Ухвала

від 28.10.2024 по справі 910/5694/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

28.10.2024Справа № 910/5694/23 (910/11835/24)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Есейчві» (ідентифікаційний код: 33638849)» в особі ліквідатора банкрута

арбітражної керуючої Кравченко Валерії Петрівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій-К»

(ідентифікаційний код: 31215361 )

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄС Консалтінг»

(ідентифікаційний код: 44558263)

треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Галілео Ессет Менеджмент»

(ідентифікаційний код 35145508)

ОСОБА_3

(ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт»

(ідентифікаційний код 40658146)

про визнання недійсним договору та витребування майна з чужого незаконного володіння

у межах справи № 910/910/5694/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФОРІНТ» (ідентифікаційний код: 40658146)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Есейчві» (ідентифікаційний код: 33638849)

про банкрутство

Суддя Омельченко Л.В.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФОРІНТ» (ідентифікаційний номер: 40658146) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Есейчві» (ідентифікаційний код: 33638849).

26.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Есейчві» (ідентифікаційний код: 33638849) в особі ліквідатора банкрута арбітражної керуючої Кравченко Валерії Петрівни звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій-К» (ідентифікаційний код: 31215361 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄС Консалтінг» (ідентифікаційний код: 44558263) про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою суду від 30.09.2024 прийнято до розгляду у межах справи № 910/5694/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Есейчві» (ідентифікаційний код: 33638849) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Есейчві» (ідентифікаційний код: 33638849) в особі ліквідатора банкрута арбітражної керуючої Кравченко Валерії Петрівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій-К» (ідентифікаційний код: 31215361), Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄС Консалтінг» (ідентифікаційний код: 44558263) про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння та відкрити провадження у справі № 910/5694/23 (910/11835/24); постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; залучено до участі у справі у якості третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Галілео Ессет Менеджмент» (ідентифікаційний код 35145508); ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

08.10.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» (ідентифікаційний код 40658146) надійшла заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи та перехід до розгляду справи у загальному позовному провадженні.

Ухвалою суду від 09.10.2024 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» (ідентифікаційний код 40658146, адреса: 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 32/2) до участі у справі № 910/5694/23 (910/11835/24) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Позивача; встановлено третій особі строк - протягом 15-ти днів з дня вручення цієї ухвали для подачі суду з дотриманням приписів статей 165-168 Господарського процесуального кодексу України письмових пояснень щодо предмета спору, доказів направлення пояснень з доданими до них документами на адресу інших учасників справи. Інші учасники справи мають право подати відповідь на письмові пояснення третьої особи (якщо така буде), яка має бути подана завчасно, до початку розгляду справи по суті; постановлено здійснити перехід до розгляду справи № 910/5694/23 (910/11835/24) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Есейчві» в особі ліквідатора банкрута арбітражної керуючої Кравченко Валерії Петрівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій-К», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄС Консалтінг» про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання у справі призначено на 11.11.2024 о 13:00 год.; здійснено виклик у судове засідання учасників справи.

24.10.2024 від позивачки Кравченко В.П. надійшла заява про забезпечення позову, в якій вона просить суд:

- накласти арешт на нерухоме майно - нежитлове приміщення номер 11 (одинадцять) в будинку номер 4 (чотири) по провулку Нечипуренка у місті Одеса, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1880951101, право власності на яке зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄС Консалтінг» (код ЄДРПОУ - 44558263);

- заборонити вчинення реєстраційних дій щодо нежитлового приміщення номер 11 (одинадцять) в будинку номер 4 (чотири) по провулку Нечипуренка у місті Одеса, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1880951101, право власності на яке зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄС Консалтінг» (код ЄДРПОУ - 44558263).

Заява обґрунтована тим, що 29.05.2023 Господарський суд м. Києва відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ «ЕСЕЙЧВІ» за заявою кредитора ТОВ «ФК «ФОРІНТ». 17 липня 2023 року ухвалою суду визнано кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСЕЙЧВІ» (ідентифікаційний код: 33638849) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» (ідентифікаційний код: 4065816) на загальну суму 134 068 936, 74 грн, зобов`язано розпорядника майна боржника арбітражну керуючу Кравченко В.П. сформувати реєстр вимог кредиторів відповідно до Ухвали попереднього засідання у справі. Наразі вимоги кредитора залишаються непогашеними. Постановою суду від 11.03.2024 клопотання зборів кредиторів Боржника задоволено, визнано банкрутом ТОВ «ЕСЕЙЧВІ», відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором АК Кравченко В.П. Ліквідатор зазначає, що вона зобов`язана вчинити дії щодо повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб у його ліквідаційну масу. Стверджує, що за результатом здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності Боржника, його майнового стану на момент визнання банкрутом та на момент подання останньої фінансової звітності до контролюючих державних органів, а також проаналізувавши укладені Боржником договори з відчуження належного майна було встановлено, що такі договори мають ознаки фраудаторності, були укладені на шкоду кредиторам, не відповідають принципам розумності та добросовісності, а тому мають бути визнані судом недійсними.

Так, позивач зазначає, що 15 грудня 2011 року ТОВ «ЕСЕЙЧВІ» отримано Свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення № 11, видане виконавчим комітетом Одеської міської ради, яким посвідчувалося, що Боржнику на праві власності належить нежитлове приміщення № 11 загальною площею 132,5 кв.м за адресою: місто Одеса, провулок Нечипуренка, буд. 4 (надалі «Приміщення № 11»). 21 січня 2013 року між ТОВ «ЕСЕЙЧВІ» та ТОВ «ВОДОЛІЙ-К» укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. за реєстровим № 42, згідно якого Приміщення № 11 було продано на користь ТОВ «ВОДОЛІЙ-К», сторонами погоджено вартість майна в розмірі 793 704,00 грн. Від імені ТОВ «Есейчві», як продавця, договір укладався директором ОСОБА_1 , що діяла на підставі статуту, а від імені ТОВ «Водолій-К», як покупця, договір укладався представником Гузій Анною Романівною . Згідно відомостей ЄДРЮОФОПГФ станом на 21.01.2013 (дата укладення договору купівлі-продажу) директором ТОВ «Есейчві» та ТОВ «Водолій-К» була ОСОБА_1 , а засновником (учасником) зазначених компаній була компанія ТОВ «Редстоун Україна» (33634907). Отже, продавець і покупець договорів купівлі-продажу є заінтересованими особами (пов`язаними/афілійованими компаніям), учасник та директор яких є одними і тими ж самими особами.

Після укладення договорів купівлі-продажу з ТОВ «Водолій-К» від 21.01.2013, про які зазначалося вище, спірне нерухоме майно неодноразово було відчужене на користь інших, в тому числі пов`язаних осіб, а саме: 27 травня 2013 року між ТОВ «Водолій-К» в особі директора ОСОБА_1 та ТОВ «Львівмістобуд» в особі директора Борщевського М.І. укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО Гриником І.Ю. за реєстровим № 247, за умовами якого право власності на нежитлове приміщення № 11 перейшло до ТОВ «Львівмістобуд». Згідно п. 5 Договору продаж вчинено за 1 023 064,00 грн. 15 липня 2013 року між ТОВ «Львівмістобуд» в особі представника за довіреністю ОСОБА_1. (яка на той час продовжувала перебувати на посаді директора ТОВ «Есейчві» та ТОВ «Водолій-К») та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Таранською А.М. за реєстровим № 4444, за умовами якого право власності на нежитлове приміщення № 11 перейшло до ОСОБА_3. Згідно п. 2 договору купівлі-продажу продаж здійснено за 1 557 088,00 грн. Гроші у вказаній сумі продавець отримав від покупця повністю до підписання вказаного договору. Підписання цього договору свідчить про те, що розрахунки за відчужувану нерухомість здійснені повністю та про відсутність претензій до покупця по оплаті з боку продавця.

Отже, позивач стверджує, що менше ніж за 6 місяців нежитлове приміщення № 11 було тричі відчужено, при цьому, умови та спосіб оплати за такими договорами купівлі-продажу дають підстави обґрунтовано стверджувати, що оплата за такими договорами проведена не була, тобто дійсною метою відчуження вказаного нерухомого майна було забезпечення неможливості звернення стягнення на нього, створення так званих «умов добросовісності», за яких останній власник майна мав виглядати як особа, що не знала і не могла знати про права третіх осіб на таке майно, отже дії учасників спірних правовідносин (продавець/покупець) очевидно є недобросовісними та вчиненими з метою завдати шкоду кредитору.

Заявник зазначає, що власником нежитлового приміщення № 11 станом на день звернення Позивача до суду є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄС КОНСАЛТІНГ» (код ЄДРПОУ 44558263, місцезнаходження: 65045, м. Одеса, пров. Нечипуренка, буд. 4, прим. 17).

На переконання позивача, у разі задоволення позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, як фраудаторного правочину та витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна у Відповідача-2, за яким наразі зареєстровано право власності, при умові подальшого розпорядження майна останнім, не захистить ефективно порушене право позивача, за захистом якого звернувся до суду, оскільки Відповідач-2 може безперешкодно розпорядитися нерухомим майном (відчужити, передати в заставу тощо), що зумовить необхідність ініціювання нових спорів з боку позивача для відновлення порушеного права, з метою повернення майна, яке незаконно вибуло, у власність банкрута та включення такого майна до ліквідаційної маси.

У зв`язку з викладеним, позивач уважає, що є необхідність у застосуванні у цій справі заходу забезпечення позову у вигляду накладення арешту на майно та заборони вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна.

Дослідивши заяву арбітражної керуючої Кравченко В.П. про забезпечення позову та долучені до неї докази, суд дійшов наступних висновків.

Так, згідно зі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться в нього чи інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна (сумою грошових коштів), на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як встановлено судом, предметом позовної заяви Кравченко В.П. , задля забезпечення вимог якої позивач просить суд вжити заходів забезпечення, є визнання правочину недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Водночас, у якості підстав для забезпечення вказаної вище позовної заяви арбітражна керуюча Кравченко В.П. вказує свої припущення щодо можливих дій стосовно майна, яке знаходиться у власності відповідача. Вказане не може свідчити про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач, оскільки такі обставини не доведені належними та допустимими доказами, а сам факт ухилення відповідача від виконання рішення, яке буде прийнято у справі, на час вирішення питання доцільності/недоцільності вжиття заходів забезпечення позову ще не встановлений та підлягає доведенню позивачем під час розгляду заяви по суті.

Суд виходить з того, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (п. 3 вказаної постанови).

Отже, оскільки позивач не довів наявність та не подав належних та допустимих доказів (у розумінні ст. 76, 77 ГПК України) тих обставин, із якими діюче законодавство пов`язує наявність підстав для застосування заходів щодо забезпечення позову, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, направлених на ускладнення виконання рішення, суд дійшов висновку, що заява Кравченко Валерії Петрівни про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства та статтями 136 -140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Кравченко Валерії Петрівни про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 910/5694/23 (910/11835/24) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Есейчві» (ідентифікаційний код: 33638849) в особі ліквідатора банкрута арбітражної керуючої Кравченко Валерії Петрівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій-К», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄС Консалтінг» про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, тобто з 28.10.2023, може бути оскаржена у порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Омельченко Л.В.