок, що виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин. Такий висновок підтверджений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/808/16 (провадження № 11-134ас18), яка не вбачала підстав для відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року (у справі № 6-511цс16).

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19, середній заробіток за частиною другою статті 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

Судом встановлено, що станом на час розгляду даної справи, в її матеріалах відсутні докази, щоб свідчили про вручення роботодавцем (відповідачем) позивачу копії наказу про звільнення ОСОБА_1 , а також, письмового її повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні, з огляду на що даний позов поданий в межах встановленого статтею 233 КЗпП України строку.

Означених доводів відповідачем спростовано не було, доказів, щоб свідчили про протилежне, суду не представлено.

При тому, що п. 1 глави ХІХ "Прикінцеві положення" КЗпП України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

А відповідно до п. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

При цьому в п. 2.2. Рішення Конституційного Суду № 8-рп/2013 від 15.10.2013 наведено таке офіційне тлумачення положень статті 233 КЗпП України: "Відповідно до частини сьомої статті 43, частини першої статті 55 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю працівник може захистити в суді. Конституційний Суд України в Рішенні від 24 грудня 2004 року № 22-рп/2004 зазначив, що забезпечення прав і свобод потребує законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини). У статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI, статтях 1, 3, 15 Цивільного процесуального кодексу України передбачено порядок здійснення судочинства стосовно справедливого розв`язання, зокрема, трудових спорів.

Реалізація права на судовий захист невід`ємно пов`язана зі строками, в межах яких позивач може звернутися до суду за захистом свого порушеного права. Основним нормативним актом, що регулює строки звернення до суду про вирішення спорів у порядку цивільного судочинства, є Цивільний кодекс України (далі - ЦК України), який установлює інститут позовної давності і містить положення щодо часових меж, упродовж яких особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу.

Норми ЦК України визначають загальну позовну давність тривалістю у три роки (стаття 257), а також спеціальну позовну давність (стаття 258), яка може бути скороченою або більш тривалою за загальну позовну давність. Крім того, частина перша статті 268 ЦК України містить перелік позовних вимог, на які позовна давність взагалі не поширюється, а в частині другій цієї статті зазначено, що законом можуть бути встановлені додатково інші вимоги, на які не поширюється позовна давність.

У частині 1 ст. 233 Кодексу передбачено скорочені строки позовної давності для звернення працівника до суду: один місяць - у справах про звільнення; три місяці - щодо вирішення інших трудових спорів. Однак відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу "у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком".

Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.".

Разом з тим, твердження відповідача щодо пропуску позивачем строку на звернення до суду з даним позовом відхиляються судом з огляду на наступне.

Як було встановлено судом вище, 20.08.2018 ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до ТОВ "Перша будівельна корпорація", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Назіровича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сліпченко Наталії Вікторівни про визнання незаконним рішення загальних зборів про звільнення, поновлення на роботі, скасування відповідних реєстраційних дій/записів.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.08.2018 було відкрито провадження у справі № 369/10236/18 за даним позовом.

Слід зазначити, що однією із заявлених підстав для визнання незаконним рішення загальних зборів про звільнення у справі № 369/10236/18 ОСОБА_1 вказувала порушення її трудових прав оскільки вона була звільнена під час перебування у щорічній відпустці, що не допускається відповідно до частини третьої статті 40 КЗпП України, що згідно практики Верховного Суду, яка сформувалася на даний час, та пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України не відноситься до юрисдикції господарських судів.

При цьому, ОСОБА_1 оскаржувала в судовому порядку рішення про її незаконне звільнення - а не про її усунення (відсторонення) від виконання своїх обов`язків, а тому рішення Конституційного Суд України від 02.01.2010 року № 1-рп/2010 у справі про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України є не релевантним до спірних правовідносин.

Також нерелевантною до спірних правовідносин є постанова Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 910/17459/20, на яку посилається відповідач у відзиві, з огляду на різні обставини справи.

Так у даній справі, на момент подачі ОСОБА_1 20.08.2018 позову у справі № 369/10236/18 (про визнання незаконним рішення про звільнення та про поновлення на роботі) ще не була сформована судова практика щодо належності до господарської юрисдикції спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов`язків керівника чи члена виконавчого органу юридичної особи приватного права (постанови Великої Палати

Верховного Суду від 30.01.2019 № 145/1885/15-ц (провадження №14-613цс18), від 10.09.2019 у справі №921/36/18 (провадження №12-293гс18), від 19.02.2020 у справі №361/17/15-ц (провадження №14-423цс19), від 19.02.2020 у справі №145/166/18 (провадження №14-524цс19).

Справа № 369/10236/18 про поновлення на роботі розглядалася більше року та не була розглянута до внесення 06.05.2019 до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення ТОВ "Перша будівельна корпорація" з причин, що не залежали від ОСОБА_1 , а виключно внаслідок дій відповідача, що полягали в подачі апеляційних та касаційних скарг на ухвалу про відкриття провадження у даній справі - з метою припинити Товариство до вирішення даної справи судом та позбавити ОСОБА_1 будь-якої можливості захистити в суді свої порушені права внаслідок незаконного її звільнення з посади директора Товариства.

З 06.05.2019 до 09.02.2023 в ЄДР містився запис про державну реєстрації припинення ТОВ "Перша будівельна корпорація". Лише 09.02.2023 року до ЄДР був внесений запис про відміну державної реєстрації припинення ТОВ "Перша будівельна корпорація" на підставі постанови Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 910/406/21.

Таким чином, фактично з 25.03.2024 у позивача з`явилася реальна можливість поновлення на посаді директора ТОВ "Перша будівельна корпорація", оскільки 25.03.2024 набрало законної сили рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2022, залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/15938/18, яким визнано недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація" від 05.10.2018 про припинення ТОВ "Перша будівельна корпорація", як юридичної особи шляхом ліквідації за рішенням учасників, про призначення ліквідатором Товариства його директора - ОСОБА_2 ; про затвердження порядку проведення ліквідаційної процедури (протокол № 6 від 05.10.2018) та скасовано відповідні реєстраційні дії в ЄДР. ОСОБА_1 на наступний день після 25.03.2024 звернулася з даним позовом до господарського суду.

Що стосується тверджень відповідача стосовно того, що не може бути співіснування в Товаристві одночасно двох виконавчих органів (директорів), то суд вказує наступне.

Відповідно до п. 6 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

Абзацом п`ятим ст. 43-1 КЗпП України встановлено, що розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках: поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

Приписи ст. 235 КЗпП України містить імперативний припис, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно ст. 236 КЗпП України, у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Відтак, означені вище твердження відповідача, ніяким чином не відміняють тієї об ставники, що у разі поновлення позивача на роботі за рішенням суду відповідно до норм КЗпП України Товариство має негайно поновити ОСОБА_1 на посаді директора Товариства, звільнивши ОСОБА_2 з посади директора Товариства на підставі п. 6 ст. 40 КЗпП України.

Тобто, твердження відповідача про правову невизначеність, яка може виникнути за результатами вирішення даного спору, є виключно суб`єктивною думкою, яка не ґрунтуються на нормах права.

Таким чином, з огляду на встановлені в ході розгляду даної справи обставини та приписи закону, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора ТОВ "Перша будівельна корпорація" та їй має бути виплачений середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 06.08.2018 (перший день виходу з відпустки після звільнення 18.07.2018).

Разом з тим, середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100), тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно абз. 3 п. 2 розділу ІІ Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата за час затримки розрахунку обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Судом встановлено, що останніми місяцями роботи ОСОБА_1 перед звільненням були травень та червень 2018 року, тому, саме заробітна плата за вказані місяці має враховуватися при розрахунку середньомісячного заробітку.

Наказом ТОВ "Перша будівельна корпорація" № 29/01-2018/1 від 29.01.2018 "Про затвердження штатного розпису" затверджено і введено в дію з 01.02.2018 штатний розпис ТОВ "Перша будівельна корпорація" у кількості 0,25 штатної одиниці з місячним фондом заробітної плати 4 000,00 (чотири тисячі) гривень, посадовий оклад директора Товариства у якому встановлено в розмірі 16 000,00 грн.

Наказом ТОВ "Перша будівельна корпорація" № 29/01-2018/2 від 29.01.2018 "Про встановлення неповного робочого часу ОСОБА_1 " у зв`язку з особливостями господарської діяльності ТОВ "Перша будівельна корпорація" встановлено директору Товариства ОСОБА_1 на період з 01.02.2018 по 30.06.2018 режим неповного робочого часу, який відповідає 0,25 штатної одиниці - неповний робочий тиждень з неповним робочим днем з оплатою пропорційно відпрацьованого часу за наступним графіком: понеділок - з 10:00 до 15:00; середа - з 10:00 до 15:00.

Наказом ТОВ "Перша будівельна корпорація" № 29/06-2018 від 29.06.2018 "Про затвердження штатного розпису" затверджено і введено в дію з 01 липня 2018 року штатний розпис ТОВ "Перша будівельна корпорація" у кількості 1 штатна одиниця з місячним фондом заробітної плати 16 000,00 (шістнадцять тисяч) гривень, посадовий оклад директора Товариства у якому встановлено в розмірі 16 000,00 грн.

Відтак, на умовах неповного робочого часу позивач працювала тільки протягом періоду з 01.02.2018 по 30.06.2018, а з 01.07.2018 вже працювала на повну ставку з посадовим окладом в розмірі 16 000,00 грн.

Згідно Розрахунково-платіжних відомостей за травень та червень 2018 року позивач у травні 2018 року відпрацювала 8 робочих днів (40 годин), у червні 2018 року - 8 робочих днів (40 годин). Тобто загальна кількість фактично відпрацьованих робочих днів становить 16 днів (80 годин).

Пунктом 5 розділу ІV Порядку № 100 передбачено, що основною для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на час відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Тобто, середньоденна заробітна плата позивача розраховується таким чином: 4 000,00 грн (заробітна плата за травень 2018 року) + 4 000,00 грн (заробітна плата за червень 2018 року)/ на 80 годин (фактично відпрацьовані години протягом 16 робочих днів у травні та червні 2018 року) = 100,00 грн (середнього динна заробітна плата), що відповідає середньоденній заробітній платі (при 8 годинному робочому дні та 40 годинному робочому тижні) у розмірі 800,00 грн.

Пунктом 8 розділу ІV Порядку № 100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Кількість робочих днів за період вимушеного прогулу з 06.08.2018 року (перший день виходу з відпустки після звільнення) до 26.03.2024 року (день звернення до суду із позовом) становить 1426 робочих днів.

Отже середній заробіток, правильність нарахування якого перевірений судом, який підлягає стягненню на користь позивача з відповідача за час вимушеного прогулу, станом на день звернення до суду із даним позовом 26.03.2024 становить 1 140 800,00 грн, виходячи з розрахунку 1426 (робочих днів) * 800,00 грн (середньоденна заробітна плата).

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Отже, з огляду на викладене вище у своїй сукупності, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора ТОВ "Перша будівельна корпорація" та виплату їй середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 06.08.2018 (перший день виходу з відпустки після звільнення 18.07.2018) до 26.03.2024 в сумі 1 140 800,00 грн.

Разом з тим, суд вважає за необхідне вказати, що аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

При цьому, суд відзначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" з 18 липня 2018 року.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" (02094, м. Київ, вул. Попудренка, 30; ідентифікаційний код 41552248) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) невиплачену заробітну плату за період з 01 липня 2018 року по 11 липня 2018 року в сумі 5 818 (п`ять тисяч вісімсот вісімнадцять) грн18 коп. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та інших обов`язкових платежів при її виплаті.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" (02094, м. Київ, вул. Попудренка, 30; ідентифікаційний код 41552248) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у період з 06.08.2018 по 26.03.2024 року на загальну суму 1 140 800 (один мільйон сто сорок тисяч вісімсот) грн 00 коп. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та інших обов`язкових платежів при її виплаті.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 28.10.2024

Суддя Сергій СТАСЮК