Рішення

від 24.10.2024 по справі 320/16336/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2024 року №320/16336/24

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Білоноженко М.А.,

розглянувши у приміщену суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кузьминецька будівельна кераміка» (09232, Київська область, Кагарлицький р-н, с. Кузьминці, вулиця Василя Путаненка, 57, код ЄДРПОУ 42490240)доГоловного управління Державної податкової служби у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5А, код ЄДРПОУ 44096797)провизнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити діївстановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кузьминецька будівельна кераміка» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, у якому просило суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Київській області щодо нездійснення формування та подання Головному управлінню Державної казначейської служби України в Київській області висновку про повернення ТОВ «Кузьминецька будівельна кераміка» помилково та /або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у розмірі 758100,00 грн. за заявою від 18.04.2023;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Київській області сформувати та подати Головному управлінню Державної казначейської служби України в Київській області висновок про повернення ТОВ «Кузьминецька будівельна кераміка» помилково та / або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у розмірі 758100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що контролюючий орган безпідставно залишив без виконання заяву про повернення коштів, які Державною казначейською службою було помилково зараховано з поточного рахунку в банку на бюджетний рахунок в якості податку на додану вартість, оскільки позивачем було вказано не вірний рахунок.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що підставою для залишення без виконання заяви позивача слугувало те, що платником невірно зазначено код класифікації доходів бюджету, з якого повертаються кошти, що є невід`ємним при подачі заяви про повернення помилково сплачених коштів, а тому контролюючий орган діяв у межах наданих повноважень та на підставі чинного законодавства.

Представником позивача подана відповідь на відзив, в якій останній заперечив проти висновків, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву викладено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до ч. 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною 2 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Так, за правилами спрощеного позовного провадження, в силу вимог ч. 4 статті 257 КАС України, не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом розгляду даної справи є протиправне, на думку позивача, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів. Тобто, дана справа не належить до переліку, визначеного ч. 4 статті 257 КАС України.

Згідно з ч. 1 статті 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням (ч. 4 статті 260 КАС України).

Суд зазначає, що згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Враховуючи предмет і підстави позову, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін, оскільки спірні правовідносини та предмет доказування у даній справі не вимагають його проведення для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ «Кузьминецька будівельна кераміка» 27 липня 2021 року помилково перераховано кошти в сумі 758100,00 грн. (сімсот п`ятдесят вісім тисяч сто гривень 00 коп.) з поточного рахунку відкритого підприємством в ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» (код банку 380634) за № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_2 (на рахунок, призначений для сплати штрафних санкцій з ПДВ) згідно платіжного доручення (платіжної інструкції) №1269 від 27 липня 2021 року.

Державною казначейською службою України кошти зараховано на вказаний бюджетний рахунок, проте на отримувача - Головне УДКСУ у Київській області, код отримувача - 37955989, код платежу - 30 14010100 67, назва платежу - податок з доходів на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що не відповідає реквізитам платіжного доручення (платіжної інструкції) №1269 від 27 липня 2021 року, де вказано назву отримувача - ТОВ «Кузьминецька будівельна кераміка», код отримувача - 42490240 та не за призначенням, вказаним в платіжному дорученні (платіжній інструкції) - «*;101;42490240; поповнення власного рахунку ПДВ;;;». Платіжне доручення (платіжна інструкція) додається.

Позивач 28.07.2021 невідкладно через електронний кабінет платника податків подав до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (надалі - «ГУ ДПС у Київській області») заяву про повернення помилково сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок платника податків в установі банку.

02.08.2021 листом №11721/10-36-18-12 ГУ ДПС у Київській області повідомило Позивача про те, що заяву Позивача про повернення помилково сплаченої суми грошового зобов`язання залишено без виконання.

При цьому, податковий орган посилався на положення пункту 43.4-1 статті 43 Податкового кодексу України (надалі - «ПК України»), згідно з яким «у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 20001.5 статті 20001 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку».

04.10.2021 Позивач повторно подав до ГУ ДПС у Київській області заяву про повернення помилково сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок платника податків в установі банку.

До заяви Позивач додав лист від 29.09.2021 року вих. №121, в якому, зокрема, надав пояснення, що помилкова сплата коштів не відбувалась за умов, пов`язаних з виконанням пункту 2001 6 статті 2001 ПК України, а також не була зарахована до бюджету з рахунка платника податку в СЕА ПДВ у порядку, визначеному пунктом 2001.5 статті 2001 ПК України. Відтак, відповідні кошти мають бути повернуті на розрахунковий рахунок підприємства.

06.10.2021 листом №35916/6/10-36-18-12 Головне управління ДПС у Київській області повідомило Позивача про те, що заяву Позивача про повернення помилково сплаченої суми грошового зобов`язання залишено без виконання. Податковий орган фактично повторив зміст листа-відповіді від 02.08.2021.

У зв`язку із зміною бюджетних рахунків 01.01.2022 Державною казначейською службою України кошти автоматично переведено з бюджетного рахунку за № НОМЕР_2 на бюджетний рахунок за № НОМЕР_3 Головного УДКСУ у Київській області (код - 37955989), що в інтегрованій картці платника відображається по коду платежу 30 14010100 UA32000000000030281, назва платежу - податок з доходів на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Позивач звернувся зі скаргою до Ради бізнес-омбудсмена щодо неповернення ТОВ «Кузьминецька будівельна кераміка» помилково сплачених грошових коштів.

Рада бізнес-омбудсмена зверталася до Головного управління ДПС у Київській області із зверненням щодо перевірки обставин, щодо повернення помилково сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Відповідач листом №12318/6/10-36-18-04 від 04.05.2022 повідомив, що в заяві про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені від 01.02.2022 № 6633048 не вірно вказано реквізити рахунку з якого повертаються кошти.

04.04.2023 року Позивач знову подав до ГУ ДПС у Київській області заяву про повернення помилково сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок платника податків в установі банку.

До заяви Позивач додав лист від 04.04.2023 року вих. №04.04/01/23, в якому, зокрема, просив врахувати те, що дані кошти не було зараховано до бюджету з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 2001.5 статті 2001 Податкового кодексу України, що відповідно до вимог пункту 43.41 статті 43 Податкового кодексу України передбачає їх повернення виключно на рахунок платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а було помилково зараховано на бюджетний рахунок Головного УДКСУ у Київській області з поточного банківського рахунку підприємства.

07.04.2023 року листом №153828/6/10-36-04-10 Головне управління ДПС у Київській області повідомило Позивача про те, що заяву Позивача про повернення помилково сплаченої суми грошового зобов`язання залишено без виконання. Податковий орган вказав, зокрема: «У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного, документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства), та визначає напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів».

Крім того, у заяві не вірно зазначено код класифікації доходів бюджету, з якого повертаються кошти.

18.04.2023 Позивач повторно подав до ГУ ДПС у Київській області заяву про повернення помилково сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок платника податків в установі банку.

До заяви Позивач додав лист від 18.04.2023 року вих. №18-04/1/23, в якому, зокрема, вказував, що ТОВ «Кузьминецька будівельна кераміка» 04.04.2023 року направлено до ГУ ДПС у Київській області заяву на повернення помилково сплачених сум (реєстраційний №8871586), де зазначено реквізити (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства та МФО Казначейства), що вказані в інтегрованій картці платника та витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами станом на 04.04.2023 року, де відображаються дані суми, оскільки кошти помилково зараховано (не за реквізитами, вказаними в платіжному документі) та в подальшому переміщено на інший бюджетний рахунок. Заява про повернення помилково та/або надміру сплачених сум податкових зобов`язань та пені від 04.04.2023.

ГУ ДПС у Київській області заяву підприємства від 18.04.2023 року залишено без виконання, про що повідомлено листом від 21.04.2023 №19437/6/10-36-04-10 з зазначенням причини - «у заяві невірно зазначено код класифікації доходів бюджету, з якого повертаються кошти».

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не поверненні помилково сплачених коштів, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

У відповідності до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право: на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, платник податків має право на альтернативний вибір щодо заліку чи повернення надміру сплачених сум податків.

Відповідно до статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач просив повернути на його поточний рахунок кошти, помилково сплачені на рахунок для сплати податку на додану вартість, у розмірі 758100,00 грн згідно платіжного доручення від 27 липня 2021 року №1269.

Згідно з інтегрованою карткою платника податків з податку на додану вартість станом на день надання контролюючим органом відповіді на заяву позивача про повернення помилково сплачених коштів за позивачем обліковувалась переплата:

- код операції 242, переплата, яка виникла за рахунок сплати з електронного ПДВ - рахунку платника, відповідно до платіжних доручень: №288468792 від 23.09.2021 - 273227 грн, №302862381 від 23.10.2021 - 350624 грн, №335242980 від 29.12.2021 - 130339 грн;

- код операції 101, переплата, яка виникла за рахунок сплати штрафної санкції з поточного рахунку платника відповідно до платіжного доручення №2455 від 28.12.2021 - 3910 грн;

- код операції 9ПЛ, переплата, яка виникла відповідно до Уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9378840978 від 13.12.2021 - 1067 грн.

Однак позивачу відмовлено у поверненні суми переплати, оскільки платником невірно зазначено код класифікації доходів бюджету, з якого повертаються кошти, що є невід`ємним при подачі заяви про повернення помилково сплачених коштів.

Суд вважає зазначені висновки контролюючого органу помилковими з огляду на таке.

Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422 (далі - Порядок №422), який був чинний станом на дату виникнення переплати, визначено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу (пункт 1 Розділу II Порядку №422).

Тобто, інтегрована картка є документом, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету, а тому не зазначення у ньому сум надмірної сплати грошових коштів у сумі 30076582,00 грн. порушує права позивача, оскільки не відображає суму надмірної сплати грошових зобов`язань.

Згідно з положеннями пункту 5 та пункту 6 розділу І Порядку №422 контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.

При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

У разі встановлення, що перекручення (викривлення) показників допущене у результаті умисних дій працівників органів ДФС, такі працівники притягуються до відповідальності у встановленому законодавством порядку.

За даними оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску ДФС та її територіальними органами формується звітність про нарахування та надходження податків, зборів, єдиного внеску, надходження митних та інших платежів до бюджетів, податковий борг, недоїмку зі сплати єдиного внеску, відшкодування податку на додану вартість, результати контрольно-перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), надміру сплачені податки, збори, єдиний внесок тощо.

Первинними документами, на підставі яких вносяться первинні показники до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, є: ухвала суду про відкриття провадження; ухвала про забезпечення позову; ухвала суду про відкриття апеляційного провадження; ухвала суду про відкриття касаційного провадження; ухвала суду касаційної інстанції про зупинення виконання рішення; рішення суду, прийняте по суті, що набрало законної сили (перша інстанція, апеляційна чи касаційна інстанція, Верховний Суд України) (п. 2 Розділу VII Порядку №422).

Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 (далі Порядок №5) затверджено порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на який посилається відповідач-1 у своєму відзиві на позовну заяву застосуванню не підлягає, оскільки станом на момент виникнення у позивача надмірної сплати ПДВ діяв Порядок №422.

В цей же час, суд звертає увагу на те, що Порядком №5 визначені ті ж самі положення щодо ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і Порядком №422

Встановивши відсутність у ТОВ «Кузьминецька будівельна кераміка» за даними інтегрованих карток чи інформаційної системи надміру сплаченої суми 758100,00 грн., відповідач, як контролюючий орган, до функцій якого за приписами статей 19-1, 41 Податкового кодексу України віднесено здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, ухилився від з`ясування обставин щодо встановлення об`єктивних причин відсутності в інтегрованих картках позивача та інформаційній системі даних щодо надміру сплаченої суми 758100,00 грн., чим допустив протиправну бездіяльність.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 19.03.2019 року у справі №808/661/16, провадження №К/9901/31446/18.

Наведені відповідачем обставини не змінюють фактичного статусу перерахованих позивачем грошових коштів в сумі 758100,00 грн. як надміру сплачених коштів і не позбавляють відповідача як податковий орган, на обліку в якому на даний час знаходиться позивач як платник податків, від з`ясування причин неузгодженості даних такого платника з даними інтегрованих карток чи інформаційної системи, ведення яких відноситься до сфери діяльності органів ДПС.

Відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів про те, що надміру сплачені податкові зобов`язання з податку на додану вартість були зараховані позивачем до бюджету з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування саме у порядку, визначеному пунктом 2001.5 статті 2001 Податкового кодексу України, а тому посилання контролюючого органу на положення пункту 43.4-1 статті 43 Податкового кодексу України як на такі, що унеможливлюють задоволення заяви позивача, є безпідставними, оскільки до їх повернення повинні застосовуватися загальні правила, що визначені пунктом 43.1 статті 43 Податкового кодексу України, а не пунктом 43.4-1 статті 43 Податкового кодексу України.

Пунктом 200-1.6 статті 200-1 Податкового кодексу України встановлено, що за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу.

Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку.

На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника.

Згідно із пунктом 21 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати контролюючому органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок платника податку, реквізити якого зазначаються в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку, або до бюджету в рахунок сплати податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року.

При цьому, перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися за відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих в Реєстрі, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих в податковій звітності з податку у цьому звітному періоді.

У відповідності до пункту 1 розділу ІІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року № 60 (далі - Порядок № 60) ровернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Пунктом 2 розділу ІІІ Порядку № 60 передбачено, що у заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:

на поточний рахунок платника податку в установі банку;

на єдиний рахунок (у разі його використання);

на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету;

у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету. Отже, законодавством визначено порядок повернення помилково сплачених коштів на поточний рахунок платника податків, а висновки відповідача про можливість повернення переплати з податку на додану вартість позивача виключно на електронний рахунок платника є помилковими, оскільки в даному випадку, норми пункту 200-1.5 статті 200 Податкового кодексу України не застосовуються, про що зазначено вище.

При цьому, посилання контролюючого органу на застосування в даному випадку пункту 43.4-1 статті 43 Податкового кодексу України, а не загальних правил, визначених пунктом 43.1 статті 43 Податкового кодексу України є безпідставними, оскільки помилкову сплату позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість здійснено з поточного рахунку платника та переплата з ПДВ обліковувалася не на електронному рахунку, а в інтегрованій картці платника податків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у поверненні помилково сплачених коштів у розмірі 758100,00 грн. Водночас, щодо позовної вимоги про зобов`язання вчинити дії суд зазначає таке.

Необхідною обставиною для повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках податкового органу як переплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється контролюючими органами, є факт ухвалення податковим органом висновку про повернення надмірно сплачених сум податку.

В такому випадку повернення помилково сплачених коштів повинно здійснюватись в порядку статті 43 Податкового кодексу України.

Як вже зазначалось, до контролюючого органу позивач звернувся із заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені.

Факт помилкової сплати коштів, а також факт безпідставної відмови у їх поверненні податковим органом, суд встановив під час розгляду цієї справи.

Відповідачем, у свою чергу, не надано суду обґрунтованих пояснень про причин невиконання покладеного на нього обов`язку щодо підготовки висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подання його до Державної казначейської служби України у порядку, встановленому законом.

Таким чином, суд вважає, що під час звернення до відповідача із заявою про повернення помилково сплачених коштів, позивач діяв виключно в межах чинного законодавства, у зв`язку із чим, суд доходить висновку, що відновленням порушених прав позивача є зобов`язання відповідача підготувати висновок про повернення на поточний рахунок позивача помилково сплачених коштів з податку на додану вартість та подати його відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування коштів, на виконання шляхом стягнення таких коштів з відповідного бюджету.

Отже, з метою відновлення порушених прав позивача слід зобов`язати відповідача підготувати висновок про повернення на поточний рахунок позивача помилково сплачених коштів з податку на додану вартість та подати його відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування коштів, на виконання шляхом стягнення таких коштів з відповідного бюджету.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачем не доведено правомірність вчинених дій та прийнятого рішення, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в розмірі 5368,00 грн., сплачені за платіжною інструкцією №1874 від 04.07.2023.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд

в и р і ш и в:

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кузьминецька будівельна кераміка» (09232, Київська область, Кагарлицький р-н, с. Кузьминці, вулиця Василя Путаненка, 57, код ЄДРПОУ 42490240) до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5А, код ЄДРПОУ 44096797) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Київській області щодо нездійснення формування та подання Головному управлінню Державної казначейської служби України в Київській області висновку про повернення ТОВ «Кузьминецька будівельна кераміка» помилково та /або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у розмірі 758100,00 грн. за заявою від 18.04.2023.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Київській області сформувати та подати Головному управлінню Державної казначейської служби України в Київській області висновок про повернення ТОВ «Кузьминецька будівельна кераміка» помилково та / або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у розмірі 758100,00 грн

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5А, код ЄДРПОУ 44096797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кузьминецька будівельна кераміка» (09232, Київська область, Кагарлицький р-н, с. Кузьминці, вулиця Василя Путаненка, 57, код ЄДРПОУ 42490240) судовий збір у розмірі 5368,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Білоноженко М.А.