Ухвала

від 28.10.2024 по справі 383/1164/24

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/1164/24

Номер провадження 2/383/475/24

УХВАЛА

28 жовтня 2024 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Бондаренко В.В.,

при секретарі судового засідання Могиленко В.М.,

за участю:

представника позивачів адвоката Цапенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Бобринецького районного споживчого товариства, Бобринецького об`єднання підприємств громадського харчування до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів ОСОБА_2 , про скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням всіх речових прав на неї, -

ВСТАНОВИВ:

Бобринецьке районне споживче товариство, Бобринецьке об`єднання підприємств громадського харчування через представника адвоката Цапенко Оксану Миколаївну звернулись до суду з вищевказаним позовом, у якому просять скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 3520810100:50:073:0040 площею 0,0131 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з одночасним припиненням за ОСОБА_1 усіх речових прав щодо цієї земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

10.10.2024 року представник позивачів адвокат Цапенко О.М. подала до суду заяву про відвід судді Бондаренко В.В. Заява обґрунтована тим, що суддя Бондаренко В.В. був головуючим і розглянув цивільну справу №383/779/20 за позовом ОСОБА_1 до Бобринецького ОПХГ, Бобринецького РСТ, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Бобринецька міська рада Кіровоградської області, про усунення перешкод у володінні та користуванні майном, визнання припиненим права постійного користування земельною ділянкою. За результатом розгляду справи №383/779/20 суддею Бондаренко В.В. прийнято рішення, яким зобов`язано Бобринецьке РСТ, Бобринецьке ОПХГ усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою кадастровий номер 3520810100:50:073:0040 шляхом демонтажу огорожі (паркану), який з 2005 року належить на праві власності Бобринецькому РСТ, а також припинено Бобринецькому ОПХГ у певній частині право постійного користування земельною ділянкою, яка належить з 1997 року. Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 08.05.2024 року у справі №383/779/20 оскаржено Бобринецьким РСТ, Бобринецьким ОПХГ до Кропивницького апеляційного суду.

При цьому, підставою позову у справі №383/1164/24, у тому числі, є накладення меж земельної ділянки, яка належить з 1997 року на праві постійного користування Бобринецькому ОПГХ, із земельною ділянкою сформованою у 2018 році з кадастровим номером 3520810100:50:073:0040, яка належить ОСОБА_1 , а також перебування частини майна Бобринецького РСТ, у межах земельної ділянки ОСОБА_1 , за кадастровим номером 3520810100:50:073:0040. Такі обставини встановлені саме висновком експертизи, призначеної у справі №383/779/20. Предметом спору у справі №383/1164/24 є скасування земельної ділянки кадастровий номер 3520810100:50:073:0040, яка належить ОСОБА_1 , у зв`язку з вищевикладеними підставами.

Таким чином, у межах справи №383/1164/24 будуть досліджуватися докази, обставини, які вже досліджувалися суддею Бондаренком В.В. у справі № 383/779/20 і щодо яких суддя сформував своє ставлення, позицію і прийняв судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив, та яке переглядається в апеляційному порядку.

Таким чином, позивачі не розраховують на об`єктивний, неупереджений розгляд справи №383/1164/24 з боку судді Бондаренка В.В.

Згідно ч.ч. 2, 8, 9 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу

Згідно із ч.5 ст.40 ЦПК України якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду раніше ніжза триробочі днідо наступногозасідання,однак на час її подання у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, тому така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді здійснюється суддею, який розглядає справу.

Згідно штатного розпису в Бобринецькому районному суді Кіровоградської області працює троє суддів, однак станом на 10.10.2024 року (час подання заяви про відвід судді) у суді здійснював правосуддя один суддя Адаменко І.М., судді Замша О.В. та Бондаренко В.В. перебували у відпустці, а тому вирішення питання про відвід здійснюється суддею Бондаренко В.В., який розглядає справу.

Представника позивачів адвокат Цапенко О.М. заяву про відвід підтримала.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Гура К.В. про день, час і місце судового засіданні повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, неявка яких не перешкоджає розгляду заяви про відвід судді.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засіданні повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи та заяву про відвід, зазначає наступне.

Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 ЦПК України. Зокрема, згідно із п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч.4 ст.36 ЦПК України).

Метою запровадження інституту відводу судді (суддів) є гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У зв`язку із цим суддя звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, справи «Білух проти України», заява №33949/02) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

1) «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

2) «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Отже, як вбачається вищевикладеного, при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною.

Поряд із цим, суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Аналізуючи підстави заявленого представником позивачів відводу, суддею відзначається, що незгоди сторони позивача з прийнятим суддею Бондаренко В.В. рішенням в іншій цивільній справі №383/779/20, та саме рішення у зазначеній справі за правилом, встановленим ч.4 ст.36 ЦПК України, не може бути підставою для відводу судді.

Отже, заявник, посилаючись на упередженість та необ`єктивність судді Бондаренка В.В., не навів жодних обставин вчинення суддею дій, які б свідчили про його необ`єктивність та упередженість.

За таких обставин, суддя вважає, що заявником не наведено, а суддею не встановлено обставин, які ґрунтуються на доказах, які б ставили під сумнів об`єктивність судді при розгляді цієї справи, а також могли б свідчити про його необ`єктивність та упередженість.

З оглядуна викладеневище,суддею не встановлено обставин, які можуть слугувати підставою для задоволення заяви про відвід судді, а тому заява про відвід судді задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 261 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивачів - адвоката Цапенко О.М.про відвідсудді БондаренкаВ.В. відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Бондаренко