Рішення

від 28.10.2024 по справі 522/13761/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/13761/24

Провадження №2/522/6634/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

28 жовтня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючої судді Косіциної В.В., розглянувши розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МУКАЧЕВСЬКИЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

16серпня 2024року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МУКАЧЕВСЬКИЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, у якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 22275,91 гривень та здійснити розподіл судових витрат.

За результатами автоматизованого розподілу справа була передана на розгляд судді Косіциній В.В.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2024 року провадження у справі відкрито. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачеві надано 15-ти денний строк з моменту отримання копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалу суду від 23 вересня 2024 року було надіслано на адресу відповідача листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, який повернувся до суду з відміткою: «Адресат відсутній за вказаною адресою».

22 жовтня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника позивача, у якому заявник вказує на те, що не заперечує проти постановлення заочного рішення по справі.

Будь яких інших заяв або клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи те, що відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, про відкриття провадження був повідомлений належним чином а також те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд, керуючись положеннями ст.. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

ОСОБА_2 є власником об`єкта нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.07.2024 року №388733244 (а.с.10).

ОСББ «МУКАЧЕВСЬКИЙ» створено співвласниками багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 з метою забезпечення і захисту прав співвласників щодо користування, володіння і розпорядження спільним майном, збереження і поліпшення техніко-економічних характеристик будинку з метою комфортного проживання користувачів будинку, зниження витрат і втрат ресурсів на утримання спільного майна і на споживання ЖКП, благоустрою прибудинкової території та побутового обслуговування населення.

Одним із завдань ОСББ є: забезпечення належного утримання, ремонту, реконструкції та технічного переоснащення багатоквартирного будинку і прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості.

Зазначене підтверджується копією статуту ОСББ «Мукачевський» (а.с.12).

Тобто, ОСББ «МУКАЧЕВСЬКИЙ» є управителем багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

З метою виконання своїх завдань та функцій, передбачених Статусом та чинним законодавством, 14 липня 2006 року між ОСББ «МУКАЧЕВСЬКИЙ» та ТОВ «ІНФОКС» було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №32/1, за яким виконавець зобов`язався надавати послуги по подачі води та водовідведенню за адресою: м. Одеса, пров. Мукачівський, 6, а замовник зобов`язався оплачувати надані послуги (а.с.35).

05 листопада 2008 року між ОСББ «МУКАЧЕВСЬКИЙ» та ВАТ «ЕК «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» було укладено договір про постачання електричної енергії №2612, за яким постачальник зобов`язався постачати електричну енергію за адресою: м. Одеса, пров. Мукачівський, 6, а споживач зобов`язався сплачувати вартість використаної електроенергії (а.с.32).

07 червня 2018 року між ОСББ «МУКАЧЕВСЬКИЙ» та ТОВ «ВЕЛЛТЕХ» було укладено договір на технічне обслуговування ліфта №63ТО, за яким замовник доручив а виконавець зобов`язався організовувати й виконувати роботи з технічного обслуговування ліфтів за адресою: м. Одеса, пров. Мукачівський, 6, а замовник зобов`язався приймати виконані роботи та оплатити їх (а.с.29).

12 серпня 2018 року між ОСББ «МУКАЧЕВСЬКИЙ» та ТОВ «СОЮЗ» було укладено договір на вивіз твердих відходів, що утворюються в процесі господарської діяльності, за яким ТОВ «СОЮЗ» зобов`язався надавати послуги зі збирання, вивезення та утилізації ТПВ за адресою: м. Одеса, пров. Мукачівський, 6, а замовник зобов`язався оплачувати зазначені послуги (а.с.37).

Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

У ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вказано, що до житлово-комунальних послуг належать: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

У постанові КЦС ВС від 23.11.2022 у справі № 761/43664/18 вказано, що частиною першою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а тому факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.

У ч.1 ст. 10 Закону вказано, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Згідно з положеннями статей 530, 612, 625 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у термін, встановлений договором або законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

На підставі наданих суду доказів, було встановлено, що ОСББ «МУКАЧЕВСЬКИЙ» є управителем житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де, зокрема, розташоване майно ОСОБА_1 , тоді як остання належним чином не виконує свої обов`язки, які є похідними від належних їй як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном, шляхом невнесення плати за житлово-комунальні послуги.

Доказів зворотного відповідачем надано не було.

Протоколом загальних зборів ОСББ «МУКАЧЕВСЬКИЙ» від 12.09.2021 року затверджено наступні щомісячні внески за утримання будинку, починаючи з 01.10.2021: для житлових приміщень 12,60 грн/м.кв., для нежитлових приміщень 10,57 грн/м.кв (а.с.27).

Згідно розрахунку заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 1.11.2023 року по 31.07.2024 року, розмір заборгованості ОСОБА_1 за житлово-комунальні послуги станом на 01.08.2024 року становить 22275,91 гривень.

Суд погоджується із зазначеним розрахунком заборгованості та доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Щодо судового збору суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору, розмір якого становить 3 028,00гривень.

Згідно платіжної інструкції від 16.07.2024 року №1778, ОСББ «МУКАЧЕВСЬКИЙ» сплатило в якості судового збору грошову суму у розмірі 3028,00 гривень (а.с.7).

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, вимога позивача про стягнення суми сплаченого судового збору підлягає задоволенню.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

26 липня 2024 року між ОСББ «МУКАЧЕВСЬКИЙ» та АБ «БОРОГАН» в особі керуючого адвоката Борогана Валентина Володимировича укладено договір про надання правової допомоги, за яким АБ прийняло на себе зобов`язання усіма законними методами та способами надати клієнту правничу допомогу у представництві інтересів клієнта у справі за позовом клієнта до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Згідно п.4.1. Договору, розмір грошової винагороди за договором становить 12 000,00 гривень (а.с.39).

З акту приймання передачі виконаної роботи від року вбачається, що адвокатом було вчинено наступні види робіт:

- усна консультація;

- вивчення документів;

- формування правової позиції;

- підготовка позовної заяви (а.с.43).

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги.

На думку суду, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає принципам співмірності, розумності та справедливості з огляду на наступне.

Щодо витрат на надання консультації із правових питань, то на думку суду такі витрати є виключною ініціативою представника, оскільки, позивач участі у судових засіданнях не брав, власну позицію щодо справи не висловлювали, а позовна заява складалася безпосередньо адвокатом, будь-яких заяв або клопотань самостійно не подавав. Будь-яких доводів на підтвердження того, що надання такої послуги як консультація не є невідворотною та неминучою позивачем надано не було. Окрім того, у змісті позовної заяви та акті приймання передачі не розкрито з приводу якого саме питання (яких документів) надавалася така консультація. Тому, суд вважає, що підстави для відшкодування витрат за зазначену послугу відсутні.

Щодо вивчення документів, формування правової позиції та підготовка позовної заяви, то суд вважає, що вивчення документів та формування правової позиції є складовою процедури підготовки позовної заяви.

Також, суд звертає увагу на те, що сама позовна заява не значна за обсягом та складається з 6 аркушів, а складання такої заяви не вимагає значного проміжку часу, оскільки, за своєю формою та змістом така позовна заява є типовою.

Додатки до позовної заяви не містять будь-яких доказів, які б були отримані представником позивача самостійно, а тому, це дає підстави вважати, що адвокат не вчиняв будь-яких дій задля їх отримання (в тому числі шляхом подання адвокатських запитів)

Суд звертає увагу на те, що правовідносини які виникли між сторонами ґрунтуються на кредитних правовідносинах. Зазначена категорія справ характеризується низьким рівнем складності.

Визначаючи вартість такої послуги, як складання та подання позову, суд виходить з того, що спірні правовідносини характеризуються чітким правовим регулювання це Цивільний кодекс України, Закон України «Про житлово-комунальні послуги», Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а тому, від представника позивача не вимагалося здійснення пошуку додаткового законодавства, що свідчить про сталість та єдність законодавства у цій сфері.

При цьому, судова практика у цій сфері стала та узгоджена між собою, що не вимагає від представника витрати значного часу для її пошуку та/або узгодження правових позицій.

На думку суду, справа не становить значного суспільного інтересу, та впливає виключно відносини між кредитором та боржником.

Більше того, заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу становить близько 50% від ціни позову, що явно не відповідає основним критеріям, з яких має виходити суд під час визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Тому, враховуючи зазначене, суд вважає, що вартість послуги із складання та подання позовної заяви, яка б відповідала критерію співмірності, розумності та справедливості становить 3 000,00 гривень.

Щодо витрат на друкарські послуги, суд зазначає наступне.

26 липня 2024 року між ОСББ «МУКАЧЕВСЬКИЙ» та АБ «БОРОГАН» в особі адвоката Борогана Валентина Володимировича укладено договір про надання друкарський послуг (а.с.44).

Відповідно до додаткової угоди №2 до договору, виконавцем було здійснено копіювання 87 сторінок, а витрати на таку послугу становлять 435,00 гривень (а.с.86).

Проте, відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З зазначеного вбачається, що чинний ЦПК України не відносить витрати пов`язані з друкарськими послугами до судових витрат, більше того не передбачає порядку та механізму розподілу таких витрат.

При цьому, копіювання документів для суду та відповідача - не є витратами на правову допомогу, в розумінні ст. 137 ЦПК України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Також, витрати пов`язані з друкарськими послугами не є в розумінні ст.133 ЦПК України іншими процесуальними діями, необхідними для розгляду справи або підготовки до розгляду справи з огляду на те, що друкарські послуги не є процесуальною дією.

За таких обставин, суд вважає, що витрати на друкарські послуги не є судовими витратами в розумінні ЦПК України та доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення витрат на друкарські послуги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 530, 612, 625, 628, 638ЦК України, ст.ст. 77, 79, 80, 141, 263 265, 279, 282-283 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МУКАЧЕВСЬКИЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МУКАЧЕВСЬКИЙ», м. Одеса, пров. Мукачевський, 6, ЄДРПОУ 33508938, заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 22275 (двадцять дві тисячі двісті сімдесят п`ять) гривень 91 (дев`яносто одна) копійка.

Стягнути з відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МУКАЧЕВСЬКИЙ», м. Одеса, пров. Мукачевський, 6, ЄДРПОУ 33508938, суму сплаченого судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 (нуль) копійок.

Стягнути з відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МУКАЧЕВСЬКИЙ», м. Одеса, пров. Мукачевський, 6, ЄДРПОУ 33508938, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 (нуль) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вказаний строк може бути поновлений судом за заявою відповідача, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Текст рішення складено та підписано 28 жовтня 2024 року.

Суддя Косіцина В.В.

28.10.2024