Рішення
від 17.09.2024 по справі 910/3714/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.09.2024Справа № 910/3714/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтраст»

до 1. Міністерства юстиції України

2. Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області

3. Бучанської міської ради

про скасування наказів

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Ключерова В.С.

За участю представників сторін:

від позивача Приймачук С.І., ордер серії ВН № 1329078 від 26.03.2024

від відповідача-1 Рєпкін Н.І., самопредставництво

від відповідача-2 Савенко Р.В., ордер серії СА № 1095490 від 26.08.2024

від відповідача-3 Галдецька Ю.В., самопредставництво

СУТЬ СПОРУ:

07.03.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтраст» до Міністерства юстиції України, Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області та Бучанської міської ради про

1) скасування наказу Міністерства юстиції України № 413/5 від 14.02.2024 «Про задоволення скарги»;

2) скасування наказу Міністерства юстиції України № 411/5 від 14.02.2024 «Про задоволення скарги».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.03.2000 КСП «Дружба» перереєстроване у виробничий сільськогосподарський кооператив «Дружба», який в свою чергу 24.10.2006 реорганізований шляхом перетворення в ТОВ «Агроконтраст». Відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»: при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства. У 2022-2023 роках позивач на підставі рішень державного реєстратора Пристоличної сільської ради Київської області Тимошенко О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень оформив право власності на спірні земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221082500:05:001:0799, 3221082500:05:001:0800, 3221082500:05:001:0801, 3221082500:05:001:0802, 3221082500:05:001:0805, 3221082500:05:001:0804, 3221082500:05:001:0803, 3221082500:05:001:0806, 3221082500:05:001:0276, 3221082500:05:001:0275, 3221082500:05:001:0807, 3221082500:05:001:0808. Бородянська селищна рада Бучанського району Київської області звернулась до колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України зі скаргою № 58 від 12.04.2023 на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав щодо перелічених земельних ділянок. Міністерством юстиції України прийнято наказ № 413/5 від 14.02.2024 про задоволення скарги відпоавідача-2. 12.04.2023 Бучанська міська рада також звернулась до колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України зі скаргою № 12.1-08/866 на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав щодо перелічених земельних ділянок. Міністерством юстиції України прийнято наказ № 411/5 від 14.02.2024 про задоволення скарги відпоавідача-3. Позивач вважає, що дані накази прийняті з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015, а також порушують законне право власності позивача на земельні ділянки.

28.03.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців і громадських формувань, нотаріусам, посадовим особам Міністерства юстиції України та його територіальним органам, комісіям, Офісу протидії рейдерству, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, вчиняти в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань реєстраційні дії на виконання пунктів 1, 2, 5 наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» від 14.02.2024 за № 413/5, а також пунктів 1, 2, 4 наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» від 14.02.2024 за № 411/5.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3714/24 від 01.04.2024 в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3714/24 від 03.04.2024 прийнято справу до розгляду; підготовче засідання у справі призначене на 30.04.2024.

17.04.2024 від відповідача-1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Міністерство юстиції України проти заявлених позовних вимог заперечує посилаючись на те, що оспорювані позивачем накази прийняті у відповідності до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015, Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015, з урахуванням відповідних висновків центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 09.01.2024.

22.04.2024 від відповідача-3 до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому Бучанська міська рада проти позову заперечує вказуючи на те, що Бучанською міською радою не приймалось жодних рішень щодо передачі спірних земельних ділянок позивачу від реформованого КСП «Дружба». Також, в оспорюваному наказі відповідача-1, яким задоволено скаргу Бучанської міської ради, для реєстрації земельних ділянок заявником не було надано документів, які б підтверджували факт переходу земельних ділянок у власність від КСП «Дружба» до ТОВ «Агроконтраст». Крім того, під час такої реєстрації державним реєстратором не було отримано відомостей з Державного земельного кадастру про земельні ділянки. Також, були встановлені підстави для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав у зв`язку з неподанням всіх необхідних документів для здійснення такої державної реєстрації прав. Незважаючи на вищенаведене, за наявності підстав для відмови в державній реєстрації, було прийнято рішення про таку державну реєстрацію, тобто рішення були прийняті з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Крім того, відповідач-3 наголошував, що жодних вимог до нього позивачем не заявлено.

Відповідачі у підготовче засідання 30.04.2024 не з`явились.

30.04.2024 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, про оголошення перерви до 21.05.2024.

30.04.2024 від відповідача-1 на адресу електронної пошти суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

09.05.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив відповідача-1, в якій позивач посилається на наступне.

- у позовній заяві позивач наголошував на тому, що дорученням Міністерства юстиції України № 416/1/48-23 від 20.12.2023 було доручено здійснити повторний розгляд скарги Бучанської міської ради № 12.1-08/866 від 12.04.2023 лише в частині оскаржуваних рішень 2, а в частині оскаржуваних рішень 1 зазначену скаргу було залишено без розгляду по суті з підстав не порушення прав скаржника оскаржуваними рішеннями державного реєстратора, чим фактично затверджено рекомендацію Колегії Мін`юсту, викладено у висновку від 03.10.2023;

- таким чином доводи відповідача-1 про те, що розгляд Колегією Мін`юсту скарги Бучанської міської ради № 12.1-08/866 від 12.04.2023 в частині оскаржуваних рішень 1, здійснено на підставі доручення Міністерства юстиції України № 416/1/48-23 від 20.12.2023 не відповідають дійсності та спростовується змістом самого доручення;

- щодо скарги Бородянської селищної ради Бучанського району, відповідач зазначає про те, що Колегією Мінюсту здійснено повторний розгляд скарги Київської області № 58 від 12.04.2023 повернену на повторний розгляд за дорученням Міністерства юстиції України № 415/1/48-23 від 20.12.2023, на рішення №№ 66210466, 66210319, 66210061, 66209620, 66209229, 66208619, 66208070, 66207902, 66205550, 66205457, 66205361 від 26.01.2023 (оскаржувані рішення 1) та № 63750714 від 02.06.2022, №№ 63711167, 63710727 від 27.05.2022, №№ 63639548, 63639166 від 23.02.2022, №№ 63487853, 63493583 від 16.02.2022, № 66555646 від 24.02.2023, № 66414395 від 15.02.2023 (оскаржувані рішення 2) державного реєстратора Пристоличної сільської ради Київської області Тимошенко Ольги Олександрівни. За результатами розгляду Колегією рекомендовано скаргу задовольнити в повному обсязі;

- проте доводи відповідача-1 не відповідають дійсності, оскільки дорученням Міністерства юстиції України № 415/1/48-23 від 20.12.2023 скаргу Бородянської селищної ради Бучанського району було доручено здійснити повторний розгляд скарги лише в частині оскаржуваних рішень 1, а в частині оскаржуваних рішень 2 скаргу Бородянської селищної ради Бучанського району № 58 від 12.04.2023 було залишено без розгляду по суті з підстав не порушення прав скаржника оскаржуваними рішеннями державного реєстратора, чим фактично затверджено рекомендацію Колегії Мін`юсту, викладено у висновку від 03.10.2023;

- позивач вказує, що Бородянська селищна рада Бучанського району зверталась до Колегії Мін`юсту зі скаргою № 10-07-624 від 15.02.2023 на рішення, які входять до переліку оскаржуваних рішень 2, і за наслідками такого розгляду Колегією Мін`юсту 16.03.2023 було підготовлено висновок, яким рекомендовано залишити дану скаргу без розгляду з підстав не порушення прав скаржника оскаржуваними рішеннями державного реєстратора. Даний висновок Колегії Мін`юсту був затверджений наказом Мін`юсту № 1258/7 від 29.05.2023;

- таким чином, станом на дату висновку Колегії Мін`юсту від 09.01.2024 та на дату прийняття наказу Мін`юсту № 413/5 від 14.02.2024 щодо рішень державного реєстратора Пристоличної сільської ради Київської області Тимошенко Ольги Олександрівни № 63750714 від 02.06.2022, №№ 63711167, 63710727 від 27.05.2022, №№ 63639548, 63639166 від 23.02.2022, №№ 63487853, 63493583 від 16.02.2022, № 66555646 від 24.02.2023, № 66414395 від 15.02.2023, Міністерством юстиції України вже були прийняті два рішення про залишення скарг Бородянської селищної ради Бучанського району без розгляду, а саме наказ Мін`юсту № 1258/7 від 29.05.2023 та Доручення Мін`юсту № 415/1/48-23 від 20.12.2023 в частині оскаржуваних рішень 2;

- так само на дату висновку Колегії Мін`юсту від 09.01.2024 та на дату прийняття наказу Мінюсту № 411/5 від 14.02.2024 щодо рішень державного реєстратора Пристоличної сільської ради Київської області Тимошенко Ольги Олександрівни №№ 63489940, 63490531, 63492495, 63493163 від 16.02.2022, №№ 63636058, 63638383, 63638767 від 23.02.2022, № 63711362 від 27.05.2022, №№ 63750872, 63751292 від 02.06.2022, Міністерством юстиції України вже було прийнято рішення про залишення скарги Бучанської міської ради щодо цих рішень без розгляду;

- таким чином, позивач зазначає, що у Колегії Мін`юсту були відсутні правові підстави здійснювати повторний розгляд скарги Бучанської міської ради № 12.1-08/866 від 12.04.2023 в частині оскаржуваних рішень 2 та були відсутні правові підстави здійснювати повторний розгляд скарги Бородянської селищної ради Бучанського району № 58 від 12.04.2023 в частині оскаржуваних рішень 2.

Також, позивач у зазначеній відповіді стосовно суті спірних правовідносин посилався на те, що:

- норми п. 21 Перехідних положень Земельного кодексу України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки припинення КСП «Дружба» як юридичної особи не відбулось, що зокрема підтверджено й Колегією Мін`юсту у висновках за результатами розгляду скарг, і враховуючи дану обставину, до спірних правовідносин мають бути застосовані норми ст. 14-1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних часток (паїв)» № 899-IV від 05.06.2003;

- КСП «Дружба» не було припинено у встановленому законодавством порядку, а ТОВ «Агроконтраст» є правонаступником цього КСП, докази чого подано разом з позовом;

- враховуючи, що станом на 01.01.2019 КСП «Дружба» не було припинено, земельні ділянки, які перебували у колективній власності цього КСП, не перейшли автоматично до комунальної власності Бучанської міської ради та Бородянської селищної ради Бучанського району на підставі п. 21 Перехідних положень Земельного кодексу України;

- за таких обставин права скаржників станом на час звернення до Колегії Мін`юсту, не порушувались оскаржуваними ними рішеннями державного реєстратора, що в свою чергу є підставою для відмови у розгляді скарг по суті;

- надані державному реєстратору документи на земельну ділянку зокрема державний акт на право колективної власності виданий КСП «Дружба» та документи, що підтверджують правонаступництво від КСП «Дружба» до ТОВ «Агроконтраст» були достатніми для встановлення державним реєстратором факту набуття права власності Товариством на земельні ділянки;

- ні у висновках колегій Мін`юсту, ні у відзиві на позовну заяву, відповідачем не зазначається конкретні рішення або дії державного реєстратора, які відповідачем визначено як порушення даної засади державної реєстрації.

20.05.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить суд

1) скасувати наказ Міністерства юстиції України № 413/5 від 14.02.2024 «Про задоволення скарги»;

2) скасувати наказ Міністерства юстиції України № 411/5 від 14.02.2024 «Про задоволення скарги»;

3) скасувати наказ Міністерства юстиції України № 1252/5 від 26.04.2024 «Про задоволення скарги».

В обґрунтування вимог за поданою заявою позивач посилається на те, що підставою для прийняття вказаного наказу Міністерства юстиції України № 1252/5 від 26.04.2024 «Про задоволення скарги» став висновок центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 02.04.2024 за результатами розгляду скарги Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області № 10-07-1124 від 05.03.2024 і яким рекомендовано визнати прийнятими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення №№ 66922808, 66923207, 66925838, 66926011, 66916371, 66917231, 66926257, 66925305, 66912004, 66913412, 66925578, 66926722, 66926888 від 24.03.2023, №№ 66930905, 66930961, 66930185, 66930254, 66930695, 66930809, 66929832, 66929949, 66930441, 66930514, 66931135, 66931200, 66931278, 66931357, 66929541, 66929631 від 25.03.2023, №№ 66943695, 66944006, 66947196, 66944897, 66944478 від 27.03.2023, №№ 66974765, 66974765, 66974255 від 29.03.2023, №№ 68770161, 68770807 від 07.08.2023, №№ 68774312, 68773924 від 08.08.2023 державного реєстратора Томашівської сільської ради Київської області Нущик Наталії Григорівни. Вказаний висновок ґрунтується на факті прийняття попередніх незаконних рішень державного реєстратора Пристоличної сільської ради Київської області Тимошенко О.О., що, в свою чергу, встановлено у висновку центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 09.01.2024 на підставі якого відповідачем-1 прийнято наказ № 413/5 від 14.02.2024 «Про задоволення скарги».

Позивач вважає, що оспорювані накази прийняті з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015, Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015, а також порушують законне право власності позивача на земельні ділянки.

Позивач та відповідач-2 у підготовче засідання 21.05.2024 не з`явились.

21.05.2024 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, про оголошення перерви до 04.06.2024.

21.05.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про участь у судовому засіданні 21.05.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яка судом залишена без задоволення, оскільки відповідна заява надійшла до суду під час проведення судового засідання.

22.05.2024 від представника відповідача-3 - Галдецької Ю.В. до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про участь у судових засіданнях у справі № 910/3714/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи «EasyCon».

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3714/24 від 24.05.2024 в задоволенні заяви представника Бучанської міської ради про участь у судових засіданнях у справі № 910/3714/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи «EasyCon» відмовлено.

23.05.2024 від представника відповідача-3 - Галдецької Ю.В. до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про участь у судових засіданнях у справі № 910/3714/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3714/24 від 24.05.2024 заяву представника відповідача-3 про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами суду задоволено.

28.05.2024 від відповідача-3 до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну предмета позову, в якому відповідач-3 проти заявлених позовних вимог заперечує посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Зокрема, відповідач-3 наголошує, що позивачем оскаржуються виключно накази відповідача-1, жодних позовних вимог до відповідача-3 не заявлялось. Також вказує на законність прийнятих відповідачем-1 оспорюваних наказів з огляду на наступні обставини:

- під час проведення аналізу територій Здвижівського старостинського округу з метою здійснення повноти обліку земель було виявлено, що землі, які не ввійшли в розпаювання реформованого Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Дружба» (ВСК «Дружба») та не були розпайовані між його членами, а це близько 60 га і залишалися землями колективної власності безпідставно (незаконно) перейшли в приватну власність ТОВ «Агроконтраст»;

- згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ВСК «Дружба» (код ЄДРПОУ 03753740) було зареєстровано 15.03.2000 за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, с. Нове Залісся, вул. Кримська, 2. Основний вид економічної діяльності кооперативу 01.30.0 змішане сільське господарство;

- 21.10.2006 проведено державну реєстрацію припинення ВСК «Дружба» в результаті її реорганізації. Правонаступником є ТОВ «Агроконтраст» (код ЄДРПОУ 03753740), основний вид економічної діяльності - 01.41 розведення великої рогатої худоби молочних порід;

- реєстрацію речового права на земельні ділянки за ТОВ «Агроконтраст» проводила державний реєстратор Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області Тимошенко Ольга Олександрівна протягом 2022-2023 років на підставі державного акту на право колективної власності на землю серії КВ, виданого 19.03.1996 Бородянською районною державною адміністрацією та витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки;

- у зв`язку з цим, 12.04.2023 Бучанською міською радою було подано скаргу № 12.1- 08/866 на рішення державного реєстратора Пристоличної сільської ради Київської області Тимошенко Ольги Олександрівни про державну реєстрацію прав на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221082500:05:001:0799, 3221082500:05:001:0800 3221082500:05:001:0801, 3221082500:05:001:0802, 3221082500:05:001:0805, 3221082500:05:001:0804, 3221082500:05:001:0803, 3221082500:05:001:0806, 3221082500:05:001:0276, 3221082500:05:001:0275, 3221082500:05:001:0807, 3221082500:05:001:0808;

- за результатами розгляду скарги наказом Міністерства юстиції України № 411/5 від 14.02.2024 вказану скаргу було задоволено, визнано прийнятими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення №№ 66205263, 66205635 від 26.01.2023, №№ 63489940, 63490531, 63492495, 63493163 від 16.02.2022, №№ 63636058, 63638383, 63638767 від 23.02.2022, № 63711362 від 27.05.2022, №№ 63750872,63751292 від 02.06.2022;

- пунктом 21 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані;

- вказаний пункт Перехідних положень Земельного кодексу не містить уточнень щодо того, яким саме способом має бути припинене колективне сільськогосподарське підприємство для того, щоб його земельні ділянки вважалися власністю територіальних громад шляхом ліквідації чи реорганізації;

- водночас, право власності на земельні ділянки за ТОВ «Агроконтраст» було зареєстровано на підставі державного акта, виданого КСП «Дружба», вже після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», а тому мають застосовуватися норми даного закону;

- у зв`язку з чим, припинення КСП «Дружба» є підставою для переходу земельних ділянок у власність територіальної громади, на території якої вони розташовані;

- зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, що сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності;

- відповідно до абз. 10 ст. 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних часток (паїв)» № 899-IV від 05.06.2003, сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом.

- статтею 14-1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних часток (паїв)» № 899-IV від 05.06.2003 визначено особливості використання та розпорядження землями, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, зокрема, організація розподілу земель, що залишилися у колективній власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою, на території якої такі землі розташовані (абз. 2 ст. 14-1 Закону);

- таким чином, повноваженнями щодо розпорядження землею колективної власності наділена місцева рада, на території якої така земля розташована;

- Бучанською міською радою не приймалось жодних рішень щодо передачі земель колективної власності реформованого КСП «Дружба» (нині ТОВ «Агроконтраст») до комунальної власності чи приватної власності;

- враховуючи, що перераховані вище земельні ділянки відносяться до земель комунальної власності Бучанської міської територіальної громади, зокрема, знаходяться в межах Здвижівського старостату Бучанської міської ради, правом щодо розпорядження цим землями наділена Бучанська міська рада, а тому прийняття вищевказаних рішень фактично призвело до незаконного вилучення зазначених земельних ділянок із земель комунальної власності громади;

- окрім того, як було встановлено в рішенні Міністерства юстиції України щодо задоволення скарги Бучанської міської ради, для реєстрації земельних ділянок заявником не було надано документів, які б підтверджували факт переходу земельних ділянок у власність від КСП «Дружба» до ТОВ «Агроконтраст», а під час такої реєстрації державним реєстратором не було отримано відомостей з Державного земельного кадастру про земельні ділянки;

- також, були наявні підставі для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав у зв`язку з неподанням всіх необхідних документів для здійснення такої державної реєстрації прав.

28.05.2024 від представника позивача - Приймачук С.І. до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про участь у судовому засіданні по справі № 910/3714/24 призначеному на 04.06.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3714/24 від 29.05.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтраст» про участь у справі № 910/3714/24 в режимі відеоконференції поза межами суду задоволено.

31.05.2024 від відповідача-1 до суду надійшли заперечення на заяву позивача про зміну предмета позову.

04.06.2024 від відповідача-1 на адресу електронної пошти суду надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Відповідачі -1 та -2 у підготовче засідання 04.06.2024 не з`явились.

04.06.2024 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати про відмову в задоволенні клопотання про перенесення розгляду справи.

04.06.2024 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, про прийняття до розгляду заяви позивача про зміну предмета позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3714/24 від 04.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.07.2024.

01.07.2024 від представника позивача - Приймачук С.І. до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про участь у всіх судових засіданнях по справі № 910/3714/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3714/24 від 08.07.2024 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтраст» - адвоката Приймачук С.І. про участь у судових засіданнях по справі № 910/3714/24 в режимі відеоконференції поза межами суду задоволено.

16.07.2024 в судовому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, про оголошення перерви до 13.08.2024.

Позивач в судовому засіданні 13.08.2024 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач-1 в судовому засіданні 13.08.2024 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

Відповідач-2 в судове засідання 13.08.2024 не з`явився.

Відповідач-3 в судовому засіданні 13.08.2024 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

13.08.2024 в судовому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, про оголошення перерви до 27.08.2024.

26.08.2024 від відповідача-2 на електронну адресу суду надійшло клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення надавши уповноваженому представнику доступ до матеріалів справи у підсистемі «Електронний суд».

27.08.2024 в судовому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, про оголошення перерви до 17.09.2024.

16.09.2024 від відповідача-2 до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення надавши уповноваженому представнику доступ до матеріалів справи у підсистемі «Електронний суд».

17.09.2024 від відповідача-2 до суду надійшли документи щодо відповідальних осіб за приймання електронної пошти, відомостей про яку містяться у підсистемі «Електронний суд».

Відповідач-3 в судовому засіданні 17.09.2024 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст. 194 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

В судовому засіданні 17.09.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Бородянська селищна рада Бучанського району Київської області звернулась до колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України зі скаргою № 10-07-624 від 15.02.2023 на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, в якій просила скасувати наступні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексними номерами: 66210466 від 26.01.2023, 66210319 від 26.01.2023, 66210061 від 26.01.2023, 66209620 від 26.01.2023, 66209229 від 26.01.2023, 66208619 від 26.01.2023, 66208070 від 26.01.2023, 66207902 від 26.01.2023, 66205550 від 26.01.2023, 66205457 від 26.01.2023, 66205361 від 26.01.2023, 63750714 від 02.06.2022, 63711167 від 27.05.2022, 63710727 від 27.05.2022, 63639548 від 23.02.2022, 63639166 від 23.02.2022, 63493583 від 16.02.2022, 63487853 від 16.02.2022.

Скарга мотивована була тим, що в лютому 2023 року Бородянською селищною радою було виявлено факт набуття права власності ТОВ «Агроконстраст» (код ЄДРПОУ 03753740) на 18 (вісімнадцять) земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 90,3264 га, що розташовані на території Бородянської селищної територіальної громади:

1. Кадастровий номер 3221082200:04:001:0357 площею 1,2976 га;

2. Кадастровий номер 3221082200:04:003:0314 площею 0,6994 га;

3. Кадастровий номер 3221082200:04:001:0355 площею 3,8012 га;

4. Кадастровий номер 3221082200:05:002:0023 площею 2,2464 га;

5. Кадастровий номер 3221082200:04:003:0311 площею 2,7075 га;

6. Кадастровий номер 3221082200:06:003:0004 площею 10,4250 га;

7. Кадастровий номер 3221082200:04:001:0356 площею 0,9687 га;

8. Кадастровий номер 3221086300:05:003:0385 площею 1,0736 га;

9. Кадастровий номер 3221082200:05:001:0826 площею 7,8115 га;

10. Кадастровий номер 3221082200:05:002:0024 площею 1,3825 га;

11. Кадастровий номер 3221082200:05:001:0825 площею 4,5170 га;

12. Кадастровий номер 3221082200:05:002:0022 площею 11,5515 га;

13. Кадастровий номер 3221086300:05:003:0384 площею 1,0570 га;

14. Кадастровий номер 3221082200:04:002:0204 площею 1,8119 га;

15. Кадастровий номер 3221086300:05:003:0383 площею 1,5229 га;

16. Кадастровий номер 3221082200:04:003:0310 площею 28,7883 га;

17. Кадастровий номер 3221086300:05:005:0014 площею 4,6935 га;

18. Кадастровий номер 3221082200:04:003:0309 площею 3,9709 га.

Державна реєстрація права власності на вищевказані земельні ділянки за ТОВ «Агроконтраст» була здійснена державним реєстратором Пристоличної сільської ради Київської області Тимошенко Ольгою Олександрівною протягом 2022-2023 років на підставі Державного акту на право колективної власності на землю серії КВ, виданого 19.03.1996 Бородянською районною Радою народних депутатів, та витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки. Рішення про передачу у власність ТОВ «Агроконтраст» вищевказаних вісімнадцяти земельних ділянок сільськогосподарського призначення Бородянською селищною радою не приймались. Скаржник вважав дії державного реєстратора щодо проведення реєстрації права власності на землі реформованого КСП «Дружба» на користь ТОВ «Агроконтраст» незаконними й такими, що порушують вимоги чинного законодавства України, та призвели до протиправного вибуття земельних ділянок загальною площею 90,3264 га з комунальної власності Бородянської селищної ради.

Наказом Міністерства юстиції України № 1258/7 від 29.05.2023 «Про залишення скарги без розгляду по суті» скаргу Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області № 10-07-624 від 15.02.2023 залишено без розгляду по суті, оскільки її подано особою, права якої у зв`язку з оскаржуваним рішеннями у сфері державної реєстрації прав не порушено.

Підставою для прийняття вказаного наказу став Висновок центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 16.03.2023 за результатами розгляду скарги Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області № 10-07-624 від 15.02.2023, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.02.2023 за № СК-517-23, яким встановлено: що на підставі оскаржуваних рішень державним реєстратором Тимошенко О.О. проведено державну реєстрацію права власності на земельні ділянки за ТОВ «Агроконтраст» на підставі державного акта на право колективної власності на землю серії КВ, виданого 19.03.1996 Бородянською районною Радою народних депутатів Колективному сільськогосподарському підприємству «Дружба» (далі - КСП «Дружба») (п. 2), водночас, Колегією встановлено, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ «Агроконтраст» є правонаступником КСП «Дружба» (п. 3), Колегією встановлено, що згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно скаржник не має зареєстрованих прав щодо земельних ділянок (п. 4), за таких обставин, Колегією встановлено, що скаргу подано особою, права якої у зв`язку з оскаржуваними рішеннями у сфері державної реєстрації прав не порушено в розумінні реєстраційного законодавства (п. 5).

Бородянська селищна рада Бучанського району Київської області звернулась до колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України зі скаргою № 58 від 12.04.2023 на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, в якій просила скасувати наступні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексними номерами: 66210466 від 26.01.2023, 66210319 від 26.01.2023, 66210061 від 26.01.2023, 66209620 від 26.01.2023, 66209229 від 26.01.2023, 66208619 від 26.01.2023, 66208070 від 26.01.2023, 66207902 від 26.01.2023, 66205550 від 26.01.2023, 66205457 від 26.01.2023, 66205361 від 26.01.2023, 63750714 від 02.06.2022, 63711167 від 27.05.2022, 63710727 від 27.05.2022, 63639548 від 23.02.2022, 63639166 від 23.02.2022, 63493583 від 16.02.2022, 63487853 від 16.02.2022, 49364185 від 21.02.2023, 49243065 від 10.02.2023.

Скарга була мотивована наступним:

- в лютому 2023 року Бородянською селищною радою було виявлено факт набуття права власності ТОВ «Агроконтраст» (код ЄДРПОУ 03753740) на 18 (вісімнадцять) земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 90,3264 га, що розташовані на території Бородянської селищної територіальної громади: Кадастровий номер 3221082200:04:001:0357 площею 1,2976 га; Кадастровий номер 3221082200:04:003:0314 площею 0,6994 га; Кадастровий номер 3221082200:04:001:0355 площею 3,8012 га; Кадастровий номер 3221082200:05:002:0023 площею 2,2464 га; Кадастровий номер 3221082200:04:003:0311 площею 2,7075 га; Кадастровий номер 3221082200:06:003:0004 площею 10,4250 га; Кадастровий номер 3221082200:04:001:0356 площею 0,9687 га; Кадастровий номер 3221086300:05:003:0385 площею 1,0736 га; Кадастровий номер 3221082200:05:001:0826 площею 7,8115 га; Кадастровий номер 3221082200:05:002:0024 площею 1,3825 га; Кадастровий номер 3221082200:05:001:0825 площею 4,5170 га; Кадастровий номер 3221082200:05:002:0022 площею 11,5515 га; Кадастровий номер 3221086300:05:003:0384 площею 1,0570 га; Кадастровий номер 3221082200:04:002:0204 площею 1,8119 га; Кадастровий номер 3221086300:05:003:0383 площею 1,5229 га; Кадастровий номер 3221082200:04:003:0310 площею 28,7883 га; Кадастровий номер 3221086300:05:005:0014 площею 4,6935 га; Кадастровий номер 3221082200:04:003:0309 площею 3,9709 га;

- у квітні 2023 року Бородянською селищною радою було виявлено нові факти набуття права власності ТОВ «Агроконтраст» (код ЄДРПОУ 03753740) ще на 2 земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 17,3667 га, що розташовані на території Бородянської селищної територіальної громади: Кадастровий номер 3221082200:05:002:0025 площею 4,8555 га, Кадастровий номер 3221082200:04:002:0205 площею 12,5112 га;

- державна реєстрація права власності на вищевказані земельні ділянки за ТОВ «Агроконтраст» (код ЄДРПОУ 03753740) була здійснена державним реєстратором протягом 2022-2023 років на підставі Державного Акту на право колективної власності на землю КВ 19.03.1996 та витягів з Державного земельного кадастру;

- рішення про передачу у власність ТОВ «Агроконтраст» вищевказаних земельних ділянок сільськогосподарського призначення Бородянською селищною радою не приймались;

- скаржник вважав дії державного реєстратора щодо проведення реєстрації права власності на землі реформованого КСП «Дружба» на користь ТОВ «Агроконтраст» незаконними й такими, що порушують вимоги чинного законодавства України, та призвели до протиправного вибуття земельних ділянок загальною площею 107,6931 га з комунальної власності Бородянської селищної ради.

Згідно Висновку центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 12.05.2023 за результатами розгляду скарги Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області № 58 від 12.04.2023, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.04.2023 за № СК-1344-23, встановлено: що на підставі оскаржуваних рішень державним реєстратором Тимошенко О.О. проведено державну реєстрацію права власності на земельні ділянки за ТОВ «Агроконтраст» на підставі державного акта на право колективної власності на землю серії КВ, виданого 19.03.1996 Бородянською районною Радою народних депутатів Колективному сільськогосподарському підприємству «Дружба» (далі - КСП «Дружба») (п. 2), водночас, Колегією встановлено, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ «Агроконтраст» є правонаступником КСП «Дружба» (п. 3), Колегією встановлено, що згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно скаржник не має зареєстрованих прав щодо земельних ділянок (п. 4), за таких обставин, Колегією встановлено, що скаргу подано особою, права якої у зв`язку з оскаржуваними рішеннями у сфері державної реєстрації прав не порушено в розумінні реєстраційного законодавства (п. 5). За таких обставин, скаргу залишено без розгляду по суті.

Також, дорученням Міністра юстиції України № 261/1/48-23 від 06.07.2023 винесено скаргу Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області № 58 від 12.04.2023 на повторний розгляд центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, врахувавши вимоги чинного законодавства.

Міністерство юстиції України листом № 121740/33.2.2/33-23 від 15.09.2023 повідомило позивача про розгляд скарги Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області № 58 від 12.04.2023, а також відповідною телефонограмою від 15.09.2023.

- визнати прийнятими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення №№ 66210466, 66210319, 66210061, 66209620, 66209229, 66208619, 66208070, 66207902, 66205550, 66205457, 66205361 від 26.01.2023 державного реєстратора Пристоличної сільської ради Київської області Тимошенко Ольги Олександрівни;

- тимчасово блокувати доступ державному реєстратору Пристоличної сільської ради Київської області Тимошенко Ользі Олександрівні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць;

- в іншій частині вимог скаргу залишити без розгляду по суті, оскільки її подано особою, права якої у зв`язку із рішеннями № 63750714 від 02.06.2022, №№ 63711167, 63710727 від 27.05.2022, №№ 63639548, 63639166 від 23.02.2022, №№ 63487853, 63493583 від 16.02.2022, № 66555646 від 24.02.2023, № 66414395 від 15.02.2023 державного реєстратора Пристоличної сільської ради Київської області Тимошенко Ольги Олександрівни у сфері державної реєстрації прав не порушено.

Висновок від 03.10.2023 мотивований наступним:

- скаржником подано скаргу з вимогою скасувати оскаржувані рішення. Він зазначає, що у квітні 2023 року було виявлено факт державної реєстрації права власності на земельні ділянки за ТОВ «Агроконтраст» на земельні ділянки. Обставин та доказів на їх підтвердження, які б спростовували такі доводи скаржника, Колегією не встановлено;

- скаржник також зазначає, що рішення про передачу земельних ділянок у власність ТОВ «Агроконтраст» ним не приймалось;

- згідно з відомостями Державного реєстру прав, на підставі оскаржуваних рішень державним реєстратором Тимошенко О.О. проведено державну реєстрацію права власності на земельні ділянки за ТОВ «Агроконтраст» з відкриттям відповідних розділів у Державному реєстрі прав;

- вказана державна реєстрація проведена на підставі державного акта на право колективної власності на землю серії КВ, виданого 19.03.1996 Бородянською районною Радою народних депутатів Колективному сільськогосподарському підприємству «Дружба» (далі - КСП «Дружба») (далі - державний акт від 19.03.1996), а також відомостей з ДЗК щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6120486700:01:001:0641, 6125088900:01:001:1207, та земельних ділянок кадастровий номер 3221082200:05:002:0022, кадастровий номер 3221086300:05:003:0384, кадастровий номер 3221082200:04:002:0204, кадастровий номер 3221086300:05:003:0383, кадастровий номер 3221082200:04:003:0310, кадастровий номер 3221086300:05:005:0014, кадастровий номер 3221082200:04:003:0309, кадастровий номер 3221082200:05:002:0025, кадастровий номер 3221082200:04:002:0205, в яких наявна інформація про право власності ТОВ «Агроконтраст» на підставі державного акта від 19.03.1996;

- Колегією встановлено, що оскаржувані рішення №№ 66210466, 66210319, 66210061, 66209620, 66209229, 66208619, 66208070, 66207902, 66205550, 66205457, 66205361 від 26.01.2023 прийнято державним реєстратором Тимошенко О.О. з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначених п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме щодо внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом, оскільки під час такої державної реєстрації державним реєстратором Тимошенко О.О. не було отримано відомостей з ДЗК щодо земельних ділянок кадастровий номер 3221082200:04:001:0357, кадастровий номер 3221082200:04:003:0314, кадастровий номер 3221082200:04:001:0355, кадастровий номер 3221082200:05:002:0023, кадастровий номер 3221082200:04:003:0311, кадастровий номер 3221082200:06:003:0004, кадастровий номер 3221082200:04:001:0356, кадастровий номер 3221086300:05:003:0385 , кадастровий номер 3221082200:05:001:0826, кадастровий номер 3221082200:05:002:0024, кадастровий номер 3221082200:05:001:0825;

- водночас, Колегією встановлено, що в частині вимог щодо скасування рішень № 63750714 від 02.06.2022, №№ 63711167, 63710727 від 27.05.2022, №№ 63639548, 63639166 від 23.02.2022, №№ 63487853, 63493583 від 16.02.2022, № 66555646 від 24.02.2023, № 66414395 від 15.02.2023 державного реєстратора Пристоличної сільської ради Київської області Тимошенко Ольги Олександрівни у сфері державної реєстрації прав, скаргу подано особою, права якої у зв`язку з оскаржуваними рішеннями у сфері державної реєстрації прав не порушено, оскільки згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ «Агроконтраст» є правонаступником КСП «Дружба», а отримані державним реєстратором Тимошенко О.О. відомості з ДЗК щодо земельних ділянок містять відомості про право власності ТОВ «Агроконтраст».

Також, дорученням Міністра юстиції України № 415/1/48-23 від 20.12.2023 винесено скаргу Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області № 58 від 12.04.2023 на повторний розгляд центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, у висновку якої від 03.10.2023 рекомендовано визнати прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення №№ 66210466, 66210319, 66210061, 66209620, 66209229, 66208619, 66208070, 66207902, 66205550, 66205457, 66205361 від 26.01.2023 державного реєстратора Пристоличної сільської ради Київської області Тимошенко Ольги Олександрівни;

Міністерство юстиції України листом № 17065/33.2.2/33-23 від 22.12.2023 повідомило позивача про розгляд скарги Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області № 58 від 12.04.2023, а також відповідною телефонограмою від 22.12.2023.

Наказом Міністерства юстиції України № 413/5 від 14.02.2024 «Про задоволення скарги», скаргу Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області № 58 від 12.04.2023 задоволено, визнано прийнятими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення № 63750714 від 02.06.2022, №№ 63711167, 63710727 від 27.05.2022, №№ 63639548, 63639166 від 23.02.2022, №№ 63487853, 63493583 від 16.02.2022, № 66555646 від 24.02.2023, № 66414395 від 15.02.2023, №№ 66210466, 66210319, 66210061, 66209620, 66209229, 66208619, 66208070, 66207902, 66205550, 66205457, 66205361 від 26.01.2023 державного реєстратора Пристоличної сільської ради Київської області Тимошенко Ольги Олександрівни.

- Колегією встановлено, що оскаржувані рішення прийнято державним реєстратором Тимошенко О.О. за наявності підстав для зупинення розгляду заяви та відмови у державній реєстрації прав, оскільки заявником для такої державної реєстрації не було надано документів, які б підтверджували факт переходу земельних ділянок у власність від КСП «Дружба» до ТОВ «Агроконтраст»;

- крім того, під час прийняття оскаржуваних рішень №№ 66210466, 66210319, 66210061, 66209620, 66209229, 66208619, 66208070, 66207902, 66205550, 66205457, 66205361 від 26.01.2023 державним реєстратором Тимошенко О.О. не було отримано відомостей з ДЗК щодо земельних ділянок кадастровий номер 3221082200:04:001:0357, кадастровий номер 3221082200:04:003:0314, кадастровий номер 3221082200:04:001:0355, кадастровий номер 3221082200:05:002:0023, кадастровий номер 3221082200:04:003:0311, кадастровий номер 3221082200:06:003:0004, кадастровий номер 3221082200:04:001:0356, кадастровий номер 3221086300:05:003:0385, кадастровий номер 3221082200:05:001:0826, кадастровий номер 3221082200:05:002:0024, кадастровий номер 3221082200:05:001:0825;

- пункт 21 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України (далі - ЗК України) не містить уточнень щодо того, яким саме способом має бути припинене колективне сільськогосподарське підприємство для того, щоб його земельні ділянки вважалися власністю територіальних громад - шляхом ліквідації чи реорганізації;

- водночас, право власності па земельні ділянки за ТОВ «Агроконтраст» було зареєстровано на підставі державного акту, виданого КСП «Дружба», вже після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», а тому мають застосовуватися норми даного закону;

- відповідно, припинення КСП «Дружба» є підставою для переходу земельних ділянок у власність територіальної громади, на території якої вони розташовані;

- таким чином, наявність в ДЗК відомостей щодо права власності ТОВ «Агроконтраст» на земельні ділянки не підтверджує набуття таких прав, оскільки вони оформлюються відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Бучанська міська рада Київської області звернулась до Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України зі скаргою № 12.1-08/866 від 12.04.2023 на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, в якій просила скасувати наступні рішення (з відкриттям розділу) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятих державним реєстратором Пристоличної сільської ради Київської області Тимошенко Ольгою Олександрівною з індексними номерами:

63489940 від 16.02.2022 13:42:26, щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221082500:05:001:0799, площею 4,0861 га;

63490531 від 16.02.2022 13:56:31, щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221082500:05:001:0800, площею 17,9443 га;

63492495 від 16.02.2022 14:35:54, щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221082500:05:001:0801, площею 1,0727 га;

63493163 від 16.02.2022 14:48:29, щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221082500:05:001:0802, площею 1,9304 га;

63636058 від 23.02.2022 10:40:36, щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221082500:05:001:0805, площею 1,1761 га;

63638383 від 23.02.2022 11:20:25, щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221082500:05:001:0804, площею 6,153 га;

63638767 від 23.02.2022 11:26:40, щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221082500:05:001:0803, площею 6,5761 га;

63711362 від 27.05.2022 11:43:09, щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221082500:05:001:0806, площею 2,9156 га;

63750872 від 02.06.2022 11:05:02, щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221082500:05:001:0276, площею 1,9761 га;

63751292 від 02.06.2022 11:22:11, щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221082500:05:001:275, площею 2,0427 га;

а також, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятих державним реєстратором Пристоличної сільської ради Київської області Тимошенко Ольгою Олександрівною з індексними номерами

66205263 від 26.01.2023 12:45:53, щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221082500:05:001:0807, площею 4,8653 га;

66205635 від 26.01.2023 13:06:23, щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221082500:05:001:0808, площею 6,7241 га.

Скарга мотивована тим, що дії державного реєстратора щодо проведення реєстрації права власності на землі реформованого КСП «Дружба» на користь ТОВ «Агроконсалт» незаконними й такими, що порушують вимоги чинного законодавства України, та призвели до протиправного вибуття земельних ділянок загальною площею 57,4625 га з комунальної власності Бородянської селищної ради.

Міністерство юстиції України листом № 54611/СК-1439-23/33.2.1 від 02.05.2023 повідомило позивача про розгляд скарги Бучанської міської ради № 12.1-08/866 від 12.04.2023, а також відповідною телефонограмою від 02.05.2023

Згідно Висновку центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 18.05.2023 за результатами розгляду скарги Бучанської міської ради № 12.1-08/866 від 12.04.2023, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.04.2023 за № СК-1439-23, встановлено: що на підставі оскаржуваних рішень державним реєстратором Тимошенко О.О. проведено державну реєстрацію права власності на земельні ділянки за ТОВ «Агроконтраст» на підставі державного акта на право колективної власності на землю серії КВ, виданого 19.03.1996 Бородянською районною Радою народних депутатів Колективному сільськогосподарському підприємству «Дружба» (далі - КСП «Дружба») (п. 2), водночас, Колегією встановлено, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ «Агроконтраст» є правонаступником КСП «Дружба» (п. 3), Колегією встановлено, що згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно скаржник не має зареєстрованих прав щодо земельних ділянок (п. 4), за таких обставин, Колегією встановлено, що скаргу подано особою, права якої у зв`язку з оскаржуваними рішеннями у сфері державної реєстрації прав не порушено в розумінні реєстраційного законодавства (п. 5). За таких обставин, скаргу залишено без розгляду по суті.

Також, дорученням Міністра юстиції України № 267/1/48-23 від 12.07.2023 винесено скаргу Бучанської міської ради № 12.1-08/866 від 12.04.2023 на повторний розгляд центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, врахувавши вимоги чинного законодавства.

Міністерство юстиції України листом № 92006/СК-1439-23/33.2.1 від 14.07.2023 повідомило позивача про розгляд скарги Бучанської міської ради № 12.1-08/866 від 12.04.2023, повернутої на розгляд дорученням Міністра юстиції України № 267/1/48-23 від 12.07.2023, а також відповідною телефонограмою від 14.07.2023

- Визнати прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення №№ 66205263, 66205635 від 26.01.2023 державного реєстратора Пристоличної сільської ради Київської області Тимошенко Ольги Олександрівни.

- В іншій частині вимог скаргу залишити без розгляду по суті, оскільки її подано особою, права якої у зв`язку з рішеннями №№ 63489940, 63490531, 63492495, 63493163 від 16.02.2022, №№ 63636058, 63638383, 63638767 від 23.02.2022, № 63711362 від 27.05.2022, №№ 63750872, 63751292 від 02.06.2022 державного реєстратора Пристоличної сільської ради Київської області Тимошенко Ольги Олександрівни у сфері державної реєстрації прав не порушено.

- Тимчасово блокувати доступ державному реєстратору Пристоличної сільської ради Київської області Тимошенко Ользі Олександрівні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць.

Висновок від 03.10.2023 мотивований наступним:

- скаржником подано скаргу з вимогою скасувати оскаржувані рішення. Він зазначає, що земельні ділянки відносяться до земель комунальної власності Бучанської міської територіальної громади, зокрема, знаходяться в межах Здвижівського старостату Бучанської міської ради. Скаржник також зазначає, що в процесі відновлення виконавчих органів Бучанської міської ради під час проведення аналізу територій Здвижівського старостинського кругу з метою повноти обліку земель та формування інформаційних довідок від 28.03.2023 йому стало відомо про порушення прав в результаті державної реєстрації права власності на земельні ділянки за ТОВ «Агроконтраст». Обставин та доказів на їх підтвердження, які б спростовували такі доводи скаржника, Колегією не встановлено;

- згідно з відомостями Державного реєстру прав, на підставі оскаржуваних рішень 2 державним реєстратором Тимошенко О.О. проведено державну реєстрацію права власності на земельні ділянки за ТОВ «Агроконтраст» з відкриттям відповідних розділів у Державного реєстр прав;

- вказана державна реєстрація проведена на підставі державного акта на право колективної власності на землю серії КВ, виданого 19.03.1996 Бородянською районною Радою народних депутатів Колективному сільськогосподарському підприємству «Дружба» (далі - КСП «Дружба») (далі - державний акт від 19.03.1996), а також відомостей з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6125088900:01:001:1207, та земельних ділянок 1, у яких наявна інформація про право власності ТОВ «Агроконтраст» на підставі державного акту від 19.03.1996.

- Колегією встановлено, що оскаржувані рішення №№ 66205263, 66205635 від 26.01.2023 прийнято державним реєстратором Тимошенко О.О. з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначених п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме щодо внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом, оскільки під час такої державної реєстрації державним реєстратором Тимошенко О.О. не було отримано відомостей з ДЗК щодо земельних ділянок з кадастровим номером 3221082500:05:001:0807, та 3221082500:05:001:0808;

- водночас, Колегією встановлено, що в частині вимог щодо скасування рішень №№ 63489940, 63490531, 63492495, 63493163 від 16.02.2022, №№ 63636058, 63638383, 63638767 від 23.02.2022, № 63711362 від 27.05.2022, №№ 63750872, 63751292 від 02.06.2022, скаргу подано особою, права якої у зв`язку з оскаржуваними рішеннями у сфері державної реєстрації прав не порушено, оскільки згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ «Агроконтраст» є правонаступником КСП «Дружба», а отримані державним реєстратором Тимошенко О.О. відомості з ДЗК щодо земельних ділянок з кадастровим номером 3221082500:05:001:0799; з кадастровим номером 3221082500:05:001:0800; з кадастровим номером 3221082500:05:001:0801; з кадастровим номером 3221082500:05:001:0802; з кадастровим номером 3221082500:05:001:0805; з кадастровим номером 3221082500:05:001:0804; з кадастровим номером 3221082500:05:001:0803; з кадастровим номером 3221082500:05:001:0806; з кадастровим номером 3221082500:05:001:0276; з кадастровим номером 3221082500:05:001:275, містять відомості про право власності ТОВ «Агроконтраст».

Крім того, дорученням Міністра юстиції України № 416/1/48-23 від 20.12.2023:

- винесено скаргу Бучанської міської ради № 12.1-08/866 від 12.04.2023 на повторний розгляд центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, врахувавши вимоги чинного законодавства, у висновку якої від 03.10.2023 рекомендовано визнати прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення №№ 66205263, 66205635 від 26.01.2023 державного реєстратора Пристоличної сільської ради Київської області Тимошенко Ольги Олександрівни;

- в іншій частині вимог скаргу залишити без розгляду по суті, оскільки її подано особою, права якої у зв`язку з рішеннями №№ 63489940, 63490531, 63492495, 63493163 від 16.02.2022, №№ 63636058, 63638383, 63638767 від 23.02.2022, № 63711362 від 27.05.2022, №№ 63750872, 63751292 від 02.06.2022 державного реєстратора Пристоличної сільської ради Київської області Тимошенко Ольги Олександрівни у сфері державної реєстрації прав не порушено.

Міністерство юстиції України листом № 170605/СК-1439-23/33.2.1 від 22.12.2023 повідомило позивача про розгляд скарги Бучанської міської ради № 12.1-08/866 від 12.04.2023, повернутої на розгляд дорученням Міністра юстиції України № 416/1/48-23 від 20.12.2023, а також відповідною телефонограмою від 22.12.2023.

Наказом Міністерства юстиції України № 411/5 від 14.02.2024 «Про задоволення скарги» скаргу Бучанської міської ради № 12.1-08/866 від 12.04.2023 задоволено, визнано прийнятими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення №№ 66205263, 66205635 від 26.01.2023, №№ 63489940, 63490531, 63492495, 63493163 від 16.02.2022, №№ 63636058, 63638383, 63638767 від 23.02.2022, № 63711362 від 27.05.2022, №№ 63750872, 63751292 від 02.06.2022 державного реєстратора Пристоличної сільської ради Київської області Тимошенко Ольги Олександрівни.

- скаржником подано скаргу з вимогою скасувати оскаржувані рішення. Він зазначає, що земельні ділянки належать до земель комунальної власності Бучанської міської територіальної громади, зокрема, знаходяться в межах Здвижівського старостату Бучанської міської ради; скаржник також зазначає, що в процесі відновлення виконавчих органів Бучанської міської ради під час проведення аналізу територій Здвижівського старостинського кругу з метою повноти обліку земель та формування інформаційних довідок від 28.03.2023 йому стало відомо про порушення прав в результаті державної реєстрації права власності на земельні ділянки за ТОВ «Агроконтраст». Обставин та доказів на їх підтвердження, які б спростовували такі доводи скаржника, Колегією не встановлено;

- вказана державна реєстрація проведена на підставі державного акта на право колективної власності на землю серії КВ, виданого 19.03.1996 Бородянською районною Радою народних депутатів КСП «Дружба» КСП «Дружба», (далі - державний акт), а також відомостей з ДЗК щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6125088900:01:001:1207, та земельних ділянок з кадастровим номером 3221082500:05:001:0799, з кадастровим номером 3221082500:05:001:0800; з кадастровим номером 3221082500:05:001:0801; з кадастровим номером 3221082500:05:001:0802; з кадастровим номером 3221082500:05:001:0805; з кадастровим номером 3221082500:05:001:0804; з кадастровим номером 3221082500:05:001:0803; з кадастровим номером 3221082500:05:001:0806; з кадастровим номером 3221082500:05:001:0276; з кадастровим номером 3221082500:05:001:275, у яких наявна інформація про право власності ТОВ «Агроконтраст» на підставі державного акта, виданого КСП «Дружба»;

- колегією встановлено, що оскаржувані рішення прийнято державним реєстратором Тимошенко О.О. за наявності підстав для зупинення розгляду заяви та відмови у державній реєстрації прав, оскільки заявником для такої державної реєстрації не було надано документів, які б підтверджували факт переходу земельних ділянок у власність від КСП «Дружба» до ТОВ «Агроконтраст»;

- крім того, під час прийняття оскаржуваних рішень №№ 66205263, 66205635 від 26.01.2023 державним реєстратором Тимошенко О.О. не було отримано відомостей з ДЗК щодо земельних ділянок з кадастровим номером 3221082500:05:001:0807, з кадастровим номером 3221082500:05:001:0808;

- пункт 21 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України не містить уточнень щодо того, яким саме способом має бути припинене колективне сільськогосподарське підприємство для того, щоб його земельні ділянки вважалися власністю територіальних громад - шляхом ліквідації чи реорганізації;

- водночас, право власності на земельні ділянки за ТОВ «Агроконтраст» було зареєстровано на підставі державного акту, виданого КСП «Дружба», вже після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», а тому мають застосовуватися норми даного закону;

- таким чином, оскаржувані рішення державного реєстратора Тимошенко О.О. прийняті з порушенням Закону, а саме за наявності підстави для зупинення розгляду заяви, передбачених частиною першою статті 23 Закону, та за наявності підстав для відмови у державній реєстрації, передбачених пунктами 4, 8 частини першої статті 24 Закону, а також прийняті з порушенням загальної засади державної реєстрації прав, передбаченої пунктом 4 частини першої статті З Закону, а саме щодо внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом, та допущені при їх прийнятті порушення не є формальною (несуттєвою) помилкою, оскільки впливає на об`єктивність, достовірність та повноту відомостей Державного реєстру прав, тому враховуючи, що відновлення порушеного права неможливе шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини сьомої статті 37 Закону, ці рішення підлягають анулюванню.

Бородянська селищна рада Бучанського району Київської області звернулась до колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України зі скаргою № 10-07-1124 від 05.03.2023 на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, в якій просила скасувати наступні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексними номерами: №№ 66922808, 66923207, 66925838, 66926011, 66916371, 66917231, 66926257, 66925305, 66912004, 66913412, 66925578, 66926722, 66926888 від 24.03.2023, №№ 66930905, 66930961, 66930185, 66930254, 66930695, 66930809, 66929832, 66929949, 66930441, 66930514, 66931135, 66931200, 66931278, 66931357, 66929541, 66929631 від 25.03.2023, №№ 66943695, 66944006, 66947196, 66944897, 66944478 від 27.03.2023, №№ 66974765, 66974765, 66974255 від 29.03.2023, №№ 68770161, 68770807 від 07.08.2023, №№ 68774312, 68773924 від 08.08.2023 державного реєстратора Томашівської сільської ради Київської області Нущик Наталії Григорівни.

Скарга мотивована тим, що дії державного реєстратора щодо проведення реєстрації права власності на землі реформованого КСП «Дружба» на користь ТОВ «Агроконтраст» незаконними й такими, що порушують вимоги чинного законодавства України, та призвели до протиправного вибуття земельних ділянок загальною площею 90,3264 га з комунальної власності Бородянської селищної ради.

Наказом Міністерства юстиції України № 1252 від 26.04.2024 «Про задоволення скарги» задоволено скаргу Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області № 10-07-1124 від 05.03.2024: визнано прийнятими з порушеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення №№ 66922808, 66923207, 66925838, 66926011, 66916371, 66917231, 66926257, 66925305, 66912004, 66913412, 66925578, 66926722, 66926888 від 24.03.2023, №№ 66930905, 66930961, 66930185, 66930254, 66930695, 66930809, 66929832, 66929949, 66930441, 66930514, 66931135, 66931200, 66931278, 66931357, 66929541, 66929631 від 25.03.2023, №№ 66943695, 66944006, 66947196, 66944897, 66944478 від 27.03.2023, №№ 66974765, 66974765, 66974255 від 29.03.2023, №№ 68770161, 68770807 від 07.08.2023, №№ 68774312, 68773924 від 08.08.2023 державного реєстратора Томашівської сільської ради Київської області Нущик Наталії Григорівни.

- скаржником подано скарги з вимогою анулювати оскаржувані рішення. Він зазначає, що за результатом розгляду його попередньої скарги на рішення №№ 66210466, 66210319, 66210061, 66209620, 66209229, 66208619, 66208070, 66207902, 66205550, 66205457, 66205361 від 26.01.2023, № 63750714 від 02.06.2022, №№ 63711167, 63710727 від 27.05.2022, №№ 63639548, 63639166 від 23.02.2022, №№ 63487853, 63493583 від 16.02.2022, № 66555646 від 24.02.2023, № 66414395 від 15.02.2023 державного реєстратора Тимошенко О.О. (далі - рішення державного реєстратора Тимошенко О.О.) щодо державної реєстрації набуття права власності ТОВ «Агроконтраст» на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221082200:04:001:0357, 3221082200:04:003:0314, 3221082200:04:001:0355, 3221082200:05:002:0023, 3221082200:04:003:0311, 3221082200:06:003:0004, 3221082200:04:001:0356, 3221086300:05:003:0385, 3221082200:05:001:0826, 3221082200:05:002:0024, 3221082200:05:001:0825, 3221082200:05:002:0022, 3221086300:05:003:0384, 3221082200:04:002:0204, 3221086300:05:003:0383, 3221082200:04:003:0310, 3221086300:05:005:0014, 3221082200:04:003:0309, 3221082200:05:002:0025, 3221082200:04:002:0205 (далі - земельні ділянки до їх поділу), Міністерством юстиції було прийнято наказ, яким було анульовано рішення державного реєстратора Тимошенко О.О.;

- однак, 28.02.2024 скаржнику надійшов лист Офісу протидії рейдерству № 26747/33.1.1/9-24 від 19.02.2024 «Щодо виконання наказу Міністерства юстиції України від 14.02.2024 № 413/5» «Про задоволення скарги», з якого скаржник дізнався, що Офісом протидії рейдерству не було виконано Наказ, а саме не було проведено державну реєстрацію анулювання права власності ТОВ «Агроконстраст» на попередні земельні ділянки у зв`язку з проведенням наступних реєстраційних дій щодо них, а саме їх поділу на земельні ділянки та як наслідок наявністю суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно. Обставин та доказів на їх підтвердження, які б спростовували такі доводи скаржника, Колегією не встановлено;

- Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) Колегією встановлено, що на підставі оскаржуваних рішень державним реєстратором Нищук Н.Г. проведено державну реєстрацію права власності ТОВ «Агроконтраст» на земельні ділянки, які утворені в результаті поділу попередніх земельних ділянок;

- Вказана державна реєстрація проведена на підставі державного акта на право колективної власності на землю серії КВ, виданого 19.03.1996 Бородянською районною Радою народних депутатів Колективному сільськогосподарському підприємству «Дружба» (далі - КСП «Дружба»), відомостей з Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок, а також клопотань ТОВ «Агроконтраст» Товариству з обмеженою відповідальністю «Землевпорядний офіс», з проханням розробити технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок;

- Колегією встановлено, що оскаржувані рішення прийнято державним реєстратором Нищук Н.Г. з порушенням загальної засади державної реєстрації прав, визначеної п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон), а саме щодо гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження;

- Колегія зазначає, що державну реєстрацію права власності ТОВ «Агроконтраст» на земельні ділянки до їх поділу було проведено без документів, які б підтверджували факт переходу земельних ділянок у власність від КСП «Дружба» до ТОВ «Агроконтраст», а також рішення державного реєстратора Тимошенко О.О. були прийняті за наявності за наявності підстави для зупинення розгляду заяв, визначеної п. 1 ч. 1 ст. 23, а також за наявності підстав та відмови у державній реєстрації прав, визначених пунктами 4, 8 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до Державного Акту на право колективної власності на землю КВ 19.03.1996, Колективному сільськогосподарському підприємству «Дружба» передано у колективну власність 975,5 га землі в межах згідно з планом, землю передано на підставі Бородянської райдержадміністрації № 58 від 24.01.1966. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 6.

Відповідно до Державного Акту на право колективної власності на землю КВ 19.03.1996, Колективному сільськогосподарському підприємству «Дружба» передано у колективну власність 660,3 га землі в межах згідно з планом, землю передано на підставі Бородянської райдержадміністрації № 56 від 24.01.1966. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 7.

Відповідно до Державного Акту на право колективної власності на землю КВ 19.03.1996, Колективному сільськогосподарському підприємству «Дружба» передано у колективну власність 854,9 га землі в межах згідно з планом, землю передано на підставі Бородянської райдержадміністрації № 58 від 24.01.1966. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 8.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 07.03.2023 стосовно Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Дружба» (код ЄДРПОУ 03753740) у розділі «Дані про хронологію реєстраційних дій» містяться відомості про:

- внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації, 01.08.2006, 13311100001000495, Івахненко В.М., Бородянська районна державна адміністрація Київської області;

- Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її реорганізації, 21.10.2006, 13311100001000495, Кравченко В.М., Бородянська районна державна адміністрація Київської області, рішення щодо реорганізації.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 07.03.2023 та від 19.06.2023 стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтраст» (код ЄДРПОУ 03753740):

- у розділі «Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є юридична особа» містяться відомості про те, що позивач є правонаступником Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Дружба» (код ЄДРПОУ 03753740);

- у розділі «Дані про хронологію реєстраційних дій» містяться відомості про державну реєстрацію створення юридичної особи в результаті її перетворення, 24.10.2006, 13311230000000783, Кравченко В.М., Бородянська районна державна адміністрація Київської області.

Також, позивачем до матеріалів позову додано:

- Довідку № 03.4-09/2412-21 від 01.12.2021 Головного управління статистики у Київській області, в якій зазначено про те, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань по Київській області значаться наступні запитувані наявні відомості щодо КСП «Дружба» (код ЄДРПОУ 03753740): Колективне сільськогосподарське підприємство «Дружба» - дата реєстрації 04.12.1993, Виробничий сільськогосподарський кооператив «Дружба» - дата реєстрації (перереєстрації) - 16.03.2000, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроконтраст» - дата реєстрації (перереєстрації) - 24.10.2006;

- довідку Бородянської районної державної адміністрації № 668 від 05.06.2006, яка видана про те, що ТОВ «Агроконтраст» є правонаступником виробничого сільськогосподарського кооперативу «Дружба» і створений внаслідок його реорганізації (перетворення) 21.10.2006;

- статут ТОВ «Агроконтраст», затверджений загальними зборами учасників згідно протоколу № 3 від 07.12.2020, в якому містяться відомості про те, що ТОВ «Агроконтраст» є правонаступником виробничого сільськогосподарського кооперативу «Дружба».

Також, в матеріалах справи наявна Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо спірних земельних ділянок, в яких містяться відомості про реєстрацію за позивачем права власності на відповідні земельні ділянки, і в яких зазначено підставою для державної реєстрації відповідним рішенням державного реєстратора Пристоличної сільської ради Київської області Тимошенко Ольгою Олександрівною права власності - Державний акт на право колективної власності на землю КВ 19.03.1996, відомості з ДЗК, видані Державним земельним кадастром, а саме:

рішення 63489940 від 16.02.2022 13:42:26, щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221082500:05:001:0799, площею 4,0861 га;

рішення 63490531 від 16.02.2022 13:56:31, щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221082500:05:001:0800, площею 17,9443 га;

рішення 63492495 від 16.02.2022 14:35:54, щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221082500:05:001:0801, площею 1,0727 га;

рішення 63493163 від 16.02.2022 14:48:29, щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221082500:05:001:0802, площею 1,9304 га;

рішення 63636058 від 23.02.2022 10:40:36, щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221082500:05:001:0805, площею 1,1761 га;

рішення 63638383 від 23.02.2022 11:20:25, щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221082500:05:001:0804, площею 6,153 га;

рішення 63638767 від 23.02.2022 11:26:40, щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221082500:05:001:0803, площею 6,5761 га;

рішення 63711362 від 27.05.2022 11:43:09, щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221082500:05:001:0806, площею 2,9156 га;

рішення 63750872 від 02.06.2022 11:05:02, щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221082500:05:001:0276, площею 1,9761 га;

рішення 63751292 від 02.06.2022 11:22:11, щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221082500:05:001:275, площею 2,0427 га;

рішення 66205263 від 26.01.2023 12:45:53, щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221082500:05:001:0807, площею 4,8653 га;

рішення 66205635 від 26.01.2023 13:06:23, щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221082500:05:001:0808, площею 6,7241 га.

Крім того, позивачем до матеріалів справи подано витяги з Державного земельного кадастру щодо спірних земельних ділянок, в яких наявні відомості про належність спірних земельних ділянок ТОВ «Агроконтраст», підставою виникнення права зазначено Державний акт від 19.03.1996, рішення органу виконавчої влади - Бородянська райдержадміністрації, від 24.01.1996 № 58, а саме:

№ НВ-5600796822022 від 02.12.2022 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3221082500:05:001:0808, площею 6,7241 га;

№ НВ-5900789912022 від 27.12.2022 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3221082500:05:001:0807, площею 4,8653 га;

№ НВ-7100298142022 від 15.02.2022 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3221082500:05:001:0806, площею 2,9156 га;

№ НВ-5900502032022 від 15.02.2022 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3221082500:05:001:0805, площею 1,1761 га;

№ НВ-4800321392022 від 14.02.2022 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3221082500:05:001:0804, площею 6,153 га;

№ НВ-2600135352022 від 08.02.2022 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3221082500:05:001:0803, площею 6,5761 га;

№ НВ-9900395532022 від 04.02.2022 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3221082500:05:001:0802, площею 1,9304 га;

№ НВ-9900395402022 від 04.02.2022 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3221082500:05:001:0801, площею 1,0727 га;

№ НВ-9900395672022 від 04.02.2022 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3221082500:05:001:0800, площею 17,9443 га;

№ НВ-9900395622022 від 04.02.2022 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3221082500:05:001:0799, площею 4,0861 га;

№ НВ-1200458122022 від 22.02.2022 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3221082500:05:001:0276, площею 1,9761 га;

№ НВ-4800387792022 від 22.02.2022 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3221082500:05:001:275, площею 2,0427 га;

№ НВ-7400040962023 від 19.01.2023 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3221082200:04:001:0357 площею 1,2976 га;

№ НВ-3500027382023 від 18.01.2023 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3221082200:04:003:0314 площею 0,6994 га;

№ НВ-6100368992022 від 29.06.2022 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3221082200:04:003:0311 площею 2,7075 га;

№ НВ-5100888502022 від 05.12.2022 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3221086300:05:003:0385 площею 1,0736 га;

№ НВ-2600561592022 від 13.12.2022 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3221082200:05:001:0825 площею 4,5170 га;

№ НВ-0500553882022 від 18.02.2022 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3221082200:04:002:0204 площею 1,8119 га;

№ НВ-9900394782022 від 04.02.2022 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3221086300:05:005:0014 площею 4,6935 га;

№ НВ-1800401792022 від 09.06.2022 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3221082200:04:001:0355 площею 3,8012 га;

№ НВ-6100388282022 від 12.07.2022 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3221082200:06:003:0004 площею 10,4250 га;

№ НВ-7400016052023 від 11.01.2023 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3221082200:05:001:0826 площею 7,8115 га;

№ НВ-3500488962022 від 22.02.2022 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3221082200:05:002:0022 площею 11,5515 га;

№ НВ-1200239022022 від 01.02.2022 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3221086300:05:003:0383 площею 1,5229 га;

№ НВ-9900395452022 від 04.02.2022 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3221082200:04:003:0309 площею 3,9709 га.;

№ НВ-6800582482022 від 09.06.2022 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3221082200:05:002:0023 площею 2,2464 га;

№ НВ-6100589572022 від 06.12.2022 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3221082200:04:001:0356 площею 0,9687 га;

№ НВ-1800003572023 від 03.01.2023 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3221082200:05:002:0024 площею 1,3825 га;

№ НВ-2100099632022 від 16.02.2022 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3221086300:05:003:0384 площею 1,0570 га;

№ НВ-1200316902022 від 08.02.2022 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3221082200:04:003:0310 площею 28,7883 га;

№ НВ-4600179562023 від 20.02.2023 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3221082200:05:002:0025, площею 4,8555 га;

№ НВ-4600179562023 від 20.02.2023 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3221082200:04:002:0205 площею 12,5112 га.

Згідно з частиною 1 статті 13 та частиною 1 статті 14 Цивільного кодексу України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 Господарського процесуального кодексу України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Аналогічний підхід до стандарту доказування «вірогідність доказів» висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як «баланс вірогідностей».

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

У статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 15 та частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Наведені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Частиною 1 ст. 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав (ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав.

Частиною 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент ухвалення реєстраторами оспорюваних рішень від 16.02.2022, від 23.02.2022) визначено, що державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі;

9-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент ухвалення реєстраторами оспорюваних рішень від 27.05.2022, від 02.06.2022) визначено, що державний реєстратор:

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент ухвалення реєстраторами оспорюваних рішень від 26.01.2023, від 15.02.2023, від 24.02.2023) визначено, що державний реєстратор:

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості;

виконання вимог, визначених статтею 27-2 цього Закону, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості (крім випадків автоматичної реєстрації такого права згідно із законом);

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані не пізніше трьох робочих днів з дня отримання відповідного запиту державного реєстратора безоплатно надати запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі. Особи, винні у порушенні строку надання інформації на запит державного реєстратора, несуть адміністративну відповідальність;

4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав. Перелік державних електронних інформаційних ресурсів, які використовуються для проведення реєстраційних дій, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна, об`єкту незавершеного будівництва, майбутньому об`єкту нерухомості у випадках, передбачених цим Законом;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Процедура розгляду скарги визначена ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 (далі - Порядок № 1128).

Пунктом 2 Порядку встановлено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1128, якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає не пізніше десяти робочих днів з дня її реєстрації рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів такої відмови. Рішення про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації з підстави оформлення її без дотримання вимог, визначених законом, не позбавляє скаржника права на повторне звернення з такою скаргою в межах визначеного законом строку.

В пункті 14 цього ж Порядку передбачено, що за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок № 1127).

Пунктом 40 Порядку № 1127 передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту.

Пунктом 81-1 Порядку № 1127 передбачено, що державна реєстрація прав на земельні ділянки, речові права на які набуто до 1 січня 2013 року, проводиться у порядку, передбаченому статтею 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Частиною 1 статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація права власності на земельну ділянку, набутого та оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови наявності відповідних відомостей в Державному земельному кадастрі.

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, набутого в результаті переходу права власності та не оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови встановлення факту переходу прав від особи, відомості про яку містяться в Державному земельному кадастрі, до особи, яка заявляє свої права.

Статтею 3 Земельного кодексу Української РСР (який діяв до 01.01.2002) визначалось, що власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними. Розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх. Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

Статтею 5 Земельного кодексу Української РСР (який діяв до 01.01.2002) визначалось, що земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Статтею 7 Закону України «Про колективне сількогосподарське підприємство» визначено, що об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об`єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об`єднань, учасником яких є підприємство. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (у редакції Закону, чинній на 24.03.2000), земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у тимчасове користування, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до частини 6 статті 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (у редакції Закону, чинній на 24.03.2000) при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, спірні земельні ділянки, реєстрація речових прав на які оскаржувалась Бородянською селищною радою Бучанського району Київської області шляхом подачі відповідних скарг до Міністерства юстиції, входять до складу земель, наданих КСП «Дружба» в колективну власність відповідно до Державного акту від 18.03.1996, зареєстрованого Бородянською районною радою в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю під № 8.

В свою чергу, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань по Київській області значаться наступні запитувані наявні відомості щодо КСП «Дружба» (код ЄДРПОУ 03753740): Колективне сільськогосподарське підприємство «Дружба» - дата реєстрації 04.12.1993, Виробничий сільськогосподарський кооператив «Дружба» (код ЄДРПОУ 03753740) - дата реєстрації (перереєстрації) - 16.03.2000, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроконтраст» - дата реєстрації (перереєстрації) - 24.10.2006 (код ЄДРПОУ 03753740), з збереженням коду ЄДРПОУ 03753740. Крім того, згідно довідки Бородянської районної державної адміністрації № 668 від 05.06.2006, яка видана про те, що ТОВ «Агроконтраст» є правонаступником виробничого сільськогосподарського кооперативу «Дружба» і створений внаслідок його реорганізації (перетворення) 21.10.2006. Також, відповідні відомості щодо правонаступництва позивача підтверджуються довідкою № 03.4-09/2412-21 від 01.12.2021 Головного управління статистики у Київській області. Вказані докази в сукупності, є більш вірогідними в розумінні ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджують те, що позивач є правонаступником зазначених КСП «Дружба» та ВСК «Дружба».

Згідно статті 37 Цивільного кодексу УРСР (який діяв до 01.01.2004, тобто під час реорганізації КСП «Дружба» у ВСК «Дружба»), юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

Статтею 108 Цивільного кодексу України (який набрав чинності 01.01.2004) визначено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

Частиною 1 статті 82 Земельного кодексу України передбачено, що юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; в) прийняття спадщини; г) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 28 Земельного кодексу України сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, крім державних і комунальних, землі сільськогосподарського призначення можуть належати на праві власності. Право власності на землю цих підприємств може набуватися шляхом внесення до статутного капіталу земельних ділянок їх засновників та придбання земельних ділянок за договорами купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Пунктом 21 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України (згідно із Законом № 2498-VIII від 10.07.2018, який набрав чинності 01.01.2019) установлено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Статтею 14-1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних часток (паїв)» № 899-IV від 05.06.2003 визначено, що у разі, якщо власники земельних часток (паїв) після розподілу земельних ділянок, що підлягали паюванню, до 1 січня 2019 року не прийняли рішення про розподіл інших земель, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, що не було припинено як юридична особа, та якщо такі землі не передані у власність у порядку, визначеному законом, розподіл таких земель проводиться згідно з вимогами цієї статті за згодою більшості осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю). Організація розподілу земель, що залишилися у колективній власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою, на території якої такі землі розташовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про підприємства України» № 887-ХІІ від 27.03.1991 (в редакції Закону України № 797-XIV від 01.07.1999) (який був чинний до 01.01.2004), підприємство створюється згідно з рішенням власника (власників) майна чи уповноваженого ним (ними) органу, підприємства-засновника, організації або за рішенням трудового колективу у випадках і порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України. Рішення про створення підприємства у випадках, передбачених чинним законодавством, приймається за погодженням з Антимонопольним комітетом України.

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 5 Закону України «Про підприємства України» (який був чинний до 01.01.2004), підприємству може бути передана у колективну власність або надана у користування, в тому числі на умовах оренди, земельна ділянка в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Частиною 4 статті 5 Закону України «Про підприємства України» (який був чинний до 01.01.2004), підприємство набуває прав юридичної особи від дня його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 та ч. 7 ст. 34 Закону України «Про підприємства України» (який був чинний до 01.01.2004) ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а у випадках, передбачених цим Законом, - за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду. Реорганізація підприємства, що зловживає своїм монопольним становищем на ринку, може здійснюватись також шляхом його примусового поділу в порядку, передбаченому чинним законодавством. Реорганізація підприємства, яка може призвести до екологічних, демографічних та інших негативних наслідків, що зачіпають інтереси населення території, повинна погоджуватися з відповідною Радою народних депутатів.

При перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Постановою Кабінету Міністрів України № 118 від 22.01.1996 «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України» було затверджено Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України та введено його в дію з 01.01.1996.

Відповідно до п. 1 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 118 від 22.01.1996, в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1336 від 25.08.1998 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України з питань діяльності державної податкової служби» (далі - Положення), Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України - це автоматизована система збору, накопичення та обробки даних про підприємства та організації всіх форм власності, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо).

Відповідно до абз. 1, 2 п. 2 Положення визначено, що державний реєстр створюється з метою забезпечення єдиних принципів ідентифікації суб`єктів господарської діяльності та їх державного обліку в межах інформаційного простору України.

Згідно з абз. 1, 2 п. 4 Положення інформаційний фонд Державного реєстру включає такі види даних: ідентифікаційні - ідентифікаційний код суб`єкта господарської діяльності, що є єдиним для всього інформаційного простору України, та його назва.

Відповідно до п. 14 Положення присвоєння ідентифікаційних кодів та видача довідки про включення до Державного реєстру суб`єктам господарської діяльності, відомості про які становлять державну таємницю, здійснюються відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, яким Держкомстат передає ідентифікаційні коди для ведення відомчого обліку та здійснює контроль за їх використанням. Включення (виключення) до (з) Державного реєстру інших суб`єктів господарської діяльності, підпорядкованих цим міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, здійснюється на загальних засадах, визначених цим Положенням.

Пунктом 15 Положення встановлено, що у разі включення суб`єкта господарської діяльності до Державного реєстру йому присвоюються ідентифікаційний код і коди класифікаційних ознак. Суб`єктам підприємницької діяльності ідентифікаційний код присвоюється органами державної реєстрації під час реєстрації. Ідентифікаційний код є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за суб`єктом протягом усього періоду його існування.

У разі перереєстрації (створення) суб`єкта господарської діяльності, що є правонаступником прав і майнових зобов`язань свого попередника, за ним зберігається ідентифікаційний код попередника.

Відповідно до п. 17 Положення виключення суб`єкта господарської діяльності з Державного реєстру здійснюється за умови виконання всіх заходів щодо його ліквідації (реорганізації), які випливають із законодавства України.

В свою чергу, наявними матеріалами справи в сукупності, підтверджується, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань по Київській області значаться наступні запитувані наявні відомості щодо КСП «Дружба» (код ЄДРПОУ 03753740): Колективне сільськогосподарське підприємство «Дружба» - дата реєстрації 04.12.1993, Виробничий сільськогосподарський кооператив «Дружба» (код ЄДРПОУ 03753740) - дата реєстрації (перереєстрації) - 16.03.2000, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроконтраст» - дата реєстрації (перереєстрації) - 24.10.2006, а отже, ТОВ «Агроконтраст» (код ЄДРПОУ 03753740) є правонаступником виробничого сільськогосподарського кооперативу «Дружба» і створений внаслідок його реорганізації (перетворення) 21.10.2006, який в свою чергу є правонаступником КСП «Дружба», і відповідно, в силу частини шостої статті 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (у редакції Закону, чинній на 24.03.2000), ч. 1 та ч. 7 ст. 34 Закону України «Про підприємства України» (який був чинний до 01.01.2004), статті 37 Цивільного кодексу УРСР (який діяв до 01.01.2004, тобто під час реорганізації КСП «Дружба» у ВСК «Дружба») при перетворенні КСП «Дружба» у ВСК «Дружба», і в подальшому яке реорганізовано у ТОВ «Агроконтраст» зі збереженням ідентифікаційного коду правопопередника, до позивача в силу статті 108 Цивільного кодексу України (який набрав чинності 01.01.2004), перейшли усі майнові права і обов`язки вказаних підприємств, зокрема і за Державними актами, на підставі яких було здійснено оформлення права власності на спірні земельні ділянки шляхом прийняття державними реєстраторами рішень, які безпідставно скасовані оспорюваними позивачем наказами, які прийняті відповідачем-1 за скаргами відповідачів -2, 3, саме з підстав відсутності у позивача прав правопопередників, зокрема, щодо спірних земельних ділянок.

Також, суд враховує те, що Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 15.11.2021 у справі № 906/620/19 також висловлено наступну правову позицію:

« 50. Отже, за своєю правовою природою право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України. Як статтею 27 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент створення СВАТ «Житомиррибгосп», так і статтею 141 ЗК України в редакції, яка набрала чинності з 01.01.2002, наведено вичерпний перелік таких підстав, зокрема припинення діяльності підприємства.

Приписи наведених у підпункті 3 частини 1 статті 27 Земельного кодексу України (у редакції станом на 1999 рік) та підпункті «в» частини 1 статті 141 ЗК України підстав слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Тобто, наведені положення ЗК України потрібно застосовувати таким чином, що коли відбувається припинення особи без правонаступництва, то у такому випадку виникають підстави для припинення права користування земельною ділянкою. У разі ж реорганізації особи, зміни її організаційно-правової форми чи назви, підстави для припинення права користування земельною ділянкою не виникають.».

Подібні правові висновки висловлено й у постановах Верховного Суду по справі № 906/621/19 від 15.02.2022, № 906/710/19 від 01.02.2022, № 906/704/19 від 01.02.2022, № 906/622/19 від 26.01.2022.

В свою чергу, доводи відповідачів-2, 3 про те, що спірні земельні ділянки належать до комунальної власності з огляду на норми пункту 21 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, судом відхиляються, оскільки вказаним пунктом дійсно визначено, що землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені, вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Проте, вказаний пункт містить виключення, яке передбачає, що вказаний пункт не застосовується до земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності.

Як встановлено судом, право позивача на спірні земельні ділянки 3221082200:04:001:0357, кадастровий номер 3221082200:04:003:0314, кадастровий номер 3221082200:04:001:0355, кадастровий номер 3221082200:05:002:0023, кадастровий номер 3221082200:04:003:0311, кадастровий номер 3221082200:06:003:0004, кадастровий номер 3221082200:04:001:0356, кадастровий номер 3221086300:05:003:0385, кадастровий номер 3221082200:05:001:0826, кадастровий номер 3221082200:05:002:0024, кадастровий номер 3221082200:05:001:0825, кадастровий номер 3221082200:05:002:0022, кадастровий номер 3221086300:05:003:0384, кадастровий номер 3221082200:04:002:0204, кадастровий номер 3221086300:05:003:0383, кадастровий номер 3221082200:04:003:0310, кадастровий номер 3221086300:05:005:0014, кадастровий номер 3221082200:04:003:0309, кадастровий номер 3221082200:05:002:0025, кадастровий номер 3221082200:04:002:0205 виникло до набрання чинності пунктом 21 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України (згідно із Законом № 2498-VIII від 10.07.2018, який набрав чинності 01.01.2019), а отже, вказаний пункт не підлягав застосуванню до спірних земельних ділянок, а прийняття державним реєстратором рішень №№ 66210466, 66210319, 66210061, 66209620, 66209229, 66208619, 66208070, 66207902, 66205550, 66205457, 66205361 від 26.01.2023, № 63750714 від 02.06.2022, №№ 63711167, 63710727 від 27.05.2022, №№ 63639548, 63639166 від 23.02.2022, №№ 63487853, 63493583 від 16.02.2022, № 66555646 від 24.02.2023, № 66414395 від 15.02.2023 здійснено у відповідності до вимог п. 1, 4 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент прийняття відповідних рішень) та Порядку № 1127, ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, які безпідставно скасовані оспорюваним позивачем наказом відповідача-1 № 413/5 від 14.02.2024, який прийнято відповідачем-1 за скаргою відповідача -2, саме з підстав відсутності у позивача прав правопопередників, зокрема, щодо спірних земельних ділянок 3221082200:04:001:0357, кадастровий номер 3221082200:04:003:0314, кадастровий номер 3221082200:04:001:0355, кадастровий номер 3221082200:05:002:0023, кадастровий номер 3221082200:04:003:0311, кадастровий номер 3221082200:06:003:0004, кадастровий номер 3221082200:04:001:0356, кадастровий номер 3221086300:05:003:0385, кадастровий номер 3221082200:05:001:0826, кадастровий номер 3221082200:05:002:0024, кадастровий номер 3221082200:05:001:0825, кадастровий номер 3221082200:05:002:0022, кадастровий номер 3221086300:05:003:0384, кадастровий номер 3221082200:04:002:0204, кадастровий номер 3221086300:05:003:0383, кадастровий номер 3221082200:04:003:0310, кадастровий номер 3221086300:05:005:0014, кадастровий номер 3221082200:04:003:0309, кадастровий номер 3221082200:05:002:0025, кадастровий номер 3221082200:04:002:0205.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що права скаржника (відповідача-2) станом на час звернення з відповідною скаргою № 58 від 12.04.2023 не порушувались оскаржуваними ним рішеннями державного реєстратора, що в свою чергу є підставою для відмови у розгляді скарг по суті, а тому вимоги позивача про скасування наказу відповідача-1 № 413/5 від 14.02.2024 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, як встановлено судом, право позивача на спірні земельні ділянки з кадастровим номером 3221082500:05:001:0799, з кадастровим номером 3221082500:05:001:0800; з кадастровим номером 3221082500:05:001:0801; з кадастровим номером 3221082500:05:001:0802; з кадастровим номером 3221082500:05:001:0805; з кадастровим номером 3221082500:05:001:0804; з кадастровим номером 3221082500:05:001:0803; з кадастровим номером 3221082500:05:001:0806; з кадастровим номером 3221082500:05:001:0276; з кадастровим номером 3221082500:05:001:275, з кадастровим номером 3221082500:05:001:0807, з кадастровим номером 3221082500:05:001:0808, виникло до набрання чинності пунктом 21 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України (згідно із Законом № 2498-VIII від 10.07.2018, який набрав чинності 01.01.2019), а отже, вказаний пункт не підлягав застосуванню до спірних земельних ділянок, а прийняття державним реєстратором рішень №№ 66205263, 66205635 від 26.01.2023, №№ 63489940, 63490531, 63492495, 63493163 від 16.02.2022, №№ 63636058, 63638383, 63638767 від 23.02.2022, № 63711362 від 27.05.2022, №№ 63750872, 63751292 від 02.06.2022 здійснено у відповідності до вимог п. 1, 4 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент прийняття відповідних рішень) та Порядку № 1127, ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, які безпідставно скасовані оспорюваним позивачем наказом відповідача-1 № 411/5 від 14.02.2024, який прийнято відповідачем-1 за скаргою відповідача -3, саме з підстав відсутності у позивача прав правопопередників, зокрема, щодо спірних земельних ділянок з кадастровим номером 3221082500:05:001:0799, з кадастровим номером 3221082500:05:001:0800; з кадастровим номером 3221082500:05:001:0801; з кадастровим номером 3221082500:05:001:0802; з кадастровим номером 3221082500:05:001:0805; з кадастровим номером 3221082500:05:001:0804; з кадастровим номером 3221082500:05:001:0803; з кадастровим номером 3221082500:05:001:0806; з кадастровим номером 3221082500:05:001:0276; з кадастровим номером 3221082500:05:001:275, з кадастровим номером 3221082500:05:001:0807, з кадастровим номером 3221082500:05:001:0808.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що права скаржника (відповідача-3) станом на час звернення з відповідною скаргою № 12.1-08/866 від 12.04.2023 не порушувались оскаржуваними ним рішеннями державного реєстратора, що в свою чергу є підставою для відмови у розгляді скарг по суті, а тому вимоги позивача про скасування наказу відповідача-1 № 411/5 від 14.02.2024 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, як встановлено судом, право позивача на спірні земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221082200:04:001:1357, 3221082200:04:003:0316, 3221082200:05:002:0031, 3221082200:04:003:0318, 3221082200:04:001:0358, 3221086300:05:003:0389, 3221082200:05:002:0028, 3221082200:05:001:0828, 3221086300:05:003:0386, 3221082200:04:002:0207, 3221082200:04:003:0319, 3221086300:05:005:0016, 3221082200:05:002:0035, 3221082200:04:001:2357, 3221082200:04:001:0360, 3221082200:05:002:0030, 3221082200:06:003:0005, 3221082200:04:001:0359, 3221082200:05:001:0829, 3221082200:05:002:0029, 3221082200:05:002:0026, 3221086300:05:003:0387, 3221086300:05:003:0391, 3221082200:04:003:0320, 3221082200:04:003:0321, 3221082200:05:002:0034, 3221082200:04:003:0315, 3221082200:04:001:0361, 3221082200:04:003:0317, 3221082200:06:003:0006, 3221086300:05:003:0388, 3221082200:05:001:0830, 3221082200:05:001:0827, 3221082200:05:002:0027, 3221082200:04:002:0206, 3221086300:05:003:0390, 3221086300:05:005:0015, 3221082200:04:003:0322, 3221082200:04:002:0208, 3221082200:04:002:0209 (які виникли як результат поділу земельних ділянок 3221082200:04:001:0357, кадастровий номер 3221082200:04:003:0314, кадастровий номер 3221082200:04:001:0355, кадастровий номер 3221082200:05:002:0023, кадастровий номер 3221082200:04:003:0311, кадастровий номер 3221082200:06:003:0004, кадастровий номер 3221082200:04:001:0356, кадастровий номер 3221086300:05:003:0385, кадастровий номер 3221082200:05:001:0826, кадастровий номер 3221082200:05:002:0024, кадастровий номер 3221082200:05:001:0825, кадастровий номер 3221082200:05:002:0022, кадастровий номер 3221086300:05:003:0384, кадастровий номер 3221082200:04:002:0204, кадастровий номер 3221086300:05:003:0383, кадастровий номер 3221082200:04:003:0310, кадастровий номер 3221086300:05:005:0014, кадастровий номер 3221082200:04:003:0309, кадастровий номер 3221082200:05:002:0025, кадастровий номер 3221082200:04:002:0205.), виникло до набрання чинності пунктом 21 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України (згідно із Законом № 2498-VIII від 10.07.2018, який набрав чинності 01.01.2019), а отже, вказаний пункт не підлягав застосуванню до спірних земельних ділянок а прийняття державним реєстратором рішень №№ 66922808, 66923207, 66925838, 66926011, 66916371, 66917231, 66926257, 66925305, 66912004, 66913412, 66925578, 66926722, 66926888 від 24.03.2023, №№ 66930905, 66930961, 66930185, 66930254, 66930695, 66930809, 66929832, 66929949, 66930441, 66930514, 66931135, 66931200, 66931278, 66931357, 66929541, 66929631 від 25.03.2023, №№ 66943695, 66944006, 66947196, 66944897, 66944478 від 27.03.2023, №№ 66974765, 66974765, 66974255 від 29.03.2023, №№ 68770161, 68770807 від 07.08.2023, №№ 68774312, 68773924 від 08.08.2023 здійснено у відповідності до вимог п. 1, 4 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент прийняття відповідних рішень) та Порядку № 1127, ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, які безпідставно скасовані оспорюваним позивачем наказом відповідача-1 № 411/5 від 14.02.2024, який прийнято відповідачем-1 за скаргою відповідача-2, саме з підстав відсутності у позивача прав правопопередників, зокрема, щодо спірних земельних ділянок з кадастровими номерами: 3221082200:04:001:1357, 3221082200:04:003:0316, 3221082200:05:002:0031, 3221082200:04:003:0318, 3221082200:04:001:0358, 3221086300:05:003:0389, 3221082200:05:002:0028, 3221082200:05:001:0828, 3221086300:05:003:0386, 3221082200:04:002:0207, 3221082200:04:003:0319, 3221086300:05:005:0016, 3221082200:05:002:0035, 3221082200:04:001:2357, 3221082200:04:001:0360, 3221082200:05:002:0030, 3221082200:06:003:0005, 3221082200:04:001:0359, 3221082200:05:001:0829, 3221082200:05:002:0029, 3221082200:05:002:0026, 3221086300:05:003:0387, 3221086300:05:003:0391, 3221082200:04:003:0320, 3221082200:04:003:0321, 3221082200:05:002:0034, 3221082200:04:003:0315, 3221082200:04:001:0361, 3221082200:04:003:0317, 3221082200:06:003:0006, 3221086300:05:003:0388, 3221082200:05:001:0830, 3221082200:05:001:0827, 3221082200:05:002:0027, 3221082200:04:002:0206, 3221086300:05:003:0390, 3221086300:05:005:0015, 3221082200:04:003:0322, 3221082200:04:002:0208, 3221082200:04:002:0209.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що права скаржника (відповідача-2) станом на час звернення з відповідною скаргою № 10-07-1124 від 05.03.2024 не порушувались оскаржуваними ним рішеннями державного реєстратора, що в свою чергу є підставою для відмови у розгляді скарг по суті, а тому вимоги позивача про скасування наказу відповідача-1 № 1252/5 від 26.04.2024 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, висновки в оспорюваних наказах № 413/5 від 14.02.2024 та № 411/5 від 14.02.2024 про те, що оспорювані рішення держаного реєстратора про реєстрацію прав прийняті з порушенням Закону, а саме за наявності підстав для зупинення державної реєстрації, передбаченої ч. 1 ст. 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент прийняття відповідних рішень) та наявності підстав для відмови у державній реєстрації, передбачених пунктами 4, 8 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент прийняття відповідних рішень), а також висновки в оспорюваному наказі № 1252/5 від 26.04.2024 про те, що оспорювані рішення держаного реєстратора про реєстрацію прав прийняті з порушенням загальних засад державної реєстрації, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент прийняття відповідних рішень) визнаються судом необґрунтованими, з огляду на наступне.

Частина 1 ст. 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент прийняття відповідних рішень) містить два випадки зупинення державної реєстрації:

1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством;

2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

Проте, у висновках центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 09.01.2024, на підставі яких відповідачем прийнято оспорювані накази № 413/5 від 14.02.2024 та № 411/5 від 14.02.2024 не міститься відомостей про те, які саме фактичні підстави зумовлювали необхідність прийняття державним реєстратором рішення про зупинення державної реєстрації, тобто не зазначено відповідної підстави, передбаченої пунктом 1 або пунктом 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент прийняття відповідних рішень), що свідчить про необґрунтованість такого висновку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації є те, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а п. 8 ч. 1 ст. 24 вказаного Закону передбачено, що у державній реєстрації може бути відмовлено, якщо після завершення строку, встановленого частиною 3 статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

В свою чергу, надані державним реєстраторам документів на спірні земельні ділянки, зокрема, Державний акт від 19.03.1996 на право колективної власності виданий КСП «Дружба» та документи, що підтверджують правонаступництво від КСП «Дружба» до ТОВ «Агроконтраст» є належними, допустимими та достатніми доказами в розумінні пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент прийняття відповідних рішень) та Порядку № 1127, ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України в підтвердження факту набуття права власності позивачем на спірні земельні ділянки.

До того ж, в матеріалах справи наявна Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо спірних земельних ділянок, в яких містяться відомості про реєстрацію за позивачем права власності на відповідні земельні ділянки, і в яких зазначено підставою для державної реєстрації відповідними рішеннями державного реєстратора права власності - Державний акт на право колективної власності на землю КВ 19.03.1996, відомості з ДЗК, видані Державним земельним кадастром, копії яких також наявні в матеріалах справи.

Крім того, загальні засади державної реєстрації передбачені п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону, а саме щодо внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом, є загальними, а для її застосування як підстави для скасування рішень державного реєстратора необхідним та обов`язковим є наведення конкретних дій та або рішень державного реєстратора, які можуть свідчити про порушення ним даної засади державної реєстрації.

Також, у відзиві на позовну заяву Бучанська міська рада зазначала, що вона, як орган місцевого самоврядування, не є належним відповідачем у справі, оскільки до неї позивачем не заявлено позовних вимог.

Проте, вказані доводи відповідача-3 судом відхиляються з огляду на наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 по справі №910/7781/19 було сформульовано висновок, що спір з приводу законності рішень Мін`юсту, виданих у формі наказів про скасування рішень державного реєстратора, прийнятих Мін`юстом внаслідок перевірки процедури здійснення реєстрації, також підлягає розгляду за правилами цивільного або господарського судочинства, в залежності від суб`єктного складу сторін спору, у випадку якщо спір безпосередньо пов`язаний із захистом позивачем цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею (цією особою) права на це майно.

В контексті спірних правовідносин, Бучанською міською радою подано скаргу № 12.1-08/866 від 12.04.2023 на рішення державного реєстратора, яка була пов`язана із захистом права на спірні земельні ділянки, і за результатами розгляду якої відповідачем-1 прийнято наказ № 411/5 від 14.02.2024, яким анульовано спірні рішення державного реєстратора. В свою чергу ТОВ «Агроконтраст», звертаючись до суду з відповідним позовом, наголошувало на тому, що відповідним наказом порушені його права власності на відповідні земельні ділянки.

Таким чином, суд зазначає, що позовні вимоги ТОВ «Агроконтраст» направлені на захист та відновлення права власності щодо спірних земельних ділянок, яке заперечується та не визнається відповідачем-3 - Бучанською міською радою, і таке невизнання виражене оскарженням Бучанською міською радою дій державного реєстратора до Міністерства юстиції України. Предметом спору у цій справі є фактично визнання права власності на нерухоме майно, оскільки такі позовні вимоги приводять до вирішення питання про право власності на це нерухоме майно.

Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження.

Таким чином Бучанська міська рада є належним відповідачем по справі.

Відповідні висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 640/6930/19.

Посилання позивача на те, що при прийнятті оспорюваних наказів відповідачем-1 допущено порушення Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою КМУ № 1128 від 25.12.2015 (щодо строків розгляду скарг, процедурних питань оформлення та розгляду) судом відхиляються, оскільки предметом спору є саме накази № 413/5 від 14.02.2024, № 411/5 від 14.02.2024 та № 1252/5 від 26.04.2024, предметом дослідження яких були відповідні обставини набуття позивачем прав на спірні земельні ділянки.

Додатково суд при вирішенні спору також враховує наступне.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952, ратифікованого Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 № 475/97-ВР, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини конвенційне поняття «майно» являє собою «існуюче майно» або засоби, включаючи право вимоги, відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» стосовно ефективного здійснення права власності (справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява № 42527/98, рішення від 12.07.2001, п. 83).

Засоби юридичного захисту ефективними є тоді, коли вони можуть запобігти виникненню умов, які становлять порушення, або не допустити подальшого існування таких умов (справа «Мельник проти України», заява № 72286/01, рішення від 28.03.2006, щодо статті 13).

Втручання в право на мирне володіння майном повинне здійснюватися з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (справа «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя (справа «Броньовський проти Польщі», заява № 31443/96, рішення від 22.06.2004, п. 184).

Статтею 41 Конституції України проголошено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04, рішення від 20.10.2011) ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Отже, як зазначено вище, захист права власності гарантовано Першим протоколом до Конвенції, відповідно до статті 1 якого кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення частини першої цієї статті дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а частина друга цієї статті визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції (рішення ЄСПЛ від 22.11.2007 у справі «Україна-Тюмень» проти України», заява № 22603/02).

Втручання в право на мирне володіння майном повинне здійснюватись з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Вимога досягнення такого балансу відображена в цілому в побудові статті 1 Першого протоколу, включно із другим реченням, яке необхідно розуміти в світлі загального принципу, викладеного в першому реченні. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності (рішення ЄСПЛ у справі «Україна-Тюмень» проти України»).

Висновки щодо порушення Україною статті 1 Першого протоколу ЄСПЛ зробив і у наведеній вище справі «Україна-Тюмень» проти України», зазначивши, що заявник добросовісно отримав будинок в якості внеску до статутного капіталу, не знаючи про те, що Фонд державного майна не мав повноважень на його передання, та не було підстав для передбачення, що заявник мав знати про це. Заявник мав щонайменше легітимні сподівання щодо можливості використовувати будинок в своїй господарській діяльності. Суд не вбачає виняткових обставин, здатних виправдати відсутність відшкодування у даній справі, та вирішує, що таким чином на заявника було покладено індивідуальний та надмірний тягар, який порушив справедливий баланс, що мав бути дотриманий між вимогами суспільного інтересу з одного боку, та захистом права на мирне володіння майном - з іншого.

Крім того, позбавлення права власності можливе лише за умови, що власник, повідомлений про обмеження у набуття права приватної власності, такі обмеження порушив. В іншому випадку позбавлення права власності на нерухоме майно без відповідної майнової компенсації незалежно від того, чи заявляв про неї відповідач, узаконює порушення органів державної влади чи місцевого самоврядування при розпорядженні майном та звільняє їх від будь-якої відповідальності перед особою, яка потерпіла від їх неправомірних дій.

З урахуванням наведеного вище, враховуючи норми прямої дії статті 41 Конституції України, статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952, суд не знайшов правомірних та непереборних підстав стосовно втручання у право відповідача на мирне володіння своїм майном, і такі обставини не були доведені позивачем належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а тому задоволення такого позову становитиме неправомірне втручання у право власності відповідача на належне йому нерухоме майно.

У рішенні ЄСПЛ «Щокін проти України» визначено принцип, що вирішення колізій у законодавстві завжди має тлумачиться на користь особи (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, Заяви №№ 23759/03 та 37943/06, від 14 жовтня 2010 р.). Зокрема, у цьому рішенні ЄСПЛ визначено концепцію якості закону, наявна вимога, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Як зазначається в рішенні, відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості і точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника. В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Для того, щоб національне законодавство відповідало вимогам Конвенції, воно має гарантувати засіб правового захисту від свавільного втручання органів державної влади у права, гарантовані Конвенцією. У питаннях, які стосуються основоположних прав, надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права, одним з основних принципів демократичного суспільства, гарантованих Конвенцією. Відповідно законодавство має достатньо чітко визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам влади, та порядок її реалізації (див. рішення у справі «Гіллан та Квінтон проти Сполученого Королівства» (Gillan and Quinton v. the United Kingdom), заява № 4158/05, п. 77, ECHR 2010 (витяги), з подальшими посиланнями).

Вислів «згідно із законом» не просто вимагає, щоб оскаржуваний захід мав підставу в національному законодавстві, але також звертається до якості такого закону. Зокрема, положення закону мають бути достатньо чіткими у своїх термінах, а також закон має передбачати засоби юридичного захисту проти свавільного застосування (див., серед багатьох інших джерел, рішення від 12.06.2008 у справі «Власов проти Росії» (Vlasov v. Russia), заява № 78146/01, п. 125). Функція роз`яснення та тлумачення положень національного закону належить насамперед національним судам (див., наприклад, рішення у справі «Озтюрк проти Туреччини» (Ozturk v. Turkey) [ВП], заява № 22479/93, п. 55, ECHR 1999-VI). Хоча суд не може замінити своїм рішенням рішення національних судів та його повноваження щодо перевірки дотримання національного законодавства обмежені (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Слівенко проти Латвії» (Slivenko v. Latvia) [ВП], заява № 48321/99, п. 105, ECHR 2003-Х; та рішення від 22.10.2009 у справі «Пауліч проти Хорватії» (Paulic v. Croatia), заява № 3572/06, п. 39), його функцією є перевірка обґрунтування національних судів з точки зору Конвенції (див. рішення у справі «Слівенко проти Латвії», зазначене вище). Щоб захистити особу від свавілля, недостатньо забезпечити формальну можливість мати змагальне провадження для оскарження застосування положення закону в її справі. Якщо ухвалене в результаті судове рішення не містить обґрунтування або доказової бази, виникле втручання у гарантоване Конвенцією право може стати непередбачуваним та, як наслідок, не відповідати вимозі законності (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Лупса проти Румунії» (Lupsa v. Romania), заява № 10337/04, пункти 41-42, ECHR 2006-VII; та рішення від 24.04.2008 у справі «С.G. та інші проти Болгарії» (С.G. and Others v. Bulgaria), заява № 1365/07, пункти 42,46 та 49-50).

У справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04, рішення від 10.02.2010) ЄСПЛ визначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним (див. рішення у справі «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy) [GC], N 33202/96, п. 107, ECHR 2000-I). В той же час, з огляду на зміст наведеного рішення ЄСПЛ, відсутність чітких законодавчих положень створює загрозу непередбачуваного та свавільного втручання, тому має тлумачиться на користь особи.

Також, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29.08.2018 у справі № 492/446/15-а врахувала правовий висновок ЄСПЛ, сформований у рішенні у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06, п. 50-56), де суд визначив концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону»; у разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

З огляду на фактичні обставини спору та враховуючи наведену практику Європейського Суду з Прав Людини, суд дійшов висновку про те, що задоволення оспорюваними наказами відповідних скарг становить втручання в право на мирне володіння позивачем майном - спірними земельними ділянками. Встановлені в ході розгляду справи обставини свідчать про відсутність в діях позивача порушень прямих вказівок закону, в той же час наявні докази набуття прав на спірні земельні ділянки у встановленому законом порядку.

Крім того, захист права власності врегульовано главою 29 Цивільного кодексу України. Зокрема, відповідно до статті 392 цього Кодексу власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Водночас статтями 387, 388 Цивільного кодексу України передбачено право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння та від добросовісного набувача (за відповідних умов).

Таким чином, відповідачі-2, -3 наголошуючи на тому, що станом на 01.01.2019 КСП «Дружба» було припинено, земельні ділянки, які перебували у колективній власності цього КСП, перейшли автоматично до комунальної власності Бучанської міської ради та Бородянської селищної ради Бучанського району на підставі п. 21 Перехідних положень Земельного кодексу України, не позбавлені права звернутися до суду з відповідним позовом, обравши належний та ефективний спосіб захисту, передбачений саме статтями 387, 388 Цивільного кодексу України.

З урахуванням наведеного, оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням обставин справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, є законними та обґрунтованими, були доведені належними, допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню з наведених судом підстав.

Додатково суд при вирішенні спору звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, які зводяться до того, що суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)). Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

За умовами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на викладене, оцінивши усі наявні в матеріалах справи докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, були доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягають задоволенню з підстав, наведених судом у даному рішенні.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Поряд із цим суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтраст» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати наказ Міністерства юстиції України № 413/5 від 14.02.2024 «Про задоволення скарги».

3. Скасувати наказ Міністерства юстиції України № 411/5 від 14.02.2024 «Про задоволення скарги».

4. Скасувати наказ Міністерства юстиції України № 1252/5 від 26.04.2024 «Про задоволення скарги».

5. Стягнути з Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтраст» (07811, Київська обл., Бородянський р-н, с. Нове Залісся, вул. Кримська, 2, код ЄДРПОУ 03753740) 9.084 (дев`ять тисяч вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 25.10.2024.

Суддя В.В.Сівакова


Суд	Господарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	17.09.2024
Оприлюднено	29.10.2024
Номер документу	122593680
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі)

Сівакова В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 17.09.2024 по справі 910/3714/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —910/3714/24

Рішення від 17.09.2024

Рішення
від 17.09.2024 по справі 910/3714/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА