Рішення

від 15.10.2024 по справі 910/8408/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.10.2024Справа № 910/8408/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз»

про зобов`язання вчинити дії

за участю представників:

від позивача: Коваль Н.Т.

від відповідача: Оніщук В.М.

від третьої особи: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», в якому заявлено вимоги про:

-зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» змінити на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи інформацію про споживачів постачальника «останньої надії», шляхом виключення Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз, як споживача, з Реєстру постачальника «останньої надії» у період: з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 29.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, 01.08.2022 по 29.08.2022, з 02.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 02.11.2022.

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» змінити на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи інформацію про обсяги природного газу поставленого постачальником «останньої надії» споживачу - Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» на наступну:

- у періоді з 01.05.2022 по 31.05.2022 - 0 м. куб. замість 12 809 929,97 м. куб.

- у періоді з 01.06.2022 по 29.06.2022 - 0 м. куб. замість 117 703,93 м. куб.

- у періоді з 01.07.2022 по 31.07.2022 - 0 м. куб. замість 209 715,90 м. куб.

- у періоді з 01.08.2022 по 29.08.2022 - 0 м. куб. замість 128 552,05 м. куб.

- у періоді з 02.10.2022 по 31.10.2022 - 0 м. куб. замість 781 028,77 м. куб.

- у періоді з 01.11.2022 по 02.11.2022 - 0 м. куб. замість 81 662,72 м. куб.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Оператор ГТС України» безпідставно відобразив на Інформаційній платформі відомості про те, що у період з 01.05.2022 по 02.11.2022 АТ «Луганськгаз» відібрав з газотранспортної системи природний газ ТОВ «ГК «Нафтогаз України» загальним обсягом 14 128 593,34 куб.м., оскільки у спірному періоді через захоплення агресором територій області у АТ «Луганськгаз» відсутня можливість щодо відбору природного газу.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/8408/24, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 30.07.2024, залучено до участі у справі Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

26.07.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позов.

У підготовчому засіданні 30.07.2024 суд відклав підготовче засідання на 10.09.2024.

31.07.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.

06.08.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на позов.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.08.2024 призначено підготовче засідання у справі №910/8408/24 на 18.09.2024.

У підготовчому засіданні 18.09.2024 суд оголосив про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 15.10.2024.

15.10.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 15.10.2024 представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 15.10.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до постанови НКРЕКП від 29.10.2021 № 1909 «Про затвердження змін до деяких постанов НКРЕКП» Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» у період з 01.05.2022 по 02.11.2022 внесло Акціонерне товариство «Луганськгаз» до Реєстру постачальника «останньої надії» на Інформаційній платформі та відобразило відомості щодо споживання ним у такому періоді природного газу загальним обсягом 14 128 593,34 куб.м.

Позивач вважає, що ТОВ «Оператор ГТС України» безпідставно відобразив на Інформаційній платформі відомості про те, що у період з 01.05.2022 по 02.11.2022 АТ «Луганськгаз» відібрав з газотранспортної системи природний газ ТОВ «ГК «Нафтогаз України» загальним обсягом 14 128 593,34 куб.м., оскільки в межах справ №913/283/23, №913/265/23, №913/264/23 встановлено, що АТ «Луганськгаз» не міг бути споживачем постачальника «останньої надії» та відбирати будь-які обсяги газу внаслідок втрати АТ «Луганськгаз» повного контролю над газорозподільними мережами та відповідно не міг здійснювати розподіл газу.

Отже, позивач вказує, що безпідставне відображення ТОВ «Оператор ГТС України» на Інформаційній платформі відомостей щодо споживання АТ «Луганськгаз» природного газу ТОВ «ГК «Нафтогаз України» порушує права та інтереси товариства, оскільки на підставі положень глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС ТОВ «Оператор ГТС України» вимагає в судовому порядку у ТОВ «ГК «Нафтогаз України» сплатити вартість негативних небалансів (різницю між проданими та відібраними обсягами природного газу).

Також позивач зазначає, що об`єми природного газу, спожитого АТ «Луганськгаз» у період з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 29.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, 01.08.2022 по 29.08.2022, з 02.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 02.11.2022 було автоматично включено на інформаційній платформі Оператора ГТС до портфеля постачальника «останньої надії» - ТОВ «ГК «Нафтогаз України», а отже спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених ТОВ «ГК «Нафтогаз України».

Отже позивач посилається на те, що безпідставне та незаконне відображення на інформаційній платформі обсягів газу поставленого в Луганську область, як газу поставленого постачальником «останньої надії» АТ «Луганськгаз», штучно покладає відповідальність на ТОВ «ГК «Нафтогаз України» перед ТОВ «Оператор ГТС України», а на підставі положень абзацу 1 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС ТОВ «Оператор ГТС України» вимагає в судовому порядку у ТОВ «ГК «Нафтогаз України» сплатити вартість щодобових негативних небалансів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що корегування відомостей на інформаційній платформі Оператора ГТС реально відновить права ТОВ «ГК «Нафтогаз України», оскільки забезпечить визначення правильної кількості поставленого природного газу за спірні періоди та дозволить запобігти пред`явленню Оператора ГТС необґрунтованих вимог позивачу зі сплати заборгованості за щодобові негативні небаланси.

Позиція відповідача

Відповідач у відзиві на позов заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що виконання Оператором ГТС функції адміністратора інформаційної платформи не передбачає вчинення ним дій, спрямованих на включення/виключення до/з реєстрів постачальників природного газу (включаючи постачальника «останньої надії») відповідних споживачів природного газу, оскільки вказане здійснюють саме замовники послуг транспортування - постачальники природного газу, які уклали з Оператором ГТС договори транспортування природного газу (в типовій формі).

Отже, реєстрація споживачів в реєстрі постачальника «останньої надії» - ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» здійснюється в автоматичному режимі, без вчинення будь-яких дій з боку відповідача щодо внесення споживачів до цього реєстру. На думку відповідача, Оператор ГТС не приймає участі у визначенні яких саме споживачів та у який час необхідно включати до реєстру постачальника «останньої надії».

Також відповідач зазначив, що Оператор ГТС не наділений повноваженнями та функціональними можливостями щодо внесення/корегування в інформаційній платформі в «механічному» режимі відповідних даних, включаючи реєстр споживачів постачальника «останньої надії», оскільки такий функціонал не передбачений положеннями нормативно-правових актів та алгоритмами самої інформаційної платформи.

Відповідач звертає увагу на те, що позивачем не наведено конкретних фактів протиправних дій/бездіяльності відповідача, які спричинили порушення прав та законних інтересів позивача, при цьому, на думку відповідача, включення (автоматичне) Операторів ГРМ до реєстру постачальника «останньої надії» у січні 2022 не є свідченням протиправності дій відповідача.

Також відповідач посилався на те, що ТОВ «Оператор ГТС України» та Оператором ГРМ - АТ «Луганськгаз» укладено договір транспортування природного газу №1910000182 від 31.12.2019 та Технічну угоду про умови приймання-передачі природного газу № 2106000056 від 15.06.2021. Водночас, відповідач вказав, що в матеріалах справи відсутні докази того, що АТ «Луганськгаз» звертався про припинення подачі газу до газорозподільної системи через фізичні точки виходу з газотранспортної системи в порядку визначеному Технічною угодою.

ТОВ «Оператор ГТС України» зазначає, що отримувало від АТ «Луганськаз» листи про те, що воєнні дії на території Луганської області є такими обставинами, які викликали неможливість з боку АТ «Луганськгаз» виконувати надалі свої договірні зобов`язання, що, в свою чергу, є підставами для припинення зобов`язань за договором №1910000182 від 31.12.2019, які було неможливо виконувати через наявність воєнних дій та військової агресії російської федерації на території Луганської області.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач стверджував, що обсяги природного газу, використані АТ «Луганськгаз» (EIC-код 56X210000000001V, ЕІС - код комерційної точки обліку 56Y210000000001H) і внесені в алокацію постачальника «останньої надії» - ТОВ «ГК «Нафтогаз України» становлять:

- у періоді з 01.05.2022 по 31.05.2022 - 12 809 929,97 м. куб.

- у періоді з 01.06.2022 по 29.06.2022 - 117 703,93 м. куб.

- у періоді з 01.07.2022 по 31.07.2022 - 209 715,90 м. куб.

- у періоді з 01.08.2022 по 29.08.2022 - 128 552,05 м. куб.

- у періоді з 02.10.2022 по 31.10.2022 - 781 028,77 м. куб.

- у періоді з 01.11.2022 по 02.11.2022 - 81 662,72 м. куб.

Позиція третьої особи

Третя особа письмових пояснень у порядку ст.168 ГПК України щодо позову або відзиву не надала.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (надалі - позивач, постачальник) було обрано постачальником «останньої надії» строком на три роки.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.09.2023 № 793-р виконання ТОВ «ГК «Нафтогаз України» обов`язків постачальника «останньої надії» було продовжено на період воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) прийнято постанову № 1909 від 29.10.2021, якою внесено зміни до Кодексу газотранспортної системи, Кодексу газорозподільних систем, Правил постачання природного газу, Типового договору транспортування природного газу, Типового договору розподілу природного газу.

Постановою НКРЕКП від 29.10.2021 № 1909 «Про затвердження змін до деяких постанов НКРЕКП» до законодавства в сфері газопостачання було впроваджено зміни, відповідно до яких, до Реєстру постачальника «останньої надії» на Інформаційній платформі автоматично вноситься оператор газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (надалі - відповідач) у період з 01.05.2022 по 02.11.2022 внесло Акціонерне товариство «Луганськгаз» (надалі - третя особа) до Реєстру постачальника «останньої надії» на Інформаційній платформі та відобразило відомості щодо споживання ним у такому періоді природного газу загальним обсягом 14 128 593,34 куб.м.

Відповідно до відомостей з Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56Х210000000001V, ТОВ «ГК «Нафтогаз України» здійснювалось постачання природного газу АТ «Луганськгаз» у наступні періоди: з 01.11.2021 по 30.12.2021, з 01.01.2022 по 28.02.2022, з 01.05.2022 по 29.06.2022, з 01.07.2022 по 29.08.2022, з 31.08.2022 по 30.09.2022 та з 02.10.2022 по 02.11.2022.

Згідно відомостей з Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів споживача - АТ «Луганськгаз» (EIC-код 56X210000000001V) в період з 01.11.2021 по 30.11.2021, обсяги природного газу, використані АТ «Луганськгаз» та внесені в алокацію постачальника «останньої надії» - ТОВ «ГК «Нафтогаз України» становлять:

- у періоді з 01.05.2022 по 31.05.2022 - 12 809 929,97 м. куб.

- у періоді з 01.06.2022 по 29.06.2022 - 117 703,93 м. куб.

- у періоді з 01.07.2022 по 31.07.2022 - 209 715,90 м. куб.

- у періоді з 01.08.2022 по 29.08.2022 - 128 552,05 м. куб.

- у періоді з 02.10.2022 по 31.10.2022 - 781 028,77 м. куб.

- у періоді з 01.11.2022 по 02.11.2022 - 81 662,72 м. куб.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішеннями Господарського суду Луганської області від 19.12.2023 №913/283/23, від 28.11.2023 №913/265/23, від 14.11.202023 №913/264/23, які набрали законної сили, встановлено, що у період з 01.05.2022 по 02.11.2022 АТ «Луганськгаз», як оператор газорозподільної системи, не міг бути споживачем постачальника «останньої надії» та відбирати будь-які обсяги газу, оскільки АТ «Луганськгаз» втратив контроль над усіма своїми структурними підрозділами на території Луганської області через військову агресію Російської Федерації проти України, при цьому вчиняв всі можливі дії, спрямовані на припинення транспортування природного газу на територію Луганської області (лист від 13.07.2022 №01-02-52/381 АТ «Луганськгаз» до НКРЕКП про зловживання ТОВ «Оператор ГТС України» своїм монопольним становищем на ринку).

Також, судами в межах справ №913/283/23, №913/265/23, №913/264/23 встановлено, що АТ «Луганськгаз» не надавало до інформаційної платформи інформацію про прогнозоване/фактичне використання газу споживачами, які приєднані до газорозподільної системи з подачею газу з ГРС Троїцьке та ГРС Воєводське. Відповідно весь обсяг алокується на АТ «Луганськгаз» як обсяг виробничо-технологічних втрат оператора ГРМ.

Позивач зазначає, що ТОВ «Оператор ГТС України» обсяги газу, які транспортувались ним у Луганську область були алоковані як обсяг виробничо-технологічних втрат оператора ГРМ - АТ «Луганськгаз» та були включені до портфеля постачальника «останньої надії».

За доводами позивача, у ТОВ «ГК «Нафтогаз України» виникнув негативний небаланс за листопад-грудень 2021 року, січень-лютий 2022 року, травень-жовтень, грудень 2022 та січень 2023 року, вартість якого заявлена ТОВ «Оператор ГТС України» до стягнення з ТОВ «ГК «Нафтогаз України» та є предметом розгляду у справі №910/3971/22.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначає, що відповідач безпідставно відобразив на Інформаційній платформі відомості про те, що у період з 01.05.2022 по 02.11.2022 АТ «Луганськгаз» відібрав з газотранспортної системи природний газ ТОВ «ГК «Нафтогаз України» загальним обсягом 14 128 593,34 куб.м., оскільки у такому періоді через захоплення агресором територій області АТ «Луганськгаз» природний газ відбирати не міг.

В обґрунтування свого порушеного права, позивач посилався на те, що безпідставне відображення ТОВ «Оператор ГТС України» на Інформаційній платформі відомостей щодо споживання АТ «Луганськгаз» природного газу ТОВ «ГК «Нафтогаз України» порушує права та інтереси товариства, оскільки на підставі положень глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС ТОВ «Оператор ГТС України» вимагає в судовому порядку (справа №910/3971/22) у ТОВ «ГК «Нафтогаз України» сплатити вартість негативних небалансів (різницю між проданими та відібраними обсягами природного газу).

Таким чином, ТОВ «ГК «Нафтогаз України» звернулось до суду з позовом про зобов`язання ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» змінити на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи інформацію про споживачів постачальника «останньої надії», шляхом виключення Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз, як споживача, з Реєстру постачальника «останньої надії» у спірні періоди; зобов`язання ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» змінити на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи інформацію про обсяги природного газу поставленого постачальником «останньої надії» споживачу - АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» згідно переліку наведеного у позові.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу урегульовані Законом України «Про ринок природного газу».

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про ринок природного газу» права та обов`язки оператора газотранспортної системи визначаються цим Законом, кодексом газотранспортної системи, іншими нормативно-правовими актами, а також договором транспортування природного газу.

Кодекс газотранспортної системи є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2493 (надалі - Кодексу ГТС).

Згідно п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС, інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно до п.1 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб`єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов`язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи. Інформаційна платформа складається з апаратного та програмного забезпечення.

Згідно п. 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи.

Відповідно до п. 3 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС порядок формування Реєстру споживачів постачальника та процедура зміни постачальника на інформаційній платформі визначаються у главі 5 цього розділу.

У відповідності до п. 1 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2496 (надалі - Правила постачання природного газу), та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Згідно з абз. 1 та абз. 4 п. 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником «останньої надії» здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу.

Постачальник, за винятком постачальника зі спеціальними обов`язками, має право визначити по споживачу, крім побутового, в інформаційній платформі кінцеву дату постачання природного газу такому споживачу (з якої споживач буде виключений з Реєстру споживачів такого постачальника) та/або визначити періоди постачання природного газу такому споживачу. При цьому у випадку постачання природного газу постачальником «останньої надії» кінцева дата постачання визначається автоматично інформаційною платформою оператора газотранспортної системи відповідно до граничного строку постачання, визначеного Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу. Кінцева дата постачання природного газу не може бути визначена постачальником (у випадку постачання природного газу постачальником «останньої надії» автоматично на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи) раніше ніж через три дні (п`ять днів по споживачах, які належать до підприємств металургійної та хімічної промисловості) після дати внесення відповідної інформації.

Проаналізувавши наведені положення, суд зазначає, що виконання Оператором ГТС функції адміністратора інформаційної платформи не передбачає вчинення ним дій, спрямованих, у тому числі, на включення/виключення до/з реєстрів постачальників природного газу (включаючи постачальника «останньої надії») відповідних споживачів такого газу, оскільки вказане здійснюють саме замовники послуг транспортування - постачальники природного газу, які уклали з Оператором ГТС договори транспортування природного газу (в типовій формі).

Відповідно до абз. 7-9 п. 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, або оператора газорозподільної системи здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта в таких випадках:

- відсутність підтвердженої номінації та реномінації діючого постачальника побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником «останньої надії» відключення по об`єкту такого споживача. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за днем включення до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії»;

- відсутність за три дні до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, в Реєстрі іншого постачальника. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за кінцевим днем постачання попереднім постачальником.

Згідно з п. 3 розділу VI Правил постачання природного газу постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачу (за умови відсутності відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта) та оператору газорозподільної системи в таких випадках:

- банкрутство, ліквідація попереднього постачальника природного газу;

- зупинення або анулювання ліцензії на постачання природного газу попереднього постачальника;

- відсутність підтвердженої номінації та реномінації постачальника споживача, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником «останньої надії» відключення по об`єкту такого споживача (положення цього абзацу застосовується при постачанні природного газу побутовому споживачу, споживачу, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператору газорозподільної системи);

- відсутність побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії (точки комерційного обліку споживача) в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС (положення цього абзацу застосовується при постачанні природного газу побутовому споживачу та споживачу, що здійснює виробництво теплової енергії).

Відповідно до абз. 13 п. 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, на наступну газову добу після реєстрації оператора газорозподільної системи в реєстрі споживачів іншого постачальника, крім постачальника «останньої надії», або підтвердження номінації оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, на газову добу D до 15:00 UTC (17:00 за київським часом) години для зимового періоду та 14:00 UTC (17:00 за київським часом) години для літнього періоду газової доби (D-1), оператор газорозподільної системи автоматично виключається з реєстру споживачів постачальника «останньої надії».

З огляду на наведене, реєстрація споживачів в реєстрі постачальника «останньої надії» здійснюється в автоматичному режимі, без вчинення будь-яких дій з боку Оператора ГТС щодо внесення таких споживачів до цього реєстру ТОВ «ГК «Нафтогаз України».

Близькі за змістом правові висновки щодо аналізу змісту абз.7 п.2 гл.5 розд. IV Кодексу ГТС викладені Верховним Судом у постанові 07 серпня 2024 року у cправі № 910/1007/22, відповідно до яких Верховний Суд зазначив, що реєстрація операторів ГРМ у реєстрі постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі здійснюється в автоматичному режимі, без вчинення будь-яких дій з боку оператора ГТС. Наведене безпосередньо випливає з буквального тлумачення цієї норми.

Таким чином, відповідно до вимог Закону України «Про ринок природного газу» та положенням Кодексу газотранспортної системи відповідач не наділений повноваженнями та функціональними можливостями щодо внесення/корегування в інформаційній платформі в «механічному» режимі відповідних даних.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

З урахуванням наведеного, за відсутності належних доказів вчинення відповідачем неправомірних дій в частині відображення на інформаційній платформі Оператора ГТС АТ «Луганськгаз», як споживача постачальника «останньої надії», суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявлених позивачем вимог.

Щодо вимоги про ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» змінити на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи інформацію про обсяги природного газу поставленого постачальником «останньої надії» споживачу - Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз», судом встановлено наступне.

Як вже було зазначено вище, в обґрунтування свого порушеного права позивач посилається на безпідставне відображення ТОВ «Оператор ГТС України» на інформаційній платформі відомостей щодо споживання АТ «Луганськгаз» природного газу.

Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС, правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG / оператором газосховища /газовидобувним підприємством /оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2497

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами, між ТОВ «Оператор ГТС України» та Оператором ГРМ - АТ «Луганськгаз» укладено договір транспортування природного газу №1910000182 від 31.12.2019 та Технічну угоду про умови приймання-передачі природного газу № 2106000056 від 15.06.2021.

Згідно п. 1 глави 2 розділу ІІІ Кодексу ГТС приймання-передача природного газу у фізичних точках входу та точках виходу здійснюється виключно за наявності комерційного ВОГ (ПВВГ). Комерційний облік природного газу проводиться на комерційному ВОГ (ПВВГ) сторони, що передає природний газ.

Обсяги інших виробничо-технологічних витрат природного газу після комерційного вузла обліку газу на газорозподільних станціях, у тому числі на газорегулюючому обладнанні, запобіжних пристроях, скидних клапанах, продувних свічках тощо, визначаються за результатами інструментального визначення обсягів виробничо-технологічних витрат, що провадиться за графіком або розрахунком погодженими сторонами, у порядку, визначеному в Технічній угоді. (п. 8 глави 2 розділу ІІІ Кодексу ГТС).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що рішеннями Господарського суду Луганської області від 19.12.2023 №913/283/23, від 28.11.2023 №913/265/23, від 14.11.202023 №913/264/23 встановлено, що у період з 01.05.2022 по 02.11.2022 АТ «Луганськгаз», як оператор газорозподільної системи, не міг бути споживачем постачальника «останньої надії» та відбирати будь-які обсяги газу, оскільки АТ «Луганськгаз» втратив контроль над усіма своїми структурними підрозділами на території Луганської області через військову агресію Російської Федерації проти України, при цьому вчиняв всі можливі дії, спрямовані на припинення транспортування природного газу на територію Луганської області (лист від 13.07.2022 №01-02-52/381 АТ «Луганськгаз» до НКРЕКП про зловживання ТОВ «Оператор ГТС України» своїм монопольним становищем на ринку).

Відповідно до п. 4 глави 1 розділу XVII Кодексу ГТС у разі виникнення аварії або надзвичайної ситуації Оператор ГТС має право не приймати у точках входу для транспортування природний газ або не транспортувати природний газ у точки виходу, якщо це може спричинити загрозу безпеці функціонування газотранспортної системи, здоров`ю або життю людей, природному середовищу або шкоду майну.

Згідно пункту 14.1 Технічної угоди дії сторін у випадку виникнення перебоїв у роботі суміжних систем регулюються положеннями глави 1 розділу ХVІІ Кодексу ГТС.

У разі виникнення аварії або надзвичайної ситуації, яка може спричинити обмеження в доставці або одержанні природного газу, Сторона, яка перша отримає таку інформацію, зобов`язана негайно повідомити іншу сторону про таке (пункт 14.2 Технічної угоди).

Відповідно до пункту 15 Технічної угоди сторона, у якої виникла аварійна ситуація, зобов`язана негайно повідомити іншу сторону по каналах диспетчерського зв`язку, з обов`язковим дотриманням порядку взаємодії (п.19.2 Технічної угоди)

Отже, належним суб`єктом звернення щодо надання інформації у відповідності до положень Технічної угоди відносно настання надзвичайних ситуацій чи аварій, форс-мажорних обставин є АТ «Луганськгаз», а не позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".

Згідно з положеннями статей 2, 4, 5 ГПК України, статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Тому задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Враховуючи викладене, у спірних правовідносинах саме не АТ «Луганськгаз», як сторону за договором транспортування природного газу №1910000182 від 31.12.2019 та Технічної угоди про умови приймання-передачі природного газу № 2106000056 від 15.06.2021 покладено обов`язок щодо повідомлення про неможливість виконання договору транспортування природного газу № 1910000182 від 31.12.2019 та Технічної угоди.

Водночас, з вимогами про зобов`язання відповідача змінити на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи інформацію про обсяги природного газу поставленого споживачу АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз», звернувся ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», тобто особа, яка не є стороною договору транспортування природного газу №1910000182 від 31.12.2019 та Технічної угоди про умови приймання-передачі природного газу № 2106000056 від 15.06.2021, відтак суд дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення його права чи законного інтересу, у розумінні положень статей 2, 4, 5 ГПК України, статей 15, 16, ЦК України, отже ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» є неналежним позивачем у цій справі, що є самостійною підставою для відмови в позові.

При цьому, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 р. у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним".

Таким чином, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту, судом встановлено, що Кодекс ГТС не передбачає можливості внесення відповідачем інформацію про обсяги природного газу поставленого постачальником «останньої надії» на інформаційній платформі Оператора ГТС на минулий період.

Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС розрахунковий період - газова доба (D) та/або газовий місяць (М), що складається з газових діб (D), в якій (якому) буде здійснюватися (здійснено) надання послуг транспортування природного газу та відповідно до якої (якого) будуть здійснюватися певні процедури, передбачені цим Кодексом, зокрема балансування обсягів природного газу, поданих та відібраних замовниками послуг транспортування природного газу в точках входу/виходу газотранспортної системи.

Згідно з абзацом 1 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених цією главою) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником «останньої надії» здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу.

Отже, положення Кодексу ГТС не передбачають порядку здійснення коригувань та внесення даних після завершення звітного періоду.

Враховуючи викладене, у разі задоволення вимоги позивача рішення суду неможливо буде виконати, оскільки внесення відомостей на інформаційній платформі Оператора ГТС на минуле не передбачена Кодексом ГТС, відтак обраний спосіб захисту не призведе до реального поновлення прав або законних інтересів позивача.

З урахуванням наведеного, за висновками суду заявлена позивачем вимога про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» змінити на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи інформацію про обсяги природного газу поставленого постачальником «останньої надії» споживачу - Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» за періоди з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 29.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 29.08.2022, з 02.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 02.11.2022 не є ефективним способом захисту прав позивача.

Щодо посилань позивача на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у cправі № 910/9529/22, то слід зазначити наступне.

Для встановлення подібності правовідносин враховується склад таких правовідносин, а саме: суб`єкт, об`єкт та зміст (взаємні права та обов`язки). Разом з тим наявності простої тотожності цих трьох критеріїв замало і врахування лише їх не завжди є правильним. Тому, судова практика визнає судовими рішеннями у подібних правовідносинах такі рішення, де подібними є: 1) предмети спору, 2) підстави позову, 3) зміст позовних вимог, 4) встановлені судом фактичні обставини, а також має місце 5) однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Так, предметом позову у справі №910/9529/22 були вимоги Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи" про зобов`язання відповідача змінити на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи інформацію про обсяги протранспортованого природного газу ПрАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» по ГРС Волноваха - 6ZОРDON4027101Е, на наступні обсяги: березень 2022 року - 2 214 425,03 м.куб.; квітень 2022 року - 1 118 234,18 м.куб.; травень 2022 року - 361 871,37 м.куб.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем тим, що починаючи з 01.03.2022 до 24.05.2022 ТОВ «Оператор ГТС» в особі Краматорського ЛВУМГ передавав на інформаційну платформу значення добового обсягу природного газу переданого через ГРС Волноваха у кількості 160 590, 41 м.куб., що в результаті призвело до відображення на інформаційній платформі інформації щодо протранспортованого природного газу AT «Донецькоблгаз» по ГРС Волноваха - 6ZОРDON4027101Е у наступних обсягах: березень 2022 року - 5 049 794,80 м.куб., квітень 2022 року - 4 817 712,60 м.куб., травень 2022 року - 3 733 727,27 м.куб.

У справі №910/9529/22 позивач вважав порушеним своє право, оскільки на відображення в інформаційній платформі значень добового обсягу природного газу, переданого ГРС Волноваха, які не підтверджені ані операторами газорозподільних станцій візуально на місці, ні зафіксованими даними з обчислювачів, ані роздруківками обчислювачів, які розміщені на газорозподільних станціях.

Відповідно до висновку суду у справі №910/9529/22 застосування наведеного способу захисту дозволить запобігти пред`явленню постачальником газу необґрунтованих вимог зі сплати заборгованості з поставки природного газу, відомості щодо кількості якого формуються відповідно до даних, які розміщені в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи.

Отже, у справі №910/9529/22 за захистом свого порушеного права звернувся саме споживач ПрАТ по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз".

При цьому, Верховний Суд у постанові від 13.03.2024 у справі №910/9529/22 не робив жодного правового висновку щодо застосування норми п.5 гл.3 розд. IV Кодексу ГТС, окремо не досліджував та не вирішував питання, чи належить здійснення коригувань на інформаційній платформі до повноважень (компетенції) оператора ГТС.

Крім того, у справі №910/9529/22 вирішувалось питання зміни обсягів споживання газу, а не повне виключення споживання та проставлення нульових показників на інформаційній платформі, як просить позивач у даній справі.

Відтак, правовідносини, які виникли між сторонами у справі №910/9529/22 та даній справі не є подібними, а тому викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2024 у справі №910/9529/22 не підлягає застосуванню при розгляді даної справи.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України".

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 28.10.2024.

Суддя О.В. Гулевець