Рішення

від 28.10.2024 по справі 441/2434/24

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

441/2434/24 2/441/918/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

28.10.2024 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючої, судді Ференц О.І.

за участю секретаря судових засідань Пеленської Х.О.,

розглянувши увідкритому підготовчомузасіданні взалі судув містіГородок Львівськоїобласті заправилами загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 доКомарнівської міськоїради Львівськогорайону Львівськоїобласті провизнання прававласності наспадкове майно

В С Т А Н О В И В:

01.10.2024 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_2 , яка до дня смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 . Після смерті баби відкрилася спадщина на належне їй майно - право на земельну частку (пай) площею 1.50 у.к.г., що належало їй на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛВ № 143826 від 12.03.1997, та житловий будинок АДРЕСА_1 . Спадщину після смерті баби прийняла її мама, дочка покійної, ОСОБА_3 , так як проживала разом із матір`ю на момент її смерті.

ЇЇ мама ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , склавши за свого життя заповіт, яким усе своє майно заповіла сину ОСОБА_4 . В склад спадкового майна матері, окрім успадкованого нею права на земельну частку пай та будинку після смерті ОСОБА_2 , увійшло також право на земельну частку (пай) площею 0.84 в у.к.г., що належало їй на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛВ № 143825 від 12.03.1997. Між тим ОСОБА_4 спадщину не приймав, до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не звертався. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, на час смерті був одиноким, неодруженим, дітей у нього не було. Відтак вона є єдиним спадкоємцем за законом майна матері, однак своєчасно до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини вона не звернулася, оскільки думала, що її брат прийняв спадщину за заповітом. Поважних причин для поновлення строку для прийняття спадщини після смерті матері у неї немає, що змусило її звернутися до суду із цим позовом.

Додатково вказує, що спірний житловий будинок 1963 року забудови, відносився до суспільної групи «колгоспний двір», останнім членом якого була її мама ОСОБА_3 , відтак такий спадкується на загальних підставах після смерті її матері. Натомість права на паї вона також не може оформити в нотаріальному порядку, оскільки видані її бабі і матері Сертифікати є старого взірця. Однак згідно ухвали Грімненської сільської ради № 4 від 24.02.1995 «Про затвердження списків громадян, які мають право на одержання земельної частки (паю)», ОСОБА_2 включено в такі списки. Також, як видно із господарських книг с. Грімне за 1980-1982 роки, ОСОБА_3 працювала в колгоспі «Большевик», а отже також мала право на земельну частку (пай). Оскільки її баба і мама померли, вони не може отримати від їх імені сертифікат на право на земельну частку (пай) нового взірця.

З огляду на наведені обставини просила суд ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими та надвірними спорудами на АДРЕСА_1 , право на земельну частку (пай) розміром 1.50 в у.к.г., що згідно сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 143826, виданого на підставі рішення Городоцької районної ради народних депутатів від 08.04.1996 № 84 і зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 12.03.1997 за № 402, належало ОСОБА_2 , право на земельну частку (пай) розміром 0.84 в у.к.г., що згідно сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 143825, виданого на підставі рішення Городоцької районної ради народних депутатів від 08.04.1996 № 84 і зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 12.03.1997 за № 401, належало ОСОБА_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачка в судове засідання не з`явилася, від її представниці надійшла письмова заява про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять позов задоволити.

Представник відповідача Комарнівської міської ради Львівської області, в судове засідання не з`явився, проте подав письмові пояснення по суті справи, в яких позов визнав та просив про розгляд справи у його відсутності.

Беручи до уваги письмову заяву про визнання позову представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підставний, підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 згідно Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 143826, виданого на підставі рішення Городоцької районної ради народних депутатів від 08.04.1996 № 84 і зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 12.03.1997 за № 402, належало право на земельну частку (пай) розміром 1.50 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості (а.с.20). ОСОБА_2 числиться в списках громадян по приватизації майна в Львівському агропромисловому комплексі по Грімненській сільській раді за 1995 рік як особа, яка має право на земельну частку (пай) (а.с.48-50).

ОСОБА_3 згідно Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 143825, виданого на підставі рішення Городоцької районної ради народних депутатів від 08.04.1996 № 84 і зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 12.03.1997 за № 401, належало право на земельну частку (пай) розміром 0.84 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості (а.с.19).

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , була дочкою ОСОБА_6 (а.с.14-15).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Грімне Городоцького району Львівської області (а.с.16). Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 77091204 від 24.05.2024 спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася (а.с.25). З довідки виконкому Комарнівської сільської ради Львівського району Львівської області № 216 від 29.08.2024 вбачається, що на час смерті ОСОБА_2 була зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 з зятем ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.46). Даними Будинкової книги для прописки громадян, які проживають в будинку АДРЕСА_1 , підтверджується, що ОСОБА_3 постійно проживала у цьому будинку з ОСОБА_2 (а.с.55-56).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Грімне Городоцького району Львівської області (а.с.17), склавши за свого життя заповіт, посвідчений секретарем Грімненської сільської ради Городоцького району Львівської області Голодівською Г.А. та зареєстрований в реєстрі за № 69, яким усе належне їй майно заповіла ОСОБА_4 (а.с.21-22). Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 77091160 від 24.05.2024 спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася (а.с.24). З довідки виконкому Комарнівської сільської ради Львівського району Львівської області № 110 від 21.05.2024 вбачається, що на час смерті ОСОБА_3 була зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 одна (а.с.45).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Львові (а.с.18). ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є дочкою ОСОБА_3 (а.с.13).

Згідно даних погосподарських книг Грімненської сільської ради народних депутатів на 1986-1995 останнім членом колгоспного двору № 476 в с. Грімне Городоцького району Львівської області була ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.51-54).

Довідкою Самбірського МБТІ № 732 від 21.03.2024 стверджується, що згідно записів у реєстрових книгах та матеріалах інвентаризаційних справ Самбірського МБТІ право власності на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 не зареєстровано (а.с.43). Аналогічна за змістом інформація міститься і у довідці КП «Городоцьке бюро технічної інвентаризації» № 43 від 25.03.2024 (а.с.44).

Згідно даних технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 , такий 1959 року забудови (а.с.27-42).

Листом приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Богаченко Н.С. від 27.05.2024 ОСОБА_1 відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та на право на земельні частки (паї) після смерті матері ОСОБА_3 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на це майно (а.с.23).

Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України положення зазначеного кодексу застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України 2003 року, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Як роз`яснено у п.1 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами ЦК в редакції 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати, застосовується чинне на той час законодавства, зокрема, відповідні правила ЦК 1963, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Згідно ст.524 ЦК України в редакції 1963, яка діяла на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , спадкоємство здійснюється за законом та за заповітом.

Згідно ст.549 ЦК України в редакції 1963 визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, оскільки матір позивачки ОСОБА_3 , була єдиним спадкоємцем за законом майна ОСОБА_2 , постійно проживала з нею на час її смерті, після відкриття спадщини доглядала за будинком, в якому постійно проживала, вона вважається такою, що спадщину прийняла в порядку ст.549 ЦК України в ред.1963.

У відповідності до ч.2 ст.9 Закону СРСР «Про власність в СРСР», який набрав чинності 01.07.1990, майно селянського господарства належить його членам на праві загальної спільної власності, якщо інше не передбачено законодавчими актами союзної і автономної республіки.

Пунктом 4 Постанови Верховної Ради УРСР від 26.03.1991 № 885-12 «Про введення в дію Закону Української РСР «Про власність» (що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що правила, які містяться в Законі УРСР «Про власність» і були передбачені Законом СРСР «Про власність СРСР», застосовуються з дня введення в дію Закону СРСР, тобто з 1 липня 1990.

Як роз`яснив Пленум ВСУ в п. 6 постанови від 22.12.1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» (з наступними змінами) положення статей 17, 18 Закону України «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). Спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). Розмір частки члена двору визначається виходячи із рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних у відповідності до ст.123 ЦК УРСР. Згідно зіст. 4 Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону "Про власність"загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року.

У підпункті г) пункту 6 постанови ПВСУ від 22 грудня 1995 № 20 роз`яснено, що загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.

При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.

Таким чином, оскільки ОСОБА_3 була останнім членом колгоспного двору в АДРЕСА_1 , померла після припинення колгоспного двору, її частка увійшла в склад спадкового майна згідно правил спадкування, які діяли на час відкриття спадщини.

Згідност.328 ЦК Україниправо власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За правиламист.392 ЦК Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як роз`яснено у п.1 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами ЦК в редакції 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004р.. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати, застосовується чинне на той час законодавства, зокрема, відповідні правила ЦК 1963р., у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. За положеннями ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст.1259 цього кодексу. Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 5 ст.1268 ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно вимог ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Оскільки ОСОБА_4 не прийняв спадщину за заповітом після смерті мами, про що позивачка не знала, відповідно не подала вчасно нотаріусу заяви про прийняття спадщини за законом, ОСОБА_3 правомірно належало будинковолодіння АДРЕСА_1 як останньому члені колгоспного двору, а також земельні частки (паї), які вона набула за життя, інших спадкоємців першої черги спадкування за законом майна ОСОБА_3 судом не встановлено, а відсутність правовстановлюючих документів на спірне майно унеможливлює позивачці прийняття спадщини в нотаріальному порядку, суд приходить до переконання про необхідність визнання за нею права власності на спірне спадкове майно.

На підставівикладеного,керуючись ст.524,549ЦК Українив ред.1963,ст.200,346,1217,1258,1268-1269ЦК України, ст. 5, 10, 18-19, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з господарськими та надвірними спорудами на АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , право на земельну частку (пай) розміром 1.50 в у.к.г., що згідно сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 143826, виданого на підставі рішення Городоцької районної ради народних депутатів від 08.04.1996 № 84 і зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 12.03.1997 за № 402, належало ОСОБА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , право на земельну частку (пай) розміром 0.84 в у.к.г., що згідно сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 143825, виданого на підставі рішення Городоцької районної ради народних депутатів від 08.04.1996 № 84 і зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 12.03.1997 за № 401, належало ОСОБА_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Головуючий Ференц О.І.