Ухвала

від 28.10.2024 по справі 910/6312/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/6312/22

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Зуєв В.А.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕЛТЕКС-ТРОЄЩИНА"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 (у складі колегії суддів: Кравчук Г.А. (головуючий), Тарасенко К.В., Коробенко Г.П.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 (суддя Алєєва І.В.)

за позовом першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради

до: 1. Приватного акціонерного товариства "Квадрат-Україна",

2. Компанія "Прайзен Інвестментс Лімітед",

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕЛТЕКС-ТРОЄЩИНА"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:

1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Меженська Кароліна Сергіївна,

2. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тригуб Євгенія Олегівна

про скасування рішень про державну реєстрацію,

ВСТАНОВИВ:

09.10.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕЛТЕКС-ТРОЄЩИНА" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 (повний текст складено 16.09.2024) та рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у справі № 910/6312/22, подана 07.10.2024 безпосередньо до суду касаційної інстанції засобами поштового зв`язку.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд вирішив залишити зазначену скаргу без руху, виходячи з наступного.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним.

Отже, системний аналіз наведених положень Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:

за пунктом 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах;

за пунктом 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;

за пунктом 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок про її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

При цьому необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Як вбачається з касаційної скарги, заявник в якості підстав для касаційного оскарження судових рішень господарських судів попередніх інстанцій зазначає пункти 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, ним обґрунтовано підставу касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, зазначаючи в якості підстави для подання касаційної скарги пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України, скаржник не вказав конкретно які саме зібрані у справі докази не дослідили суди попередніх інстанцій, що, у свою чергу, унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 цього Кодексу, окрім загального посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити безпосередньо зазначення які саме зібрані у справі докази не досліджені судами попередніх інстанцій, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки у касаційні скарзі скаржником не зазначено підстави (підстав) її подання відповідно до змісту вимог статті 287 Господарського процесуального кодексу України, то згідно з частиною другою статті 292 цього кодексу зазначена скарга підлягає залишенню без руху.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами") у касаційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку та електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно із абзацом першим частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) (далі - ЄСІТС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

При цьому реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Як убачається з матеріалів касаційної скарги, вона подана до Суду 07.10.2024 засобами поштового зв`язку в паперовій формі та підписана представником Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕЛТЕКС-ТРОЄЩИНА" - адвокатом Лавріненком Ігорем Анатолійовичем, проте, усупереч положенням вказаної норми в касаційній скарзі не зазначено, зокрема, відомостей щодо його реєстраційного номера облікової картки платника податків, що унеможливлює здійснити перевірку наявності в нього електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.

Згідно із частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Отже, враховуючи викладене у Суду відсутні правові підстави вважати, що адвокат Лавріненко Ігор Анатолійович виконав визначений законом обов`язок зареєструвати електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, що має наслідком застосування вказаних положень статті 174 та частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подання:

- нової редакції касаційної скарги із чітким зазначенням і належним обґрунтуванням підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України (із урахуванням змісту цієї ухвали);

- адвокатом Лавріненком Ігорем Анатолійовичем відомостей щодо його реєстраційного номера облікової картки платника податків згідно з вимогами пункту 2 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що нову редакцію касаційної скарги, подану на виконання вимог цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи № 910/6312/22, надавши Суду докази такого надіслання.

Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕЛТЕКС-ТРОЄЩИНА" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у справі № 910/6312/22 залишити без руху до 27.11.2024, при цьому строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Зуєв