Рішення

від 28.10.2024 по справі 908/1958/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.10.2024Справа № 908/1958/24За позовом Запорізького державного медико-фармацевтичного університету

до Приватного підприємства "Данія Інтернешнл"

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача,

ОСОБА_1

про стягнення 68159,18 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Запорізький державний медико-фармацевтичний університет звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного підприємства "Данія Інтернешнл" про стягнення 68159,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань на підставі контракту про навчання іноземних громадян №36/17 від 11.05.2017.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.07.2024 матеріали позовної заяви було вирішено передати до Господарського суду міста Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовну заяву передано для розгляду судді Усатенко І.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2024 року відкрито провадження у справі № 908/1958/24, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), залучено до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача - ОСОБА_1.

Ухвалу про відкриття провадження у справі від 19.08.2024 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0600283944970 за адресою, що зазначена в позовній заяві та відповідає відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: ( АДРЕСА_1 ).

Втім, вказане поштове відправлення повернулось до суду не врученим, причиною повернення зазначено "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Слід зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "адресат відмовився", "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Суд зазначає, що неотримання листа з ухвалою суду відповідачем та його повернення до суду є наслідком відсутності волевиявлення відповідача щодо його належного отримання, проте, ніяким чином не неналежним повідомленням про розгляд справи у розмінні ГПК України.

Враховуючи викладене вище, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

При цьому, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 19.08.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Станом на момент ухвалення даного рішення від відповідача письмового відзиву на позовну заяву до суду не надходило, як і не надходило будь-яких заяв чи клопотань по справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.05.2017 року між Запорізьким державним медичним університетом (Університет) та Приватним підприємством "Данія Інтернешнл" (координатор набору) було укладено Договір про навчання іноземних громадян №36/17, відповідно до п. 1.1 якого в редакції додаткової угоди № 4 від 17.07.2019 предметом цього договору є виконання зобов`язань координатора набору з набору іноземців-кандидатів на навчання в університеті.

Відповідно до п. 3.1.1 договору університет зобов`язується укласти індивідуальні договори про навчання між університетом та іноземними громадянами, відібраними для навчання.

Згідно з п. 3.2.4 договору в редакції додаткової угоди № 4 від 17.07.2019 університет має право відраховувати особу, яка навчається, в установленому чинним законодавством та даним договором порядку із наступних підстав: академічна неуспішність; пропуски занять без поважних причин більше 30 днів за семестр; медичні протипоказання, підтверджені належним офіційним документом; власне бажання особи, яка навчається; несплата за навчання в порядку, передбаченому цією угодою; порушення законів України чи Правил внутрішнього розпорядку університету або невиконання інших суттєвих умов цієї угоди; виявлена фіктивність документів, які послужили підставою для зарахування на навчання.

Відповідно до п. 4.1.6 договору в редакції додаткової угоди № 4 від 17.07.2019 координатор набору зобов`язується, зокрема, забезпечити укладення індивідуальних договорів про навчання між координатором набору та іноземними громадянами, відібраними для навчання; та забезпечити відшкодування університету у повному обсязі витрат, які поніс останній у результаті вимушеного виконання дій, котрі є обов`язком координатора набора за даним договором.

Координатор набору зобов`язується завчасно та без затримки письмово повідомити університет про обставини, що зумовлюють неможливість виконання чи належного виконання зобов`язань за цією угодою та прийняти всі можливі та залежні від координатору набору заходи щодо виконання своїх зобов`язань та мінімізації збитків для університету (п. 4.1.7 Договору в редакції додаткової угоди № 4 від 17.07.2019).

Згідно п. 5.2 договору в редакції додаткової угоди № 5 від 17.07.2019 вартість навчання одного іноземного громадянина становить на рік: за спеціальністю "Медицина", "Лікувальна справа", "Педіатрія" - 4200 доларів США - І-ІІІ курс, 4700,00 доларів США - IV-VI курс.

Відповідно до п.5.16.1 додаткової угоди № 5 від 17.07.2019 оплата проводиться для студентів ІІ-VI курсу: за непарні семестри - до 05.10. відповідного навчального року; за парні семестри - до 15.02 відповідного навчального року.

У відповідності до п. 7.2 Договору строк дії договору з 11.05.2017 по 11.05.2023.

23.10.2019 року між Запорізьким державним медичним університетом (Університет), ОСОБА_1 (студент) та Приватним підприємством "Данія Інтернешнл" (координатор набору) було укладено Договір про надання освітніх послуг іноземним громадянам № 19-683.

Пунктом 1.1 договору № 19-683 визначено, що предметом цього договору є надання освітніх послуг. Виконавець бере на себе зобов`язання за рахунок коштів студента або координатора набору або третьої особи здійснити надання освітніх послуг студенту з формою навчання денна, англійська мова, освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр, за спеціальністю "медицина", І та ІІ міжнародні факультети, строк надання освітніх послуг: 01.09.2019-01.08.2025.

Відповідно до п. 3.1, 3.2 Договору №19-683 координатор набору зобов`язаний: за бажанням студента своєчасно вносити плату за освітні послуги в розмірі, згідно строків та порядку відповідно до умов цього договору; своєчасно інформувати виконавця про причини пропуску строків оплати з студентом або координатором набору за цим договором та надавати документальне підтвердження поважних причин їх пропуску.

Вартість освітньої послуги встановлюється відповідно до умов договору №37/17 від 11.05.2017, зі змінами та доповненнями до нього (п. 5.2 Договору №19-683).

Згідно з п. 5.3 Договору №19-683 оплата за навчання студента за цим договором здійснюється: - студентом в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок виконавця, в національній валюті України (по курсу Національного банку України на дату оплати), або в іноземній валюті (USD, EUR); - за бажанням студента оплата за навчання може бути здійснена координатором набору, або третьою особою на розрахунковий рахунок виконавця: нерезидентом в національній валюті України (по курсу Національного банку України на дату оплати), або в іноземній валюті (USD, EUR); резидентом в національній валюті України (по курсу Національного банку України на дату оплати). Оплата здійснюється кожного семестру.

Відповідно до п. 5.4 Договору №19-683 оплата за перший рік навчання здійснюється в розмірах, передбачених п. 5.2 цього договору в наступні терміни: за перший семестр: до 04.11.2019; за другий семестр: до 15 лютого поточного року.

Згідно з п. 5.5 Договору №19-683 оплата за навчання на наступних курсах здійснюється в розмірах, передбачених п. 5.2 договору, в наступні терміни: за непарні семестри: до 05 жовтня поточного року; за парні семестри: до 15 лютого поточного року.

Цей договір набуває чинності від дати його підписання сторонами та діє протягом строку, зазначеному в п. 1.1. цього договору, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його невиконання (п. 8.1 Договору №19-683).

На виконання Розпорядження Кабінет Міністрів України від 28 жовтня 2022 р. № 952-р «Про утворення Запорізького державного медико-фармацевтичного університету», а також наказів Міністерства охорони здоров`я України від 15.12.2022 року № 2275 «Про утворення державного медико-фармацевтичного університету та від 03.01.2023 р. № 9 «Про реорганізацію Запорізького державного медичного університету» відбулася реорганізація Запорізького державного медичного університету шляхом його приєднання до Запорізького державного медико-фармацевтичного університету, позивач є правонаступником усіх прав та обов`язків Запорізького державного медичного університету.

Відповідно до наказу Запорізького державного медико-фармацевтичного університету №89-с від 03.02.2023 року призупинено надання освітніх послуг та нарахування оплати за них іноземним студентам, які перебувають за межами України та зазначені у Додатку №1. Згідно з Додатком №1 до наказу до нього включено ОСОБА_1.

Наказом Запорізького державного медико-фармацевтичного університету №202 від 08.09.2022 року зменшено вартість платних освітніх послуг для іноземних громадян з 01.09.2022 року і до завершення дії воєнного стану в Україні за діючими наказами в частині вартості на платні освітні послуги для іноземних громадян, на 30% застосовуючи правила заокруглення до одного долара США.

Відповідно до наказу Запорізького державного медико-фармацевтичного університету №535-с від 30.08.2023 року ОСОБА_1 відраховано з університету з 30.08.2023 за порушення умов договору про навчання.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що за студентом обліковується заборгованість за навчання у розмірі 1645,00 доларів США. Таким чином, заборгованість Приватного підприємства "Данія Інтернешнл" перед Позивачем складає 1645,00 доларів США. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд також стягнути з Приватного підприємства "Данія Інтернешнл" 3% річних у розмірі 3040,21., що еквівалентно 76,80 доларів США.

Внаслідок укладення Договору про навчання іноземних громадян №36/17 від 11.05.2017 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За умовами ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 5.5 Договору №19-683 оплата за навчання на наступних курсах здійснюється в розмірах, передбачених п. 5.2 договору, в наступні терміни: за непарні семестри: до 05 жовтня поточного року; за парні семестри: до 15 лютого поточного року.

За навчання Студента "Медицина", денна форма навчання, англійська мова відповідно п.5.1. Додаткової угоди № 5 від 17.07.2019 року до Договору про навчання іноземних громадян №36/17 від 11.05.2017 року та Договору про надання освітніх послуги іноземним громадянам №19-683 від 23.10.2019 року має бути сплачена сума у розмірі 14245,00 доларів США.

Як зазначає Позивач у позовній заяві, за навчання студентом було сплачено 12600,00 доларів США, що підтверджується довідкою Запорізького державного медико-фармацевтичного університету № 25 від 25.03.2024 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, згідно умов договору, оскільки, студент навчався на 4 курсі лише в 7 семестрі, і саме він з урахуванням наданої знижки не був оплачений, строк оплати коштів у розмірі 1645,00 доларів США настав 05.10.2022.

Таким чином, заборгованість Приватного підприємства "Данія Інтернешнл" перед Запорізьким державним медико-фармацевтичним університетом за Договором про навчання іноземних громадян №36/17 від 11.05.2017 року та Договором про надання освітніх послуги іноземним громадянам №19-683 від 23.10.2019 року становить 1645,00 доларів США.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Запорізькому державному медико-фармацевтичному університету в розмірі 1645,00 доларів США, що еквівалентно 65118,97 грн.

Отже, Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату наданих та прийнятих послуг в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 1645,00 доларів США, що еквівалентно 65118,97 грн - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 05.10.2022 по 24.04.2024 у розмірі 3040,21 грн, що еквівалентно 76,80 доларів США.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд відзначає, що при здійсненні розрахунку, позивачем не вірно визначено початок періоду розрахунку, оскільки, відповідач мав виконати своє грошове зобов`язання у строк до 05.10.2022 поточного року включно, а отже, прострочення відповідача настало з 06.10.2022

Суд здійснив перерахунок 3% річних за період з 06.10.2022 по 24.04.2024. Згідно перерахунку суду з відповідача підлягають стягненню 3 % річних у сумі 76,62 долари США, що еквівалентно 3033,08 грн (курс долара США до гривні визначений позивачем - 39,586 грн за 1 долар).

Відповідач не надав суду доказів відсутності у нього обов`язку відшкодувати позивачу його витрати у визначеному судом розмірі. В зв`язку з встановленими судом обставинами, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статей 74, 75 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно зі статтею 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

З огляду на вищезазначене, позов визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, про наслідки був повідомлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Данія Інтернешнл" (04053, місто Київ, вул. Артема, будинок 37-41, ідентифікаційний код 32596688) на користь Запорізького державного медико-фармацевтичного університету (69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр. Маяковського, будинок 26, ідентифікаційний код 45030873) заборгованість у розмірі 1645 (одна тисяча шістсот сорок п`ять) доларів 00 центів США, що еквівалентно 65118 (шістдесят п`ять тисяч сто вісімнадцять) грн 97 коп., 3% річних у розмірі 76 (сімдесят шість) доларів 62 центи США, що еквівалентно 3033 (три тисячі тридцять три) грн 08 коп., та судовий збір у розмірі 2421 (дві тисячі чотириста двадцять одну) грн 75 коп.

3. В частині позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 7,13 грн - відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко