Рішення

від 17.10.2024 по справі 134/979/24

КРИЖОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 134/979/24

2/134/295/2024

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 жовтня 2024 року селище Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Кантонистої О.О.

з участю: секретаря судового засідання Франко О.Г.

позивачки ОСОБА_1

представника відповідача - Петрунь Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Городківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області про повернення раніше відібраних дітей матері та припинення стягнення аліментів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Подільської міської ради Подільського району Одеської області,

встановив:

27 травня 2024 року адвокат Бондаренко С.А., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Городківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 19 червня 2024 року просить:

- повернути ОСОБА_1 на виховання малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які були відібрані у неї за рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 13 січня 2022 року;

- припинити стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісяця, починаючи з дня подання даного позову.

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказує, що рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 13 січня 2022 року у справі № 134/1956/21 ухвалено відібрати малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від їхньої матері ОСОБА_1 без позбавлення батьківських прав; стягнути з ОСОБА_1 аліменти на дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по п`ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісяця, починаючи з 11 листопада 2021 року до досягнення дітьми повноліття.

На теперішній час діти ОСОБА_1 знаходяться в КНП «Тульчинський обласний будинок дитини ВОР».

Основною підставою для відібрання дітей стало те, що ОСОБА_1 не забезпечувала їм належні умови для проживання, ухилялася від виконання батьківських обов`язків, не забезпечувала право дітей на освіту, медичне обстеження.

Позивачка дуже шкодує, що її в силу життєвих обставин розлучили з дітьми та впевнена, що ніщо не замінить материнської любові, жоден виховний заклад не дасть дітям необхідної турботи. Вона зробила належні висновки, зокрема, офіційно працевлаштувалася, винайняла будинок в м. Подільськ Одеської області, який в подальшому має намір викупити у власника, подала документи до навчального закладу в м. Подільськ для зарахування дітей до першого класу. Відповідно до акта обстеження умов проживання позивачки, у будинку створені належні умови для виховання та розвитку дітей, є місце для навчання, зберігання речей, кімнати мебльовані, наявні електро-, газо- та водопостачання.

Таким чином, обставини, які стали підставою для ухвалення рішення про відібрання дітей, на даний час відпали. Поведінка ОСОБА_1 змінилася в кращу сторону. Вона створила всі необхідні умови для проживання та виховання дітей.

Враховуючи наведене, представник позивачки просить повернути їй малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також припинити стягнення з неї аліментів на їх утримання.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 29 травня 2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

12 червня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування заперечень проти позовних вимог вказує, що в провадженні Крижопільського районного суду Вінницької області перебуває справа про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, оскільки протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дітей нею не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дітей.

Так, ОСОБА_1 є матір`ю малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомості про батька дітей записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

Малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували на обліку в службі у справах дітей Городківської сільської ради як такі, що перебувають у складних життєвих обставинах, та отримували послугу соціального супроводу КЗ «Центр надання соціальних послуг» через неналежні умови для проживання, ухилення від виконання батьківських обов`язків матір`ю, яка не забезпечувала право дітей на освіту та медичне обстеження. Неодноразові виховні бесіди з ОСОБА_1 не дали результату.

Твердження позивачки про те, що нею створені належні умови для проживання та виховання дітей не відповідають дійсності.

Відповідно до акта обстеження умов проживання від 02 травня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 разом зі своєю матір`ю ОСОБА_7 проживають у літній кухні. Документ, що підтверджує право користування житловим приміщенням - це ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, що набрало законної сили, про надання особі права на вселення в житлове приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності. Однак, в акті зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 проживають без договору оренди в літній кухні, а будинок виставлено на продаж. Крім того, в літній кухні тільки дві кімнати і два ліжка, що є неприпустимим для проживання різностатевих дітей, дитячі речі у недостатній кількості, не за сезоном. Тому таке житло не можна вважати належними умовами для проживання неповнолітніх дітей.

З моменту відібрання дітей ОСОБА_1 вперше офіційно влаштувалася на роботу, а до цього не сплачувала аліменти та має заборгованість по сплаті аліментів, яка станом на 01 червня 2024 року становить 77 441,50 грн. Це свідчить про відсутність у ОСОБА_1 фінансової можливості забезпечити потреби своїх неповнолітніх дітей, які до того ж мають інвалідність. Належне виховання дітей з інвалідністю потребує значних зусиль, постійного та системного лікування, значних фінансових витрат.

Згідно листа КНП «Тульчинський обласний будинок дитини ВОР» від 07.06.2024 № 274, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знаходяться на вихованні в КНП «Тульчинський обласний будинок дитини ВОР» з 06.07.2021 року по даний час на повному державному утриманні. З моменту влаштування малолітніх дітей до закладу, їхня мати ОСОБА_1 відвідувала їх 7 разів, регулярно в телефонному режимі цікавиться станом здоров`я, зростанням та розвитком дітей.

Те, що ОСОБА_1 за три роки відвідала своїх дітей лише 7 разів може свідчити про відсутність у неї коштів чи бажання спілкуватися з дітьми, адже жодних перешкод для спілкування з дітьми у ОСОБА_1 не було.

Отже, ОСОБА_1 не створила належних умов для проживання і виховання дітей, має значну заборгованість зі сплати аліментів, дуже рідко відвідує своїх дітей, тобто не усунула причини, що стали підставою для відібрання дітей.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 08 липня 2024 року залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, службу у справах дітей Подільської міської ради Подільського району Одеської області, яку зобов`язано надати суду письмовий висновок щодо розв`язання спору.

Протокольною ухвалою Крижопільського районного суду від 30 липня 2024 року підготовче засідання було відкладено через неявку позивачки.

Окрім того, 30 липня 2024 року від представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Бондаренка С.А. надійшла заява, у якій він вказав, що позивачка виявила бажання продовжити розгляд справи без адвоката, в зв`язку з чим вони дійшли згоди припинити дію договору про надання правничої допомоги.

Протокольною ухвалою Крижопільського районного суду від 03 вересня 2024 року підготовче засідання було відкладено за клопотанням представника третьої особи, яка вказала, що службою у справах дітей Подільської міської ради Подільського району Одеської області були направлені відповідні запити для отримання інформації та підготовки обґрунтованого висновку органу опіки та піклування, який має бути затверджений на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Подільської міської ради Подільського району Одеської області (чергове засідання, попередньо, заплановане на останній тиждень вересня 2024 року).

30 вересня 2024 року на електронну адресу суду від виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області надійшов висновок № 3015 від 30.09.2024 щодо доцільності повернення малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Ухвалою Крижопільського районного суду від 03 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду по суті на 17 жовтня 2024 року.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 під час вступного слова підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача - Петрунь Н.А. заперечила проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Зазначила, що на даний час малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 влаштовані у прийомну сім`ю, де отримують необхідні догляд і турботу. У вересні вони пішли в перший клас. ОСОБА_1 ніхто не забороняє бачитися з дітьми, однак вона поводить себе агресивно і лякає дітей своєю поведінкою.

Протокольною ухвалою без виходу до нарадчої кімнати суд залишив без розгляду заяву позивачки ОСОБА_1 про виклик свідка ОСОБА_8 , оскільки заява про виклик свідка була подана після закриття підготовчого провадження у справі. Позивачка не вказала поважних причин пропуску строку та не пояснила, які обставини може підтвердити заявлений нею свідок.

В подальшому, після застосування попередження, суд видалив позивачку ОСОБА_1 із зали судових засідань на підставі п. 2 ч. 1 ст. 144, ч. 1 ст. 145 ЦПК України через порушення порядку під час судового засідання та невиконання нею розпоряджень головуючого. З цих же підстав було видалено із зали судових засідань присутню у судовому засіданні ОСОБА_7 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Подільської міської ради Подільського району Одеської області в судове засідання свого представника не направила, однак 17 жовтня 2024 року на електронну адресу суду надійшло клопотання від начальника служби у справах дітей Подільської міської ради Подільського району Одеської області Єфімової Анастасії, у якому вона просить розглянути справу без участі представника служби у справах дітей, висновок № 3015 від 30.09.2024 підтримує у повному обсязі.

Заслухавши доводи позивачки та представника відповідача, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 13 січня 2022 року у справі № 134/1956/21 було задоволено позов органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Городківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей. Вказаним рішенням ухвалено: відібрати малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від їхньої матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , без позбавлення батьківських прав; передати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під опіку органу опіки та піклування Городківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області; стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на їхні особисті рахунки, відкриті у банківській установі, у розмірі по п`ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісяця, починаючи з 11 листопада 2021 року до досягнення дітьми повноліття.

Підставою для ухвалення рішення про відібрання дітей у ОСОБА_1 стало, зокрема, те, що вона неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки, умови проживання дітей доведені до вкрай негативних, в житловому будинку допущена критична антисанітарія, яка загрожує здоров`ю дітей, діти не отримують необхідне медичне обстеження та лікування.

Згідно з ч. ч. 2, 8-10 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з п. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі шляхом застосування ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР.

Відповідно до ст. 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття охоплює, зокрема, втручання держави в такі аспекти життя, як опіка над дитиною, право батьків на спілкування з дитиною, визначення місця її проживання.

Так, рішенням у справі «М.С. проти України» від 11.07.2017 року (заява № 2091/13) ЄСПЛ, установивши порушення ст. 8 Конвенції, консолідував ті підходи і принципи, що вже публікувались у попередніх його рішеннях, які зводяться до визначення насамперед найкращих інтересів дитини, а не батьків, що потребує детального вивчення ситуації, урахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, дотримання справедливої процедури у вирішенні спірного питання для всіх сторін.

У даному рішенні ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним.

На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинно мати першочергове значення. Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть перевищувати інтереси батьків.

У рішенні ЄСПЛ від 07.12.2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага й, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Отже, положення про право батьків і дітей бути поряд один з одним не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини, при розгляді справи суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Згідно з ч. 3 ст. 170 СК України якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Відповідно до наведеного правила для вирішення питання про повернення дитини батькам необхідно довести, що причини, які стали підставою для відібрання дитини, відпали.

Водночас, під час вирішення питання про повернення дитини на підставі наведеної статті судам необхідно перевіряти доводи сторін щодо наявності інших підстав, передбачених ст. 170 СК України, для відібрання дитини, які можуть свідчити про існування перешкод для повернення дитини її батькам (одному з батьків). У протилежному випадку створюватимуться умови для безпідставної передачі дитини її батькам та наступного вирішення питання про повторне її відібрання, що порушуватиме справедливу рівновагу між інтересами батьків та дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За нормами ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 22 квітня 2024 року працівниками служби у справах дітей Подільської міської ради Подільського району Одеської області було проведено обстеження житлово-побутових умов за місцем її проживання.

З акта обстеження умов проживання від 02 травня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає позивачка ОСОБА_1 зі своєю матір`ю ОСОБА_7 та куди вона бажає забрати дітей, вбачається, що житло розміщене на першому поверсі одноповерхового будинку та складається з двох кімнат: коридор-кухня, дві житлові кімнати (одна з них прохідна). Родина винаймає житло (без договору оренди). Проживають у літній кухні, будинок виставлений на продаж. Умови проживання задовільні. Кімнати мебльовані (меблі старі), стіни побілені. В наявності електро-, газо-, водопостачання, опалення газове та пічне. Зручності у дворі, установлений унітаз у прохідній кімнаті. На момент обстеження наявні два ліжка, шафа для речей, стіл, обідній стіл, стільці, комод для посуду, кілька кухонних шаф, газова плита, холодильник. В помешканні чисто, прибрано. Є місце для навчання, зберігання речей, відсутні окремі спальні місця. Наявні дитячі речі (у недостатній кількості, не за сезоном).

Факт проживання ОСОБА_1 за вищевказаною адресою підтверджується також довідками органу самоорганізації населення м. Подільськ (квартальний комітет) від 01.04.2024 року та 05.07.2024 року.

Згідно довідки, виданої директором гімназії імені Віталія Катішова Подільської міської ради Подільського району Одеської області за № 73 від 10.05.2024 року, ОСОБА_1 здала документи сина ОСОБА_3 та дочки ОСОБА_4 для зарахування до 1 класу гімназії у 2024-2025 навчальному році.

З 19 квітня 2024 року ОСОБА_1 працює в ПП «КУРІНЬ-2», де займає посаду робітниці по обслуговуванню житлового фонду, у квітні 2024 року її дохід складав 2910 грн., у травні 2024 року - 8000 грн., у червні - 8000 грн., що підтверджується довідками ПП «КУРІНЬ-2» від 10 травня 2024 року № 37 та 04 липня 2024 року № 43.

Згідно довідки КНП «Тульчинський обласний будинок дитини ВОР» від 07.06.2024 року № 274, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знаходяться на вихованні в КНП «Тульчинський обласний будинок дитини ВОР» з 06.07.2021 року на повному державному утриманні. З моменту влаштування малолітніх дітей до закладу, їхня мати ОСОБА_1 відвідувала їх 7 разів, регулярно в телефонному режимі цікавиться станом здоров`я, зростанням та розвитком дітей.

Згідно довідки Крижопільського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 02.10.2024 року № 31022/22.20-19/24, станом на 01.10.2024 року заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів становить 83854,50 грн., аліменти сплачені боржником в сумі 6371 грн.

Судом також встановлено, що ОСОБА_3 з 12 липня 2023 року, а ОСОБА_4 з 21 липня 2023 року надано державну соціальну допомогу, як дітям з інвалідністю, що підтверджується виписками з історії розвитку дітей.

Відповідно до ч. ч. 4-6 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

З аналізу вказаних правових норм слідує, що при складенні письмового висновку щодо розв`язання спору саме на орган опіки та піклування покладається обов`язок по збиранню відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області від 30.09.2024 року № 3015, ОСОБА_1 не надано документів, які б доводили безпосередньо зміну її поведінки на краще, зокрема ставлення до дітей. Оскільки ОСОБА_1 не надано інформації про виконання нею батьківських обов`язків з моменту відібрання малолітніх дітей, службою у справах дітей Подільською міської ради Подільського району Одеської області було зроблено відповідні запити для з`ясування всіх обставин.

Так, згідно відповіді служби у справах дітей Городківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області від 19.09.2024 року № 11-01/266, малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_9 з 05 липня 2021 року перебували на обліку служби у справах дітей як такі, що опинилися в складних життєвих обставинах та отримували соціальну послугу «Соціального супроводу» у КЗ «Центр надання соціальних послуг» через неналежні умови для проживання дітей, ухилення від виконання батьківських обов`язків матір`ю, яка не забезпечувала право дітей на освіту та медичне обстеження.

06 серпня 2021 року за заявою матері малолітніх дітей влаштовано до КНП «Тульчинський обласний будинок дитини ВОР».

Наказом служби у справах дітей Городківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області № 5 від 15.03.2022 року малолітнім ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

18 березня 2022 року рішенням виконавчого комітету Городківської сільської ради № 2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Так як протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дітей у матері нею не були усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дітей, служба у справах дітей Городківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області підготувала позов про позбавлення матері батьківських прав.

Станом на сьогодні судовий розгляд цивільної справи № 134/544/23 про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно її малолітніх дітей зупинено до набрання законної сили рішенням у справі № 134/979/24 за позовом ОСОБА_1 про повернення дітей.

13 серпня 2024 року діти влаштовані в прийомну сім`ю ОСОБА_10 та ОСОБА_11 згідно наказу № 131 Тульчинської РВА «Про створення прийомної сім`ї на базі родини ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та влаштування на виховання і спільне проживання малолітніх дітей, позбавлених батьківського піклування, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 08.08.2024 року за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно висновків про стан здоров`я, фізичний та розумовий розвиток дітей КНП «Городківський центр первинної медико-санітарної допомоги» Городківської сільської ради від 09.09.2024 року, малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , хворіють на залізо-дефіцитну анемію.

З малолітніми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було проведено індивідуальні психологічні консультації та з`ясовано, що ОСОБА_5 позитивний хлопчик, який дуже любить сестричку і навіть на малюнку своєї сім`ї намалював першу ОСОБА_6 , потім маму ОСОБА_13 , батька ОСОБА_14 , себе і бабусю. Про біологічну матір він не згадує і говорити не хоче. Але пошепки сказав психологу, що не хоче до своєї матері і хоче бути з мамою ОСОБА_13 . В сім`ї ОСОБА_5 почуває себе щасливим, любить всю родину. Анастасія весела, відкрита, позитивна, щира дівчинка, відповідає на всі запитання не задумуючись. Про біологічну матір говорить, що не хоче до неї та навіть на малюнку сім`ї намалювала всіх окрім матері.

Відповідно до листа КНП «Тульчинський обласний спеціалізований будинок дитини для дітей з ураженням центральної нервової системи та порушення психіки Вінницької обласної ради» від 03.09.2024 року № 374, діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знаходились на вихованні в КНП «Тульчинський обласний будинок ВОР» з 06.07.2021 року по 13.08.2024 року на повному державному утриманні, мати ОСОБА_1 з моменту влаштування дітей до закладу відвідувала їх 7 разів, регулярно в телефонному режимі цікавилась станом здоров`я, зростанням та розвитком дітей.

Згідно повідомлення Крижопільського ВДВС у Тульчинському районі Вінницької області станом на 01.09.2024 року у ОСОБА_1 є заборгованість по сплаті аліментів, яка становить 83878,50 грн.

Питання про доцільність повернення раніше відібраних малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 матері ОСОБА_1 розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Подільської міської ради Подільського району Одеської області, протокол від 11.09.2024 року № 13.

Відповідно до довідки про доходи від 27.08.2024 року, з квітня по липень 2024 року сума доходу ОСОБА_1 становить 26910 грн., до виплати ОСОБА_1 отримала 18442,55 грн.

На комісії з питань захисту прав дитини ОСОБА_1 зазначила, що вона має хронічні захворювання, які потребують лікування та додаткових витрат.

Відповідно до копії довідки КНП «Крижопільська окружна лікарня інтенсивного лікування» від 23.09.2024, ОСОБА_1 на наркологічному обліку не стоїть та за медичною допомогою не зверталась.

Згідно копії довідки КНП «Крижопільська окружна лікарня інтенсивного лікування» від 23.09.2024, ОСОБА_1 перебуває на психіатричному обліку, зверталася за медичною допомогою та має діагноз «легкий когнітивний розлад».

Згідно акта обстеження умов проживання від 02.05.2024 року, у будинку, де мешкає ОСОБА_1 , чисто, але для дітей відсутні спальні місця, наявний дитячий одяг, але в недостатній кількості та не за сезоном.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 19, 150, 170 Сімейного кодексу України та інтересами дітей, орган опіки та піклування Подільської міської ради Подільського району Одеської області вважає, що повернення раніше відібраних дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матері ОСОБА_1 є недоцільним та не відповідатиме інтересам дітей.

Суд погоджується з висновком органу та піклування, вважає його достатньо обґрунтованим та таким, що відповідає інтересам дітей.

Те, що ОСОБА_1 винаймає житло без договору оренди (фактично проживає у літній кухні), лише за місяць до звернення в суд з позовом про повернення дітей влаштувалася на роботу, після відібрання дітей спілкувалася з ними здебільшого в телефонному режимі, за весь час сплатила лише 6371 грн. аліментів на дітей та має значну заборгованість зі сплати аліментів, на думку суду, не свідчить про зміну її ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків та її бажання приймати участь у вихованні дітей.

Позивачкою ОСОБА_1 не доведено наявності у неї можливості для належного матеріального утримання дітей та забезпечення їм рівня життя, достатнього для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, тим більше, що діти мають інвалідність, в зв`язку з чим потребують особливої уваги, постійного та системного лікування.

Враховуючи викладене, оскільки позивачкою ОСОБА_1 не надано суду належних та достатніх доказів того, що на даний час повністю відпали причини, які перешкоджали належному вихованню нею малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , і які стали підставою для їх відібрання, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про повернення дітей матері.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про повернення їй дітей, не підлягають задоволенню також її позовні вимоги щодо припинення стягнення з неї аліментів на утримання дітей. Відібрання дітей у батьків без позбавлення батьківських прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати цих дітей.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки ухвалою суду від 29 травня 2024 року позивачку ОСОБА_1 було звільнено від сплати судового збору і в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі судові витрати у даній справі слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 19, 170 СК України, суд -

ухвалив:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Городківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області про повернення раніше відібраних дітей матері та припинення стягнення аліментів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Подільської міської ради Подільського району Одеської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Городківська сільська рада Тульчинського району Вінницької області (як орган опіки та піклування), місцезнаходження: с. Городківка, вул. Благовіщенська, 51, Тульчинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04328789.

Третя особа: Служба у справах дітей Подільської міської ради Подільського району Одеської області, місцезнаходження: вул. Бочковича, 4, м. Подільськ Одеської області, код ЄДРПОУ 39162679.

Повний текст рішення складено 25 жовтня 2024 року.

Суддя