Справа № 727/5663/24
Провадження № 2/727/1301/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Гавалешко П.С., розглянувши розглянувши заяву представника позивача адвоката Ісопчука Валерія Володимировича який діє в інтересах позивача Кредитної спільки «НАШІ ЛЮДИ», про забезпечення позову в цивільній справі Кредитної спілки «НАШІ ЛЮДИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
09.10.2024 року представник позивача адвоката Ісопчука Валерія Володимировича звернувся до суду з заявою про забезпечення позову. У поданій заяві просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на невиділену частку корпоративних прав ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в статутному капіталі Фермерського господарства «ДУБРАВА» ( ЄДРПОУ 36451942), місцезнаходження: 60409, Чернівецька обл., Глибоцький р-н, село Червона Діброва, ВУЛИЦЯ ЦЕРКОВНА, будинок 2. Заборонити органам державної реєстрації, іншим акредитованим суб`єктам здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо Фермерського господарства «ДУБРАВА» ( ЄДРПОУ 36451942), місцезнаходження: 60409, Чернівецька обл., Глибоцький р-н, село Червона Діброва, ВУЛИЦЯ ЦЕРКОВНА, будинок 2, в тому числі державну реєстрацію змін до установчих документів, змін до відомостей про юридичну особу, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо зміни учасників, власників, кінцевих бенефіціарів, розміру та структури статутного капіталу в частині корпоративних прав ОСОБА_1 .
Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна: майстерня, літ. А, загальною площею 412, 8 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить Приватному підприємству «НАУКОВО ДОСЛІДНО ВИРОБНИЧИЙ БІЗНЕС ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ «ЕКО ОРГАНІК» (ЄДРПОУ 39191191), місцезнаходження: 60409, Чернівецька обл., Глибоцький р-н, село Червона Діброва, ВУЛИЦЯ ЦЕРКОВНА, будинок 2, корпус А, пропорційно частці ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в статутному капіталі, яка складає, 35/100 відсотків від усіх корпоративних прав у розмірі 1944 444, 44 гривень.
Вказує, що відповідач свої обов`язки за кредитними договорами не виконав, внаслідок чого в останнього наявна заборгованість у розмірі: за Договором № 2228-Л від 19.04.2021 року: 749 859, 09 грн. основної суми кредиту та 15 748, 97 грн. - відсотків за користування кредитом, а разом 765 608, 06 грн. за Договором № 2308-Л від 20.07.2021 року становить: 1 149 879, 40 грн. основної суми кредиту та 119 529, 47 грн. - відсотків за користування кредитом, а разом 1 269 408, 87 грн.
Відповідач може здійснити заходи, спрямовані на приховування належного йому майна чи його умисного відчуження з метою уникнення відповідальності, тому є обґрунтовані підстави вважати, що належне позичальнику майно може зникнути, що зробить неможливим виконання рішення суду або значно утруднить його виконання.
Вказані заходи забезпечення позову пов`язані з предметом спору та спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, сторони в судове засідання не викликалися.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, оглянувши письмові матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексузаходів забезпеченняпозову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно доч.1ст.150ЦПК Українипередбачено,що позовзабезпечується: 1)накладенням арештуна майнота (або)грошові кошти,що належатьабо підлягаютьпередачі абосплаті відповідачевіі знаходятьсяу ньогочи вінших осіб; 2)забороною вчинятипевні дії; 3)встановленням обов`язкувчинити певнідії; 4)забороною іншимособам вчинятидії щодопредмета споруабо здійснюватиплатежі,або передаватимайно відповідачевічи виконуватищодо ньогоінші зобов`язання; 5)зупиненням продажуарештованого майна,якщо поданопозов провизнання прававласності наце майноі прозняття знього арешту; 6)зупиненням стягненняна підставівиконавчого документа,який оскаржуєтьсяборжником усудовому порядку; 7)передачею речі,яка єпредметом спору,на зберіганняіншим особам,які немають інтересув результатівирішення спору; 8)зупиненням митногооформлення товарівчи предметів; 9)арештом морськогосудна,що здійснюєтьсядля забезпеченняморської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Згідно роз`яснень, що надані в п.4Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та реально існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Упостанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) вказано, що: заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Враховуючи вищезазначені положення ст.149,150 ЦПК України, відповідні роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України, а також те, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, крім того, забезпечення позову у способи, вказані у заяві заявника, є неспівмірними із заявленими позовними вимогами та не відповідають вимогам закону, тому слід відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Заявником не обґрунтовано підстав подачі заяви про забезпечення позову, необхідності забезпечення позову, заходу забезпечення з обґрунтуванням його необхідності, не наведено достатніх підстав вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також зазначена заява не містить належного мотивування необхідності накладення арешту невиділену частку корпоративних прав ОСОБА_1 , як цього вимагає Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року.
Окремо слід звернути увагу заявника, що ухвалою суду від 11.10.2024 року було задоволено заяву позивача про забезпечення позову шляхом заборонити органамдержавноїреєстрації,іншимакредитованимсуб`єктамздійсненнябудь-якихреєстраційнихдійщодо Приватногопідприємства«НАУКОВО ДОСЛІДНОВИРОБНИЧИЙБІЗНЕСЦЕНТР ІННОВАЦІЙНИХТЕХНОЛОГІЙ«ЕКООРГАНІК» (ЄДРПОУ39191191);місцезнаходження:60409,Чернівецькаобл.,Глибоцькийр-н,селоЧервонаДіброва,ВУЛИЦЯ ЦЕРКОВНА,будинок2,корпусА,втомучислі державнуреєстраціюзміндо установчихдокументів,зміндовідомостей проюридичнуособу,зазначенихвЄдиному державномуреєстріюридичнихосіб,фізичнихосібпідприємців тагромадськихформуваньщодо зміниучасників,власників,кінцевихбенефіціарів,розмірутаструктури статутногокапіталувчастині корпоративнихправ ОСОБА_1 щоскладає 35/100відсотківвідусіх корпоративнихправурозмірі 1944444,44гривень доприйняття рішенняу справі№ 727/5663/24за позовомКредитної спілки«НАШІ ЛЮДИ»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договоромта вступуйого взаконну сили.
Зокрема, суд враховує положення ст.1 Першого протоколу до Конвенції прозахист правлюдини і основоположних свобод, якігарантують принцип непорушності права власності.
Тому, суд вважає, що накладення арешту на майно є порушенням права власника мирно володіти своїм майном, доки право власності не спростовано в належному порядку, він має право, володіти та користуватись своїм майном.
Згідно із ч. ч. 1, 5, 6ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При поданні заяви про забезпечення позову, вона повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про застосування заходів забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що не вжиття заходів забезпечення позову призвели або можуть призвести до наслідків, ускладення виконання судового рішення не передбачених цим Кодексом.
Доводи представника позивача адвоката Ісопчука В.В., викладені у заяві про забезпечення позову, належним чином не мотивовані та не обґрунтовують необхідність вжиття заходів забезпечення позову у справі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 149153, 247 Цивільного процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні заяви представника позивачаадвоката ІсопчукаВалерія Володимировичаякий дієв інтересахпозивача Кредитноїспільки «НАШІЛЮДИ» прозабезпечення позову- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному веб порталі судової влади України за веб-адресою: https://court.gov/ua/sud2414.
Суддя П.С. Гавалешко
Суд | Шевченківський районний суд м. Чернівців |
Дата ухвалення рішення | 28.10.2024 |
Оприлюднено | 30.10.2024 |
Номер документу | 122600182 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Шевченківський районний суд м. Чернівців
Гавалешко П. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні