ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.10.2024м. ХарківСправа № 922/2237/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
при секретарі судового засідання Катречко Д.С.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Служба житлово-комунального господарства", 61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 20 простягнення 1 712 109,28 грн.за участю представників сторін:
позивача: Піун С.П. (в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів);
відповідача: не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Служба житлово-комунального господарства" про стягнення заборгованості у сумі 1 712 109,28 грн., з яких: сума основного боргу 1 231 984,92 грн., пеня у сумі 289 413,53 грн., 3% річних у розмірі 56 449,01 грн., інфляційні втрати у розмірі 134 261,82 грн.
Також до стягнення заявлені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 7325-НГТ-32 від 10.12.2021 року постачання природного газу в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений природний газ.
Ухвалою суду від 02.07.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17 липня 2024 року о 13:50 год. Участь учасників справи у підготовчому засіданні визнано обов`язковою.
15.07.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 17911) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 15.07.2024 року задоволено заяву (вх. № 17911 від 15.07.2024 року) позивача в частині участі позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 17.07.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засіданні оголошено перерву до 14 серпня 2024 року о(б) 12:00 год. Також, судом задоволено усне клопотання позивача від 17.07.2024 року про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
09.08.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 20118/24).
Ухвалою суду від 14.08.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом відповідно до вимог частини 3 статті 177 господарського процесуального кодексу України за власної ініціативи продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів.
Ухвалою суду від 14.08.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засіданні оголошено перерву до 04 вересня 2024 року о(б) 11:00 год. Також, судом задоволено усне клопотання позивача від 14.08.2024 року про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
04.09.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про зміну представника який буде брати участь у судовому засіданні в режимі відео конференції (вх.. № 22118/24).
Ухвалою суду від 04.09.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом закрито підготовче засідання у справі та призначено справу до розгляду по суті на 11 вересня 2024 року о(б) 11:40 год. Також, судом задоволено усне клопотання позивача від 04.09.2024 року про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 11.09.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом продовжено строк розгляд справи на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та здійснити розгляд справи впродовж розумного строку.
Ухвалою суду від 11.09.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом з розгляду справи по суті оголошено перерву до 16 жовтня 2024 року о(б) 13:20 год. Також, судом задоволено усне клопотання позивача від 11.09.2024 року про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
Присутній у судовому засіданні 16.10.2024 року в режимі відео конференції уповноважений представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив суд, позов задовольнити.
Уповноважений представник відповідача у призначене судове засідання 16.10.2024 року з розгляду справи по суту не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать відомості наявні в Комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» а саме, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Служба житлово-комунального господарства" має зареєстрований електронний кабінет, та ухвала суду від 11.09.2024 року була доставлено відповідача в його електронний кабінет 12.09.2024 року о(б) 18:17 год.
З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, та надані докази, заслухавши уповноваженого представника позивача, суд встановив наступне.
Як зазначає позивач, 10.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Служба житлово-комунального господарства" (споживач. Відповідач) було укладено договір № 7325-НГТ-32 від 10.12.2021 року постачання природного газу.
Даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє до 31.06.2024 року включно, а в частині розрахунків до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (пункт 13.1. договору).
Згідно пункту 1.1. договору, постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для власних потреб, або в якості сировини, а не для перепродажу (пункт 1.2. договору).
Пунктом 1.3. договору, визначено, що споживач підтверджує, та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та Оператором газорозподільчої мережі та присвоєний Оператором ГРМ персональний ЕІС-код та / або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та Оператором газотранспортної системи та присвоєний Оператором ГТС персональний ЕІС-код. Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе споживач.
У разі якщо об`єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором, здійснює (ють) оператор(и) газорозподільних мереж, а саме: АТ «ОГТ «Харківміськгаз», з яким (якими) споживач уклав відповідний договір (договори) (пункт 1.5. договору).
Пунктом 2.1. договору визначено, що постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з червня 2021 року по червень 2024 року.
2.1.1. З червня 2021 року до червня 2022 року у кількості 45,145 тис.куб.метрів, у тому числі по місяцях.
2.1.2. На період з червні 2022 року по червень 2023 року та на період з червня 2023 року по червень 2024 року замовлені обсяги визначаються сторонами окремими додатковими угодами до цього договору. У випадку, якщо сторони не узгодили замовлені обсяги газу на зазначені періоди та не підписали відповідні додаткові угоди, постачальник має право розірвати договір в односторонньому порядку. У такому випадку постачальник надсилає рекомендованим листом відповідне письмове повідомлення споживачу про розірвання цього договору, при цьому договір буде вважатися розірваним з дати, визначеної постачальником у такому повідомленні.
2.1.3. Загальний обсяг природного газу. Замовлений споживачем за цим договором, складається з сум обсягів природного газу, замовлених споживачем за весь період дії договору.
Постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе усі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану із правом власності на природний газ (пункт 3.1. договору).
Відповідно до пункту 5.1. договору в редакції додаткової угоди № 1/3 від 20.01.2022 року, оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
5.1.1. Оплата вартості обсягу природного газу, що фактично був спожитий переданий постачальником у розрахунковому періоді відповідно до акту / актів приймання передачі природного газу. Окрім обсягу І (фіксованого), здійснюється споживачем у повному об`ємі (100% вартості) до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, у якому було здійснено постачання газу;
5.1.2. Оплата 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу обсягу І (фіксованого), здійснюється споживачем до остаточного числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, у якому було здійснено постачання газу.
5.1.3. Остаточний розрахунок за фактично переданий у розрахунковому періоді природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому споживач повинен був сплатити 70 % вартості фактично переданого природного газу обсягу І (фіксованого).
5.1.4. У разі відсутності акту / актів приймання передачі, фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов пунктів 3.4.5 пункту 3.5. цього договору.
Пунктом 5.3. договору, сторони погоджують, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов`язковим. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом. Який надається постачальнику, але у будь-якому випадку не пізніше 10 календарних днів з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника.
Також. між сторонами було погоджено додаток № 1 до договору, та додатки № 1а, № 1b.
30.12.2021 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1.
06.01.2022 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1/2.
20.01.2022 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1/3, якою сторони зокрема зміни пункт 5.1. розділу 5 договору.
20.01.2022 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1/4.
26.04.2022 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1/5.
18.05.2022 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1/6.
28.06.2022 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1/7.
21.07.2022 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1/8.
22.08.2022 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1/9.
26.09.2022 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1/10.
27.10.2022 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1/11.
25.11.2022 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1/12.
30.01.2023 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 пунктом 1 якої постачальник та споживач дійшли згоди призупинити постачання природного газу за договором через шість днів (на сьомий день) з дня підписання даної додаткової угоди.
Згідно пункту 2, відновлення постачання природного газу відбудеться виключно після підписання сторонами відповідної додаткової угоди до даного договору.
Зобов`язання споживача, щодо оплати переданого за договором природного газу залишаються незмінними та обов`язковими для виконання відповідно до умов договору (пункт 3 додаткової угоди № 2).
Як зазначає позивач, останнім на виконання умов договору у період з грудня 2021 року по грудень 2022 року було передано у власність відповідача природний газ на загальну суму 1 289 819,04 грн., про що свідчать акти приймання-передачі природного газу в розрізі періодів постачання, а саме:
грудень 2021 року акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 року на суму 57 834,12 грн. (обсяг І);
січень 2022 року акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 року на суму 73 950,48 грн. (обсяг І);- акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 на загальну суму 118 342,87 грн. (обсяг ІІ);
лютий 2022 року акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 року на суму 66 192,17 грн. (обсяг І); - акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 на суму 35 270,14 грн. (обсяг ІІ);
- березень 2022 року акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 року на суму 18 852,68 грн. (обсяг І) (із урахуванням змісту коригуючого акту приймання-передачі природного газу від 25.04.2022 року);
- квітень 2022 року акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2022 року на суму 17 808,01 грн. (обсяг І);
- травень 2022 року акт приймання-передачі природного газу від 31.05.2022 року на суму 8 107,18 грн. (обсяг І), - акт приймання-передачі природного газу від 31.05.2022 року на суму 14 315,70 грн. (обсяг ІІ);
- червень 2022 року акт приймання-передачі природного газу від 30.06.2022 року на суму 31 041,14 грн. (обсяг ІІ);
- липень 2022 року акт приймання-передачі природного газу від 31.07.2022 року на суму 24 811,97 грн. (обсяг ІІ);
- серпень 2022 року акт приймання-передачі природного газу від 31.08.2022 року на суму 5 855,90 грн. (обсяг ІІ);
- вересень 2022 року акт приймання-передачі природного газу від 30.09.2022 року на суму 59 751,97 грн. (обсяг ІІ);
- жовтень 2022 року акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2022 року на суму 180 180,97 грн. (обсяг ІІ);
- листопад 2022 року - акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2022 року на суму 267 560,60 грн. (обсяг ІІ);
- грудень 2022 року акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2022 року на суму 309 943,14 грн. (обсяг ІІ).
Як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору здійснив лише частково оплату на загальну суму 57 834,12 грн., чим порушив умови договору, зокрема, вимогу пункту 5.1. договору.
За розрахунком позивача, сума боргу складає 1 231 984,92 грн. Вищевказані обставини стали причиною звернення позивача із відповідним позовом до суду,
Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).
Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу, України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Отже, однією із основних умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Факт наявності у відповідача заборгованості за постачений позивачем та спожитий відповідачем природній газ підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання передачі природного газу, а саме:
за грудень 2021року від 31.12.2021 року на суму 57 834,12 грн. (обсяг І), за січень 2022року від 31.01.2022 року на суму 73 950,48 грн. (обсяг І), та від 31.01.2022 на загальну суму 118 342,87 грн. (обсяг ІІ), за лютий 2022 року від 28.02.2022 року на суму 66 192,17 грн. (обсяг І), та від 28.02.2022 на суму 35 270,14 грн. (обсяг ІІ), за березень 2022 року від 31.03.2022 року на суму 18 852,68 грн. (обсяг І) (із урахуванням змісту коригуючого акту приймання-передачі природного газу від 25.04.2022 року), за квітень 2022 року від 30.04.2022 року на суму 17 808,01 грн. (обсяг І), за травень 2022 року від 31.05.2022 року на суму 8 107,18 грн. (обсяг І), та від 31.05.2022 року на суму 14 315,70 грн. (обсяг ІІ), за червень 2022 року від 30.06.2022 року на суму 31 041,14 грн. (обсяг ІІ), за липень 2022 року від 31.07.2022 року на суму 24 811,97 грн. (обсяг ІІ), за серпень 2022 року від 31.08.2022 року на суму 5 855,90 грн. (обсяг ІІ), за вересень 2022 року від 30.09.2022 року на суму 59 751,97 грн. (обсяг ІІ), за жовтень 2022 року від 31.10.2022 року на суму 180 180,97 грн. (обсяг ІІ), за листопад 2022 року від 30.11.2022 року на суму 267 560,60 грн. (обсяг ІІ), за грудень 2022 року від 31.12.2022 року на суму 309 943,14 грн. (обсяг ІІ).
За розрахунком позивача, сума заборгованості відповідача (із урахуванням суми часткової оплати у розмірі 57 834,12 грн.) складає суму у розмірі 1 231 984,92 грн. за період грудень 2021 року грудень 2022 року.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Доказів здійснення повної оплати за спірною господарською операцією відповідач суду не надав. Своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву або спростування позовних вимог у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України не скористався.
Враховуючи вищевказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за спожитий природний газ за договором № 7325-НГТ-32 від 10.12.2021 року постачання природного газу, заявлена до стягнення із відповідача сума боргу у розмірі 1 231 984,92 грн. за період грудень 2021 року грудень 2022 року є обґрунтованою, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягає задоволенню.
У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором, позивачем було нараховано відповідачу пеню у сумі 289 413,53 грн., 3% річних у розмірі 56 449,01 грн., інфляційні втрати у розмірі 134 261,82 грн., відповідно до наданого розрахунку.
Щодо стягнення із відповідача, нарахованих позивачем 3% річних у розмірі 56 449,01 грн. за загальний період з 16.03.2022 року по 30.04.2024 року нарахованих на кожен окрема акт приймання передачі, та інфляційних втрат у розмірі 134 261,82 грн. за загальний період з квітня 2022 року по квітень 2024 року нарахованих на кожен окрема акт приймання передачі (відповідно до наданого розрахунку) та за зазначений у наданому до суду розрахунку періоду, суд зазначає наступне.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно пункту 7.2. договору, сторони визначили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та /або строків оплати за пунктом 8.4. цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3 % річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Судом здійснено перевірку нарахування позивачем відповідачу інфляційних втрат у розмірі 134 261,82 грн. за загальний період з квітня 2022 року по квітень 2024 року нарахованих на кожен окрема акт приймання передачі (відповідно до наданого розрахунку) за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що такі нарахування здійснено арифметично вірно.
Судом здійснено перевірку нарахування позивачем відповідачу 3% річних у розмірі 56 449,01 грн. за загальний період з 16.03.2022 року по 30.04.2024 року нарахованих на кожен окрема акт приймання передачі (відповідно до наданого розрахунку) за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що такі нарахування здійснено арифметично вірно, та вони підлягають до задоволення.
Щодо заявленої до стягнення з відповідача пені у сумі 289 413,53 грн. за загальний період з 16.03.2022 року по 15.08.2023 року нарахованої на кожен окрема акт приймання передачі (відповідно до наданого розрахунку), суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Згідно частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно пункту 7.2. договору, сторони визначили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та /або строків оплати за пунктом 8.4. цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3 % річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Судом здійснено перевірку нарахованої позивачем відповідачу суми пені у розмірі 289 413,53 грн. за загальний період з 16.03.2022 року по 15.08.2023 року нарахованої на кожен окрема акт приймання передачі (відповідно до наданого розрахунку), у онлайн системі ЛігаЗакон, та встановив, що такі нарахування здійснено арифметично вірно, та вони підлягають до задоволення.
Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а саме стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 1 231 984,92 грн., пеню у сумі - 289 413,53 грн., 3% річних у розмірі 56 449,01 грн., інфляційні втрати у розмірі 134 261,82 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача. У зв`язку із чим з відповідача підлягає до стягнення сума у розмірі 20545,31 грн.
Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 236 - 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Служба житлово-комунального господарства" (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 20 ЄДРПОУ 33900831) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ЄДРПОУ: 42399676) заборгованість у сумі 1 712 109,28 грн., а саме:
- основний борг 1 231 984,92 грн.,
- пеня 289 413,53 грн.,
- 3% річних 56 449,01 грн.,
- інфляційні втрати 134 261,82 грн.,
а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 20545,31 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.
Реквізити сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ЄДРПОУ: 42399676);
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Служба житлово-комунального господарства" (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 20 ЄДРПОУ 33900831).
Повне рішення складено "28" жовтня 2024 р.
СуддяО.О. Ємельянова
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2024 |
Оприлюднено | 29.10.2024 |
Номер документу | 122594455 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Ємельянова О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні