Рішення

від 21.10.2024 по справі 331/289/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 331/289/24

Провадження № 2/331/895/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Світлицької В.М.,

за участю секретаря Солов`ян О.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовомзаступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 07.12.2017 № НВ-2303801172017 земельна ділянка площею 0,8266 га з кадастровим номером 231010000:01:009:0046, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до положень ст. 79-1 ЗК України сформована 25.11.2015 за проектом землеустрою та 01.12.2015 зареєстрована у Державному земельному кадастрі. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно установлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано право власності на наступні об`єкти нерухомого майна: - закриту стояку для техніки з офісом літ. А-2 загал. пл. 399,2 кв.м., власником якого на теперішній час є ТОВ «Комунальник», а у період часу з 15.12.2017 до 06.04.2023 була ОСОБА_1 ; - побутову будівлю літ. Д, прибудову Д загал. пл. 73,1 кв.м., власником якого на теперішній час є ТОВ «Комунальник», а у період часу з 08.12.2015 до 06.04.2023 була ОСОБА_1 ; - сховище для посипочного матеріалу літ. Б загал. пл. 117,9 кв.м., власником якого на теперішній час є ТОВ «Комунальник», а у період часу з 29.07.2013 до 06.04.2023 була ОСОБА_1 . Згідно з договорами купівлі-продажу від 15.12.2017 № 730, від 08.12.2015 № 955, від 29.07.2013 № 952, закрита стоянка для техніки з офісом літ. А-2, побутова будівля літ. Д, прибудова літ. Д, сховище для посипочного матеріалу літ. Б за адресою: АДРЕСА_1 , знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:01:009:0046. Разом з цим, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за ТОВ «Комунальник» та за ОСОБА_1 право власності або користування, у тому числі оренди, земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:01:009:0046 з 01.03.2019 до теперішнього часу не зареєстровано. Згідно із листом ГУ ДПС у Запорізькій області від 07.03.2023 за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:009:0046 фізичними особами-підприємцями та фізичними особами громадянами земельний податок (орендна плата) не сплачується. ФОП ОСОБА_1 за використання вказаної земельної ділянки не звітує. Інформація про нарахування, сплату та наявну заборгованість з орендної плати та земельного податку за використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:009:0046 за періоди з 2019 по 2023 рік відсутня. У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець не зареєстрована. Запорізькою міською радою здійснено розрахунок доходів, які одержала ОСОБА_1 у вигляді несплаченої орендної плати за час користування вищезазначеною земельною ділянкою за період з 01.03.2019 по 11.03.2022, що становить 661792,83 грн. Враховуючи, що ОСОБА_1 користувалась земельною ділянкою без достатньої правової підстави, а тому повинна відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які вона одержала у вигляді несплаченої орендної плати. Посилаючись на зазначені обставини, просили суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Запорізької міської ради дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 01.03.2019 по 11.03.2022 у розмірі 661792,83 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури кошти, витрачені у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 9926,89 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16.01.2024 року у вказаній справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

01.04.2024 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ОСОБА_1 користувалася лише тією частиною земельної ділянки, яка була зайнята належними їй об`єктами нерухомого майна 590,2 кв.м. Сам по собі факт перебування цих об`єктів на ділянці більшої площі ніяк не впливає на факт того, що відповідачем було зайнято лише 590,2 кв.м., а не 8,266 кв.м. Акт виїзду на місцевість не спростовує цього факту та складений особою, яка не є представником контролюючого органу і не має повноважень на складання побідних актів. Земельна ділянка не переходила до ОСОБА_1 у володіння або користування на підставі окремого правочину. Доступ до ділянки ніяким не обмежений, обтяжень на ділянку не накладено. Отже, ЗМР не втратила можливості на власний розсуд використовувати ділянку, не зайняту будівлями, і протилежного у справі не наведено. Розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки нічим не підтверджено. Первинним документом є саме технічна документація із НГО, в якій зазначаються - серед іншого є понижуючі коефіцієнти. Самого по собі витягу, який формується не відповідальною особою ДЗК недостатньо. Позивач не надав докладного розрахунку НГО, складеного на підставі первинної землевпорядної документації, не надав текстів відповідних нормативно-правових актів, не довів правильності використання певних коефіцієнтів до розрахунку, не довів факту віднесення земельної ділянки до певної категорії, не довів факту віднесення земельної ділянки до певної економіко-планувальної зони. Відсутність вказаної інформації не дає можливості перевірити правильність розрахунку позовних вимог.

03.04.2024 року представником Запорізької міської ради подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:01:009:0046 знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до меж міста Запоріжжя та є власністю територіальної громади м. Запоріжжя. Об`єкти нерухомого майна, які на праві власності належить відповідачу розташовані на земельній ділянці, яка сформована та має чітко визначені межі. Відповідач повідомляє, що користується лише частиною земельної ділянки площею 590,2 кв.м. та не використовує в повному обсязі земельну ділянку з кадастровий номер: 2310100000:01:009:0046 площею 0,8266 га. Однак, відповідач не вживала заходів щодо встановлення меж користування земельною ділянкою шляхом її поділу. ОСОБА_1 фактично користується сформованою земельною ділянкою площею 0,8266 га, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі, а тому повинна відшкодувати ЗМР доходи, які вона одержала у вигляді несплаченої орендної плати. Постановою КМУ № 1147 від 03.11.2021 затверджено Методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок усіх категорій та форм власності в межах території територіальної громади (або її частини). Методикою затверджено формулу відповідно до якої визначається нормативно грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням її площі, цільового призначення та застосування відповідного коефіцієнта. Витяг з технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру. Тобто витяг № НВ-2300051942023 із технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок, який було додано до позовної заяви, не потребує додаткового визначення та включає в себе коефіцієнти, які затверджені постановою КМУ № 1147 від 03.11.2021 р. Департамент управління активами ЗМР наділений повноваженнями та функціями контролю, щодо використання земель комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя. 28.11.2023 представником департаменту управління активами ЗМР здійснено виїзд на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено відповідний акт. Зазначення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2021 роки, які були оприлюднені на офіційному сайті Державної податкової служби є офіційним джерелом публічної інформації та можуть використовуватися позивачем при розрахунку недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач вважає, що факт безпідставного користування земельною ділянкою є підтвердженим, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

04.04.2024 року заступником керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області Редька М. подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що посилання представника відповідача щодо підписання позову не уповноваженою особою є необґрунтованими. Земельна ділянка площею 0,8266 га з кадастровим номером 2310100000:01:009:0046, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до положень ст. 79-1 ЗК України сформована 25.11.2015 за проектом землеустрою та 01.12.2015 зареєстрована у Державному земельному кадастрі. Об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності. Посилання представника відповідача про те, що ОСОБА_1 користувалася виключно частиною земельної ділянки, яка була зайнята належними їй об`єктами нерухомого майна, та можливості міської ради використовувати на власний розсуд не зайняту будівлями частину земельну ділянку, суперечить фактичним обставинам справи, чинному законодавству та усталеній судовій практиці. Долучений до позовної заяви витяг від 18.07.2023 № НВ-2300051942023 із технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок сформовано з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру в автоматично в електронній формі. Представник відповідача не зазначає, які порушення та невідповідність допущено у розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:009:0046, який зазначено у витязі від 18.07.2023 № НВ-2300051942023. З огляду на викладене, позов заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі ЗМР до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, у розмірі 661792,83 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Прокурор Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Іванченко П.П. та представник Запорізької міської ради Дорошенко К.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні.

Дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши думку учасників процесу, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Законом України «Про прокуратуру» визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Суд погоджується з твердженням прокурора про наявність обставин, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в спірних правовідносинах.

Безпідставне збереження коштів за користування вказаною земельною ділянкою порушує інтереси територіальної громади в особі Запорізької міської ради в частині можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, який може бути використаний для задоволення нагальних потреб територіальної громади.

Звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання при використанні спірної земельної ділянки, у тому числі повноти нарахування та сплати обов`язкових платежів за її використання, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав користувачів. Спірні правовідносини пов`язані зі сферою формування та виконання місцевого бюджету, до якого мають своєчасно та в повному обсязі надходити кошти від використання земельної ділянки, що безпосередньо стосується прав та економічних інтересів територіальної громади Запорізької міської ради, бездіяльність якої зі звернення до суду з відповідним позовом до відповідача ОСОБА_1 доводить неналежне здійснення міською радою захисту інтересів громади в сфері залучення коштів плати за землю до бюджету та є підставою для представництва прокуратурою в суді інтересів територіальної громади.

З оглядуна предметта підставизаявленого позову,суд погоджується,що прокуроромналежним чиномобґрунтовано,в чомуполягає порушенняінтересів держави,необхідність їхзахисту тавбачаються виключніпідстави дляпредставництва прокуроромінтересів державиу спірнихправовідносинах відповіднодо ст.23Закону України«Про прокуратуру».

Прокурором дотримано вимоги ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та попередньо до пред`явлення позовної заяви до суду надіслано лист, яким проінформовано про представництво прокурором інтересів держави у вказаних правовідносинах.

Судом встановлено, що згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2303801172017 від 07.12.2017 року, 01.12.2015 р. було проведено державну реєстрацію земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 2310100000:01:009:0046, площею 0,8266 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; цільове призначення: 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 359934370 від 26.12.2023 року, право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстровано до 06.04.2023 року за ОСОБА_1 , а саме на: закрита стоянка для техніки з офісом літ. А-2 (дата державної реєстрації 15.12.2017 р.); побутова будівля літ. Д, прибудова Д (дата державної реєстрації 08.12.2015 р.); сховище для посипочного матеріалу літ. Б (дата державної реєстрації 29.07.2013 р.). З 06.04.2023 року право власності на вказані об`єкти нерухомості зареєстровано за ТОВ «Комунальник».

Листом Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області від 07.03.2023 р. за №2072/5/08-01-24-09-08 повідомлено, що згідно бази даних ГУ ДПС за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:009:0046 фізичними особами-підприємцями або фізичними особами-громадянами земельний податок (орендна плата) не сплачується. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 за використання земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:009:0046 не звітує. Інформація про нарахування, сплату та наявну заборгованість з орендної плати та земельного податку за використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:009:0046 за періоди з 2019 по 2023 рік відсутня.

Згідно із актом, складеним головним спеціалістом відділу контролю використання земель управління контролю Департаменту управління активами Запорізької міської ради Шевела А.І. від 28.11.2023 року, було здійснено виїзд на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та вивчено наявну інформацію щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:009:0046, за результатами якого встановлено, що на ділянці знаходяться одно та двох поверхові будівлі, в яких знаходяться бокси та мийки, станція технічного обслуговування автомобілів, адміністративна будівля; земельна ділянка огороджена парканом; межові знаки виявити не вдалось.

Відповідно до Витягу № НВ-230051942023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 18.07.2023 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:009:0046 складає 9408939,82 грн.

Запорізькою міською радою на підставі вищезазначеної інформації та документів, рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 8266 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 01.03.2019 по 11.03.2022.

Згідно із вказаним розрахунком загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) за період з 01.03.2019 по 11.03.2022, становить 661792,83 грн, що складається з:за період з 01.03.2019 по 31.12.2019 185947,40 грн.; за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 204542,17 грн.;за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 223136,91 грн.; за період з 01.01.2022 по 11.03.2022 48166,35 грн.

Відповідно до частини 3 статті 2 ЗК України об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Статтею 79-1 ЗК України унормовано порядок формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Так, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (частина 1 статті 79-1). Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій (частина 2 статті 79-1 ЗК України).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок (частини 3-5 статті 79-1).

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (частина 9 статті 79-1).

Частиною 1статті 122 Земельного кодексу Українипередбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначенимистаттею 122 цього Кодексу(частина 1ст. 124 ЗК України).

Згідно ізстаттею 125 Земельного кодексу Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу Українивизначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Виникнення права власності на будинок, будівлю або споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Таким чином, з моменту набуття права власності на нерухоме майно у відповідача виник й обов`язок з оформлення права на земельну ділянку.

Поряд із цим встановлено, що у період з 01.03.2019 р. по 11.03.2022 р. ОСОБА_1 використовувала земельну ділянку без укладення із Запорізькою міською радою договору оренди землі.

За змістом частини 1статті 181 ЦК Українидо нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нежитлових приміщень, які належали відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Таким чином, у зв`язку з користуванням відповідачем нежитловою будівлею передбачається її користування спірною земельною ділянкою.

У цьому випадку відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у відповідача не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання (аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2020 року у справі № 922/981/18).

Відповідно до положень ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

В силу ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідач ОСОБА_1 не була власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для неї, у період з 01.03.2019 р. по 11.03.2022 р., як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч.1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суд) у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17).

Статтею 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до п. 20 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою КМУ № 1147 від 03.11.2021 року, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено вдодатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно здодатком 17.

Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давного Риму (лат.superficiessolocedit- збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

Зі змісту глави15, статей120,125 Земельного кодексу Українита положеньстатті 1212 ЦК Українислідує, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, що регулюютьсяглавою 83 ЦК України.

Згідно з частиною 1статті 1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положенняглави 83 Цивільного кодексу Українизастосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, у випадку використання земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди, власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотримання орендної плати в порядку, визначеному статтею 1212 ЦК України.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Частиною першою статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Проте, договір оренди спірної земельної ділянки між позивачем та відповідачем не укладався, право оренди відповідно до закону не зареєстровано. А отже у заявлений період з 01.03.2019 р. по 11.03.2022 р. року між Запорізькою міською радою та ОСОБА_1 не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:009:0046, а відповідач її використовувала без укладання договору оренди земельної ділянки, не сплачуючи при цьому орендну плату та фактично збільшуючи свої доходи.

Прокурор, звертаючись до суду з відповідним позовом в інтересах Запорізької міської ради, як на правову підставу своїх вимог послався на положення статті 1212 Цивільного кодексу України, а обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення 661792,83 грн., зауважив, що ця сума є сумою несплаченої відповідачем орендної плати за використання земельної ділянки, яка перебуває у власності Запорізької міської ради, без укладення договору оренди за період з 01.03.2019 р. по 11.03.2022 р., внаслідок чого позивач був позбавлений можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі спірної земельної ділянки в оренду, чим позивачу завдано збитки у виді неодержаної орендної плати за землю.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України досить широко визначає підстави виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

У зобов`язанні з безпідставного набуття, збереження майна підлягають доведенню: а) факт набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, б) відсутність для цього підстав, встановлених договором, законом або іншими правовими актами, в) вартість безпідставного збагачення.

Тягар доказування відсутності підстав для збереження майна лежить на власнику майна. При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Таким чином, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшує вартість власного майна, а позивач (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

Згідно із ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, обов`язок сплатити суму безпідставного збагачення виникає в силу самого факту такого збагачення і не залежить від того чи стало воно результатом поведінки набувача чи потерпілого або третіх осіб, або сталось поза волею останніх. При цьому має значення лише сам об`єктивний результат: наявність безпідставного збагачення.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

За змістом пункту 4 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовується також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди таке відшкодування є мірою відповідальності.

На відміну від зобов`язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за пунктом 4 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України вина не має значення, оскільки важливий сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Відповідно до ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Отже, ОСОБА_1 правомірно володіючи майном, а саме: закрита стоянка для техніки з офісом літ. А-2, побутова будівля літ. Д, прибудова Д, сховище для посипочного матеріалу літ. Б, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 01.03.2019 р. по 11.03.2022 р. користувалась спірною земельною ділянкою на якій зазначене майно знаходиться. Доказів протилежного суду не надано.

Оскільки відповідач не є власником спірної земельної ділянки та, як вже було зазначено судом, не може бути постійним землекористувачем, а тому, не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. Таким чином єдиною формою здійснення оплати за користування спірною земельною ділянкою для відповідача є орендна плата.

З часу виникнення права власності на нерухоме майно у ОСОБА_1 виник й обов`язок укласти та зареєструвати договір оренди на спірну земельну ділянку.

Протягом тривалого часу цього обов`язку відповідач не виконувала, а отже без законних підстав зберігала у себе майно - кошти за оренду землі.

З огляду на викладене, та враховуючи що відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегла у себе кошти, які мала сплатити за користування нею, зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).

Такий правовий висновок відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постановах від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) та висновку, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 201/2956/19 (провадження № 61-2105св20).

Посилання представника відповідача, що в даному випадку при визначенні розміру неодержаного доходу до спірних відносин підлягає застосуванню Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284, спростовується висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у постановах від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17.

Таким чином, згідно із наданого суду розрахунку, розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) за періодз 01.03.2019 р. по 11.03.2022 р. становить 661792,83 грн.

Враховуючи вищевикладене, оскільки ОСОБА_1 у період з 01.03.2019 р. по 11.03.2022 р. користувалася земельною ділянкою без достатньої правової підстави, а тому відповідно до положень статей 1212-1214 ЦК України повинна відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які одержала у вигляді несплаченої орендної плати за період з 01.03.2019 р. по 11.03.2022 р. у розмірі 661792,83 гривень.

Суд зазначає, що відновлення порушених прав Запорізької міської ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які остання мала би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Крім того, відповідно дост. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст.2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258-259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Запорізької міської ради (місцезнаходження: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, ЄДРПОУ 04053915) дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 01.03.2019 р. по 11.03.2022 р. у розмірі 661792 (шістсот шістдесят одна тисяча сімсот дев`яносто дві) гривні 83 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь на користь Запорізької обласної прокуратури в особіВознесенівської окружної прокуратури Запорізької області(місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, 5, ЄДРПОУ 02909973, р/р UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 9 926 (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять шість) гривень 89 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В.М. Світлицька