Рішення

від 22.10.2024 по справі 120/5779/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 жовтня 2024 р. Справа № 120/5779/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства "Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І.Пирогова Вінницької обласної ради" до Західного офісу Держаудитслужби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "СІ ЕС ДІ ЛАБ" про визнання протиправним та скасування висновку

в с т а н о в и в :

01.05.2024 року Комунальне некомерційне підприємство "Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради" звернулось в суд з адміністративним позовом до Західного офісу Держаудитслужби України про визнання протиправним та скасування висновку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що відповідачем проведено моніторинг процедури закупівлі за результатами якого складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2023-11-13-004906-а від 15.04.2024 року, яким встановлено порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі".

На переконання позивача, вказаний висновок є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки наведене у оскаржуваному висновку відповідачем зобов`язання "здійснити заходи щодо недопущення встановлених порушень у подальшому" є невизначеним та не містить свого відображення у вказаних відповідачем нормах законів, у зв`язку з чим звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 06.05.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "СІ ЕС ДІ ЛАБ".

25.04.2024 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що за результатами моніторингу процедури закупівлі №UA-2023-11-13-004906-а складено та оприлюднено в електронній системі закупівель висновок №UA-2023-11-13-004906-а від 15.04.2024 року з інформацією про те, що за результатами аналізу питання правильності заповнення документів, що оприлюднюються встановлено порушення вимог пунктів 3 та 26 Особливостей №1178 та пункту 7 частини другої статті 21 Закону України "Про публічні закупівлі"; за результатами аналізу питання відповідності тендерної документації, встановлено порушення вимог пунктів 3 та 28 Особливостей №1178; за результатами аналізу питань дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності умов тендерної документації вимогам Закону, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідність умов договору вимогам тендерної документації та тендерній пропозиції переможця - порушень не встановлено.

Вказав, що управлінням під час моніторингу встановлено, що в оприлюдненому замовником оголошенні про проведення закупівлі №UA-2023-11-13-004906-а зазначено наступні умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків): післяоплата в розмірі 100 відсотків протягом 120 робочих днів після поставки товару. Водночас, за умовами проекту договору, що міститься у Додатку №5 до тендерної документації, вказано, що розрахунки здійснюються на підставі рахунків та накладних на умовах відстрочки платежу до 120 робочих днів, а у разі затримки фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 7 робочих днів з дати отримання покупцем коштів на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Представник відповідача зазначає, що таким чином замовником в опублікованому оголошенні вказано недостовірні (неповні) дані щодо умов оплати.

Крім цього, вказав, що при складанні тендерної документації замовником не враховано чинні норми Особливостей №1178, а тому поняття "аномально низька ціна тендерної пропозиції" визначено без прив`язки до результатів аукціону чи початкового етапу аукціону.

Враховуючи викладене, представник відповідача просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

27.05.2024 року представником позивача подано відповідь на відзив, у якій зазначив, що вважає доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

06.06.2024 року до суду надійшли заперечення Західного офісу Держаудитслужби України на відповідь на відзив, відповідно до яких відповідач не погоджується з доводами представника позивача, викладених у заявах по суті справи, вважає їх необґрунтованими, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

24.06.2024 року представником позивача подано додаткові пояснення у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

13.11.2023 року на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель Комунальним некомерційним підприємством "Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради" розміщено оголошення №UА-2023-11-13-004906-а про проведення відкритих торгів на закупівлю товарів, а саме: НАЦІОНАЛЬНИЙ КЛАСИФІКАТОР УКРАЇНИ Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015:85140000-2 - Послуги у сфері охорони здоров`я різні (Послуги з лабораторних досліджень: Діагностика мієломної хвороби (цитоморфологічне дослідження, імунофенотип, підтвердження клональності); Визначення мінімальної резидуальної хвороби (встановлення цитоморфологічної ремісії, проточна цитометрія за наявністю первинного фенотипу); Діагностика Нічної пароксизмальної гемоглобінурії та пов`язаних захворювань (детекція ПНГ-клону); Діагностика гострої В-лімфобластної лейкемії: транслокації t(9;22)(q34.1;q11.2) BCR:: ABL1, t(12;21)(p13;q22) ETV6::RUNX1, 11q23 KMT2A (MLL) Діагностика гострої В-лімфобластної лейкемії (FISH); Діагностика гострої мієлобластної лейкемії (стандарт): транслокації t(8;21) RUNX1::RUNX1T1, inv(16)(p11q22)/t(16;16) CBFB::MYH11, 11q23 KMT2A (MLL), t(15;17) PML::RARA, t(9;22) BCR::ABL1 (FISH);Діагностика гострої мієлобластної лейкемії (максимум): транслокації t(8;21) RUNX1::RUNX1T1, inv(16)(p11q22)/t(16;16) CBFB::MYH11, 11q23 KMT2A (MLL), t(15;17) PML::RARA, t(9;22) BCR::ABL1, inv(3)(q21q26.2), t(3;3)(q21;q26.2) GATA2::MECOM, 9q34 (NUP214) (FISH); Діагностика мієлодиспластичного синдрому (базова) (FISH). Делеція 5q, 7q:Діагностика мієломної хвороби (максимум): транслокації t(14;20) MAFB::IGH, t(14;16) MAF::IGH, t(4;14) FGFR3::IGH, t(11;14) CCND1::IGH, делеція 13q14, 17p13, 1q21/1p32) (FISH); Трепан біопсія кісткового мозку (вкл необхідні гістохімічні забарвлення на вибір патолога); Діагностична ІГХ 3 категорії складності визначення гістологічного типу недиференційованих злоякісних пухлин, лімфо - та мієлопроліферативної патології (лімфаденопатії, лімфоми Ходжкіна та неходжкінські, лімфоми шкіри, плазмоклітинні пухлини, мастоцитози, гістіоцітози, мієлопроліферативні захворювання); "Філадельфійська хромосома" t(9;22)(q34.1;q11.2) BCR/ABL1 (FISH); Дослідження сурогатних маркерів мутаційного статусу генів вариабельного регіону важких ланцюгів імуноглобулінів (IgVH-генів); Дослідження препаратів кісткового мозку та крові на гемобластози (цитоморфологічний та цитохімічний методи); Делеція 17p13.1 (TP53) (FISH); Пряма проба Кумбса; Еритропоетин).

Станом на дату та час розкриття тендерних пропозицій була подана лише одна тендерна пропозиція учасника - Товариство з обмеженою відповідальністю "СІ ЕС ДІ ЛАБ".

Оскільки інші тендерні пропозиції були відсутні, відповідно тендерна пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ЕС ДІ ЛАБ" обрана електронною системою закупівель як така, що є найбільш економічно вигідною.

06.12.2023 року між Комунальним некомерційним підприємством "Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІ ЕС ДІ ЛАБ" укладено договір №764.

Наказом Західного офісу Держаудитслужби України №63 від 21.03.2024 року прийнято рішення про початок моніторингу закупівлі №UА-2023-11-13-004906-а з підстав виявлення органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу відповідачем складено висновок від 15.04.2024 року про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2023-11-13-004906-а, яким встановлено порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та Постанови Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 року "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", зокрема за результатами аналізу питання правильності заповнення документів, що оприлюднюються відповідно до Закону та Особливостей №1178, встановлено порушення вимог пунктів 3 та 26 Особливостей №1178 та пункту 7 частини другої статті 21 Закону; за результатами аналізу питання відповідності тендерної документації, встановлено порушення вимог пунктів 3 та 28 Особливостей №1178; за результатами аналізу питань дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані; розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю; розгляду тендерної пропозиції; своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідність умов договору вимогам тендерної документації та тендерній пропозиції переможця - порушень не встановлено та зобов`язано позивача: здійснити заходи щодо недопущення у подальшому встановлених порушень та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття заходів для усунення порушень .

Не погоджуючись із таким висновком контролюючого органу, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від 26.01.1993 року №2939-ХІІ "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі-Закон №2939-XII).

Відповідно до частини 1 статті 1 вказаного Закону здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі-орган державного фінансового контролю).

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року №43 (зі змінами і доповненнями), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення).

Як визначено частиною 1 статті 2 Закону №2939-XII, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі-підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (частина друга статті 2 Закону №2939-XII).

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (стаття 5 цього ж Закону).

Таким чином, Держаудитслужба здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи, зокрема Західний офіс Держаудитслужби.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі" (далі-Закон №922-VIII).

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі-органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

У пункті 14 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII наводиться визначення поняття "моніторинг процедури закупівлі". Ним є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно частини 2 статті 8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема у разі виявлення органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель (пункт 4).

Підстави та процедуру проведення Держаудитслужбою, її міжрегіональними територіальними органами (далі-орган державного фінансового контролю) перевірок закупівель визначені Порядком проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 року №631 (далі-Порядок №631).

Підпунктом 1 п.4 Порядку №631 встановлено, що перевірки закупівель проводяться за письмовим рішенням керівника органу державного фінансового контролю або його заступника за наявності однієї з таких підстав: 1) виникнення потреби у документальній та фактичній перевірці питань, які не можуть бути перевірені під час моніторингу процедури закупівлі, а саме: укладення договору (договорів) до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог законодавства; стану виконання умов договору, внесення змін до нього, в тому числі вимог щодо якості, кількості (обсягів) предмета закупівлі, ціни договору; поділу предмета закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедур закупівель/спрощених закупівель у визначеному законодавством порядку.

Пунктом 50 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року №550 встановлено, що за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Згідно з частинами 6, 7 статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі-висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок його заповнення, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 року №552 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 року за №958/35241 (далі-Порядок №552).

У розділі ІІІ Порядку №552 визначено, що у пункті 2 констатуючої частини висновку заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися. У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 констатуючої частини висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

За приписами частин 8, 10 статті 8 Закону №922-VIII замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

В свою чергу, частиною 11 статті 8 Закону №922-VIII визначено, що якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Таким чином, висновок, складений за наслідками моніторингу закупівель, є ненормативним індивідуально-правовим актом, оскільки його виконання має безпосередній вплив на права та обов`язки замовника. Крім того, можливість оскарження такого висновку у судовому порядку прямо передбачена положеннями Закону України "Про публічні закупівлі".

Суд зазначає, що правомірність призначення моніторингу закупівлі, а також порядку його проведення позивач не оспорює, тобто ці питання не входять до предмета спору.

Водночас, на переконання позивача, висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2023-11-13-004906-а від 15.04.2024 року є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки наведене у оскаржуваному висновку відповідачем зобов`язання "здійснити заходи щодо недопущення встановлених порушень у подальшому" є невизначеним та не містить свого відображення у вказаних відповідачем нормах законів.

10.09.2022 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" №2526-IX від 16.08.2022 року. Зокрема, даним Законом №2526-IX від 16.08.2022 року внесені зміни до Закону України "Про публічні закупівлі" та доповнено Розділ X "Прикінцеві та перехідні положення", зокрема пунктом 3-7.

Пунктом 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено: "Установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз".

На виконання вищезазначених Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про публічні закупівлі" постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Тобто, під час складення тендерної документації замовник торгів зобов`язаний враховувати приписи Постанови №1178, якою визначено особливості, у тому числі, критеріїв та методики оцінки тендерної пропозиції та підстав для відхилення тендерної пропозиції.

Як встановлено судом, за результатами моніторингу відповідачем складено висновок №UA-2023-11-13-004906-а від 15.04.2024 року про результати моніторингу процедури закупівлі, яким встановлено порушення пункту 7 частини другої статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі» та пунктів 3 та 26 Особливостей №1178, оголошення про проведення відкритих торгів містить інформацію щодо умов оплати закупівлі, яка суперечить відповідній інформації, зазначеній у тендерній документації.

Так, в оголошенні про проведення відкритих торгів вказано наступні умови оплати договору: післяоплата в розмірі 100 відсотків протягом 120 робочих днів після поставки товару. Водночас, за умовами проекту договору, що міститься у Додатку №5 до тендерної документації, вказано, що розрахунки здійснюються на підставі рахунків та накладних на умовах відстрочки платежу до 120 робочих днів, а у разі затримки фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 7 робочих днів з дати отримання покупцем коштів на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Суд зазначає, що встановлення в оголошенні про проведення торгів наступних умов: подія: виконання робіт, тип оплати: післяплата не порушує Закону та відповідає тендерній документації, оскільки договором передбачена післяоплата виконання робіт після їх прийняття замовником.

Частиною другої статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити, крім іншого, інформацію про умови плати.

Як вбачається з матеріалів справи, умови оплати закупівлі, внесено замовником на етані оприлюднення оголошення про закупівлю в порядку та строки, передбачені законодавством. Положеннями проекту договору (пункт 4.1 розділу ІV "Порядок здійснення оплати"), що міститься у додатку №5 до тендерної документації передбачено, що у разі затримки фінансування розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 7 робочих днів з дати отримання замовником коштів на фінансування закупівлі на свій рахунок, однак вказані вимоги є додатковими до основних умов оплати та застосовуються при настанні непередбачуваних випадків.

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до умов проекту договору (додаток №5 до тендерної документації) "виконавець зобов`язується надавати послуги відповідно до умов даного договору, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити їх, в залежності від фактичної потреби", тобто умовами оплати є факт надання послуг.

Водночас строки розрахунків, інша інформація, що безпосередньо пов`язана зі строками оплати відносяться до порядку здійснення оплати, а не до умов оплати договору.

Щодо факту порушень, вимог пунктів 3 та 28 Особливостей №1178, за результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей №1178, суд зазначає наступне.

Положеннями пунктів 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" визначено: "Установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз".

На виконання вищезазначених Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про публічні закупівлі" Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Згідно з абзацом 1 пункту 37 Особливостей №1178 за обґрунтованим рішенням замовника відкриті торги можуть бути проведені без застосування електронного аукціону.

Відповідно до абзацу 3 пункту 37 Особливостей №1178 електронною системою закупівель після закінчення строку для подання тендерних пропозицій, визначеного замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, що проводяться замовником без застосування електронного аукціону, розкривається вся інформація (крім інформації, визначеної пунктом 40 цих особливостей), зазначена в тендерній пропозиції (тендерних пропозиціях), у тому числі інформація про ціну/приведену ціну тендерної пропозиції (тендерних пропозицій). Протокол розкриття тендерних пропозицій формується та оприлюднюється відповідно до частин 3 та 4 статті 28 Закону.

Положеннями цього ж пункту визначено, що учасник процедури закупівлі, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою (у цьому пункті під терміном аномально низька ціна тендерної пропозиції розуміється ціна/приведена ціна найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, яка є меншою на 40 або більше відсотків середньоарифметичного значення ціни/приведеної ціни тендерних пропозицій інших учасників процедури закупівлі, та/або є меншою на 30 або більше відсотків наступної ціни/приведеної ціни тендерної пропозиції; аномально низька ціна визначається електронною системою закупівель автоматично за умови наявності не менше двох учасників, які подали свої тендерні пропозиції щодо предмета закупівлі або його частини (лота), повинен надати протягом одного робочого дня з дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обґрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг тендерної пропозиції.

Таким чином, термін "аномально низька ціна тендерної пропозиції" відповідно до пункту 37 Особливостей №1178, застосовується замовником виключно тоді, коли відкриті торги проводяться без застосування електронного аукціону.

Твердження відповідача, щодо визначення позивачем поняття "аномально низька ціна" без прив`язки до результатів аукціону чи початкового етапу аукціону, суд вважає безпідставними, оскільки при оголошенні процедури закупівлі №UA-2023-11-13-004906-а замовником визначено, що дана закупівля проводиться із застосуванням електронного аукціону.

Підтвердження вказаних обставин міститься в умовах тендерної документації, звіті про результати проведення процедури закупівлі та в інформації з електронної системи закупівель.

З огляду на викладене, суд вважає, що порушення щодо не відповідності тендерної документації вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей №1178, в частині визначення терміну "аномально низька ціна тендерної пропозиції" позивачем не допущено.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що оскаржуваний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2023-11-13-004906-а від 15.04.2024 року в частині встановлення порушень позивачем вимог пунктів 3 та 26 Особливостей №1178, пункту 7 частини другої статті 21 Закону України "Про публічні закупівлі", вимог пунктів 3 та 28 Особливостей №1178 є безпідставним і ґрунтуються на помилковій, з проявами надмірного формалізму інтерпретації норм права, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Визначаючись щодо обраного відповідачем способу усунення виявлених під час моніторингу порушень, суд зазначає, що пунктом 5 частини 7 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що у висновку обов`язково зазначається зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Нормами розділу ІІІ Наказу від 08.09.2020 року №552 "Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку", встановлено, що у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Дослідивши текст оскаржуваного висновку про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2023-11-13-004906-а від 15.04.2024 року судом встановлено, що заходом спрямованим на усунення виявлених моніторингом порушень є покладення на позивача обов`язку здійснити заходи щодо недопущення встановлених порушень у подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель.

Суд зазначає, що висновок про результати моніторингу закупівлі, який є індивідуально-правовим та породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статті 2 КАС України.

В цьому контексті суд враховує, що за змістом положень частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють не лише, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України, але й також чи є такі рішення (дії, бездіяльність) обґрунтованими (прийняті/вчинені з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії)), добросовісними, розсудливими та пропорційно (враховують необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані рішення (дія)).

Водночас, на переконання суду, оскаржуваний висновок та дії відповідача означеним вище критеріям не відповідають.

Так, зазначивши у висновку про необхідність "здійснити заходи щодо недопущення встановлених порушень у подальшому", відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність. При цьому, зобов`язання оприлюднити інформацію та/або документи, що свідчать про усунення "порушень", а не "порушення", свідчить про необхідність вжиття позивачем більше одного заходу, направленого на недопущення встановленого порушення у подальшому. Однак, яких саме заходів відповідач при цьому в оскаржуваному висновку не зазначає.

Верховний Суд у постановах від 11.06.2020 року у справі №160/6502/19, від 12.08.2020 року у справі №160/11304/19, від 21.01.2021 року у справі №400/4458/19, від 28.01.2021 року у справі №160/12925/19, висловлював правову позицію, що спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд зазначає, що відсутність конкретизації у формулюванні відповідачем заходів для усунення порушень додатково свідчить про те, що останнім не встановлено відповідних порушень, що є формальними за своїм змістом. Крім цього, суд враховує, що оскаржуваний висновок є неправомірним по суті зафіксованого у ньому порушення, що дає самостійні підстави для задоволення адміністративного позову.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що оскаржуваний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2023-11-13-004906-а від 15.04.2024 року не відповідає критеріям обґрунтованості та розсудливості, складений без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, а тому підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби України №UA-2023-11-13-004906-а від 15.04.2024 року про результати моніторингу процедури закупівлі.

Стягнути на користь Комунального некомерційного підприємства "Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради" (вул. Пирогова, 46, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 02011031) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби України (вул. Костюшка, 8, м. Львів, код ЄДРПОУ 40479801).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Комунальне некомерційне підприємство "Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради" (вул. Пирогова, 46, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 02011031);

Відповідач: Західний офіс Держаудитслужби України (вул. Костюшка, 8, м. Львів, код ЄДРПОУ 40479801);

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "СІ ЕС ДІ ЛАБ" (вул. Васильківська, 45, м. Київ, 03022, ЄДРПОУ 42519264).

Суддя Дончик Віталій Володимирович