Ухвала

від 23.10.2024 по справі 120/13953/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

23 жовтня 2024 р.Справа № 120/13953/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Мультян Марина Бондівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

У позовній заяві позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не розгляді його скарг від 20.12.2023 та від 25.01.2024 та зобов`язати розглянути такі скарги.

Ознайомившись з позовною заявою, доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Положеннями пункту 3 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень цих норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Частиною 1 статті 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника

Від того у який спосіб реалізовано процесуальне право звернутися до суду - особисто позивачем або через представника, залежать і правила оформлення позовної заяви.

Зокрема відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються відомості, що ідентифікують позивача, а згідно ч. 6 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Як передбачено частиною 10 ст. 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Особистий підпис учасника справи на поданій ним до суду заяві є обов`язковим реквізитом такої заяви (позовної заяви), адже надає їй юридичної сили та вказує на власне волевиявлення особи, яка звертається до суду, на вчинення певної процесуальної дії.

В силу вимог ч. 1 та 2 ст. 59 КАС України повноваження представника мають бути підтверджені, зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Аналізуючи процитовані норми процесуального закону, суд зауважує, що у випадку, якщо позивач бере участь у судовому процесі самостійно, він повинен зазначити у позовній заяві передбачені пунктом 2 ч. 5 ст. 160 КАС України відомості про себе та скріпити позовну заяву власноручним підписом.

Однак якщо позов оформлено та подано в інтересах позивача представником, то заява скріплюється підписом представника, у ній повинні бути додатково зазначено передбачені пунктом 2 ч. 5 ст. 160 КАС України відомості про представника, а в числі додатків до позову поданого представником повинен бути належним чином оформлений документ, що підтверджує повноваження на представництво.

Перевіривши позовну заяву, суд встановив, що до позовної заяви долучено незасвідчену фотокопію довіреності від 31.01.2020 (чинна до 31.01.2025) відповідно до якої ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_2 бути його представником, у тому числі й у судах.

При цьому, долучена до матеріалів позову фотокопія довіреності від 31.01.2020 вказує на оформлення та подання до суду позовної заяви від імені ОСОБА_1 ОСОБА_2 .

Відповідні обставини також підтверджуються актом Вінницького окружного адміністративного суду від 17.10.2024, із якого слідує, що позовна заява подана представником позивача ОСОБА_2 .

Відповідним актом також засвідчено обставини того, що на підтвердження своїх повноважень ОСОБА_2 до матеріалів позовної заяви долучено копію довіреності від 31.01.2020 на представництво інтересів ОСОБА_1 , яка не вказана в переліку документів, доданих до позовної заяви.

У такому випадку, у позовній заяві в обов`язковому порядку повинні зазначатися передбачені пунктом 2 ч. 5 ст. 160 КАС України відомості про представника, а в числі додатків до позову поданого представником повинен бути належним чином оформлений документ, що підтверджує його повноваження.

Однак ОСОБА_2 , оформляючи та подаючи до суду позовну заяву від імені ОСОБА_1 , вказаних правил не дотримався.

Зокрема у тексті позовної заяви взагалі відсутня інформація про його прізвище, ім`я та по батькові, місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, особисті номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України).

Виявлений недолік підлягає усуненню у спосіб уточнення тексту позовної заяви та зазначення у ній передбаченої пунктом 2 ч. 5 ст. 160 КАС України інформації про представника, а також надання суду належним чином засвідченої копії довіреності від 31.01.2020 або її оригіналу.

Крім того, згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Як видно із позовної заяви, реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача вказано " НОМЕР_1 ", в той час, як згідно довіреності, долученої до матеріалів позовної заяви, ОСОБА_1 присвоєно РНОКПП " НОМЕР_2 ".

Відтак, слід уточнити реєстраційний номер облікової картки платника податків - позивача та надати належним чином засвідчену копію належного ОСОБА_1 ідентифікаційного номеру.

Також, відповідно до п. 4-5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В силу приписів ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Наведені обов`язки позивача при оформленні та поданні до суду позовної заяви узгоджуються з його обов`язками як учасника справи, визначеними у ст. 77 КАС України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів (ч. 5 ст. 77 КАС України).

Безперечно завданням стадії прийняття позову до розгляду та відкриття провадження у справі не є збирання усіх доказів, які б були достатніми для ухвалення рішення.

Однак нормами п. 4-5 ч. 5 ст. 160 КАС України покладено на сторону позивача обов`язок навести мінімально допустиме обґрунтування та подати відповідні докази, що дасть суду можливість встановити, зокрема, коли та за яких обставин між сторонами виникли правовідносини які набули характер спірних, темпоральні межі таких правовідносин, характер, зміст і суть спірних правовідносин.

Варто зауважити, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач чи її представник, насамперед, повинні активно використовувати визначені законом процесуальні права з метою, з якою такі права надані. Реалізація цих прав нерозривно пов`язана із виконанням обов`язків щодо сприяння встановленню обставин у справі.

Способом виконання обов`язку ініціатора процесу та суб`єкта процесуальних правовідносин доказування є, в першу чергу, належний виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із посиланням на докази, що підтверджують вказані обставини.

Повертаючись до обставин викладених у позовній заяві, то у ній вказано, що ОСОБА_1 двічі (20.12.2023 та 25.01.2024) звертався до відповідача із скаргами, однак відповіді на них не отримав. Це стороною позивача кваліфіковано як порушення відповідачем приписів Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР.

До позовної заяви долучено два документи "скарга від громадянина України" датованих 25.01.2024. При цьому, скаргу від 20.12.2023 чи її копію не додає.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

В порушення вказаних норм законодавства, до матеріалів позовної заяви стороною позивача не додано копії скарги від 20.12.2023.

Відтак, виявлені недоліки позову підлягають виправленню у спосіб подання до суду належним чином оформлених (засвідчених) додатків до позовної заяви, зокрема надання копії скарги від 20.12.2023. Крім того, позивачу слід додати суду докази надіслання та отримання скарг адресатом.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Так, п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3028 грн.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так, зі змісту позовної заяви слідує, що позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не розгляді його скарг від 20.12.2023 та від 25.01.2024 та зобов`язати розглянути такі скарги.

Таким чином, ставка судового збору за подання адміністративного позову із двома вимогами немайнового характеру становить 2422,40 грн. (1211,20 грн.+1211,20грн.).

В даному ж випадку, до матеріалів справи позивачем не додано жодних доказів сплати судового збору.

З огляду на викладене вважаю, що стороні позивача слід надати суду докази сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн., сплаченого за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд або ж документів, які свідчать про наявність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, зазначений в мотивувальній частині ухвали суду

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії. залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяМультян Марина Бондівна