Рішення

від 28.10.2024 по справі 910/9869/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.10.2024Справа № 910/9869/24За позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України

до Комунального підприємства "Київпастранс"

про стягнення 115478,15 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Моторного (транспортного) страхового бюро України до Комунального підприємства "Київпастранс" про стягнення 115478,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування особі, потерпілій внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, тому у позивача виникло право вимоги до відповідача як до особи, чиїм працівником було завдано шкоди.

Ухвалою суду від 19.08.2024 відкрито провадження у справі № 910/9869/24, вирішено, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом до електронного кабінету відповідача.

Згідно повідомлення про доставку електронного процесуального документа до електронного кабінету особи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.08.2024 була отримана відповідачем 19.08.2024 о 21:46, а отже є врученою 20.08.2024.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, про наслідки був повідомлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов у встановлений судом строк, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.12.2022 у м. Києві на перехресті вулиць Празької та Сосюри у місті Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "МАЗ" д.р.н. НОМЕР_1 та транспортного засобу "Ssang Yong", д.р.н. НОМЕР_2 .

У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Згідно постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 17.01.2023 у справі №755/13404/22, яка набрала законної сили, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм транспортного засобу "МАЗ" д.р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України.

10.12.2022 власник ( ОСОБА_2 ) пошкодженого транспортного засобу "Ssang Yong", д.р.н. НОМЕР_2 звернувся до позивача із заявою про відшкодування оціненої шкоди на підставі п.41.1. ст. 41 Закону України "Про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Також до матеріалів справи долучено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 10.12.2022, адресоване позивачу, що містить схему дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 07.12.2022.

Згідно із звітом №19344 від 03.01.2023 про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Ssang Yong", д.р.н. НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 122932,99 грн.

На підставі наказу Моторного (транспортного) страхового бюро України від 06.03.2023 №3/4392 ОСОБА_2 виплачено відшкодування у розмірі 113778,15 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 823913 від 07.03.2023.

Також згідно із актом виконаних робіт № 19344 та рахунком № 19344 від 03.01.2022 позивачем платіжною інструкцією № 122363 від 05.01.2023 сплачено на рахунок ТОВ ЕАК "Довіра" 1700,00 грн за надані послуги аварійного комісара (експерта).

Позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 113778,15 грн виплаченого відшкодування та 1700,00 грн витрат на встановлення розміру заподіяної шкоди (послуги аварійного комісара).

За змістом статей 15 та 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Положеннями ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно із ст. 4 Закону суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), потерпілі.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Положеннями пп. а) п.41.1. ст.41 Закону встановлено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі

У п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону регламентовано, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону

Відповідно до абз. 2 п. 22.1 ст. 22 Закону у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи норми вищезазначених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що МТСБУ, в контексті правовідносин, які склались в даній справі, наділене правом подати регресний позов до власника чи водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідальність винного у ДТП водія транспортного засобу "МАЗ" д.р.н. НОМЕР_1 не була застрахована, тому потерпілий звернувся до МТСБУ, і останнє виплатило йому страхове відшкодування, набувши, відповідно, право вимоги до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За загальними правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Так, приписами частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено особливого суб`єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, - таким суб`єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №426/16825/16-ц зроблено висновок про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

В підтвердження обставин, що водій транспортного засобу "МАЗ" д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 працює водієм у КП "Київпастранс" та під час скоєння ДТП виконував свої трудові обов`язки підтверджується: довідкою від 08.12.2022 № 422, наказом № 169-к від 28.05.2019 про прийняття на роботу ОСОБА_1 , дорожнім листом № 003889 від 07.12.2022.

Відповідачем не надано будь-яких доказів в спростування обставин перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб "МАЗ" д.р.н. НОМЕР_1 належить КП "Київпастранс" (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди був працівником відповідача, та перебував за кермом транспортного засобу "МАЗ" д.р.н. НОМЕР_1 , який належить відповідачу, відтак, саме на відповідача, відповідно до положень ч. 2 ст. 1187 ЦК України покладено обов`язок з відшкодування шкоди, завданої таким джерелом підвищеної небезпеки.

Положеннями Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" закріплено обов`язковість укладення договору страхування цивільно-правової відповідальності (полісу) юридичними та фізичними особами, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Згідно централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, на дату ДТП транспортний засіб "МАЗ" д.р.н. НОМЕР_1 , не був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У зв`язку з настанням події, передбаченої пп. "а" п. 41.1 ст. 41 вищезазначеного Закону, позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у сумі 113778,15 грн.

Виплачена позивачем сума у розмірі 113778,15 грн відповідає затвердженій позивачем Довідці № 1 від 28.02.2023 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих та наказу МТСБУ від 06.03.2023 № 3/4392.

За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З урахуванням викладеного вище суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Моторного (транспортного) страхового бюро України в частині стягнення з КП "Київпастранс" 113778,15грн виплаченого відшкодування, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 1700,00 грн витрат на встановлення розміру заподіяної шкоди, то суд зазначає таке.

Відповідно до п. 40.3 ст. 40 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у ст. 41 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що з метою визначення розміру збитків, Моторним (транспортним) страховим бюро України понесені витрати у розмірі 1700,00 грн.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст. 22.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, вартість послуг особи, залученої для встановлення розміру заподіяної шкоди, є складовою розміру страхового відшкодування, а тому така вимога відповідає нормам п.38.2 ст.38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

З урахуванням викладеного,суд задовольняє позов в частині стягнення з відповідача витрат на встановлення розміру заподіяної шкоди в розмірі 1700,00 грн.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, буд. 2, ідентифікаційний код 31725604) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд 8, ідентифікаційний код 21647131) майнове відшкодування у розмірі 113778 (сто тринадцять тисяч сімсот сімдесят вісім) грн 15 коп., витрати на послуги аварійного комісара у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн 00 коп., судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко