Постанова

від 10.10.2024 по справі 347/734/23

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 347/734/23

Провадження № 22-ц/4808/772/24

Головуючий у 1 інстанції КІЦУЛА Ю. С.

Суддя-доповідач Барков В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді: Баркова В. М.,

суддів: Девляшевського В. А.,

Луганської В. М.,

секретар: Гудяк Х. М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу представника ОСОБА_1 адвокатаАтаманюка ВолодимираМихайловича,на рішенняКосівського районногосуду від11березня 2024року тадодаткове рішенняКосівського районногосуду від20березня 2024року в складі судді Кіцули Ю. С., ухвалені в м. Косів Івано-Франківської області у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Яблунівської селищної ради про визнання незаконним рішення Яблунівської селищної ради та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року представник ОСОБА_2 адвокат Бігун В. П. звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , Яблунівської селищної ради про визнання незаконним рішення Яблунівської селищної ради та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 12 жовтня 2001 року рішенням Середньоберезівської сільської ради №4 земельна ділянка площею 0,70 га, яка знаходиться в присілку Купторі с. Середній Березів Косівського району Івано-Франківської області, надана в постійне користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 навпіл, тобто по 0,35 га кожному.

Восени 2022 року ОСОБА_1 (онук померлого ОСОБА_3 ) в усній розмові повідомив ОСОБА_2 про те, що приватизував спірну земельну ділянку, однак жодних підтверджуючих документів не надав. Невдовзі дочка ОСОБА_2 - ОСОБА_4 з метою отримання інформації про статус спірної земельної ділянки звернулась із заявою до голови Яблунівської селищної ради. Листом від 23 листопада 2022 року № 52 староста Середньоберезівського старостинського округу повідомив, що рішеннями Яблунівської селищної ради від 17 грудня 2021 року №26(47)-12/2021 та від 17 лютого 2022 року № 18 (28)-13/2022 земельна ділянка площею 0,7157 га в с. Середній Березів передана у власність ОСОБА_1 . Також зазначено, що згідно даних погосподарських книг протягом 2001-2005 рр. змін у площах земельних ділянок позивача та ОСОБА_3 не відображено.

Ознайомившись із даними рішеннями Яблунівської селищної ради, позивач вважає їх необґрунтованими, незаконними, такими, які прийняті з порушенням норм діючого законодавства України та такими, що порушують її права як землекористувача частини земельної ділянки пл. 0,7157 га.

З огляду на вищенаведене, ОСОБА_2 просила суд визнати рішення Яблунівської селищної ради від 17 грудня 2021 року №26 (47)-12/2021 та від 17 лютого 2022 року № 18 (28)-13/2022 недійсними, визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 26236865501:01:001:0018 загальною площею 0, 7157 га., за ОСОБА_1 , та відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав ОСОБА_2 .

Рішенням Косівського районного суду від 11 березня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним і скасовано рішення Яблунівської селищної ради від 17 грудня 2021 року № 26 (47)-12/2021 про надання дозволу на виготовлення проектів із землеустрою та від 17 лютого 2022 року №18 (28)-13/2022 року про затвердження проектів із землеустрою.

Визнано незаконною та скасовано державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 26236865501:01:001:0018 загальною площею 0,7157 га за ОСОБА_1 .

Додатковим рішенням Косівського районного суду від 20 березня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 та Яблунівської селищної ради на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 2147,20 грн. тобто по 1073,60 грн. з кожного.

Не погоджуючись з рішенням Косівського районного суду від 11 березня 2024 року та додатковим рішенням Косівського районного суду від 20 березня 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Атаманюк В. М. подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Також просить скасувати додаткове рішення та ухвалити нове рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат за результатами розгляду справи.

Обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що позивачкою не було доведено факту порушення ОСОБА_1 її цивільних прав. Адже, документи, що містяться в матеріалах справи, підтверджують набуття апелянтом права власності на спірну земельну ділянку в законному порядку. Тому, позбавлення ОСОБА_1 права власності на надану йому ділянку органом місцевого самоврядування є порушенням законодавства України.

Окрім того, вважає, що додаткове рішення, яким було вирішено стягнути судові витрати з відповідача на користь позивачки також підлягає скасуванню у випадку задоволення даної апеляційної скарги.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

За положеннями статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Атаманюк В. М., а також представник Яблунівської селищної ради в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені судовими повістками та за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, тому суд відповідно до положень ст. 372 ЦПК України розглянув справу без їх участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачки адвоката Бігун В. П., яка просила залишити рішення суду без змін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що рішенням Середньоберезівської сільської ради від 12 жовтня 2001 року № 4, земельна ділянка площею 70 га, яка знаходиться в присілку Купторі с. Середній Березів Косівського району Івано-Франківської області, надана в постійне користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по половині по 0,35 га (а.с. 8).

Згідно з копією інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 11 січня 2023 року ОСОБА_1 10 червня 2022 року набув право власності на земельну площею 0,7157 га., кадастровий номер 26236865501:01:001:0018; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2598778626100 (а.с. 9-12).

Як вбачається з копії відповіді з Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області від 23 листопада 2022 року № 52, рішеннями Яблунівської селищної ради від 17 грудня 2021 року №26(47)-12/2021 та від 17 лютого 2022 року № 18 (28)-13/2022 земельна ділянка площею 0,7157га в с. Середній Березів передана у власність ОСОБА_1 . Також зазначено, що згідно даних погосподарських книг протягом 2001-2005рр. змін у площах земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не відображено (а.с. 16).

Відповідно до копії рішення Яблунівської селищної ради від 17 грудня 2021 року №26(47)-12/2021, гр. ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства за адресою: с. Середній Березів, присілок Обучі, площею 0, 7157 га (а.с.18).

Згідно з копією рішення Яблунівської селищної ради від 17 лютого 2022 року № 18 (28)-13/2022 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0, 7157 га. для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності, кадастровий номер 26236865501:01:001:0018, яка знаходиться за адресою: с. Середній Березів, присідок Обучі (а.с.19).

Відповідно до копії проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: с. Середній Березів, присілок Обучі площею 0,7157 га., кадастровий номер 26236865501:01:001:0018, підставою для виконання робіт є рішення Яблунівської селищної ради від 17.12.2021р. №26(47)-12/2021, форма власності на момент складення проекту землеустрою комунальна, земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), серед суміжних користувачів зазначені: Яблунівська селищна рада, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (а.с.71-81).

Допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції свідок староста Нижньоберезівського старостинського округу Бодруг М. М. підтвердив, що відповідачу ОСОБА_1 була передана у власність земельна ділянка, яка перебувала у постійному користуванні позивачки.

Згідно із ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці данівстановлюються такимизасобами: письмовими,речовими іелектронними доказами; висновкамиекспертів; показаннями свідків (ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України).

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач ОСОБА_1 належних та допустимих доказів тому, що земельна ділянка, яка знаходилась у постійному користуванні позивачки, не була передана йому у власність, не надав.

Не надано таких доказів і апеляційному суду, відтак доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Таким чином, передбачених ст. 376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення апеляційним судом не встановлено, тому оскаржувані рішення підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 367, 368, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Атаманюка Володимира Михайловича залишити без задоволення.

Рішення Косівського районного суду від 11 березня 2024 року та додаткове рішення Косівського районного суду від 20 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 28 жовтня 2024 року.

Судді В. М. Барков

В. А. Девляшевський

В. М. Луганська