Ухвала

від 28.10.2024 по справі 905/2203/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 905/2203/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"

на рішення Господарського суду Донецької області

у складі судді Макарової Ю. В.

від 03.04.2024 та

на постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Лакіза В. В., Здоровко Л. М., Мартюхіна Н. О.

від 10.09.2024

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Велма Україна", ОСОБА_5

до Компанії "Barlenco LTD", Компанії "Metinvest Management B.V.", ОСОБА_6

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"

про визнання права на отримання справедливої вартості за примусово вилучені акції та встановлення її розміру, солідарне стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Велма Україна" та ОСОБА_5 звернулись до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", Компанії "Barlenco LTD", Компанії "Metinvest Management B.V." про визнання недійсним правочину щодо процедури обов`язкового продажу (примусового викупу) належних їм на праві власності акцій Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" та стягнення суми компенсації за вилучені акції, збитків за неотримані дивіденди.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.07.2023 у справі № 905/2203/21, зокрема, прийнято відмову позивачів від позову відносно Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"; закрито провадження у справі № 905/2203/21 в частині позовних вимог до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України; залучено ОСОБА_6 до участі у справі в якості співвідповідача; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"; прийнято заяву про зміну предмета позову. Розгляд справи вирішено здійснювати з урахуванням відповідних змін позовних вимог в редакції прохальної частини заяви про зміну предмета позову, з урахуванням уточнень від 05.07.2023, а саме:

"Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_4 ), Товариством з обмеженою відповідальністю "Велма Україна" (ЄДРПОУ 34564181), ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) право на отримання з 12.04.2018 справедливої вартості за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (ЄДРПОУ 00191129) та встановити її розмір на рівні подвійного розміру від 2,441 грн із розрахунку на 1 акцію.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6 , Компанії "Barlenco LTD", реєстраційний номер: НОМЕР_6 , Компанії "Metinvest Management B.V.", номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів: 67253598 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) збитки на загальну суму 86 442,40 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6 , Компанії "Barlenco LTD", реєстраційний номер: НОМЕР_6 , Компанії "Metinvest Management B.V.", номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів: 67253598 на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) збитки на загальну суму 605 097,10 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6 , Компанії "Barlenco LTD", реєстраційний номер: НОМЕР_6 , Компанії "Metinvest Management B.V.", номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів: 67253598 на користь ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) збитки на загальну суму 840 419,30 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6 , Компанії "Barlenco LTD", реєстраційний номер: НОМЕР_6 , Компанії "Metinvest Management B.V.", номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів: 67253598 на користь ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) збитки на загальну суму 2 173 162,90 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6 , Компанії "Barlenco LTD", реєстраційний номер: НОМЕР_6 , Компанії "Metinvest Management B.V.", номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів: 67253598 на користь ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) збитки на загальну суму 3 025 485,40 грн.".

Рішенням Господарського суду Донецької області від 03.04.2024 у справі № 905/220321 позов задоволено частково:

- визнано право ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Велма Україна", ОСОБА_5 на отримання компенсації за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" в розмірі 1,90 грн за 1 акцію;

- присуджено до стягнення солідарно з Компанії "Barlenco LTD", Компанії "Metinvest Management B.V." та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 суму компенсації за примусово вилучені акції в розмірі 18 200,00 грн, 3% річних у сумі 2 852,66 грн, інфляційні втрати у розмірі 12 507,07 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 323,41 грн;

- присуджено до стягнення солідарно з Компанії "Barlenco LTD", Компанії "Metinvest Management B.V." та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 суму компенсації за примусово вилучені акції в розмірі 127 400,00 грн, 3% річних у сумі 19 968,64 грн, інфляційні втрати у розмірі 87 549,50 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 2 138,58 грн;

- присуджено до стягнення солідарно з Компанії "Barlenco LTD", Компанії "Metinvest Management B.V." та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 суму компенсації за примусово вилучені акції в розмірі 176 945,86 грн, 3% річних у сумі 27 734,45 грн, інфляційні втрати у розмірі 121 597,51 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 5 775,45 грн;

- присуджено до стягнення солідарно з Компанії "Barlenco LTD", Компанії "Metinvest Management B.V." та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 суму компенсації за примусово вилучені акції в розмірі 457 548,00 грн, 3% річних у сумі 71 715,95 грн, інфляційні втрати у розмірі 314 427,79 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 9 722,62 грн;

- присуджено до стягнення солідарно з Компанії "Barlenco LTD", Компанії "Metinvest Management B.V." та ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Велма Україна" витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн;

- присуджено до стягнення солідарно з Компанії "Barlenko LTD", Компанії "Metinvest Management B.V." та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 суму компенсації за примусово вилучені акції в розмірі 637 000,00 грн, 3% річних у сумі 99 843,21 грн, інфляційні втрати у розмірі 437 747,52 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 4 423,90 грн.

В задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою від 10.09.2024 Східний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Донецької області від 03.04.2024 у справі № 905/2203/21.

10 жовтня 2024 року Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, зокрема, просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 03.04.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 у справі № 905/2203/21 в частині задоволення позову про визнання права ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Велма Україна", ОСОБА_5 на отримання компенсації за примусово вилучені акції Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" в розмірі 1,90 грн за одну акцію; стягнення солідарно з Компанії "Barlenco LTD", Компанії "Metinvest Management B.V." та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 суми компенсації за примусово вилучені акції в розмірі 18 200,00 грн, 3% річних у сумі 2 852,66 грн, інфляційних втрат у розмірі 12 507,07 грн; ОСОБА_2 суми компенсації за примусово вилучені акції в розмірі 127 400,00 грн, 3% річних у сумі 19 968,64 грн, інфляційних втрат у розмірі 87 549,50 грн; ОСОБА_3 суми компенсації за примусово вилучені акції в розмірі 176 945,86 грн, 3% річних у сумі 27 734,45 грн, інфляційних втрат у розмірі 121 597,51 грн; ОСОБА_4 суми компенсації за примусово вилучені акції в розмірі 457 548,00 грн, 3% річних у сумі 71 715,95 грн, інфляційних втрат у розмірі 314 427,79 грн; ОСОБА_5 суми компенсації за примусово вилучені акції в розмірі 637 000,00 грн, 3% річних у сумі 99 843,21 грн, інфляційних втрат у розмірі 437 747,52 грн; прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову; закрити провадження у справі № 905/2203/21 в частині вимог до ОСОБА_6 про солідарне стягнення на користь ОСОБА_1 суми компенсації за примусово вилучені акції в розмірі 18 200,00 грн, 3% річних у сумі 2 852,66 грн, інфляційних втрат у розмірі 12 507,07 грн; ОСОБА_2 суми компенсації за примусово вилучені акції в розмірі 127 400,00 грн, 3% річних у сумі 19 968,64 грн, інфляційних втрат у розмірі 87 549,50 грн; ОСОБА_3 суми компенсації за примусово вилучені акції в розмірі 176 945,86 грн, 3% річних у сумі 27 734,45 грн, інфляційних втрат у розмірі 121 597,51 грн; ОСОБА_4 суми компенсації за примусово вилучені акції в розмірі 457 548,00 грн, 3% річних у сумі 71 715,95 грн, інфляційних втрат у розмірі 314 427,79 грн; ОСОБА_5 суми компенсації за примусово вилучені акції в розмірі 637 000,00 грн, 3% річних у сумі 99 843,21 грн, інфляційних втрат у розмірі 437 747,52 грн.

В касаційній скарзі Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" також просить зупинити виконання рішення Господарського суду Донецької області від 03.04.2024 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 у справі № 905/2203/21 в частині задоволених позовних вимог та стягнення судових витрат; забезпечити участь представників Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" Чайкіної Катерини Олегівни, ОСОБА_7 у судових засіданнях в межах касаційного перегляду справи № 905/2203/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; судові витрати у зв`язку з касаційним переглядом покласти на позивачів.

У якості підстав касаційного оскарження Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" зазначило неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявністю виключних випадків, передбачених пунктами 1, 2, 3 та 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", Судом встановлено, що її слід залишити без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.

Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

В обґрунтування виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" зазначило, що:

- при винесенні оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій не врахована правова позиція Верховного Суду, викладена в ухвалі від 19.05.2022 у справі № 522/22473/15-ц, в якій Суд дійшов висновку, що застосування правових позицій Верховного Суду, сформованих у 2020-2022 році, до спору та стосовно правовідносин, які виникли у 2018 році, може призвести до порушення основоположного принципу, який забезпечує верховенство права, - принципу правової визначеності;

- при винесенні оскаржуваних судових рішень у справі № 905/2203/21 відбулося ретроспективне поширення правових висновків Верховного Суду на правовідносини, які відбулися до формування таких правових висновків, та не стосується мажоритарного акціонера, що порушує принцип правової визначеності, при цьому суди фактично надали оцінку поведінки учасників продажу акцій Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на відповідність висновкам судів, які не існували на момент вчинення відповідних дій;

- задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій відхилили твердження стосовно обрання неефективного та неналежного способу захисту у вигляді визнання права на отримання компенсації всупереч правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду (постанови від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18, від 25.01.2022 у справі № 143/591/20, від 19.10.2022 у справі №910/14224/20, від 15.02.2023 у справі № 910/18214/19);

- суди не врахували правові висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19, щодо визначення ринкової (справедливої) ціни акції на підставі трьох методів та щодо таких ознак статусу "технічної" юридичної особи як ліквідація або відсутність достатніх активів для погашення позовних вимог;

- суди не врахували правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.06.2022 у справі № 910/10507/21, в частині існування окремого "грошове зобов`язання, що існувало процедурі сквіз-аут відповідно до статті 65-2 Закону України "Про акціонерне товариство" та відсутності "обставин недотримання строків сплати ціни відповідно до публічної безвідкличної вимоги у порядку встановленому законом, не доведені", яке було виконане до 12.04.2018 моменту зарахування акції Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на рахунок Компанії "Barlenco LTD" в цінних паперах, внаслідок чого суди неправильно застосували статті 612, 625 Цивільного кодексу України, дійшли помилкового висновку про наявність підстав для стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Натомість у разі, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, він повинен чітко та конкретно вказати норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, який не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Всупереч наведеному, Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" чітко та послідовно не навело яка/які саме норма/норми права неправильно застосована/порушена/не застосована судами першої та апеляційної інстанцій у взаємозв`язку із наведеними постановами Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду.

Суд також звертає увагу, що за імперативними приписами частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені у постановах Верховного Суду.

В обґрунтування виключного випадку, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" зазначило, що Верховний Суд у постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 сформував такий правовий висновок: "Оскільки законодавство передбачає можливість викупу акцій у процедурі сквіз-аут мажоритарним акціонером разом із групою міноритарних акціонерів (афілійованих з ним осіб чи таких, що діють на підставі угоди), то така можливість створює потенційне підґрунтя для зловживань. Адже покупцем акцій може виступити номінальна особа, яка не має значних активів, чи "технічна" юридична особа (спеціально створена чи придбана для участі у процедурі), які потім будуть ліквідовані чи не матимуть достатніх активів для того, щоб відповідати за зобов`язаннями.", та зауважило, що рішення судів попередніх інстанцій в частині висновків про належність відповідача Компанії "Metinvest Management B.V.", ОСОБА_6 прийняті з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19. Проте, за твердженням скаржника, вказані висновки не враховують положення частини 3 статті 96 Цивільного кодексу України та абзацу 2 частини 2 статті 3 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо заборони притягнення до відповідальності акціонера за протиправні дії акціонерного товариства чи іншого акціонера. Крім того, такі висновки прийняті без врахування зміни (розвитку) права та закріплення законодавцем можливості стягнення компенсації виключно із заявника публічної безвідкличної вимоги. Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" зауважило, що Верховним Судом у постановах від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, від 15.05.2019 у справі № 227/1506/18, від 26.05.2020 у справі № 638/13683/15-ц, від 09.02.2021 у справі № 381/622/17, від 08.06.2022 у справі № 362/643/21, від 04.07.2023 у справі № 373/626/17 сформований такий правовий висновок щодо застосування пункту 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України: "Задля гарантування юридичної визначеності Верховний Суд має відступати від попередніх висновків Верховного Суду лише за наявності для цього належної підстави. Так, він може повністю відмовитися від певного висновку на користь іншого, або конкретизувати попередній висновок, застосувавши відповідні способи тлумачення юридичних норм. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин у певній сфері або їх правового регулювання". Таким чином, Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" вважає, що висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19, підлягають уточненню шляхом обмеження кола належних відповідачів у справах про стягнення компенсації виключно до заявника публічної безвідкличної вимоги, в частині належних відповідачів у спорах про стягнення компенсації за примусово продані акції, а також в частині застосування доктрини "підняття корпоративної завіси" до правовідносин зі стягнення компенсації з огляду на зміну законодавчого врегулювання способу захисту міноритарних акціонерів.

Наведені доводи визнаються Судом належним обґрунтуванням касаційної скарги в частині наявності виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування виключного випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" зазначає, що:

- відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України та пункту 30 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" щодо неможливості стягнення збережених внаслідок обов`язкового продажу акцій емітента на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій коштів без достатніх правових підстав з кінцевого бенефіціарного власника;

- відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 96 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 3 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо неможливості кінцевого бенефіціарного власника відповідати за зобов`язання з обов`язкового продажу акцій емітента на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій;

- відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 28 Господарського процесуального кодексу України щодо визначення кінцевого бенефіціарного власника належним відповідачем у спорі щодо стягнення збережених без достатніх правових підстав коштів в рамках обов`язкового продажу акцій на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій;

- відсутні висновки Верховного Суду щодо частини 3 статті 96 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 3 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо неможливості розгляду будь-якими судами спорів міноритарного акціонера до фізичної особи кінцевого бенефіціарного власника щодо стягнення компенсації за примусово продані акції;

- відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України щодо підсудності в порядку цивільного судочинства до вимог до кінцевого бенефіціарного власника щодо обов`язкового продажу акцій на вимогу власника домінуючого до правовідносин зі стягнення збережених без достатніх правових підстав з кінцевого бенефіціарного власника щодо обов`язкового продажу акцій емітента на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій;

- відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України та пункту 30 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" щодо можливості стягнення з кінцевого бенефіціарного власника, який не здійснює прямий вирішальний вплив на відповідачів, збережених без достатніх правових підстав коштів в рамках обов`язкового продажу акцій на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій, мажоритарного власника, щодо яких кінцевий бенефіціарний власник здійснює непрямий вирішальний вплив в частині (не повністю).

Ці доводи також визнаються Судом належним обґрунтуванням касаційної скарги в частині наявності виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас доводи Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" щодо відсутності висновку Верховного Суду щодо наявності/відсутності солідарної відповідальності у спірних правовідносинах стягнення справедливої компенсації за акції за результатами обов`язкового продажу акцій на вимогу власника домінуючого пакета акцій та щодо відсутності висновку Верховного Суду стосовно питання застосування норми права, які встановлюють солідарну відповідальність у правовідносинах подібних до спірних - підлягають уточненню, оскільки скаржник не вказав конкретну норму (норми) права (пункт, частину, статтю) щодо якої (яких) відсутній висновок Верховного Суду її (їх) застосування і висновок щодо застосування якої (яких) необхідно зробити Верховному Суду.

Також як належно обґрунтовані Суд визнає доводи Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" щодо існування підстав, передбачених частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України (пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України): суди не дослідили обставини справи та наявні докази на відповідність вимогам щодо застосування всіх трьох методів оцінки визначення ринкової (справедливої) ціни акцій; суди визнали встановленими обставини справедливої ринкової вартості Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" за відсутності належних та допустимих доказів, що це підтверджують; суд апеляційної інстанції, як підставу для підняття корпоративної завіси, зазначив про належність відповідачів до єдиної економічної групи, однак не зазначив на підставі яких доказів та обставин це встановлено; суди не дослідили який саме вплив (прямий чи непрямий) здійснює кінцевий бенефіціарний власник ОСОБА_6 на Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" та не визначили чи дійсно ОСОБА_6 зберіг без достатніх правових підстав кошти, а отже чи є він належним відповідачем у справі, тощо.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки у даній справі позов поданий у 2021 році, то для вирахування розміру сплати судового збору застосовується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2 270,00 грн, оскільки статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року встановлений у розмірі 2 270,00 грн.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з частиною 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Отже за подання касаційної скарги про часткове скасування рішення Господарського суду Донецької області від 03.04.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 у справі № 905/2203/21 судовий збір підлягав сплаті у сумі 105 631,14 грн, виходячи з наступного:

- 27 240,00 грн, а саме 13 620,00 грн (6 вимог немайнового характеру х 2 270,00 грн) х 200% +

- 78 391,14 грн, а саме 39 195,57 грн (1,5% від оспорюваних 2 613 038,16 грн) х 200%.

Водночас згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" подана через систему "Електронний суд", то застосовується коефіцієнт 0,8 відповідно до вказаної норми права. Таким чином судовий збір за подання касаційної скарги у даному випадку підлягає сплаті у сумі 84 504,91 грн.

Однак до касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, шляхом:

- викладення належного обґрунтування виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України: зазначити яка/які саме норма/норми права неправильно застосована/порушена/не застосована судами першої та апеляційної інстанцій, висновок щодо застосування якої/яких міститься в наведених постановах Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18, від 25.01.2022 у справі № 143/591/20, від 19.10.2022 у справі № 910/14224/20, від 15.02.2023 у справі № 910/18214/19 та постановах Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/10507/21 та від 15.06.2022 у справі № 905/671/19;

- уточнення виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України: навести норму права стосовно якої відсутній висновок Верховного Суду щодо наявності/відсутності солідарної відповідальності у спірних правовідносинах стягнення справедливої компенсації за акції за результатами обов`язкового продажу акцій на вимогу власника домінуючого пакета акцій та щодо відсутності висновку Верховного Суду стосовно питання застосування норми права, які встановлюють солідарну відповідальність у правовідносинах подібних до спірних;

- надання Суду документів, що підтверджують сплату судового збору, за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Донецької області від 03.04.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 у справі № 905/2203/21 у встановленому законом порядком і розмірі, а саме в сумі 84 504,91 грн.

Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Оскільки касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" залишається без руху, Суд не розглядає клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Донецької області від 03.04.2024 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 у справі № 905/2203/21 в частині задоволених позовних вимог та стягнення судових витрат, а також про забезпечення участі представників Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" Чайкіної Катерини Олегівни, ОСОБА_7 у судових засіданнях в межах касаційного перегляду справи № 905/2203/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на рішення Господарського суду Донецької області від 03.04.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 у справі № 905/2203/21 залишити без руху.

2. Надати Приватному акціонерному товариству "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Приватному акціонерному товариству "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко