Рішення

від 28.10.2024 по справі 922/1942/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2024 р. м. Київ Справа № 922/1942/24

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Нова» (61002, місто Харків, вулиця Чернишевська, будинок 66, код: 34328899)

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоденс Груп» (08148, Київська обл., Бучанський р-н, село Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, будинок 103/10, 316, код: 44344524)

про стягнення 338163,93 гривень,

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Нова» (далі по тексту позивач/ТОВ «Птахокомплекс «Нова») за допомогою підсистеми «Електронний суд» 04.06.2024 до Господарського суду Харківської області сформовано позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоденс Груп» (далі по тексту відповідач/ТОВ «Фоденс Груп») заборгованості за договором підряду від 05.02.2024 № 05/02/24 у розмірі 338163,93 гривень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що ним на підставі договору підряду від 05.02.2024 № 05/02/24 на рахунок відповідача в якості передоплати перераховано грошові кошти у загальному розмірі 300000 гривень, проте відповідач взяті на себе зобов`язання щодо виконання робіт не виконав, у зв`язку з чим виникла стягувана сума заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.06.2024 у справі № 922/1942/24 матеріали позовної заяви за позовом ТОВ «Птахокомплекс «Нова» до ТОВ «Фоденс Груп» про стягнення коштів передано за територіальною підсудністю на розгляд Господарського суду Київської області.

Матеріали справи № 922/1942/24 надійшли до Господарського суду Київської області 01.07.2024 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 01.07.2024, передано на розгляд судді Колесника Р.М.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.07.2024 у справі № 922/1942/24 позовну заяву ТОВ «Птахокомплекс «Нова» залишено без руху та зобов`язано позивача усунути виявлені недоліки позовної заяви протягом 10-ти днів з дня вручення цієї ухвали шляхом подання до суду: доказів на підтвердження обставин якими позивач обґрунтовує свої вимоги або письмових пояснень, що унеможливлюють подання цих доказів; письмових пояснень щодо змісту позовних вимог; обґрунтованого деталізованого розрахунку стягуваних сум із вказівкою конкретного періоду прострочення відповідача (зазначення бази для нарахування, календарних дат початку та закінчення періоду такого прострочення); доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку.

Представником позивача в підсистемі «Електронний суд» до суду 22.07.2024, тобто у строк встановлений судом, сформовано заяву про усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.

Крім того, згідно поданої заяви позивач остаточно просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором підряду від 05.02.2024 № 05/02/24 у загальному розмірі 338163,93 гривень, з яких: 300000,00 гривень безпідставно збережені грошові кошти, 38163,93 гривень пеня за невиконання зобов`язання за договором підряду від 05.02.2024 № 05/02/24 за період з 14.03.2024 по 04.06.2024.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.07.2023 позовну заяву ТОВ «Птахокомплекс «Нова» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1942/24. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою: встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали.

Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується залученим до матеріалів справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання 01.08.2024 відповідачем ухвали про відкриття провадження від 25.07.2024 у справі № 922/1942/24, відзив на позов не подав.

Враховуючи те, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ «Птахокомплекс «Нова» (замовник) та ТОВ «Фоденс Груп» (підрядник) 05.02.2024 укладено договір підряду № 05/02/24 (далі договір), за умовами п. 1.1. якого виконавець на свій ризик зобов`язується власними силами та засобами виконати повний комплекс монтажних робіт обладнання для підлогового вирощування бройлера (надалі роботи) на об`єкті замовника, пташник № 9 та № 10, який знаходиться за адресою: с. Покровське Ізюмського р-ну Харківської обл. та здати замовнику в установлені даним договором строки роботи згідно додатку № 1, а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх відповідно до умов даного договору.

Вартість монтажних робіт на момент підписання даного договору становить 600000,00 гривень, у тому числі ПДВ 100000,00 гривень (пункт 2.1. договору).

Згідно п. 2.5. договору оплата робіт здійснюється згідно додатку № 1 до цього договору.

За умовами п. 3.1.1. договору підрядник зобов`язується виконати роботи самостійно у строк, передбачений цим договором та передати замовнику акт передачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.4.1. договору замовник має право вимагати від підрядника своєчасного та якісного виконання робіт у відповідності до умов даного договору.

Сторони зобов`язуються, згідно п. 3.5.2. договору, своєчасно та в повному обсязі виконувати свої зобов`язання, передбачені цим договором.

За умовами п. 4.1. договору підрядник зобов`язується виконати роботи, передбачені цим договором в термін 35 календарних днів з моменту оплати замовником передоплати у розмірі 50%, за умови наявності всіх необхідних витратних матеріалів, а також при умові, що всі точки підключення мають бути заведені і обладнанні необхідними з`єднувальними вузлами. Та наявністю паспортів на все обладнання.

Зміна строку виконання підрядником робіт можлива лише за умови підписання сторонами додаткових угод (договорів) до даного договору (пункт 4.2. договору).

Згідно п. 4.3. договору строки виконання робіт за даним договором можуть бути продовжені при наявності обставин непереборної сили; збільшення обсягів і складу робіт за завданням замовника та/або в зв`язку з необхідністю виконання додаткових робіт; затримки замовником оплати виконаних робіт.

Здача-приймання виконаних робіт оформляється після завершення робіт представниками замовника та підрядника, підписанням двостороннього акту здачі-приймання виконаних робіт (пункт 5.2. договору).

Пунктом 6.2. договору передбачено, що за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт зазначених у додатку до цього договору, за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє підрядника від виконання зобов`язань за цим договором.

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін і проставлення печаток сторін та діє до 31.12.2024. У частині розрахунків до повного виконання замовником зобов`язань, взятих на себе за цим договором (пункт 9.1. договору).

Відповідно до п. 9.3. договору, договір може бути розірвано до закінчення терміну його дії за взаємною домовленістю сторін, підписанням обома сторонами відповідного додатку.

Також сторонами укладеного договору було підписано додаток № 1 до договору, яким сторони визначили перелік обладнання, що монтується, терміни виконання робіт та строки оплати.

Так, згідно п. 2 додатку термін виконання монтажних робіт обладнання становить 35 календарних днів з моменту оплати замовником передоплати у розмірі 50%, а саме 300000 гривень, з ПДВ від повної вартості робіт визначеної в п. 2.1. договору на поточний рахунок виконавця та за умови наявності всіх необхідних витратних матеріалів, а також при умові, що всі точки підключення мають бути заведені і обладнанні необхідними з`єднувальними вузлами. Та наявністю паспортів на все обладнання.

Пунктом 3 визначено порядок оплати, а саме: 1) передоплата 50%, що складає 300000,00 гривень з ПДВ протягом 5-ти робочих днів з моменту виставлення підрядником рахунку; 2) 150000,00 гривень з ПДВ через 14 календарних днів після передплати; 3) 50000,00 гривень з ПДВ по завершенню робіт та підписання Акту прийняття-передачі робіт; 4) 100000,00 гривень з ПДВ на протязі двох календарних днів після отримання повідомлення від підрядника про реєстрацію податкових накладних.

Як стверджує позивач ним на підставі укладеного договору перераховано на рахунок підрядника грошові кошти у розмірі 300000,00 гривень. На підтвердження вказаної обставини позивачем надано платіжну інструкцію від 07.02.2024 № 3471359, із призначенням платежу: «Сплата за монтажні роботи зг. рах. № 3 від 06.02.2024, у т.ч. ПДВ 20% 50000грн».

Проте, як зазначає позивач, строк виконання робіт, встановлений договором, сплив 13.03.2024, проте відповідач не приступив до виконання повного комплексу монтажних робіт, у зв`язку з чим, позивач 04.06.2024 звернувся до відповідача із повідомленням від 04.06.2024 № 0406 про відмову від договору, згідно якого вимагав у строк 7 календарних днів з дня направлення вимоги повернути сплачені за договором грошові кошти у розмірі 300000 гривень, а також сплатити пеню у сумі 38163,93 гривень.

Факт надсилання вказаного повідомлення на належну адресу відповідача підтверджується описом вкладення у лист від 04.06.2024.

Втім, відповідач свого обов`язку не виконав, грошові кошти не повернув, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом та просить стягнути з відповідача суму сплачених за договором підряду грошових коштів у розмірі 300000 гривень, а також 38163,93 гривень пені, нарахованої за період з 14.03.2024 по 04.06.2024.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст. ст. 11, 509, 627 Цивільного кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений сторонами договір є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків, обумовлених цим договором, який за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під правове регулювання глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 854 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Судом встановлено, що на виконання умов договору та на підставі виставленого відповідачем рахунку позивач перерахував на користь відповідача 300000 гривень передоплати (аванс), що підтверджується платіжною інструкцією від 07.02.2024 № 3471359, що відповідачем в перебігу розгляду справи не заперечувалось.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України).

Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Таким чином, відповідачем було отримано передоплату (аванс) за договором у розмірі визначеному додатком № 1 до договору, проте свої зобов`язання з виконання робіт за вказаним договором відповідач не виконав, про що свідчить відсутність актів приймання виконаних робіт, що в перебігу розгляду справи відповідачем не спростовано.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач, зважаючи на невиконання відповідачем обов`язків покладених на нього умовами договору щодо виконання робіт, відмовився від договору шляхом надіслання на адресу відповідача відповідного повідомлення від 04.06.2024 № 0406. Крім того, у вказаному повідомлені містилася вимога про повернення суми невикористаних коштів у розмірі 300000 гривень. Мотивуючи зазначене рішення, позивач посилався на норми частини 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, у зв`язку із невиконанням умов договору, замовник повідомив підрядника про відмову від договору.

У статті 849 Цивільного кодексу України визначено права замовника під час виконання роботи. Так, згідно з частиною 1 цієї норми, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (ч. 3 ст. 849 Цивільного кодексу України). При цьому, ч. 4 ст. 849 цього Кодексу, передбачено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Отже, у статті 849 Цивільного кодексу України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме: - підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (ч. 2); очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків (ч. 3); відмова замовника від договору до закінчення робіт із виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору (ч. 4). Відповідно, правові наслідки відмови замовника від договору підряду на підставі ст. 849 Цивільного кодексу України є різними.

Аналогічний правовий висновок наведено у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16 березня 2020 року у справі № 910/2051/19.

Положеннями статті 615 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За приписами частин 2, 4 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відмова замовника від договору підряду відповідно до положень частини другої статті 849 Цивільного кодексу України є підставою для задоволення вимоги про повернення невикористаної частини авансу відповідно до вимог статті 1212 Цивільного кодексу України.

Близьких за змістом правових висновків щодо застосування положень статей 849, 1212 Цивільного кодексу України та можливість стягнення з підрядника на користь замовника коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 11.11.2018 у справі № 910/13332/17, від 14.06.2018 у справі № 912/2709/17, від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17, від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16, від 16.03.2021 у справі № 910/10233/20 та від 01.06.2021 у справі № 916/2368/18.

Так, частинами 1, 3 статті 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.

Приймаючи до уваги, що мотиви відмови позивача від договору обґрунтовані ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, а також те, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів виконання робіт у строки, визначені договором, а також доказів повернення сплаченої позивачем суми попередньої оплати, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 300000,00 гривень сплаченого, але невикористаного авансу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно приписів ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

За змістом ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт зазначених у додатку до цього договору, за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє підрядника від виконання зобов`язань за цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, кінцевою датою виконання робіт за договором, відповідно до п. 2 додатку до договору є 13.03.2024.

При цьому згідно пункту 2.1. договору підряду загальна вартість робіт становить 600000,00 гривень.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що останній здійснено арифметично вірно, та у відповідності до умов договору, обставин справи та вимог закону, тож вимоги позивача про стягнення з відповідача 38163,93 гривень пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю в заявленому розмірі.

Відповідач в перебігу розгляду справи контррозрахунок заявленої позивачем до стягнення пені не надав, доводи позивача в цій частині не спростував.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

А саме суд приймає рішення про стягнення з ТОВ «Фоденс Груп» на користь ТОВ «Птахокомплекс «Нова» 300000,00 гривень попередньої оплати та 38163,93 гривень пені.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Нова» задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоденс Груп» (08148, Київська обл., Бучанський р-н, село Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, будинок 103/10, 316, код: 44344524) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Нова» (61002, місто Харків, вулиця Чернишевська, будинок 66, код: 34328899) 300000,00 гривень заборгованості, 38163,93 гривень пені та 4057,97 гривень судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 28.10.2024.

Суддя Р.М. Колесник