Рішення

від 23.10.2024 по справі 922/2885/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2885/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАБОРАТОРІЯ АНТИСЕПТИКИ", м. Харків про стягнення 25257,06 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Харківський електромеханічний завод" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАБОРАТОРІЯ АНТИСЕПТИКИ" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 52257,06 грн., з яких:

27000,00 грн. - основний борг за Договором № 14 про забезпечення пропускного режиму від 01.01.2023;

20122,56 грн. - пеня;

1207,00 грн. - 3% річних;

2142,50 грн. - індекс інфляції;

1785,00 грн. - штраф у розмірі 7%.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.08.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Позивач 06.09.2024 за вх.№ 22402 надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь 20122,56 грн. пені; 1207,00 грн. 3% річних; 2142,50 грн. індексу інфляції та 1785,00 грн. штрафу у розмірі 7%, всього - 25257,06 грн., у зв`язку з повним погашенням відповідачем основної заборгованості в розмірі 27000,00 грн. за Договором № 14 про забезпечення пропускного режиму від 01.01.2023. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.09.2024 було прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх.№ 22402), у зв`язку з чим справа № 922/2885/24 розглядається судом з її урахуванням.

Відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву до суду не подав.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.08.2024, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Отже, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.01.2023 між Державним підприємство "Харківський електромеханічний завод" (сторона 1, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАБОРАТОРІЯ АНТИСЕПТИКИ" (сторона 2, відповідач) було укладено Договір № 14 про забезпечення пропускного режиму (надалі - Договір).

У відповідності до п.п. 2.1.1, 2.1.2. Договору, позивач зобов`язувався організувати безперебійну роботу контрольно-пропускного пункту, розташованого за адресою: м Харків, пр. Героїв Харкова, 199. Організовувати санкціонований прохід співробітників і відвідувачів, ввезення/вивезення продукції і матеріальних цінностей, запобігання безконтрольного проникнення сторонніх осіб і транспортних засобів на територію та в окремі будівлі (приміщення), що є у власності сторін.

Відповідач, у відповідності до п. 2.2.4. Договору, зобов`язувався своєчасно проводити оплату за договором.

Згідно п. 3.1. Договору, плата за договором становить 1500,00 грн. у місяць, в тому числі ПДВ - 250,00 грн.

Пунктом 3.2. Договору було передбачено, що плата перераховується відповідачем на розрахунковий рахунок позивача щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім.

Відповідно до п. 3.4. Договору, плата, перерахована несвоєчасно або в не повному обсязі перераховується на розрахунковий рахунок позивача, в тому числі з індексацією за кожний день прострочення, включаючи день оплати, пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 3% річних.

Згідно п. 4.1. Договору, за не виконання чи неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність у відповідності до діючого законодавства України.

У відповідності до п.п. 5.1., 5.2. Договору, цей договір набуває чинності з 01.01.2023 та діє до 31.12.2023. Якщо жодна із сторін не заявить про розірвання цього договору, хоча б за 30 календарних днів до спливу строку дії договору, його дія автоматично продовжується на наступний календарний рік на тих самих умовах.

06.06.2024 позивач направив на адресу відповідача претензію № 754/1 з проханням виконати зобов`язання за Договором та погасити існуючу на той час заборгованість.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача за Договором за період лютий 2023 року - липень 2024 року виникла заборгованість у розмірі 27000,00 грн., яка була сплачена останнім позивачу 27.08.2024, про що свідчать банківська виписка по рахунку позивача за період з 19.08.2024 по 27.08.2024.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У сфері господарювання, згідно ч.2 ст. 217 та ч.1 ст. 230 ГК України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В силу приписів ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Таким чином, перевіривши розрахунки позивача пені, 3% річних, інфляційних втрат та 7% штрафу, враховуючи положення п. 3.4. Договору, вимоги діючого законодавства щодо нарахування вказаних сум, та те, що позивач є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 6860,18 грн. пені; 635,05 грн. 3% річних; 1193,76 грн. інфляційних та 1785,00 грн. штрафу у розмірі 7%.

При цьому суд зазначає, що позивачем були не вірно нараховані відповідачу сума пені у розмірі 20122,56 грн. за період 16.02.2023 - 12.08.2024, 3% річних у розмірі 1207,00 грн. за період 16.02.2023 - 12.08.2024 та інфляційних у розмірі 2142,50 грн. за період 16.02.2023 - 05.08.2024, оскільки дані нарахування були здійсненні позивачем на загальну суму заборгованості 27000,00 грн. без урахування того, що загальна сума заборгованості у розмірі 27000,00 грн. виникла у відповідача за Договором тільки в серпні 2024 року.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в частині стягнення з відповідача на користь позивача 6860,18 грн. пені; 635,05 грн. 3% річних; 1193,76 грн. інфляційних та 1785,00 грн. штрафу у розмірі 7%.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір у цій справі покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76-80, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАБОРАТОРІЯ АНТИСЕПТИКИ" (61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120ж, код ЄДРПОУ 38279992) на користь Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод" (61037, м. Харків, пр. Героїв Харкова, 199, код ЄДРПОУ 05405575) 6860,18 грн. пені; 635,05 грн. 3% річних; 1193,76 грн. інфляційних; 1785,00 грн. штрафу у розмірі 7% та 1255,71 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

Позивач: Державне підприємство "Харківський електромеханічний завод" (61037, м. Харків, пр. Героїв Харкова, 199, код ЄДРПОУ 05405575).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАБОРАТОРІЯ АНТИСЕПТИКИ" (61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120ж, код ЄДРПОУ 38279992).

Повне рішення складено "28" жовтня 2024 р.

СуддяА.М. Буракова

справа № 922/2885/24