Ухвала

від 21.10.2024 по справі 459/2343/24

ЧЕРВОНОГРАДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 459/2343/24

Провадження № 4-с/459/14/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Отчак Н.Я.

з участю секретаря Лель Г.В.

стягувача ОСОБА_1

представника стягувача ОСОБА_2

представника Червоноградського відділу ДВС Стельмаха А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому скаргу Львівської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості на дії державного виконавця Червоноградського відділу ДВС у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, -

в с т а н о в и в:

Скаржник Львівська територіальна організація профспілки працівників вугільної промисловості звернулась до суду зі скаргою на дії начальника Червоноградського відділу державної виконавчої служби Червоноградського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павліхи В.С. з примусового виконання виконавчого листа № 2-1161 від 20.01.2003 року Червоноградського міського суду Львівської області та просить:

- визнати дії начальника Червоноградського відділу державної виконавчої служби Червоноградського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павліхи В.С. щодо арешту коштів боржника у виконавчому провадженні №10771863, неправомірними;

- визнати неправомірною та частково скасувати постанову начальника Червоноградського відділу державної виконавчої служби Червоноградського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павліхи В.С. про арешт коштів боржника від 20.08.2024 у виконавчому провадженні №10771863 в частині стягнення добових, міського проїзду.

Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 02.08.2002 року у справі №2-1167 2002 року позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до Львівської територіальної Ради профспілок працівників вугільної промисловості про відшкодування шкоди задоволено частково. Починаючи з 01.08.2002 і пожиттєво стягувати на утримання ОСОБА_3 щомісячно відшкодування втраченого заробітку в розмірі 281 грн 09 коп з врахуванням зміни розміру середньомісячної номінальної заробітної плати середньооблікового штатного працівника, занятого у галузях економіки м.Червонограда та витрати на постійний сторонній та побутовий догляд у розмірі 123 грн 75 коп, тобто 0,75 мінімального розміру заробітної плати встановленої на день виплати. Зобов`язано Львівську територіальну Раду профспілок працівників вугільної промисловості м. Червонограда відшкодувати витрати ОСОБА_1 за придбання ліків на лікування ОСОБА_3 відповідно до призначення лікуючих лікарів по пред`явленню рахунків і чеків підтверджуючих придбання даних медичних препаратів. Зобов`язано Львівську територіальну організацію профспілки працівників вугільної промисловості України надавати ОСОБА_3 путівки для санаторно-курортного лікування відповідно до рекомендації лікуючих лікарів, а також путівки для супроводжуючої особи, згідно висновку лікувально-профілактичного закладу. Також, згідно додаткового рішення від 02.06.2003 року Червоноградського міського суду Львівської області до рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 02.08.2002 року у справі №2-1167 2002 р. зобов`язано Львівську територіальну організацію профспілки працівників вугільної промисловості м.Червонограда відшкодувати витрати ОСОБА_1 пов`язані з перевезенням ОСОБА_3 на консультації, обстеження, санаторно-курортне лікування та назад постійне місце проживання внаслідок його розшуку, згідно пред`явлених консультативних довідок, висновків лікарень, обстежень, довідок про місце перебування ОСОБА_3 під час розшуку, підтверджуючих проїзних документів (квитків,чеків) та добових, встановлених згідно законодавства про службові відрядження разом з супроводжуючою особою. Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 25.07.2003 у справі №2-1167 2002 р. роз`яснено рішення місцевого суду м. Червонограда Львівської області від 02.08.2002 року, яким зобов`язано Львівську територіальну організацію профспілки працівників вугільної промисловості України надавати ОСОБА_3 путівки для санаторно-курортного лікування відповідно до рекомендації лікуючих лікарів, а також путівки для супроводжуючої особи згідно висновку лікувально-профілактичного закладу, що у разі відмови надати путівки оплата за дані путівки проводиться коштами Львівської терради працівників вугільної промисловості при пред`явленні рахунку про вартість путівок. Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 8.05.2003 року у справі №2-1167 2002 р. роз`яснено рішення місцевого суду м. Червонограда Львівської області від 02.08.2002 року, яким зобов`язано Львівську територіальну організацію профспілки працівників вугільної промисловості України відшкодувати витрати ОСОБА_1 за придбання ліків на лікування ОСОБА_3 відповідно до призначення лікуючих лікарів по пред`явленню рахунків і чеків підтверджуючих придбання даних медичних препаратів відшкодування проводити з 01.08.2002 року і пожиттєво. На даний час у Червоноградському відділі державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває три виконавчі провадження (по трьох зобов`язаннях, згідно рішення суду у виконавця Марчук Н.П.): № АСВП:10771443 від 08.01.2009 року, № АСВП:10771679 від 08.01.2009 року, № АСВП: 10771863 від 08.01.2009 року про відшкодування шкоди за участю ОСОБА_1 (Стягувач), Львівської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості України (Боржник) і по модному з них накладено арешт.

У постанові про арешт коштів боржника від 20.08.2024 у ВП № 10771863 на суму 59666,24 грн зазначено, що надійшла заява про відшкодування вартості проїзду, ліків та добових. Зокрема, стягувачем подана заява про розрахунок та стягнення добових з розрахунку мінімальної заробітної плати визначеної на 01 квітня 2024 року, що не відповідає законодавству. Відповідно до пп. «а» пп. 170.9.1 Податкового кодексу України, добові для відряджень в Україні встановлені в розмірі не більше ніж 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, визначеної станом на 1 січня податкового року, за кожен день відрядження. Також зазначає, що міський проїзд інвалідів 1 та 2 групи є безоплатний.

Представником Червоноградського відділу ДВС у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 18.09.2024 подано відзив на скаргу боржника, вважає її безпідставною, необгрунтованою та просить у задоволенні скарги відмовити. Вказує, що на примусовому виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження АСВП № 57356236 до складу якого входить три виконавчих провадження, а саме:

АВСП № 10771679 з примусового виконання вимог виконавчого листа №2-1161 виданого 20.01.2003 року Червоноградським міським судом Львівської області про зобов`язати Львівську територіальну організацію профспілки працівників вугільної промисловості України відшкодовувати витрати ОСОБА_1 за придбання ліків на лікування ОСОБА_3 відповідно до призначення лікуючих лікарів по пред`явленню рахунків і чеків підтверджуючих придбання даних медичних препаратів.

АВСП № 10771863 з примусового виконання вимог виконавчого листа №2-1161 виданого 13.06.2003 року Червоноградським міським судом Львівської області про зобов`язати Львівську територіальну організацію профспілки працівників вугільної промисловості України відшкодовувати витрати пов`язані з перевезенням ОСОБА_4 на консультації, обстеження, санаторно-курортне лікування та назад на постійне місце проживання внаслідок його розшуку, згідно пред`явлених консультативних довідок, висновків лікарень, обстежень, довідок про місце перебування ОСОБА_4 під час розшуку, підтверджуючих проїздних документів та добових з супроводжуючою особою.

АВСП № 10771443 з примусового виконання вимог виконавчого листа №2-1161 виданого 20.01.2003 року Червоноградським міським судом Львівської області про зобов`язати Львівську територіальну організацію профспілки працівників вугільної промисловості України про відшкодування втраченого заробітку щомісячно в розмірі 281 грн. з врахуванням зміни розміру середньомісячної номінальної заробітної плати середньо облікованого штатного працівника занятого в галузях економіки м. Червонограда та витрат на постійний сторонній та побутовий догляд у розмірі 123,75 грн. тобто 0,75% мінімального розміру заробітної плати встановленої на день виплати.

08.01.2009 року керуючись статтями 3, 18, 24 Закону України Про виконавче провадження державним виконавцем відділу винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень.

Відповідно до ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Начальником відділу 20.08.2024 винесено постанови про арешт коштів боржника у межах АСВП № 10771863, оскільки відповідно до заяви на відшкодування вартості проїзду, ліків та добових заборгованість боржником в розмірі 59666,24 грн не погашено, та виставлено платіжні інструкції на списання коштів. Дану постанову винесено у виконавчому провадженні АСВП № 10771863 щодо відшкодовування витрат пов`язаних з перевезенням ОСОБА_4 на консультації, обстеження, санаторно-курортне лікування та назад на постійне місце проживання внаслідок його розшуку, згідно пред`явлених консультативних довідок, висновків лікарень, обстежень, довідок про місце перебування ОСОБА_4 під час розшуку, підтверджуючих проїзних документів та добових з супроводжуючою особою. Кошти в розмірі 59666,24 грн, які надійшли 21.08.2024 перераховано стягувачу ОСОБА_1 згідно платіжної інструкції № 22210 від 22.08.2024.

Щодо тверджень про стягнення добових з розрахунку мінімальної заробітної плати зазначає, що з 1 січня 2024 рокуЗаконом України 09.11.2023 № 3460-ІХ«Про Державний бюджет України на 2024 рік»встановлено розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі: з 1 січня 7100 гривень, з 1 квітня 8000 гривень (у 2023 році - 6700 гривень). Цей показник впливає на неоподаткований розмір добових (пп. «а»пп. 170.9.1 Податкового кодексу). Так, у2024 роцівін становить для відряджень по Україніне більш як 0,1 розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такоговідрядження 710 грн.(7100 грн. х 10%) а з 1 квітня 2024 року 800 грн.(8000 грн. х 10%).

У зв`язку з наведеним, вважає, що дії державного виконавця вчинялись у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, відтак у задоволенні скарги просить відмовити.

Стягувачем ОСОБА_1 подано відзив, якими вона категорично заперечує проти задоволення скарги та вказує на безпідставність такої. Зазначила, що з 01 квітня 2024 року мінімальна заплата становить 8000грн, то виконавчою службою постановою про арешт коштів вірно стягнуто вартість добових 800грн за людину. Крім того зазначає, що міський проїзд інвалідів по факту не є безкоштовним. Також, вони часто користувались послугами ТАКСІ, або приватним транспортом у зв`язку із станом здоров`я, однак на відшкодування ставлять лише вартість проїзду у міському транспорті. При цьому, вказує, що арешт коштів боржника від 20.08.2024 накладено вірно згідно рішення суду та виконавчого провадження. Розрахунок проведений згідно оригіналів призначень та консультацій лікарів, їх вартість відповідає оригіналам чеків, згідно яких виготовлено копії, які належним чином завірені. Відтак, вважає, що виконавець вірно наклав арешт на рахунки боржника та діяв відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції організації примусового виконання рішень, тому просить у задоволенні скарги - відмовити.

Представником заявника 30.09.2024 подано розрахунок до заяви ОСОБА_1 від 12.07.2024 з приводу відшкодування добових, проїзду, згідно якого вважає, що сума неправомірного стягнення становить 35710грн.

В судовому засіданні представник Червоноградського відділу ДВС у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надав пояснення аналогічні відзиву на скаргу та додатково пояснив, що постанову про арешт коштів від 20.08.2024 у виконавчому провадженні №10771863, скасовано 22.08.2024 начальником Червоноградського відділу ДВС у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у зв`язку із погашенням заборгованості по виконавчому провадженні, та знято арешт з усіх рахунків боржника Львівської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості.

В судовому засіданні стягувач ОСОБА_5 та її представник адвокат Гуменюк О.Р. категорично заперечили проти задоволення скарги за її безпідставністю та просять відмовити в задоволенні такої. Стягувач надала пояснення з приводу витрат, що пов`язані з добирання до медичних установ з метою обстеження чи консультації лікарями, аналогічні, що зазначені у відзиві на скаргу. Також додатково пояснила, що добові виникають у зв`язку з тим, що вони із сином їздять у відрядження пов`язані з медичним обстеженням сина, який є особою з інвалідністю. Розрахунок добових прив`язаний до мінімальної заробітної плати, розмір якої збільшується.

В судове засідання представник скаржника (боржника у виконавчому провадженні) не з`явився, подав заяву про розгляд скарги у його відсутності, при цьому скаргу підтримав повністю, просив таку задовольнити.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, оглянувши матеріали цивільної справи, оглянувши оригінали документів, що знаходяться в матеріалах виконавчого провадження, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги, виходячи з наступного.

Основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов`язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Ч.2 ст.13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Здійснення контролю за виконанням судового рішення закріплені на рівні положень Основного Закону України; обов`язковість судового рішення поширюється не лише на територію України; відповідальність за виконання судового рішення покладено на державу, а контроль за цим процесом на суд, що виніс відповідне рішення.

Вказані положення додатково відображені у пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 (справа щодо конституційності окремих положень Кримінально-процесуального кодексу України), де зазначено, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання; обов`язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Крім того, у Рішенні від 26 червня 2013 р. № 5-рп/2013 (справа щодо офіційного тлумачення положень п. 2 ч. 2 ст. 17, п. 8 ч. 1 ст. 26, ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження») Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист (абзац 5 п.п. 2.1 п. 2 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013); набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов`язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23 листопада 2018 року № 10-р/2018); невід`ємною складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Крім цього, у цьому ж рішенні Конституційний Суд України вказав, що в пункті 43 рішення ЄСПЛ у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Також у Рішенні від 15 травня 2019 р. № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава і її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них.

Судом встановлено, що рішенням місцевого суду м. Червонограда від 02.08.2002 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнуто з Львівської територіальної Ради профспілкових працівників вугільної промисловості в її користь одноразово за період з 01.08.2001 року по 01.08.2002 року відшкодування шкоди за ушкодження здоров`я ОСОБА_3 в сумі 7158,54 грн; починаючи з 01.08.2002 року і пожиттєво стягувати на утримання ОСОБА_3 щомісячно відшкодування втраченого заробітку в розмірі 281 грн 09 коп з врахуванням зміни розміру середньомісячної номінальної заробітної плати середньооблікового штатного працівника, зайнятого у галузях економіки м.Червонограда та витрати на постійний сторонній та побутовий догляд у розмірі 123 грн 75 коп, тобто 0,75 мінімального розміру заробітної плати встановленої на день виплати; зобов`язано Львівську територіальну Раду профспілкових працівників вугільної промисловості м. Червонограда відшкодовувати витрати ОСОБА_1 за придбання ліків на лікування ОСОБА_3 відповідно до призначення лікуючих лікарів по пред`явленню рахунків і чеків, підтверджуючих придбання даних медичних препаратів, зобов`язано Львівську територіальну Раду профспілкових працівників вугільної промисловості надавати ОСОБА_3 путівки для санаторно-курортного лікування відповідно до рекомендацій лікуючих лікарів, а також путівки для супроводжуючої особи згідно висновку лікувально-профілактичного закладу, вирішено питання судових витрат (т.1 а.с.93-101).

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 25.11.2002 вказане рішення залишено без змін (т.1 а.с.137-142).

Згідно супровідного листа від 20.01.2003 (т.1 а.с. між 151 та 152), на адресу Відділу ДВС Червоноградського міського управління юстиції скеровано 6 виконавчих листів.

Ухвалою місцевого суду м. Червонограда Львівської області від 08.05.2003 року, за клопотанням старшого державного виконавця, роз`яснено судове рішення в частині відшкодування витрат за придбання ліків та лікування ОСОБА_3 відповідно до призначення лікуючих лікарів по пред`явленню рахунків і чеків підтверджуючих придбання медичних препаратів, що відшкодування проводити з 01.08.2002 і по життєво (т.1 а.с.157).

02.06.2003 місцевим судом м. Червонограда Львівської області ухвалено додаткове рішення, яким зобов`язано Львівську територіальну Раду профспілкових працівників вугільної промисловості м. Червнограда відшкодовувати витрати ОСОБА_1 пов`язані з перевезенням ОСОБА_3 на консультації, обстеження, санаторно-курортне лікування та назад на постійне місце проживання внаслідок його розшуку, згідно пред`явлених консультативних довідок, висновків лікарень, обстежень, довідок про місце перебування ОСОБА_3 під час розшуку, підтверджуючих проїзних документів (квитків, чеків) та добових, встановлених згідно законодавства про службові відрядження разом з супроводжуючою особою (т.1 а.с.161-162).

18.07.2003 за вих. № 2-37/03-1879 старший державний виконавець відділу ДВС ЧМУЮ звернулась до Червоноградського місцевого суду з листом, яким просить надати роз`яснення щодо можливості накладати арешт на кошти боржника згідно рахунку санаторію у разі відмови виконання рішення про надання путівки Львівською террадою при виконанні виконавчого листа про зобов`язання надавати ОСОБА_3 путівки для санаторно-курортного лікування відповідно до рекомендацій лікуючих лікарів, а також путівки для супроводжуючої особи згідно висновку лікувально-профілактичного закладу, який перебуває на виконанні з 27.01.2003 року (т.1 а.с.166)

Ухвалою судового засідання від 25.07.2003 Місцевий суд м. Червонограда Львівської області роз`яснив, що у разі відмови надати путівку оплата за дані путівки проводиться коштами Львівської територіальної Ради профспілкових працівників вугільної промисловості при пред`явленні рахунку про вартість путівок (т.1 а.с.168-169).

Крім того, 23.06.2018 ЛТО ППВПУ звернулась до Червоноградського міського суду Львівської області з заявою про роз`яснення рішення від 02.08.2002 в частині визначення граничної вартості путівки для ОСОБА_3 та супроводжуючої особи, яка була задоволена ухвалою від 11.07.2018 (т.1 а.с.298), однак постановою Апеляційного суду Львівської області від 25.09.2018 вказана ухвала про встановлення граничних розмірів відшкодування вартості путівки була скасована (т.2 а.с.78-81).

Вирішуючи скаргу в межах заявлених доводів, суд виходить з того, що на час набуття судовим рішенням законної сили та звернення такого до примусового виконання діяв ЗУ «Про виконавче провадження» від 1999 року, який втратив чинність з 05.01.2017 року на підставі ЗУ «Про виконавче провадження» 1404-VIII від 2016 року. При цьому, ЗУ «Про виконавче провадження» 1999 року передбачав, що стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ (ч.2 ст.8 Закону), а підставою для відкриття виконавчого провадження була заява стягувача або його представника про примусове виконання рішення (п.1.ч.1ст.19 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий лист №2-1161 виданий 13.06.2003 Червоноградським міським судом Львівської області про зобов`язати Львівську територіальну організацію профспілки працівників вугільної промисловості України відшкодовувати витрати пов`язані з перевезенням ОСОБА_4 на консультації, обстеження, санаторно-курортне лікування та назад на постійне місце проживання внаслідок його розшуку, згідно пред`явлених консультативних довідок, висновків лікарень, обстежень, довідок про місце перебування ОСОБА_4 під час розшуку, підтверджуючих проїздних документів та добових з супроводжуючою особою, знаходиться на примусовому виконанні у Червоноградському відділі ДВС у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Начальником відділу 20.08.2024 винесено постанову про арешт коштів боржника у межах АСВП № 10771863, оскільки відповідно до заяви на відшкодування вартості проїзду, ліків та добових заборгованість боржником в розмірі 59666,24 грн. не погашено, та виставлено платіжні інструкції на списання коштів.

Дану постанову винесено у виконавчому провадженні АСВП № 10771863 щодо відшкодовування витрат пов`язаних з перевезенням ОСОБА_4 на консультації, обстеження, санаторно-курортне лікування та назад на постійне місце проживання внаслідок його розшуку, згідно пред`явлених консультативних довідок, висновків лікарень, обстежень, довідок про місце перебування ОСОБА_4 під час розшуку, підтверджуючих проїзних документів та добових з супроводжуючою особою.

Відповідно до абз. 1 п. 8 розділу 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку/електронного гаманця, на якому знаходяться кошти/електронні гроші, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти/електронні гроші на всіх рахунках/електронних гаманцях боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

Згідно з частиною третьою статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Кошти в розмірі 59666,24 грн, які надійшли 21.08.2024 перераховано стягувачу ОСОБА_1 згідно платіжної інструкції № 22210 від 22.08.2024.

При цьому, саме на боржника покладено обов`язок вживати заходів для добровільного виконання рішення суду, а відтак його доводи в цій частині судом до уваги не приймаються.

Також слід зазначити, що вимога заявника про визнання неправомірною та частково скасувати постанову начальника Червоноградського відділу державної виконавчої служби Червоноградського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павліхи В.С. про арешт коштів боржника від 20.08.2024 у виконавчому провадженні №10771863 в частині стягнення добових, міського проїзду не підлягає до задоволення, у зв`язку з відсутністю такого, оскільки постанову про арешт коштів від 20.08.2024 у виконавчому провадженні №10771863, скасовано 22.08.2024 начальником Червоноградського відділу ДВС у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у зв`язку із погашенням заборгованості по виконавчому провадженні, та знято арешт з усіх рахунків боржника Львівської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості.

Згідно з п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі ПКУ) з до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв`язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження (у 2023 році - 670 грн), а для відряджень за кордон не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.

Витрати в частині стягнення добових державний виконавець зобов`язаний здійснювати згідно встановленої величини станом на 1 січня звітного року, однак таких вимог щодо проведення перерахунку вищезазначених витрат у відповідності до Закону, прохальна частина скарги не містить.

Що стосується підтвердження витрат на оплату проїзду, то такі детально проаналізовані в судовому засіданні, всі оригінали підтверджуючих документів оглянуті в судовому засіданні, стягувач надала детальні пояснення щодо необхідності поїздок у м. Києві та назад до місця проживання в м. Червоноград та підтвердила відповідними документами з медичних установ, відтак причинно-наслідковий зв`язок між відвідинами медичних закладів та витратами на добирання до таких знайшов свої підтвердження в ході судового розгляду саме на заявлену суму.

У зв`язку з наведеним, суд вважає, що дії державного виконавця вчинялись у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень.

За наведених обставин, скарга до задоволення не підлягає.

Керуючись ст. ст. 447-453 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні скарги Львівської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості на дії державного виконавця Червоноградського відділу ДВС у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 28.10.2024.

Суддя: Н. Я. Отчак