Ухвала

від 23.10.2024 по справі 456/5354/24

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №456/5354/24

Провадження № 2-а/456/66/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року місто Стрий

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Гула Л. В. ,розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 просить скасувати рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17.06.2024 в справі № 456/3178/24 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння.

Ознайомившись із матеріалами заяви, слід зауважити наступне.

Частиною 1 статті 171Кодексу адміністративногосудочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу, чи не має інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частина 1 статті 168КАС України визначає, що позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

В свою чергу, частиною 1 ст.55КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 59КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Згідно з частиною 2 статті 160КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Від того, у який спосіб реалізовано процесуальне право звернутися до суду - особисто позивачем або через представника, залежать і правила оформлення позовної заяви.

Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 5 ст.160КАС України у позовній заяві зазначаються відомості, що ідентифікують позивача, а згідно з ч. 6 ст. 160 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті, стосовно представника.

Як передбачено частиною 10 ст. 44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Отже, особистий підпис учасника справи на поданій ним до суду заяві є обов`язковим реквізитом такої заяви (позовної заяви), адже надає їй юридичної сили та вказує на власне волевиявлення особи, яка звертається до суду, на вчинення певної процесуальної дії.

Аналізуючи процитовані норми процесуального закону суд зауважує, у разі якщо позивач бере участь у судовому процесі самостійно, він повинен зазначити у позовній заяві передбачені пунктом 2 ч. 5 ст.160КАС України відомості про себе та скріпити позовну заяву власноручним підписом.

Однак, якщо позов оформлено та подано в інтересах позивача представником, то позовна заява скріплюється підписом представника, при цьому в ній повинні бути додатково зазначені передбачені пунктом 2 ч. 5 ст.160КАС України відомості про представника, а в числі додатків до позову, підписаного представником, повинен бути належним чином оформлений документ, що підтверджує повноваження на представництво.

Таким чином, відсутність особистого підпису ОСОБА_1 на поданій від її імені заяві не надає такій заяві юридичної сили, оскільки унеможливлює встановлення судом власного волевиявлення особи, яка звертається до суду (в даному випадку заявниця ОСОБА_1 ), на вчинення відповідної процесуальної дії, зокрема, подання заяви.

При цьому, текст заяви не містить жодної інформацій, яка б вказувала на те, що заяву від імені та в інтересах заявниці ОСОБА_1 подано та підписано представником. Зазначене унеможливлює встановлення та перевірку судом, чи підписано заяву особою, яка має право підписувати заяву.

Таким чином, суд констатує, що заяву заявницею не підписано.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11.09.2024 у справі № 930/191/23 в п. 35-38, 46 висловила правову позицію, що підпис має бути розташований після основного тексту документа для підтвердження дійсного волевиявлення особи та згоди з його змістом з огляду на таке.

Підпис - це графічний знак або набір знаків, який особа ставить на документі для підтвердження його автентичності, згоди або авторства.

Зазвичай підпис розташовується у кінці документа після його основного тексту та відомостей про додатки (у разі їх наявності).

Наведене зумовлене тим, що підпис ідентифікує автора і слугує задля підтвердження того, що особа, яка його підписала, ознайомлена із документом і погоджується з його змістом. В юридичному сенсі, підпис є підтвердженням певної дії, угоди чи зобов`язання і надає документу юридичну силу.

Отже, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на конструкцію нормативного регулювання суспільних відносин, передбачену в ЦПК України. Стаття 356 ЦПК України, яка регламентує форму і зміст апеляційної скарги, передбачає певну послідовність викладу законодавчих приписів. Законодавець передусім зазначає, що апеляційна скарга подається у письмовій формі (частина перша цієї статті); далі - про те, що особа, яка подає апеляційну скаргу, має зазначити найменування суду, до якого подається скарга (пункт 1 частини другої), повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу (пункт 2). Наприкінці особа має зазначити перелік документів та інших матеріалів, що додаються (пункт 9).

Аналогічні приписи викладено в ст. 160, 361-369 КАС України.

Таким чином, підпис особи, яка звертається до суду із заявою, повинен бути розташований в кінці документа, що засвідчує дійсне волевиявлення особи на звернення до суду та надає заяві дійсної юридичної сили.

В той же час, як встановлено зі змісту заяви, підпис особи, якою подано до суду заяву від імені ОСОБА_1 , як і підпис самої ОСОБА_2 відсутній.

Відтак заява не підтверджує наміру ОСОБА_1 на звернення до суду з даною заявою або надання нею повноважень іншій особі вчиняти дії щодо представництва її інтересів у суді.

У свою чергу, відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169КАС України позовна заява повертається, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до частини 8 статті 169КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З огляду на викладене, подану до суду заяву належить повернути особі, яка її подала, разом з доданими до неї документами.

Керуючись ст. 169 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами повернути заявниці.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Л.В.Гула