Рішення

від 28.10.2024 по справі 910/8417/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.10.2024Справа № 910/8417/24За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «НІКО-ТАЙС»

до Дарницького районного управління МВС України в місті Києві

про стягнення 50 961,34 грн,

Суддя Я.А.Карабань

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «НІКО-ТАЙС» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дарницького районного управління МВС України в місті Києві (надалі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 50 961,34 грн, з яких: 42 488,62 грн інфляційне збільшення та 8 472,72 грн 3% річних.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.525, 599, 610, 625 Цивільного кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/10335/15 від 07.07.2015, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача суму відповідальності за порушення такого грошового зобов`язання у вигляді інфляційних втрат та 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі №910/8417/23, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання). Крім цього, в порядку ст.74 ГПК України витребувано в позивача та Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві докази і інформацію.

19.07.2024 від позивача надійшли на виконання ухвали пояснення в справі.

23.07.2024 від Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві надійшла витребувана судом інформація.

06.08.2024 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній заперечує щодо задоволення позову.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дарницького районного управління головного управління МВС України в місті Києві про стягнення основного боргу в сумі 20 092,51 грн, пені в розмірі 764,16 грн, 3% річних в сумі 1011,92 грн та інфляційних втрат в розмірі 10 649,22 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2015 у справі 910/10335/15 позовні вимоги Публічного акціонерне товариство "Київенерго" задоволено частково. Стягнуто з Дарницького районного управління головного управління МВС України в місті Києві на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" основний борг в сумі 19870,76 грн, 3% річних в розмірі 980,07 грн, інфляційні втрати в сумі 10 609,22 грн та судовий збір в сумі 1767,57 грн.

На виконання рішення 27.07.2015 Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

18.08.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла заява про заміну сторони (позивача) та заміну сторони (стягувача), в якій останній просив суд замінити у виконавчому провадженні стягувача - Акціонерне товариство "К.Енерго", на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс".

Ухвалою Господарським судом міста Києва від 09.09.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про заміну сторони в справі та заміну сторони у виконавчому провадженні її правонаступником задоволено. Замінено сторону (позивача) в справі № 910/10335/15 - Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО" (85612, Донецька область, Мар`їнський район, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок 34; ідентифікаційний код 00131305) на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд.40, оф. 315; ідентифікаційний код 38039872). Замінено сторону (стягувача) по справі №910/10335/15 під час примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва по справі № 910/10335/15 від 07 липня 2015, котре набрало законної сили, та наказу Господарського суду міста Києва по справі № 910/10335/15 від 27 липня 2015 - Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО" (85612, Донецька область, Мар`їнський район, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок 34; ідентифікаційний код 00131305) на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд.40, оф. 315; ідентифікаційний код 38039872).

Так, в ухвалі від 09.09.2021 у справі №910/10335/15 заначено наступне:

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АЕК "Київенерго" (ідентифікаційний код 00131305) з 09.08.2019 змінив своє найменування на АТ "К.Енерго" (ідентифікаційний код 00131305), що відповідно не потребує заміни сторони виконавчого провадження судом.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 у справі №905/1965/19 припинено процедуру розпорядження майном боржника АТ "К.Енерго", визнано останнього банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

27.07.2021 арбітражним керуючим Паркулаб Володимиром Григоровичем розміщено оголошення за лотом № 69 про продаж майна в процедурі банкрутства Акціонерного товариство "К.ЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 00131305), порушеного Господарським судом Донецької області, справа № 905/1965/19, а саме: право вимоги на загальногосподарську дебіторську заборгованість, підтверджену первинними документами та/або рішенням, яке відбулось на електронному майданчику "Е Тендер" з датою проведення аукціону 27.07.2021 року.

27.07.2021 за результатами проведеного аукціону, оформленого протоколом №UA-PS-2021-07-16-000066-1, переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" та запропоновано останньому сплатити запропоновану ним ціну протягом 10 робочих днів з дня оприлюднення в електронній торговій системі інформації про результати аукціону.

На підставі платіжного доручення №11815 від 02.08.2021, Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" було перераховано залишок гарантійного внеску згідно протоколу №UA-PS-2021-07-16-000066-1 від 27.07.2021 у розмірі 70 928,93 грн.

02.08.2021 між АТ "К.ЕНЕРГО" (далі - продавець) та ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - покупець) було складено акт про придбання майна на аукціоні, в якому визначено, що на умовах цивільно-правового правочину, котрий укладено сторонами, та на підставі протоколу проведення електронного аукціону №UA-PS-2021-07-16-000066-1 від 27 липня 2021 року, продавець передає у власність покупцеві наступний об`єкт продажу банкрута - Акціонерного товариство "К.ЕНЕРГО" (85612, Донецька область, Мар`їнський район, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок 34; ідентифікаційний код 00131305):

Лот №69: - право вимоги на загальногосподарську дебіторську заборгованість, підтверджену первинними документами та/або рішеннями суду Акціонерного товариство "К.ЕНЕРГО" (85612, Донецька область, Мар`їнський район, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок 34; ідентифікаційний код 00131305) до осіб, перелік (найменування із ідентифікаційними/ідентифікуючими ознаками/даними) котрих із зазначенням підстав (документів) та дат виникнення заборгованостей, а також розмірів/сум відповідних заборгованостей, було розміщено в оголошені про проведення аукціону №UA-PS-2021-07-16-000066-1, в тому числі й оголошені на електронному майданчику через якого покупцем було подано пропозицію - ТОВ "Е-ТЕНДЕР" (код ЄДРПОУ 39484263) - https://auction.e-tender.ua/#/landLeaseDetails/b39el41f712642cb8a6e461bc08d8327.

Предметом акту про придбання майна на аукціоні №UA-PS-2021-07-16-000066-1 від 02.08.2021, укладеного між сторонами є право вимоги на загальногосподарську дебіторську заборгованість, підтверджену первинними документами та/або рішеннями суду Акціонерного товариство "К.ЕНЕРГО" (85612, Донецька область, Мар`їнський район, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок 34; ідентифікаційний код 00131305) до осіб, перелік (найменування із ідентифікаційними/ідентифікуючими ознаками/даними) котрих із зазначенням підстав (документів) та дат виникнення заборгованостей, а також розмірів/сум відповідних заборгованостей, було розміщено в оголошені про проведення аукціону №UA-PS-2021-07-16-000066-1, в тому числі й оголошені на електронному майданчику через якого покупцем було подано пропозицію - ТОВ "Е-ТЕНДЕР" (код ЄДРПОУ 39484263) - https://auction.e-tender.ua/#/landLeaseDetails/b39el41f712642cb8a6e461bc08d8327, в розумінні ст. 512 Цивільного кодексу України, тобто наслідком укладення акту придбання майна на аукціоні сторони передбачили заміну кредитора в грошову зобов`язанні, що виникло на підставі вищевказаного акту та додатку №1 до нього.

Посилаючись на вказані вище обставини та на те, що відповідачем, на думку позивача, на даний час рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2015 у справі 910/10335/15 не виконано позивач просив суд стягнути 42 488,62 грн інфляційних втрат та 8 472,72 грн 3% річних нарахованих, у зв`язку з невиконанням такого рішення.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Так, позивач вказує, що відповідач не виконав рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2015 у справі 910/10335/15 на підтвердження чого надає відповідь Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 04.10.2021 за вих. №44951/2-21.

Разом з тим, суд зазначає, що 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон).

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону Державною казначейською службою України здійснюється виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. ст. 3 Закону).

Крім того, відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач у справі №910/10336/15 та в даній справі - Дарницьке районне управління МВС України в місті Києві є державним органом (установою, закладом).

Згідно листа Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві №04.1-03-10/7531 від 22.07.2024, управлінням на виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі 910/10335/15 було здійснено списання з особового рахунку боржника (Дарницького районного управління МВС України в місті Києві), а саме 24.09.2015 грошові кошти в сумі 3 921,90 грн та 20.10.2015 - 15 948,86 грн, а також 980,07 грн 3% річних, 10 609, 22 грн інфляційних втрат та 1 767,57 грн судового збору.

Тобто, рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2015 у справі 910/10335/15, яким стягнуто з Дарницького районного управління головного управління МВС України в місті Києві на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" основний борг в сумі 19870,76 грн, 3% річних в розмірі 980,07 грн, інфляційні втрати в сумі 10 609,22 грн та судовий збір в сумі 1767,57 грн, повністю виконано державною казначейською службою України в 2015 році.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 598, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням.

Отже, оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2015 у справі №910/10335/15 виконано боржником (відповідачем), зобов`язання за ним є такими, що припинилися ще в 2015 році.

За таких обставин, приймаючи до уваги зазначене вище, суд приходить до висновку про необгрунтованість позовних вимог позивача в частині того що відповідачем не виконано рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2015 у справі 910/10335/15, а тому позивач починаючи з 2021 року отримав право вимоги на стягнення з відповідача інфляційних втрат 3% річних нарахованих, у зв`язку з його невиконанням, оскільки як установлено судом вище зобов`язання відповідача щодо сплати боргу за таким рішенням припинилися ще в 2015 році.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

Підсумовуючи наведене, суд у повному обсязі відмовляє в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «НІКО-ТАЙС».

Судові витрати відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 86, 129, 232-234, 240, 250-252 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Я.А.Карабань