Рішення

від 11.10.2024 по справі 911/1816/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2024 р. Справа № 911/1816/24

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., за участю секретаря судового засідання Байдрелової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства «Сетлер»

до Вишгородської міської ради

про розірвання договорів оренди землі

представники сторін не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11.07.2024 через підсистему «Електронний суд» Приватне підприємство «Сетлер» (далі - позивач) надіслало позовну заяву до Вишгородської міської ради (далі - відповідач) про:

- розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,0407 га із кадастровим номером 3221888800:33:043:0150, укладеного 02.06.2016 між Хотянівською сільською радою та Приватним підприємством «Сетлер», посвідченого приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Семенцем О.А., зареєстрованого в реєстрі за № 655, та припинення державної реєстрації речового права оренди за цим договором;

- розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,0402 га із кадастровим номером 3221888800:33:043:0149, укладеного 02.06.2016 між Хотянівською сільською радою та Приватним підприємством «Сетлер», посвідченого приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Семенцем О.А., зареєстрованого в реєстрі за № 652, та припинення державної реєстрації речового права оренди за цим договором.

В обґрунтування означеного позову Приватне підприємства «Сетлер» зазначило, що між ним та Хотянівською сільською радою 02.06.2016 укладені два договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 3221888800:33:043:0150 та 3221888800:33:043:0149, які передавалися в оренду для обслуговування пішохідного мосту, що також перебував в оренді позивача відповідно до договору оренди б/н від 06.07.2012. Оскільки 29.05.2020 між позивачем та Хотянівською сільською радою укладено додаткову угоду про розірвання договору оренди пішохідного мосту, орендовані земельні ділянки більше не використовувалися для цілей, визначених договорами оренди, у зв`язку із чим Приватне підприємства «Сетлер» звернулося до Вишгородської міської ради, як правонаступника всього майна, прав та обов`язків Хотянівської сільської ради, з пропозицією розірвати договори оренди земельних ділянок із кадастровими номерами 3221888800:33:043:0150 та 3221888800:33:043:0149, однак, як твердить позивач, відповідач проігнорував добровільну відмову позивача від права користування земельними ділянками.

Водночас, оскільки в позовній заяві спірними є два договори оренди, позов поданий з посиланням на положення ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), яке передбачає, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Господарський суд Київської області у складі судді ОСОБА_1 ухвалою від 29.07.2024, зокрема, прийняв позовну заяву Приватного підприємства «Сетлер» до розгляду та відкрив провадження у справі № 911/1816/24, призначив підготовче засідання на 22.08.2024, встановив відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Водночас у зв`язку з відрахуванням та звільненням ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Київської області на підставі наказу № 18-К від 12.08.2024, керівник апарату Господарського суду Київської області розпорядженням № 89-АР від 20.08.2024 призначив здійснити повторний автоматизований розподіл судової справи № 911/1816/24.

20.08.2024 згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оформленого протоколом б/н від 20.08.2024, справу № 911/1816/24 передано судді Господарського суду Київської області Горбасенку П.В. для подальшого розгляду.

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В. ухвалою від 21.08.2024, зокрема, прийняв справу № 911/1816/24 до розгляду та призначити підготовче засідання на 06.09.2024.

05.09.2024 на електронну адресу Господарського суду Київської області Вишгородська міська рада надіслала клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Господарський суд Київської області ухвалою від 06.09.2024 відмовив у задоволенні клопотання Вишгородської міської ради про розгляд справи без участі представника відповідача та закрив підготовче провадження і призначив справу до судового розгляду по суті на 27.09.2024.

26.09.2024 через підсистему «Електронний суд» позивач надіслав клопотання про долучення доказів понесених витрат на правничу допомогу. У судовому засіданні 27.09.2024 суд задовольнив означене клопотання та долучив таке клопотання разом з доданими до нього додатками до матеріалів справи.

Господарський суд Київської області ухвалою від 27.09.2024 у цій справі оголосив у судовому засіданні перерву до 11.10.2024.

10.10.2024 та 11.10.2024 на електронну адресу Господарського суду Київської області Вишгородська міська рада надіслала два аналогічні за змістом клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, на підставі наявних у справі документів.

У судове засідання 11.10.2024 представники сторін не з`явилися.

Також відповідач не скористався наданим ст. 165 ГПК України правом та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів у справі.

Водночас суд вчинив всі залежні від нього дії з повідомлення Вишгородської міської ради про розгляд цієї справи та можливості реалізувати свої процесуальні права, зокрема:

- копії всіх ухвал Господарського суду Київської області в означеній справі суд направив відповідачу до його персонального кабінету у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа;

- всі постановлені у цій справі ухвали суд офіційно оприлюднив у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua (далі - Реєстр), як наслідок, відповідні рішення суду знаходяться у вільному доступі, оскільки за змістом ст. 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі «Судова влада України».

У судовому засіданні 11.10.2024, закінчивши з`ясування обставин та перевірку їх доказами, суд оголосив про перехід до судових дебатів, по завершенні яких вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд

УСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обставини укладення 02.06.2016 між Хотянівською сільською радою та Приватним підприємством «Сетлер» двох договорів оренди земельних ділянок, а саме договору оренди земельної ділянки площею 0,0402 га з кадастровим номером 3221888800:33:043:0149 (далі - договір 1) та договору оренди земельної ділянки площею 0,0407 га з кадастровим номером 3221888800:33:043:0150 (далі - договір 2), які посвідчені приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Семенцем О.А. та зареєстровані в реєстрі за № 652 і № 655 відповідно (далі - договори оренди земельних ділянок).

Так, положеннями п.п. 1.1, 2.1, 2.5, 3.1, 5.1, 5.2, 6.3, 12.3, 12.4 договору 1 визначено, що Хотянівська сільська рада, як орендодавець, згідно Рішення Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 17.03.2016 № 60-6-VІІ, передає, а Приватне підприємство «Сетлер», як орендар, приймає в строкове, платне користування земельну ділянку загальною площею 0, 0402 га, цільове призначення якої: для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, кадастровий номер якої: 3221888800:33:043:0149, яка знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею - 0, 0402 га. Вказана земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

На земельній ділянці, що передається в оренду за цим договором, розташований пішохідний міст, що є комунальною власністю Хотянівської сільської ради та перебуває в оренді Приватного підприємства «Сетлер».

Договір укладено строком на 49 (сорок дев`ять) років.

Земельна ділянка передається в оренду для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (під спорудою пішохідного моста).

Цільове призначення земельної ділянки: 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Земельна ділянка за договором оренди землі вважається переданою орендодавцем орендарю в момент державної реєстрації права оренди.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є:

- примусовий викуп (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності;

- інші підстави, визначені Земельним кодексом України.

Згідно із п. 1.1 договору 2 Хотянівська сільська рада, як орендодавець, згідно Рішення Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 17.03.2016 № 60-6-VІІ, передає, а Приватне підприємство «Сетлер», як орендар, приймає в строкове, платне користування земельну ділянку загальною площею 0, 0407 га, цільове призначення якої: для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, кадастровий номер якої: 3221888800:33:043:0150, яка знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада.

Положення п.п. 2.5, 3.1, 5.1, 5.2, 6.3, 12.3, 12.4 договору 2 за своїм змістом абсолютно тотожні умовам договору 1.

Позивач зазначає, що земельні ділянки із кадастровими номерами 3221888800:33:043:0149 та 3221888800:33:043:0150 передавалися в оренду для обслуговування пішохідного мосту, який також перебував в оренді Приватного підприємства «Сетлер», відповідно до договору оренди № 1 від 06.07.2012.

В розрізі зазначеного позивач зауважив, що:

- 06.07.2012 між Хотянівською сільською радою, як орендодавцем та Приватним підприємством «Сетлер», як орендарем укладено договір оренди № 1 пішохідного мосту який є комунальною власністю територіальної громади сіл Хотянівка та Осещина Хотянівської сільської ради, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне володіння і користування пішохідний міст, що розташований за адресою: с. Хотянівка, Вишгородського району Київської області, урочище «Обирки», 1;

- 29.05.2020 між Приватним підприємством «Сетлер» та Хотянівською сільською радою укладено додаткову угоду про розірвання договору оренди пішохідного мосту, а також підписано акт передачі-приймання майна, згідно з яким, відповідно до умов договору, орендар передає, а орендодавець приймає пішохідний міст, який є комунальною власністю територіальної громади сіл Хотянівка та Осещина Хотянівської сільської ради.

В підтвердження викладених обставин позивачем до позовної заяви долучено копії: договору оренди № 1 пішохідного мосту який є комунальною власністю територіальної громади сіл Хотянівка та Осещина Хотянівської сільської ради від 06.07.2012, акта приймання-передачі майна (додаток 2 до договору оренди від 06.07.2012), додаткової угоди від 29.05.2020 про розірвання договору оренди пішохідного мосту та акта передачі-приймання майна від 29.05.2020 (повернення пішохідного мосту з оренди).

Враховуючи наявність підстав для розірвання договорів оренди земельних ділянок із кадастровими номерами 3221888800:33:043:0150 та 3221888800:33:043:0149, що обумовлені відсутністю потреби у їх оренді внаслідок розриву договору оренди пішохідного мосту та недоцільністю подальшого утримання орендованих об`єктів, Приватне підприємство «Сетлер» 29.06.2023 та 19.09.2023 зверталося до Вишгородської міської ради з листами, в яких пропонувало розірвати договори оренди земельних ділянок, однак, як твердить позивач, означені листи залишилися без відповіді.

Також позивач зазначив, що надсилав Вишгородському міському голові Момоту Олексію Вікторовичу заяви з проханням розірвати договори оренди та пропозиціями укласти договори про розірвання договорів оренди земельних ділянок за згодою сторін. Для нотаріального посвідчення договорів про розірвання правочинів про оренду в означених заявах позивач пропонував уповноваженому представнику Вишгородської міської ради прибути до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Семенця Олександра Анатолійовича, за адресою: місто Васильків, вулиця Володимирська, будинок 1, 24.05.2024 о 10:00, проте, як зазначає позивач, і ця пропозиція була проігнорована відповідачем.

Позивач посилаючись на положення ст. 31, 32 Закону України «Про оренду землі» та ст. 141, 142 Земельного кодексу України твердить, що припинення договору оренди можливе як у добровільному порядку за згодою сторін, тобто за їх волевиявленням, так і у встановлених законом випадках на вимогу однієї із сторін за рішенням суду, незалежно від волевиявлення іншої сторони, в тому числі й органу місцевого самоврядування. Враховуючи викладене, зокрема, існування підстав для розірвання договорів оренди земельних ділянок, неодноразове ігнорування зі сторони Вишгородської міської ради пропозицій щодо припинення договорів та як наслідок не розірвання договорів оренди земельних ділянок, позивач вважає, що він має право вимагати розірвання спірних договорів в судовому порядку, у зв`язку із чим звернувся з означеним позовом до суду.

Водночас в обґрунтування підстав звернення з цим позовом до Вишгородської міської ради позивач зазначив, що відповідно до розпорядження міського голови Вишгородської міської ради № 147 від 10.12.2020 «Про комісії з реорганізації Хотянівської сільської ради у складі» припинено юридичну особу Хотянівську сільську раду шляхом приєднання до Вишгородської міської ради. Відповідно до п. 1 означеного розпорядження, Вишгородська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Хотянівської сільської ради.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки Вишгородською міською радою не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення цього спору по суті, суд відповідно до ст. 165 ГПК України здійснював розгляд означеної справи за наявними у ній матеріалами.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, суд дійшов таких висновків.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України та ст. 1, 13 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Приписами ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Підстави для зміни або розірвання договору передбачені ст. 651 ЦК України і за загальним правилом, викладеним у ч. 1 цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Тож іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного його порушення, відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і саме настання таких випадків зумовлює право сторони договору ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні до спірних правовідносин, передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», яка прямо називається «Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання» визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін цього договору. Таке розірвання може ініціюватися як з підстав, визначених сторонами у спірному договорі, так і у випадках, визначених законом.

Суд встановив, що у спірних договорах сторони узгодили можливість розірвання договору(ів) оренди в односторонньому порядку, зокрема з підстав, визначених Земельним кодексом України (п. 12.4), а також визначили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Так, пунктом «а» ч. 1 ст. 141 ЗК України унормовано, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Згідно із ч. 3, 4 ст. 142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Із матеріалів справи випливає, що позивач неодноразово повідомляв відповідача про своє волевиявлення розірвати договори оренди земельних ділянок, зокрема:

- 29.06.2023 Приватне підприємство «Сетлер» зверталося до Вишгородської міської ради із заявою, в якій просило припинити дію договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 3221888800:33:043:0150 та 3221888800:33:043:0149, у зв`язку із припиненням користування об`єктом нерухомого майна. Означена заява отримана Виконавчим комітетом Вишгородської міської ради 29.06.2023, про що свідчить відповідна відмітка у нижньому правому куті заяви, що не заперечується відповідачем;

- 19.09.2023 Приватне підприємство «Сетлер» зверталося до Вишгородської міської ради із заявою, в якій просило вважати розірваними договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 3221888800:33:043:0150 та 3221888800:33:043:0149 за взаємною згодою. Означена заява отримана Виконавчим комітетом Вишгородської міської ради 19.09.2023, про що свідчить відповідна відмітка у нижньому правому куті заяви, що не заперечується відповідачем;

- 24.04.2024 Приватне підприємство «Сетлер» подало до Вишгородської міської ради заяви щодо розірвання договорів оренди земельних ділянок, до яких в якості додатків долучено проекти договорів про розірвання договорів оренди земельних ділянок. Разом з тим в означених заявах орендар пропонував уповноваженому представнику Вишгородської міської ради прибути 24.05.2024 о 10.00 год до приватного нотаріуса Семенець О.А. за адресою: м. Васильків, вул. Володимирська, 1, для нотаріального посвідчення договорів про розірвання договорів оренди земельних ділянок. Ці заяви отримані Вишгородською міською радою 24.04.2024, про що свідчать штампи Виконавчого комітету Вишгородської міської ради у нижньому правому куті заяв, що також не заперечується відповідачем.

У постановах від 04.05.2020 у справі № 816/1331/17, від 12.06.2020 у справі № 480/303/19 Верховний Суд дійшов висновку, що припинення права користування орендованою земельною ділянкою не настає автоматично в силу добровільної відмови від права користування земельною ділянкою. Добровільна відмова є лише підставою для розірвання договору оренди та прийняття власником рішення про припинення права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 4 ст. 142 ЗК України власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Водночас як випливає з матеріалів справи, відповідно до протоколу № 38 тридцять восьмої чергової сесії VIII скликання від 27.11.2023 та протоколу № 43 сорок третьої чергової сесії VIII скликання від 30.05.2024, питання про розірвання договорів оренди земельних ділянок з Приватним підприємством «Сетлер» були включені до порядку денного сесій, але жодних рішень прийнято не було.

Станом на час звернення позивача із даним позовом до суду матеріали справи не містять відповідних рішень міської ради про припинення права користування земельними ділянками Приватним підприємством «Сетлер», а також доказів повідомлення міською радою органи державної реєстрації про таке припинення.

Отже, оскільки орендар добровільно відмовився від права користування орендованими земельними ділянками, про що належним чином повідомляв орендодавця, а законодавством та умовами договорів передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди на вимогу однієї із сторін договору, господарський суд доходить висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог позивача в частині розірвання договорів оренди земельних ділянок із кадастровими номерами 3221888800:33:043:0150 та 3221888800:33:043:0149, укладених 02.06.2016 між Хотянівською сільською радою та Приватним підприємством «Сетлер», посвідчених приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Семенцем О.А. та зареєстрованих в реєстрі за № 655 та № 652.

Також суд зазначає, що оскільки суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо розірвання договорів оренди земельних ділянок, обґрунтованими є вимоги позивача в частині припинення державної реєстрації речового права оренди за спірними договорами, які зареєстровані приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Семенцем О.А. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, запис № 14830125 та № 14830499 від 02.06.2016, що фактично є похідними від первісної вимоги і має на меті відновлення прав позивача після розірвання зазначених вище договорів.

Поряд з тим, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 26 056, 00 грн, з яких 10 000, 00 грн витрати на правничу допомогу, 10 000, 00 грн витрати, пов`язані з нотаріальним посвідченням свідоцтв про посвідчення факту перебування фізичної особи в певному місці та 6 056, 00 грн витрати на судовий збір.

Приписами ч. 1, 3 ст. 123, ч. 1-3 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як слідує з наявної в матеріалах справи копії договору, 04.07.2024 між Приватним підприємством «Сетлер» (далі - клієнт) та адвокатом Миколюк Миколою Дмитровичем (далі - адвокат) укладено договір про правничу допомогу, відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 3.1, 3.2, 7.1 якого адвокат зобов`язується на платній основі надати професійну правничу допомогу клієнту, а клієнт зобов`язується сплатити адвокату обумовлені цим договором та актом наданих послуг кошти.

За цим договором адвокатом клієнту надається наступна правнича допомога:

- підготовка та подання від імені клієнта позовної заяви про розірвання договорів оренди землі;

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення;

- забезпечення реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, адміністративному та господарському судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Вартість послуг, що надаються клієнту, становить 10 000,00 грн.

Оплата здійснюється на підставі підписаного сторонами акта наданих послуг.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2025.

Отже судом встановлено, що сторони погодили вартість наданих послуг у фіксованій сумі - 10 000, 00 грн.

На підтвердження виконання робіт (надання послуг) за договором про правничу допомогу адвоката від 04.07.2024 між сторонами означеного договору підписано акт приймання-передачі правничої допомоги від 26.09.2024 на суму 10 000, 00 грн.

Також судом встановлено, що представництво інтересів Приватного підприємства «Сетлер» здійснювалося адвокатом Миколюк Миколою Дмитровичем, повноваження якого підтверджуються ордером на надання правничої допомоги серії АІ № 1654046 від 10.07.2024.

Суд зазначає, що Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Приписами ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та / або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом ч. 4-6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Поряд з тим таке зменшення розміру витрат на правничу допомогу є не обов`язком, а правом суду.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно п. 1, 2 ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

В розрізі наведеного суд вважає за необхідне вказати, що:

- під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу;

- розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору, як наслідок суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи;

- у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України, які застосовуються за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічний за змістом правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 910/17343/20 та постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 911/2652/17 (911/3581/20).

Дослідивши подані позивачем докази понесених витрат на професійну правову допомогу, зважаючи на фактичний об`єм послуг, наданих Приватному підприємству «Сетлер» адвокатом Миколюк Миколою Дмитровиче, складність спору у цій справі, беручи до уваги зазначені норми законодавства, зокрема положення ч. 4 ст. 129 ГПК України, принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, а також враховуючи відсутність заперечень відповідача проти стягнення судових витрат та задоволення позовних вимог позивача, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн є співмірними, пропорційними та необхідно розумними під час розгляду цієї справи, а тому належать до стягнення з відповідача.

Судом також враховано, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 923/560/17, від 10.11.2021 у справі № 329/766/18, від 19.07.2022 у справі № 910/6807/21.

Щодо витрат у розмірі 10 000, 00 грн, пов`язаних з нотаріальним посвідченням свідоцтв про посвідчення факту перебування фізичної особи в певному місці, суд зазначає таке.

Як випливає з матеріалів справи для нотаріального посвідчення договорів про розірвання договорів оренди земельних ділянок керівником Приватного підприємства «Сетлер» Мазур Н.С. було запропоновано уповноваженому представнику Вишгородської міської ради прибути до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Семенця Олександра Анатолійовича, за адресою місто Васильків, вулиця Володимирська, будинок 1, 24.05.2024 о 10:00, однак, як твердить позивач, відповідач не прибув у визначений час та місце. У зв`язку із чим позивачем були понесені витрати, пов`язані з посвідченням свідоцтв про посвідчення факту перебування фізичної особи в певному місці, на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи свідоцтва № 1950 та № 1951, видані приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Семенцем О.А. про те, що директор ПП «Сетлер» Мазур Наталія Станіславівна 24.05.2024 о 10 годині 00 хвилин знаходилася у приміщенні за адресою 08601, Київська область, Обухівський район, місто Васильків, вулиця Володимирська, будинок 1.

Вартість означених витрат склала 10 000, 00 грн (1 свідоцтво - 5 000, 00 грн).

Суд зазначає, що судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням і складаються зокрема із витрат пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

Однак у даному випадку позивачем не доведено, що витрати, пов`язані з нотаріальним посвідченням свідоцтв про посвідчення факту перебування фізичної особи в певному місці мають пряме відношення до розгляду цієї справи та були неминучими при підготовці її до розгляду, тоді як суд оцінює такі витрати позивача, як витрати спрямовані на реалізацію його особистого права для надання певним фактам юридичної вірогідності.

В розрізі викладеного суд зауважує, що Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у рішеннях від 12 жовтня 2006 у справі "Двойних проти України", від 10 грудня 2009 у справі "Гімайдуліна і інші проти України", від 23 січня 2014 у справі "East/West Alliance Limited проти України", від 26 лютого 2015 у справі "Баришевський проти України" зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Щодо судового збору, суд вважає за доцільне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволені повністю, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 0,0407 га ізкадастровим номером 3221888800:33:043:0150, укладений 02.06.2016 між Хотянівською сільською радою, правонаступником якої є Вишгородська міська рада, та Приватним підприємством «Сетлер», посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Семенцем О.А., зареєстрований в реєстрі за № 655, та припинити державну реєстрацію речового права оренди за цим договором.

3. Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 0,0402 га ізкадастровим номером 3221888800:33:043:0149, укладений 02.06.2016 між Хотянівською сільською радою, правонаступником якої є Вишгородська міська рада, та Приватним підприємством «Сетлер», посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Семенцем О.А., зареєстрований в реєстрі за № 652, та припинити державну реєстрацію речового правської міської ви договором.

4. Стягнути з Вишгородської міської ради (пл. Шевченка, буд. 1, м. Вишгород,Вишгородський р-н, Київська обл., 07300, ідентифікаційний код 04054866) на користьПриватного підприємства «Сетлер» (вул. Фрунзе, буд. 102, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код 3443 1966) 6 056 (шість тисяч п?ятдесят шість) грн 00 коп. судового збору та 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 28.10.2024.

Суддя П.В.Горбасенко