Ухвала

від 28.10.2024 по справі 916/4747/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

"28" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4747/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Петрова В.С., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства Одеський завод шампанських вин про видачу судового наказу щодо стягнення з боржника Одеського квартирно-експлуатаційного управління заборгованості у розмірі 355437,40 грн. у порядку ст. 147-156 ГПК України, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Одеський завод шампанських вин звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Одеського квартирно-експлуатаційного управління заборгованості за договором № 8М про спільне безоплатне користування від 27.04.2022 року та договором про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії № 459 від 08.11.2023 року в сумі 355437,40 грн. та витрат по сплаті судового збору у сумі 302,80 грн.

Згідно зі ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

В ч. 1 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в т.ч. електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Згідно зі статтею 7 Закону України Про державний бюджет на 2024 рік установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року у розмірі 3028 грн.

Отже, судовий наказ може бути виданий за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує 302800,00 грн.

Водночас, сума, за якою заявник просить видати судовий наказ 355437,40 грн., а відтак перевищує встановлений законом розмір грошової вимоги, на яку останній може бути виданий.

У п. 3 ч. 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Оскільки вимога про стягнення 355437,40 грн. заборгованості за договором № 8М про спільне безоплатне користування від 27.04.2022 року та договором про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії № 459 від 08.11.2023 р. не відповідає вимогам статті 148 Господарського процесуального кодексу України, відповідно суд відмовляє у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, невідповідність вимогам статті 148 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

За приписами ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 147, 148, 150, 153-155, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Приватному акціонерному товариству Одеський завод шампанських вин у видачі судового наказу за поданою заявою про стягнення з Одеського квартирно-експлуатаційного управління заборгованості у розмірі 355437,40 грн.

2. Повідомити заявника, що відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 ч. 1 ст. 152 ГПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.

Суддя В.С. Петров