Рішення

від 19.09.2024 по справі 457/1621/24

ТРУСКАВЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 457/1621/24

провадження №2-о/457/113/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі головуючого - судді Марчука В.І.,

секретар судового засідання Ярова О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області -

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що він самостійно виховує та утримує малолітнього сина ОСОБА_3 . В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що у шлюбі з ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У 2023 року відносини подружжя погіршились, ОСОБА_1 переїхав в с. Орів, куди згодом ОСОБА_2 привезла йому сина і повідомила, що їде за кордон разом із дочкою від попереднього шлюбу, а малолітнього сина залишає на виховання ОСОБА_1 . З квітня 2023 року заявник з сином проживає окремо у с. Орів, а ОСОБА_2 з донькою від першого шлюбу - у м. Борислав. На даний час вирішується питання про розірвання шлюбу між заявником та ОСОБА_2 . Син ОСОБА_3 проживає разом з батьком, який виховує його та піклується про нього. Натомість матір ОСОБА_2 - не виявляє жодного бажання утримувати спільного сина, не цікавиться його розвитком, здоров`ям та вихованням, не бажає спілкуватись з ним, не забезпечує харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, байдуже ставиться до долі спільного із заявником сина. Встановлення факту проживання дитини разом з батьком необхідне для захисту прав та інтересів дитини, а також для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав. Просить встановити факт, що ОСОБА_1 , самостійно виховує та утримує дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з ним.

Заявник ОСОБА_1 подав до суду заяву щодо розгляду справи у його відсутності та просив таку задоволити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 подала заяву щодо розгляду справи за її відсутності і з приводу задоволення заяви не заперечує.

Від заінтересованої особи Служби у справах дітей виконавчого комітету Трускавецької міської ради надійшла заява про розгляд справи без їх участі. При здійсненні обстеження умов проживання малолітньої дитини, встановлено, що для дитини створені всі належні умови для повноцінного проживання.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Оцінюючи докази у матеріалах справи з точки зору їх достовірності, суд приходить до висновку, що досліджені у судовому засіданні письмові докази є достовірними.

Керуючись вимогамист.80 ЦПК Українисуд вважає, що сукупність визнаних судом допустимими, належними та достовірними доказами є достатньою для встановлення наступних фактів та обставин.

Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що 20 жовтня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, про що Бориславським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) складено актовий запис серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 22 вересня 2021 року.

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи № 2813/17-59 від 12 листопада 2020 року, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Як вбачається з Акту про фактичне проживання особи №110 від 28 травня 2024 року, встановлено факт проживання ОСОБА_1 та його сина - ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно Акту обстеження місця проживання особи від 18 червня 2024 року, виданого начальником СуСД, будинок за АДРЕСА_2 обладнаний всіма необхідними меблями, дитина забезпечена всім необхідним відповідно до віку. Умови проживання задовільні. В будинку проживає ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_3 , 2021 року народження.

Таким чином, факт проживання дитини ОСОБА_3 з батьком та її утримання повністю підтверджується наданими доказами.

Крім цього, з заяви ОСОБА_2 , вбачається, що вихованням, фінансовим забезпеченням малолітнього сина ОСОБА_3 займається батько ОСОБА_1 .

Згідно з частини 3 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч.ч. 2,7 -9 ст.7СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установленихКонституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до статті 18 цієї Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», рішення від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України»).

Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Нормою статті 141 СК України встановлено, що мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, і розірвання шлюбу між ними не впливає на обсяг їх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини.

У відповідності до вимог статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, повинні забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, а також зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до вимог ст.ст.151,153 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини, залучати до виховання інших осіб обирати форми і методи виховання дитини, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства, а також мають право на спілкування з дитиною. Частиною 2 ст. 155 СК України закріплено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що сім`я природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність з створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Судом встановлено, що даний спір не пов`язаний з вирішенням спору про право. Беззаперечно встановлено, що заявник самостійно виховує та утримує сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . А тому, заявлені вимоги є підставними в повній мірі та такі, що підтверджуються належними доказами.

Згідност. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків,передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.5ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи те,що встановленняфакту породитьдля заявникаюридичні наслідки,іншого шляхудля підтвердженняданого фактуне існує,суд вважаєдоведеним тойфакт,що заявниксамостійно виховуєта утримуєдитину ОСОБА_3 , а тому вважає за необхідне заяву задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба усправах дітейвиконавчого комітетуТрускавецької міськоїради Львівськоїобласті задовольнити.

Встановити факт,що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ,без участіматері,самостійно виховуєта утримуємалолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який проживаєразом зним заадресою: АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,зареєстрований тапроживає заадресою АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ; Служба у справах дітей виконавчого комітету Трускавецької міської ради, місце реєстрації: Львівська область, м. Трускавець, вул. Бориславська, 2. ДРПОУ 36518184.

Суддя: В. І. Марчук