Ухвала

від 09.10.2024 по справі 640/21366/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 жовтня 2024 року Київ№ 640/21366/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Самородської Т.Ю., представника позивача Деркача Д.І., представників відповідача Єрмолової О.М., Анісімова Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карма Трейдинг» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство «Оператор ринку» про визнання протиправними та нечинним з моменту прийняття постанов, -

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Карма Трейдинг» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.02.2022 № 333 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» в частині абзаців 3-6 (включно) підпункту 2 пункту і, яким постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» доповнено новим пунктом 4:

(« 4. Учасникам РДН і ВДР у своїх заявках на торги на РДН в торговій зоні ОЕС України зазначати ціни на електричну енергію не нижче ціни, розрахованої Оператором ринку, що дорівнює:

для годин мінімального навантаження (з 00:00 до 07:00 та з 23:00 до 24:00) - значенню індексу ціни навантаження off-peak за останні 30 календарних днів;

для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00) - значенню індексу ціни навантаження peak за останні 30 календарних днів.

У разі зазначення учасником РДН і ВДР у заявці ціни, що нижче ціни для відповідного періоду доби, така заявка відхиляється»).

- визнати протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 01.03.2022 № 334 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332» в частині підпункту 2 пункту 1:

(2) після пункту 5 доповнити новим пунктом 6 такого змісту:

6. Учасникам ринку "на добу наперед" (далі - РДН) та внутрішньодобового ринку (далі - ВДР) у своїх заявках на торги на ВДР у торговій зоні "ОЕС України" зазначати ціну на електричну енергію не менше від значення по % від ціни РДН, визначеної оператором ринку для кожного розрахункового періоду відповідної доби постачання.

Якщо така ціна перевищує ціну, визначену оператором ринку відповідно до пункту 5 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 08 квітня 2020 року №766 "Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Постанова) для відповідного розрахункового періоду, то учасникам РДН/ВДР у своїх заявках на торги на ВДР у торговій зоні "ОЕС України" зазначати ціну на електричну енергію на рівні ціни, визначеної оператором ринку відповідно до пункту 5 Постанови для відповідного розрахункового періоду.

У разі зазначення учасником РДН/ВДР у своїй заявці на торги на ВДР у торговій зоні "ОЕС України" ціни, що менше такої ціни для відповідного розрахункового періоду, така заявка відхиляється».).

- визнати протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2022 № 340 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332» в частині підпункту 3 пункту і та підпункту 4 пункту і:

( «з) у пункті 4 слова та абревіатуру "Учасникам РДН і ВДР" замінити словами, знаками та абревіатурою "Учасникам ринку "на добу наперед" (далі - РДН)) та внутрішньодобового ринку (далі - ВДР)»

4) у пункті 6 слова, знаки та абревіатуру "Учасникам ринку "на добу наперед" (далі - РДН) та внутрішньодобового ринку (далі - ВДР)" замінити словами та абревіатурою "Учасникам РДН і ВДР")»;

- визнати протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2022 № 413 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332 та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 766» в частині абзаців 15-18 (включно) підпункту 3 пункту і, якими внесено зміни до пункту 6 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану»:

(6) учасникам РДН/ВДР у торговій зоні "ОЕС України":

у своїх заявках на торги на РДН та ВДР зазначати ціни на електричну енергію не вище ціни, що дорівнює для годин мінімального навантаження (з 00:00 до 07:00 та з 23:00 до 24:00) - 2000 грн/МВт-год та для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00) - 4000 грн/МВт-год. У разі зазначення учасником РДН/ВДР у заявці ціни, що перевищує ціну для відповідного періоду доби, така заявка відхиляється ОР;

у своїх заявках на торги на РДН зазначати ціни на електричну енергію не нижче ціни, розрахованої ОР, що дорівнює для годин мінімального навантаження (з 00:00 до 07:00 та з 23:00 до 24:00) -1378,97грн/МВт-год (значення індексу ціни навантаження off-peak за останні 30 календарних днів станом на 27 лютого 2022 року) та для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00) - 2646,25 грн/МВт-год (значення індексу ціни навантаження peak за останні 30 календарних днів станом на 27 лютого 2022 року). У разі зазначення учасником РДН/ВДР у заявці ціни, що нижче ціни для відповідного періоду доби, така заявка відхиляється ОР;

у своїх заявках на торги на ВДР зазначати ціни на електричну енергію не менше від значення по % від ціни РДН, визначеної ОР для кожного розрахункового періоду відповідної доби постачання. Якщо така ціна перевищує ціну, визначену відповідно до абзацу другого цього пункту для відповідного розрахункового періоду, то учасникам РДН/ВДРу своїх заявках на торги на ВДР зазначати ціну на електричну енергію нарівні ціни, визначеної відповідно до абзацу другого цього пункту для відповідного розрахункового періоду. У разі зазначення учасником РДН/ВДР у своїй заявці на торги на ВДР ціни, що нижче ціни, визначеної ОР для кожного розрахункового періоду відповідної доби постачання, така заявка відхиляється ОР;»);

- визнати протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.05.2022 № 561 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332» в частині підпункту 2:

(2) в абзаці четвертому підпункту 6 цифри "по" замінити цифрами "102".»).;

- зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних розглянути питання про встановлення граничних цін (тимчасових мінімальних та/ або максимальних цінових меж) на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку відповідно до методики формування, розрахунку та встановлення граничних цін на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

06.10.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 06.10.2023 справа розподілена судді Горобцовій Я.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 адміністративну справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.

Представником відповідача подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки, на думку відповідача, позивач пропустив строк звернення до суду, зокрема щодо оскарження постанов НКРЕКП: від 27.02.2022 № 333 на 4 місяці; від 01.03.2022 № 334 на 3 місяці; від 03.03.2022 № 340 на 3 місяці; від 26.04.2022 № 413 на 1 місяць; від 31.05.2022 № 561 на 2 дні, оскільки Регулятор веде реєстр всіх прийнятих рішень та забезпечує вільний доступ до них на своєму офіційному веб-сайті у затвердженому ним порядку.

Оскільки, предметом спору є постанови НКРЕКП:

- від 27.02.2022 №333 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» (далі Постанова № 333) в частині абзаців 3-6 (включно) підпункту 2 пункту 1, яким постанову НКРЕКП від 25.02.2022 №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії на період дії воєнного стану» доповнено новим пунктом 4, яка оприлюднена на офіційному веб сайті НКРЕКП 27.02.2022;

- від 01.03.2022 №334 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332» (далі Постанова №334) в частині підпункту 2 пункту 1, яка оприлюднена на офіційному вебсайті НКРЕКП 01.03.2022;

- від 03.03.2022 №340 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332» (далі Постанова №340) в частині підпункту 3 пункту 1 та підпункту 4 пункту 1, яка оприлюднена на офіційному веб сайті НКРЕКП 03.03.2022;

- від 26.04.2022 №413 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332, та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 08.04.2022 №766» (далі Постанова №413) в частині абзаців 15-18 (включно) підпункту 3 пункту 1, яким внесено зміни до пункту 6 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану», яка оприлюднена на офіційному веб сайті НКРЕКП 27.04.2022;

- від 31.05.2022 №561 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332» (далі Постанова №561) в частині підпункту 2, яка оприлюднена на офіційному веб сайті НКРЕКП 01.06.2022.

У свою чергу, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Карма Трейдинг» була направлена до Окружного адміністративного суду міста Києва позивачем 02.12.2022.

Таким чином, позовні вимоги щодо бездіяльності та стягнення збитків заявлені з пропущенням шестимісячного строку на звернення до адміністративного суду, визначеного статтею 122 КАС України. Відповідно до положень статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо, зокрема, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Отже, з урахуванням відсутності в адміністративному позові поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, а також імперативні вимоги процесуального закону, зокрема, статей 78, 122, 123, 240 КАС України, позовні вимоги до НКРЕКП у даній справі підлягають залишенню без розгляду. Вказує, що позивачем не наведено обґрунтованих доводів чи обставин за яких своєчасне здійснення процесуальної дії було неможливим або утрудненим.

Водночас, заявлена позиція позивача у позові підтверджує його обізнаність з прийнятими НКРЕКП постановами.

Представник позивача заперечив проти клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку із порушенням строків на звернення до суду та вказав, що відповідно до ч. 3 ст. 264 КАС України нормативно правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності. Звернув увагу суду, що Верховний Суд у постанові від 15.04.2020 у справі №1440/2398/18 зауважив, що статтею 264 КАС України лише визначено особливості оскарження нормативно правових актів. Спеціальних вимог щодо строку звернення до адміністративного суду з позовами, предметом оскарження яких є нормативно правові акти, вона не містить. Зазначає, що оскільки оскаржувані положення постанов НКРЕКП №333, №334, №340, №413 та №561 є чинними на момент звернення позивача до суду та обумовлюють триваюче порушення прав та законних інтересів позивача, з огляду на що останнім дотримано строків звернення до суду із адміністративним позовом.

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали клопотання про залишення позовних вимог без розгляду та просили його задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти заявленого клопотання, просив відмовити у задоволенні заявленого клопотання, з огляду на відсутність підстав. Вказав, що строк на звернення до суду не було порушено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Для оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень закон передбачає особливий порядок адміністративного провадження, який встановлено статтею 264 КАС України.

Відповідно змісту частини першої цієї статті, такий порядок поширюється на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 264 КАС України передбачено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Відповідно до частини третьої статті 264 КАС України, нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом усього строку їх чинності.

Зі змісту положень вказаної статті вбачається, що оскаржувати можна чинні, активні нормативно-правові акти, а звідси - не підлягають оскарженню нормативно-правові акти, які втратили чинність.

Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду (частина друга статті 265 КАС України).

Позивачем оскаржується, зокрема: постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.02.2022 №333 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» в частині абзаців 3-6 (включно) підпункту 2 пункту і, яким постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» доповнено новим пунктом 4:

(« 4. Учасникам РДН і ВДР у своїх заявках на торги на РДН в торговій зоні ОЕС України зазначати ціни на електричну енергію не нижче ціни, розрахованої Оператором ринку, що дорівнює:

для годин мінімального навантаження (з оо:оо до 07:00 та з 23:00 до 24:00) - значенню індексу ціни навантаження off-peak за останні 30 календарних днів;

для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00) - значенню індексу ціни навантаження peak за останні 30 календарних днів.

У разі зазначення учасником РДН і ВДР у заявці ціни, що нижче ціни для відповідного періоду доби, така заявка відхиляється»).

- постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 01.03.2022 № 334 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332» в частині підпункту 2 пункту 1:

(2) після пункту 5 доповнити новим пунктом 6 такого змісту:

6. Учасникам ринку "на добу наперед" (далі - РДН) та внутрішньодобового ринку (далі - ВДР) у своїх заявках на торги на ВДР у торговій зоні "ОЕС України" зазначати ціну на електричну енергію не менше від значення по % від ціни РДН, визначеної оператором ринку для кожного розрахункового періоду відповідної доби постачання.

Якщо така ціна перевищує ціну, визначену оператором ринку відповідно до пункту 5 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 08 квітня 2020 року №766 "Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Постанова) для відповідного розрахункового періоду, то учасникам РДН/ВДР у своїх заявках на торги на ВДР у торговій зоні "ОЕС України" зазначати ціну на електричну енергію на рівні ціни, визначеної оператором ринку відповідно до пункту 5 Постанови для відповідного розрахункового періоду.

У разі зазначення учасником РДН/ВДР у своїй заявці на торги на ВДР у торговій зоні "ОЕС України" ціни, що менше такої ціни для відповідного розрахункового періоду, така заявка відхиляється».).

- визнати протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2022 № 340 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332» в частині підпункту 3 пункту і та підпункту 4 пункту і:

( «з) у пункті 4 слова та абревіатуру "Учасникам РДН і ВДР" замінити словами, знаками та абревіатурою "Учасникам ринку "на добу наперед" (далі - РДН)) та внутрішньодобового ринку (далі - ВДР)»

4) у пункті 6 слова, знаки та абревіатуру "Учасникам ринку "на добу наперед" (далі - РДН) та внутрішньодобового ринку (далі - ВДР)" замінити словами та абревіатурою "Учасникам РДН і ВДР")»;

- постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2022 № 413 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332 та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 766» в частині абзаців 15-18 (включно) підпункту 3 пункту і, якими внесено зміни до пункту 6 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану»:

(6) учасникам РДН/ВДР у торговій зоні "ОЕС України":

у своїх заявках на торги на РДН та ВДР зазначати ціни на електричну енергію не вище ціни, що дорівнює для годин мінімального навантаження (з 00:00 до 07:00 та з 23:00 до 24:00) - 2000 грн/МВт-год та для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00) - 4000 грн/МВт-год. У разі зазначення учасником РДН/ВДР у заявці ціни, що перевищує ціну для відповідного періоду доби, така заявка відхиляється ОР;

у своїх заявках на торги на РДН зазначати ціни на електричну енергію не нижче ціни, розрахованої ОР, що дорівнює для годин мінімального навантаження (з 00:00 до 07:00 та з 23:00 до 24:00) -1378,97грн/МВт-год (значення індексу ціни навантаження off-peak за останні 30 календарних днів станом на 27 лютого 2022 року) та для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00) - 2646,25 грн/МВт-год (значення індексу ціни навантаження peak за останні 30 календарних днів станом на 27 лютого 2022 року). У разі зазначення учасником РДН/ВДР у заявці ціни, що нижче ціни для відповідного періоду доби, така заявка відхиляється ОР;

у своїх заявках на торги на ВДР зазначати ціни на електричну енергію не менше від значення по % від ціни РДН, визначеної ОР для кожного розрахункового періоду відповідної доби постачання. Якщо така ціна перевищує ціну, визначену відповідно до абзацу другого цього пункту для відповідного розрахункового періоду, то учасникам РДН/ВДР у своїх заявках на торги на ВДР зазначати ціну на електричну енергію нарівні ціни, визначеної відповідно до абзацу другого цього пункту для відповідного розрахункового періоду. У разі зазначення учасником РДН/ВДР у своїй заявці на торги на ВДР ціни, що нижче ціни, визначеної ОР для кожного розрахункового періоду відповідної доби постачання, така заявка відхиляється ОР;»);

- постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.05.2022 № 561 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332» в частині підпункту 2:

(2) в абзаці четвертому підпункту 6 цифри "по" замінити цифрами "102".»).

Строки звернення до адміністративного суду визначені статтею 122 КАС України.

Відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавець встановлює строк звернення до адміністративного суду з дня, коли особа дізналася або мала б дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суди перевіряючи наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду мають враховувати сутність і ознаки нормативно-правового акту.

Для нормативно-правових актів притаманні такі характерні властивості, ознаки: приймається як у спосіб безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це органом за встановленою процедурою; містить загальнообов`язкові правила поведінки, легітимізовані людьми; розрахований на невизначене коло осіб та багаторазове застосування.

Тому, звертаючись до суду з позовом про оскарження нормативно-правового акта, позивач має обґрунтувати не лише зміст позовних вимог, а і факт порушення цим актом його суб`єктивних прав, свобод, інтересу.

Конституційний Суд України у рішення від 16.04.2009 №7-рп/2009, проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Дія нормативно-правового акту є постійною тривалий час і не обмежується його разовим застосуванням. Відповідно, чинним нормативно-правовим актом суб`єктивні права, свободи чи інтереси можуть порушуватися неодноразово, тобто постійно, упродовж усього часу чинності такого акту.

Тому, факт порушення прав, свобод чи інтересів, у разі дії чинного нормативно-правового акту, може мати триваючий характер. Оскільки чинний нормативно-правовий акт може обумовлювати триваюче порушення суб`єктивних прав, свобод чи інтересів, то, відповідно, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід розраховувати від усього часу чинності (тривалості дії) нормативно-правового акту.

Оскаржувані у цій справі постанови НКРЕКП №333, №334, №340, №413 та №561 є чинними.

Дія нормативно-правового акта, має вплив на права та обов`язки осіб, на яких поширюється його дія, як на дату набрання чинності актом, так і упродовж перспективної дії цього документа. Суб`єкт правовідносин, до якого буде застосований чи застосується цей акт, якщо вважатиме, що цей нормативний документ порушує або порушуватиме його права чи інтереси, за наявності відповідного обґрунтування, може оскаржити нормативно-правовий акт як відразу після часу набрання ним чинності, так і будь-коли й тоді, коли нормативно-правовий акт чинний і продовжує регулювати певні відносини, внаслідок яких, з погляду суб`єкта правовідносин, відбувається порушення його прав та/чи законних інтересів.

Крім того, варто зазначити, що у разі, коли суб`єкт правовідносин оскаржує нормативно-правовий акт по спливу певного проміжку часу від дати набрання ним чинності, але який є чинним, діючим і обов`язковий до застосування на час звернення суб`єкта правовідносин до адміністративного суду із позовною заявою, то звернення до суду такого суб`єкта не повинно розцінюватися як здійснене з порушенням порядку та строків, передбачених статтею 122 КАС України, оскільки вимога про порушення права негативною триваючою дією чинного нормативного-правового акта, яка для суб`єкта правовідносин є реальною, актуальною, об`єктивно обґрунтованою і шкідливою хоча б на етапі звернення до суду про його оскарження, не може визнаватись такою, що подана з пропуском строків звернення за захистом порушеного права.

Розглянувши клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд вважає його безпідставним, з огляду на таке.

Так, ч. 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Частиною 1 ст. 121 встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Оскільки оскаржувані позивачем постанови НКЕРКП №№333, 334, 340, 413, 561 є чинним, діючим і обов`язковими до застосування на час звернення до адміністративного суду із позовною заявою, а тому суд вважає, що позивачем не пропущено строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, оскільки вимога про порушення права негативною триваючою дією акта, яка для суб`єкта правовідносин є реальною, актуальною, об`єктивно обґрунтованою і шкідливою хоча б на етапі звернення до суду про його оскарження, не може визнаватись такою, що подана з пропуском строків звернення за захистом порушеного права.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для залишення позову без розгляду, у зв`язку з чим, у задоволенні клопотання відповідача необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 118, 121, 122, 123, 240, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Я.В. Горобцова