Рішення

від 21.10.2024 по справі 910/3715/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.10.2024Справа № 910/3715/24Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Окузай»

до Міністерства юстиції України

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Приватного нотаріусо Гришаєвої Ірини Вікторівни

2. ОСОБА_1

3. ОСОБА_2

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. ОСОБА_3

2. ОСОБА_4

про визнання протиправним та скасування наказу.

За участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 21.10.2024.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Окузай» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що жодних порушень діючого законодавства приватним нотаріусом Гришаєвою І.В. під час здійснення реєстраційних дій щодо зміни власника квартири АДРЕСА_1 в серпні 2023 допущено не було, зареєстрованих в передбаченому чинним законодавством порядку будь-яких обтяжень на вказану квартиру як на момент оскаржуваної дії так і в подальшому не було накладено взагалі, а тому Наказ відповідача № 588/5 від 04.03.2024, яким визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення від 15.08.2023 № 68878044 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гришаєвої І.В. є неправомірним, безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче провадження у справі призначено на 13.05.2024.

17.04.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив у задоволені позовних вимог відмовити.

25.04.2024 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що відзив відповідача є необґрунтованим, а його висновки протирічать фактичним обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Окузай» в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватного нотаріуса Гришаєву Ірину Вікторівну, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 . Продовжено строк підготовчого провадження по справі. Розгляд справи відкладено на 03.06.2024.

31.05.2024 від третьої особи ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому ОСОБА_3 просив в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 розгляд справи відкладено на 17.06.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2024 розгляд справи відкладено на 08.07.2024.

08.07.2024 від третьої особи ОСОБА_2 до суду надійшли пояснення в яких третя особа підтримала позовні вимоги.

Суддя Алєєва І.В. перебувала на лікарняному з 04.07.2024 по 12.07.2024 та перебувала у відпустці з 29.08.2024 по 01.09.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 розгляд справи призначено на 09.09.2024.

Судове засідання 09.09.2024 не відбулось у зв`язку з перебування судді у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 розгляд справи призначено на 23.09.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 залучено до участі у справі ОСОБА_4 в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Відкладено судове засідання на 07.10.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.10.2024.

Представник позивача, третьої особи три на стороні позивача у судовому засіданні 21.10.2024 надали пояснення суду та просили позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача та ОСОБА_3 в судовому засіданні 21.10.2024 надали пояснення суду та заперечили проти задоволення позовних вимог, просили в задоволені позову відмовити.

Представник третьої особи 1, 2 на стороні позивача та представник третьої особи 2 на стороні відповідача в судове засідання 21.10.2024 не з`явились, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В судовому засіданні 21.10.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

УСТАНОВИВ:

02.04.2021 між ОСОБА_3 (іпотекодавець/позичальник) та ОСОБА_4 (позикодавець) укладено договір позики грошей, за яким позикодавець передав, а позичальник прийняв у приватну власність грошову суму у розмірі 3 783 520, 00 грн, що еквівалентні за домовленістю сторін 136 000, 00 доларів США (п. 1 Договору).

02.04.2021 між ОСОБА_3 (іпотекодавець/позичальник) та ОСОБА_4 (іпотекодержатель) укладено іпотечний договір, за яким забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо виконання іпотекодавцем його зобов`язань за вказаним вище договором позики грошей. Предметом іпотеки є квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (п. 1.1., 2.1. Договору).

24.04.2023 між первісним кредитором ОСОБА_4 та новим кредитором ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги, за яким первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредитору, і стає кредитором: за Договором позики, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліньковою І.Г. 02.04.201 за реєстраційним № 839 та Договором іпотеки, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліньковою І.Г. 02.04.201 за реєстраційним № 840 (пп 1.1.6. п. 1.1. Договору).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав індексний номер витягу 342837898 від 15.08.2023 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Документи, подія для державної реєстрації: Договір про відступлення права вимоги від 24.04.2023 та Іпотечний договір від 02.04.2021.

22.12.2023 між власником квартири - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір купівлі-продажу квартири, у результаті чого ОСОБА_2 став власником квартири АДРЕСА_1 .

Згідно з Витягу з державного реєстру речових прав (індексний номер витягу 359628623 від 22.12.2023) за ОСОБА_2 22.12.2023 зареєстровано право власності на вказану квартиру. Документи, подія для державної реєстрації Договір купівлі - продажу, серія та номер 4577 від 22.12.2023.

Також, 22.12.2023 Рішенням єдиного засновника ОСОБА_2 створено Товариство з обмеженою відповідальністю «ОКУЗАЙ» , про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1000741020000105728.

Статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКУЗАЙ» (позивача) сформовано шляхом передачі в статутний капітал належного засновнику на праві власності нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 на праві власності, на підставі укладеного договору купівлі-продажу квартири.

На даний час єдиним власником вказаної квартири є Товариство з обмеженою відповідальністю «ОКУЗАЙ», що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 368571134 від 05.03.2024 року.

Позивач вказує, що 05.03.2024 йому з відкритих даних веб-сайту Міністерства юстиції України стало відомо про винесення Міністерством Юстиції України Наказу № 588/5 від 04.03.2024, сформованого на підставі висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 01.02.2024, яким скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення від 15.08.2023 № 68878044 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гришаєвої Ірини Вікторівни про перехід права власності на нерухоме майно на підставі ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Враховуючи, що анульоване Міністерством Юстиції України рішення від 15.08.2023 № 68878044 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гришаєвої Ірини Вікторівни стосується саме попередніх реєстраційних дій щодо належної позивачу квартири АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстроване за позивачем, оспорюваний Наказ Міністерства Юстиції України безпосередньо порушує права та інтереси позивача, як добросовісного набувача, та унеможливлює реалізацію позивачем його права власності на квартиру.

Крім того, позивач вказує, що його єдиним засновником є ОСОБА_2 який зареєстрований у вказаній квартирі, а тому виконання оскаржуваного Наказу Міністерства Юстиції України призведе до протиправного позбавлення права власності на квартиру і втрати ОСОБА_2 житла, що і стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться в такому порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, зокрема перевіркою документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що підставою для відмови в державній реєстрації прав є наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом.

Відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому статтями 33 - 38 Закону України «Про іпотеку», за умови що інші обтяження (крім заборони відчуження, накладеної відповідно до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України») на передане в іпотеку майно зареєстровано після державної реєстрації іпотеки (п. 7 ч. 4 ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Центральною колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції встановлено, що на підставі оскаржуваного рішення приватним нотаріусом Гришаєвою І.В. зареєстровано перехід права власності на квартиру від скаржника до ОСОБА_1 в порядку, визначеному статтею 37 Закону України «Про іпотеку».

Враховуючи, що в результаті прийняття оскаржуваного рішення права власності на квартиру перейшло до фізичної особи, а не фінансової установи, то виняткова норма щодо державної реєстрації прав за наявності арешту, передбачена п. 7 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не застосовується.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10.03.2023 № 761/8402/23 заява представника ОСОБА_3 про забезпечення позову до його подачі, шляхом накладення арешту, на нерухоме майно задоволено. Накладено арешт на спірну квартиру, яка належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності № 648-С/КІ від 07.05.2003.

Рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гришаєвої Ірини Вікторівни здійснено 15.08.2023 під час дії арешту накладеного вказаною ухвалою суду, який на день здійснення нотаріусом реєстраційних дій був чиним.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч. 1 ст. 157 ЦПК України).

Господарський суд дійшов висновку, що відсутність у Державному реєстрі зареєстрованого арешту на квартиру накладеного ухвалою суду, не може слугувати підставою для висновку про відсутність такого арешту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За приписами ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, а також внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Згідно ч. 6 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатами розгляду скарги на рішення, у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення, зокрема, про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав).

За приписами підпунктів а, б п. 1 ч. 7 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою для визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є: Міністерством юстиції України встановлено, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначених пунктами 1, 21, 4 частини першої статті 3 цього Закону. У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну засаду державної реєстрації прав (з посиланням на відповідне положення цього Закону), з порушенням якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав; Міністерством юстиції України встановлено, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав за наявності підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, відмови в державній реєстрації прав або зупинення державної реєстрації прав. У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну підставу (з посиланням на відповідне положення цього Закону), всупереч якій державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

Рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав визнається прийнятим з порушенням цього Закону та анулюється виключно у разі неможливості відновлення порушеного права скаржника шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 цієї частини. Не можуть бути підставою для визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора допущені ним формальні (несуттєві) помилки, які не впливають на об`єктивність, достовірність та повноту відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження (ст. 37 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2121-ІХ, розділ VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 38, ст. 313) доповнено пунктом 52 такого змісту: « 52. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.

Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на нерухоме майно (нерухомість), оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов`язань за договорами, укладеними після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», або за договорами, до яких після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов`язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій».

З урахуванням вказаного, а також те, що оскаржуване рішення приватного нотаріуса Гришаєвої Г.В. прийнято з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначеної пунктом 1 частини першої статті 3 Закону, а саме щодо гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, та за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, передбаченої пунктом 6 частини першої статті 24 Закону, а тому допущене при його прийнятті порушення не є формальною (несуттєвою) помилкою та впливає на об`єктивність, достовірність та повноту відомостей Державного реєстру прав, а тому дії Міністерства юстиції України щодо анулювання рішення приватного нотаріуса Гришаєвої І.В. від 15.08.2023 № 68878044 є законними та обґрунтованими.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування Наказу Міністерства юстиції України № 588/5 від 04.03.2024, яким скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення від 15.08.2023 № 68878044 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гришаєвої Ірини Вікторівни.

Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволені позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 28.10.2024.

Суддя І.В. Алєєва