Рішення

від 24.10.2024 по справі 120/6833/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 жовтня 2024 р. Справа № 120/6833/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, Виконавчого комітету Вінницької міської радипро визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовною заявою до Вінницької міської ради (далі - відповідач 1), Виконавчого комітету Вінницької міської ради (далі - Виконавчий комітет ВМР, відповідач 2), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність розпорядника публічної інформації Вінницької міської ради та Виконавчого комітету Вінницької міської ради, щодо ненадання повної запитуваної публічної інформації на запит на інформацію від 07.05.2024, у відповідності до вимог, передбачених Законом України «Про доступ до публічної інформації»;

- зобов`язати Вінницьку міську раду повторно розглянути запит на інформацію від 07.05.2024, у відповідності до вимог, передбачених Законом України «Про доступ до публічної інформації».

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що 07.05.2024 звернувся до відповідача 1 із запитом на отримання публічної інформації. 13.05.2024 відповідач 2 направив на електронну адресу позивача відповідь на згаданий запит, проте така відповідь не містить чіткої відповіді на поставлені запитання, а від так вважається позивачем неправомірною.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідачів, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 30.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачеві строк для подачі відзиву на позовну заяву.

11.06.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник Вінницької міської ради заперечила щодо вимог ОСОБА_1 заявлених у межах цього позову наголосила, що листом від 13.05.2024 позивачу надано відповідь на запит про інформацію, зі змісту якої вбачається, що відповідачами надано відповідь на всі 4 поставлені заявником питання. Тобто запит про інформацію позивача розглянуто та відповідь надано з дотриманням строків, визначених статтею 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Таким чином, доводи позивача про протиправну бездіяльність Вінницької міської ради та Виконавчого комітету Вінницької міської ради спростовуються матеріалами справи.

У відзиві представник звернула увагу суду, що позивач фактично не погоджується зі змістом наданої відповіді, при цьому, незгода заявника з відповіддю не свідчить про порушення Відповідачами вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».

З огляду на це позов ОСОБА_1 спрямований не на захист права на доступ до публічної інформації, а на те, щоб суд оцінив зміст наданої відповідачами відповіді. При цьому, позивач не зазначає, в чому саме відображається неповнота отриманої ним інформації.

Тому, надана відповідачами інформація відповідає фактичним обставинам, не є спотвореною та повністю відповідає переліку питань запиту. Відтак, відсутні підстави стверджувати, що надана в листі від 13.05.2024 інформація є неповною або не по суті та є лише суб`єктивною думкою ОСОБА_1 .

Виходячи з того, що відповідачами розглянуто запит на інформацію та надано відповідь у встановлені законом строки, відсутні підстави вважати, що відповідачами допущено будь-яку протиправну бездіяльність.

28.06.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в свою чергу 01.07.2024 Вінницька міська рада направила на адресу суду заяву про залишення додаткових пояснень позивача без розгляду.

Однак, останні судом не приймаються до уваги, оскільки відповідно до частини 3 статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою статті 263 КАС України, заявами по суті справи є позов та відзив.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

07.05.2024 ОСОБА_1 надіслав на електронну адресу Вінницької міської ради запит на отримання публічної інформації, в якому просив надати відповідь на 4 запитання:

1. На підставі яких документів, на 7 сесії 6 скликання Вінницькою міською радою було прийнято рішення № 267 від 19.05.2011, яким в додатку № 5 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в мікрорайоні «Східний», розроблений ДП «Інститут землеустрою» на замовлення управління комунального майна Вінницької міської ради, та передано Міністерству оборони України в постійне користування земельну ділянку загальною площею 34,2055 га?

2. Де зберігається примірник проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в мікрорайоні «Східний», розроблений ДП «Інститут землеустрою» на замовлення управління комунального майна Вінницької міської ради?

3. Які документи стали підставою для внесення на розгляд 7 сесії 6 скликання Вінницької міської ради питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в мікрорайоні «Східний», який розроблений ДП «Інститут землеустрою» на замовлення управління комунального майна Вінницької міської ради, та щодо передачі Міністерству оборони України в постійне користування земельної ділянки загальною площею 34,2055 га?

4. Де зберігаються документи, на підставі яких на 7 сесії 6 скликання Вінницькою міською радою прийнято рішення № 267 від 19.05.2011, яким в додатку № 5 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в мікрорайоні «Східний», розроблений ДП «Інститут землеустрою» на замовлення управління комунального майна Вінницької міської ради, та передано Міністерству оборони України в постійне користування земельну ділянку загальною площею 34,2055 га?

Відповідь просив надати на електронну адресу.

За наслідком розгляду поданого запиту, відповідачем 2 надано відповідь від 13.05.2024 № Ч/01/35893/1-00-10, в якій Виконавчий комітет ВМР повідомив наступне.

На питання 1 та 3 запиту відповідач повідомив, що за наявною інформацією в архівному відділі Вінницької міської ради знаходиться на зберіганні рішення 7 сесії 6 скликання Вінницької міської ради від 19.05.2011р. № 267, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в мікрорайоні «Східний», розроблений ДП «Інститут землеустрою» на замовлення управління комунального майна Вінницької міської ради з листом від Міністерства оборони України.

Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється

Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

На питання 2, 4 запиту відповідач вказав, що відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 № 1553 «Про затвердження Положення про державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель» головний фонд створюється, формується і ведеться Держгеокадастром.

Головний фонд призначений для обліку і зберігання документації із землеустрою та оцінки земель, проведеного на загальнодержавному рівні, та централізованого обліку відомостей про документи регіональних і місцевих фондів.

Місцевий фонд створюється, формується і ведеться територіальними органами Держгеокадастру, що провадять свою діяльність на районному (міському) рівні.

Місцевий фонд призначений для обліку та зберігання документації із землеустрою та оцінки земель, проведеного на місцевому рівні.

Відповідь направлена на електронну адресу позивача.

Не погодившись зі змістом наданої відповіді, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті цієї спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Відповідно до частини другої статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.

Право кожного на інформацію передбачене статтею 5 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 № 2657-XII (далі - Закон № 2657-XII), відповідно до якої кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Основними принципами інформаційних відносин є, зокрема, гарантованість права на інформацію, відкритість, доступність інформації, свобода обміну нею (абзаци перший - третій частини першої статті 2 Закону № 2657-XII).

Основними напрямами державної інформаційної політики є: забезпечення доступу кожного до інформації; забезпечення рівних можливостей щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації; створення умов для формування в Україні інформаційного суспільства; забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб`єктів владних повноважень; створення інформаційних систем і мереж інформації, розвиток електронного урядування; постійне оновлення, збагачення та зберігання національних інформаційних ресурсів (абзаци перший - шостий частини першої статті 3 Закону № 2657-XII).

Статтею 20 Закону № 2657-XII визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).

Відповідно до статті 1 Закону "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених вказаним Законом.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Одним зі шляхів забезпечення доступу до інформації є її надання за запитами на інформацію (частина 2 статті 5 Закону № 2939-VI).

Статтею 12 Закону № 2939-VI визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Статтею 14 Закону № 2939-VI встановлено обов`язки розпорядника інформації, серед яких обов`язок оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення та надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації.

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити:

1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Частиною 1 статті 22 Закону № 2939-VI визначено випадки, у яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Системний аналіз норм Закону № 2939-VІ дає підстави для висновків, що визначальною кваліфікуючою ознакою публічної інформації є її реальне існування у формі документальних відомостей як речі матеріального світу, тобто те, що публічна інформація за правовою суттю є заздалегідь готовим, зафіксованим на певному матеріальному носієві продуктом, отриманим або створеним суб`єктом владних повноважень у процесі виконання покладених законом обов`язків органу публічної адміністрації.

Як встановлено, запит позивача від 07.05.2024 надісланий на електронну адресу відповідача 1 та відповідь на нього надана 13.05.2024. Більше того, в позовній заяві позивач також вказує про те, що відповідь надійшла 13.05.2024, тобто не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту.

При цьому, надаючи оцінку відповіді від 13.05.2024 на запит ОСОБА_1 від 07.05.2024 по суті , суд вказує про наступне.

Позивач в інформаційному запиті від 07.05.2024 до Вінницької міської ради, просив надати відповідь на 4 запитання, у відповідності до норм закону "Про доступ до публічної інформації", які стосуються документів та проектів, щодо виділення земельної ділянки в мікрорайоні «Східний».

В своєму запиті від 07.05.2024 у питанні 1 та 3 ОСОБА_1 просив зазначити документи, які стали підставою для внесення на розгляд 7 сесії 6 скликання Вінницької міської ради та прийняття рішення від 19.05.2011 № 267 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Натомість відповідач у відповіді від 13.05.2024 лише вказує, де зберігається рішення Вінницької міської ради від 19.05.2011 № 267 та цитує законодавство, а саме статті 123 Земельного кодексу України та зазначає, що рішення приймаються на підставі проектів, але вказівки на жодний конкретний документ не містить.

Крім того, в листі Виконавчого комітету ВМР від 13.05.2024 від 13.05.2024 також не надано запитувану інформацію на 2 та 4 запитання запиту від 07.05.2024. Так, у згаданих запитаннях ОСОБА_1 просив зазначити місце зберігання документів зокрема примірника проекту землеустрою та документів на підставі яких відповідачем прийнято рішення від 13.05.2024, натомість розпорядником інформації висвітлено ряд норм, п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 № 1553 «Про затвердження Положення про державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель».

В свою чергу суд зауважує, що Закон вимагає, щоб запитувана інформація надавалася в чіткий, повний і зрозумілий спосіб. Натомість у відповідях вказуються лише загальні положення законодавства без надання повних відповідей щодо того, де зберігаються проекти, рішення та інші документи.

Суд зауважує, що в запиті позивач чітко вказав інформацію, яку він бажав отримати, проте надана відповідачем відповідь не містила всіх відомостей з приводу порушених заявником питань, або мотивованої відмови у наданні такої.

З наявних в матеріалах справи доказів судом не встановлено, що відповідачем надавалась позивачу повна відповідь із порушуваних у запиті на інформацію питань у визначений законом строк, що свідчить про допущену відповідачем бездіяльність у межах спірних правовідносин.

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов по суті належить задовольнити частково, водночас обравши при цьому правильний і найбільш ефективний спосіб захисту порушених прав позивача, незалежно від того формулювання позовних вимог, що наведене у позовній заяві у спосіб визнання протиправною бездіяльності Виконавчого комітету Вінницької міської ради, яка полягає у наданні неповної відповіді на запит ОСОБА_1 від 07.05.2024, зобов`язавши при цьому відповідача 2 повторно розглянути запит позивача від 07.05.2024 з урахуванням висновків суду, висловлених за наслідками розгляду цієї справи.

При цьому суд не вбачає підстав для задоволення вимог звернених до Вінницької міської ради, адже за наслідками розгляду цієї справи судом встановлено, що порушення прав позивача спричинено протиправною бездіяльністю Виконавчого комітету Вінницької міської ради.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень частини 3 статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Вінницької міської ради, яка полягає у наданні неповної відповіді на запит ОСОБА_1 від 07.05.2024.

Зобов`язати Виконавчий комітет Вінницької міської ради надати повну відповідь на запит ОСОБА_1 від 07.05.2024 з урахуванням висновків суду, висловлених за наслідками розгляду цієї справи.

В задоволенні решти вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 605,60 грн (шістсот п`ять грн 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Вінницької міської ради.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Вінницька міська рада (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 25512617);

Відповідач: Виконавчий комітет Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 03084813).

Повний текст рішення складено та підписано суддею 24.10.2024.

Суддя Томчук Андрій Валерійович