Ухвала

від 23.10.2024 по справі 925/1279/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

23 жовтня 2024 рокум.Черкаси справа №925/1279/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Г.М.Скиби, розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецконтроль Механізація", м.Київ, вул.Вільямса Академіка,6Д, оф.43

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво", Черкаська область, м.Канів, вул.Енергетиків,65

про стягнення 4995257,68 грн заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецконтроль Механізація" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво" із вимогами про стягнення 4995257,68 грн заборгованості за договором про переведення боргу№08-05/24Б від 08.05.2024, з них:

1285009,68 грн основного боргу за договором про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 25.08.2021 №15/09-21-106,

2435653,80 грн пені,

960177,17 грн інфляційних втрат,

185916,04 грн 3% річних

128500,97 грн штрафу

а також відшкодування судових витрат в сумі 574454,63 грн (з них: 499525,76 грн витрат на професійну правничу допомогу, 74928,87 грн судового збору).

Одночасно із позовом позивачем подано клопотання від 15.10.2024 (вх.суду №15857/24 від 15.10.2024) про відстрочення від сплати судового збору до ухвалення рішення у даній справі.

В обґрунтування клопотання позивач посилається на скрутне фінансове становище, спричинене військовою агресією російської федерації щодо України та логістичними проблемами, пов`язаними із неодноразовими блокадами Республікою Польща кордонів, що позбавило останнього можливості сплатити суму судового збору на момент за звернення до суду із позовом.

Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Згідно із ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлена наступна ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви, зокрема, майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розрахунку на місяць складає 3028,00 грн.

З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено майнову вимогу про стягнення коштів.

Тобто, за подання даної позовної заяви, судовий збір підлягає сплаті у розмірі 74928,86 грн.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, позивач, звертаючись до суду із позовом про стягнення 4995257,68 грн та подаючи його у електронній формі, наділений правом застосувати коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, а саме до суми 59943,09 грн (4995257,68*1,5/100*0,8).

Натомість, до матеріалів позовної заяви заявником не додано доказів сплати судового збору у встановлених Законом України "Про судовий збір" порядку та розмірі.

У клопотанні від 15.10.2024 (вх.суду №15857/24 від 15.10.2024) про відстрочення сплати судового збору позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецконтроль механізація", посилаючись на ст.8 Закону України "Про судовий збір" та фінансову звітність підприємства за 2023 рік, доводить, що, він, як підприємство логістична компанія, перебуває у скрутному фінансовому становищі, спричиненому військовою агресією російської федерації щодо України та логістичними проблемами, пов`язаними із неодноразовими блокадами Республікою Польща кордонів, що унеможливлює сплату судового збору станом на день звернення із позовом до суду.

Суд дійшов висновку, що вказаний закон, а саме стаття 8 Закону України "Про судовий збір", визначає, що відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені правові норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається, водночас це не є обов`язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.

Право звільнення від сплати судового збору (виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності) перебуває у межах дискреції суду (судового розсуду), а не є його обов`язком, що випливає з вимог Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір".

Положення ст.8 Закону "Про судовий збір" містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.

Так, у п.37 постанови від 14.01.2021 у справі №940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що з аналізу ст.8 Закону "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Згідно із ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001, у якому зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п.44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).

З урахуванням цих рішень Європейського суду з прав людини Верховний Суд у постановах від 21.10.2022 у справі №905/1059/21 та від 30.11.2022 у справі №905/1060/21 зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів.

Із системного аналізу змісту норм ст.8 Закону України "Про судовий збір" Велика Палата ВС у постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 дійшла висновку, що положення п.1,2 ч.1 цієї статті Закону не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи юридичної особи), а положення п.3 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову в яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Оскільки предмет цього позову не охоплює захисту соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, то підстави для розгляду судом питання про звільнення юридичної особи від сплати судового збору немає.

Одночасно, у постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Враховуючи наведене вище, суд постановляє відкласти позивачу сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до першого судового засідання з розгляду справи по суті.

Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення її чи відмови у відкритті провадження відсутні.

Справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Керуючись ст.ст.121, 176, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецконтроль механізація" про відстрочення сплати судового збору від 15.10.2024 (вх.суду №15857/24 від 15.10.2024) задовольнити частково.

Відстрочити Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецконтроль механізація" (м.Київ, вул.Вільямса Академіка,6Д оф.43) сплату судового збору за подання позовної заяви про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-Дорожнє будівництво" (м.Канів, вул.Енергетиків,65) 4995257,68 грн до першого судового засідання з розгляду справи по суті.

2. Відкрити провадження у справі.

3. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

4. Проведення підготовчого засідання призначити на 12:00 год. 14 листопада 2024 року. Засідання суду провести в приміщенні господарського суду Черкаської області, м.Черкаси, бульв.Шевченка,307, каб.316.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.

5. До дня засідання подати суду:

Позивачу: ймовірну відповідь на відзив подати суду не пізніше 12.11.2024. Докази на підтвердження дійсності боргу (акт звірки заборгованості). Пропозиції по судовому розгляду справи. Пропозиції по врегулюванню спору.

Встановити відповідачу строк для надіслання (надання) господарському суду відзиву на позов відповідно до вимог ст.165 Господарського процесуального кодексу України протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання цієї ухвали, але не пізніше 08.11.2024. Спростування доводів позивача. Докази проведення розрахунку за договором експедирування від 25.08.2021 №15/09/21-106. Контррозрахунок вимог. Пропозиції по врегулюванню спору. Пропозиції по судовому розгляду спору.

6. Звернути увагу учасників справи, що:

ч.7 ст.42 ГПК України установлено їх обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет в системі "Електронний суд" (https://id.court.gov.ua/);

реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом (абз.1 ч.6, абз.1, 2 ч.8 ст.6 Господарського процесуального кодексу України);

якщо Господарським процесуальним кодексом України передбачено обов`язок учасника справи надсилати копії документів іншим учасникам справи, такі документи можуть направлятися вказаним особам з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в електронній формі, крім випадків, коли інший учасник не має офіційної електронної адреси (ч.7 ст.42 Господарського процесуального кодексу України);

відповідно до ст.42 ГПК України, учасники справи, за наявності у них електронного кабінету мають можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

7. Роз`яснити сторонам, що в силу положень п.2 ч.2 ст.202 ГПК України неявка в засідання суду учасника справи без повідомлення про причини неявки не є підставою для відкладення підготовчого засідання.

8. Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.4 ч.1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

9. Роз`яснити відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку (ч.2 ст.178 ГПК України).

10. Участь представників сторін у засіданні визнати обов`язковою.

Копію ухвали надіслати учасникам справи в порядку ч.11 ст.242 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.М.Скиба