Рішення

від 22.10.2024 по справі 513/567/24

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/567/24

Провадження № 2/513/611/24

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2024 року Саратський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Миргород В.С.,

при секретарі судового засідання Аркуші І.О.,

за участю представника позивача Кобиленко С.В. ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача - адвоката Власенко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу №513/567/24, за позовною заявою Органу опіки та піклування Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області; Комунальна установа «Саратський центр надання соціальних послуг» Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області; Дитячий будинок сімейного типу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , суд, -

В С Т А Н О В И В :

30 квітня 2024 року Орган опіки та піклування Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області (далі ООП Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ОСОБА_2 є матір`ю трьох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

27 березня 2024 року на Урядову гарячу лінію надійшла заява від ОСОБА_8 про вчинення домашнього насильства психологічного характеру (образи) та економічного (виганяє з дому, не забезпечує належним вихованням, піклуванням, харчуванням та необхідним одягом) щодо малолітніх дітей матір`ю дітей, ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Зі слів заявника, кривдниця систематично вживає алкогольні напої у присутності дітей. Родина часто змінює місце проживання. Неодноразово були звернення до старости села з приводу зазначеного, однак це не впливає на ситуацію, вчинення домашнього насильства продовжується.

28 березня 2024 року Службою у справах дітей спільно з КУ «Саратський центр надання соціальних послуг», інспектором з ювенальної превенції Білгород-Дністровського РУП та представником Введенського старостинського округу було здійснено обстеження житлово-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого встановлено, що матір малолітніх дітей була відсутня за місцем проживання, з малолітніми дітьми була бабуся, яка перебувала у нетверезому стані. В кімнатах холодно, брудно, запас продуктів харчування відсутній, чистий одяг відсутній, діти сиділи під ковдрою, яка була мокра та брудна. Діти перебували у занедбаному стані, у зв`язку з чим було прийнято рішення про негайне відібрання дітей у матері та розміщено дітей у дитячому відділенні КП «Саратська центральна районна лікарня».

Згідно з актом проведення Службою у справах дітей оцінки рівня безпеки дітей від 28 березня 2024 року, діти були залишені на тривалий час без догляду матері догляд за дітьми здійснювала бабуся ОСОБА_9 , яка візуально перебувала у стані алкогольного сп`яніння. З візуального спостереження встановлено, що малолітньої дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , нежить. Всі діти мали зовнішні ознаки недогляду та занедбаності, одягнені в брудний теплий одяг та мали неприємний затхлий запах. Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повідомив про небезпеку та просив допомоги, розповів, що майже завжди діти голодні та мерзнуть, мати рідко буває вдома. Матір, ОСОБА_2 знайти не вдалося, місце перебування батька дітей невідоме. Помешкання не пристосоване для проживання дітей, санітарно-гігієнічні умови не відповідають вимогам, в кімнатах бруд, затхлий запах, купи невипраного одягу ті білизни, немитий посуд. Діти знаходилися у край небезпечному для них місці та потребують негайного відібрання у батьків.

Малолітні діти поставлені на первинний облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, відповідно до наказів Служби у справах дітей Саратської селищної ради від 28 березня 2024 року № № 7-9.

Згідно з наказами Служби у справах дітей від 05 квітня 2024 року №11 «Про тимчасове влаштування дітей: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 » малолітні діти були тимчасово влаштовані з 07 квітня 2024 року до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

За місцем проживання відповідач ОСОБА_2 характеризується негативно, як неблагонадійна, така що зловживає спиртними напоями, не створює належних умов для виховання та утримання дітей, веде аморальний спосіб життя. Зі слів відповідача, остання раніше проживала за адресою: АДРЕСА_2 зі своїм співмешканцем ОСОБА_10 , від якого народила доньок: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

За наданою Службою у справах дітей Крижопільської сільської ради Вінницької області стало відомо, що малолітні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 04 липня 2022 року перебували на обліку Служби у справах дітей, як діти, які перебувають у складних життєвих обставинах. 28 липня 2022 року сім`ю ОСОБА_2 взято під соціальний супровід задля збереження прав дітей на виховання в біологічній сім`ї та недопущення їх відібрання. З листа КУ «Центр надання соціальних послуг Крижопільської селищної ради» від 21 липня 2022 року з`ясовано, що комісією у складі завідувача відділення соціальної роботи, головних спеціалістів Служби у справах дітей, поліцейського офіцера громади здійснено екстрене/кризове втручання у сім`ї ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . У ході обстеження ОСОБА_2 стверджувала, що у сім`ї виник конфлікт між нею та чоловіком щодо неналежного догляду нею за дітьми. Після чого вона вирішила вчинити самогубство, порізавши вени на руках. Остання стверджувала, що у той час її чоловік знаходився у стані зміненої свідомості. Зі слів співмешканця ОСОБА_10 , дружина постійно провокує його на конфлікти, що супроводжується неконтрольованою поведінкою та агресією по відношенню до нього та дітей. Останній стверджував, що дружина в психічному стані та стані алкогольного сп`яніння, в якому часто перебуває, постійно намагається нанести шкоду своєму здоров`ю та життю. В рамках первинного консультування, зі слів малолітнього ОСОБА_3 03.03.2017 року народжененя, з`ясовано, що матір прив`язує його шнурком до ліжка, наносить удари по п`ятах хлопчика через те, що він втікає з дому. Матір пояснює це тим, що не може вслідити за сином коли він втікає з дому, тому вимушена вчиняти саме так. За результатами оцінки кризової ситуації визначено наявну загрозу життю та здоров`ю дітей.

За попереднім місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , сім`я ОСОБА_2 характеризується негативно. Від односельців постійно надходили скарги щодо зловживання ними спиртними напоями, постійних скандалів. На адресу ОСОБА_2 постійно надходили скарги щодо неналежного відношення до дітей та схильність до вживання алкоголю, постійні суперечки у сім`ї, порушення громадського порядку у вечірній час.

За даними ВП №1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області від 03 квітня 2024 року, ОСОБА_2 притягувалася до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 175-1, ч.1 ст. 178, ст. 183 КУпАП України.

Батько малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на даний час проходить військову службу у Збройних Силах України, про що повідомив у телефонній розмові, у зв`язку з чим не має змоги виконувати свої батьківські обов`язки.

Щодо дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідач є матір`ю-одиначкою, дані про батька в актовий запис внесені зі слів матері відповідно до ст. 135 СК України.

Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 16 грудня 2016 року ОСОБА_2 була позбавлена батьківських прав щодо своїх дітей: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дітей, позивач просить позбавити її батьківських прав щодо її трьох малолітніх дітей та стягнути з відповідача аліменти на їх утримання на користь опікуна, прийомних батьків, батьків-вихователів або державного закладу, де будуть утримуватися діти, у розмірі 4161,00 грн, щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою суду від 01 травня 2024 року відкрито провадження у справі та розпочато підготовче провадження у справі; відповідачу роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву.

07 червня 2024 року відповідачем через свого представника - адвоката Власенко Л.В. подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що доводи, наведені позивачем у позові, частково відповідають дійсності. Відповідач стверджує, що спеціалістами не надавалася жодним разом допомога та послуги її сім`ї. Доказів, які б підтверджували зловживання нею алкогольними напоями або наркотичними засобами, або факти її моральної поведінки, які б перешкоджали нормальному розвитку дітей і відповідно участі матері у вихованні та спілкуванні з дітьми не встановлено, не надано відомостей, чи перебуває відповідач на обліку у лікаря-психіатра. Відповідач виявляє бажання спілкуватися з дітьми, хоче повернути їх у сім`ю, вона ніяким чином не ухиляється від виконання батькіських обов`язків. Вона бажає проживати разом із дітьми та приймати участь у їх вихованні. Позбавлення відповідача батьківських прав є крайні заходом і вона має право на виправлення помилок, які були нею допущені. Станом на теперішній час ідповідач привела до ладу будинок, прибрала у ньому, купила їжу, стала на шлях виправлення, що свідчить про її бажання виховувати дітей у сім`ї.

У відповідді на відзив представник позивача Орган опіки та піклування Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області В.Райчева просила задовільнити позовні вимоги, оскільки відповідач невперше порушує ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства». Остання не змінила свого ставлення до виховання дітей, навіть маючи трагічний досвід позбавлення батьківських прав. Багатодітна матір не стала гарню матір`ю, хоча їй неодноразово надавали час на виправлення. З 28 березня 2024 року до сьогодні відповідач до Служби у справах дітей Саратської селищної ради не зверталася з питанням про місце знаходження її дітей, не цікавилася про те, чи потрібна їм допомога. При вирішення питання щодо позбавлення відповідача батьківських прав відносно її малолітніх дітей, позивач впевнився у невиконанні нею батьківськиз обов`язків.

Ухвалою суду від 20 червня 2024 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача Органу опіки та піклування Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, викладених у позовній заяві, та просила їх задовільнити. Суду пояснила, що у позивача взагалом дев`ятеро дітей, яким відповідач не опікувалась: відносно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , рішенням Саратського районного суду Одеської області від 16 грудня 2016 року ОСОБА_2 була позбавлена батьківських прав, щодо дітей ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 то батько дітей не хотів позбавляти ОСОБА_2 батьківських прав, діти проживають з батьком та знаходяться на його утриманні, матір дітей не утримує. Також троє дітей відносно яких наразі вирішується питання про позбавлення батьківських прав. Станом на час розгляду справи в суді відповідач не ставила питання про поновлення батьківських прав щодо своїх неповнолітніх дітей. Батько малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 проходячи військову службу на Куп`янському напрямку Харківської області 20.05.2024 року загинув.

Відповідач та її представник у судовому засіданні заявлені вимоги не визнали, пославшись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву. Відповідач зазначила, що щиро розкаялася, пообіцяла виправитися. Пояснила, що пройшла кодування від алкоголю, кодувалася не один раз, привела до ладу житло. Дійсно випивали, були часті сварки з чоловіком. Дітей сварила, наказувала, ставлячи у вугол, на кукурудзу, однак не прив`язувала та не била. Діти називали її мамою. Син ОСОБА_17 допомагав їй по господарству. Дитина ходила до дитячого садка, поки його не закрили. До школи син не пішов, однак був підготовлений. Не заперечила, що коли була відсутня вдома діти хворіли, лікувала самостійно. Про те, що у доньки була пневмонія не знала. На моменті вилучення дітей вдома були продукти харчування. Могла не бувати вдома до декілька днів та чим годувала її матір дітей їй невідомо. Живе за рахунок тимчасових заробітків. Троє її дітей, щодо яких вона не позбавлена батьківських прав за рішенням чоловіка, проживають разом із ним, вона спілкується з ними по телефону. З іншими трьома, щодо яких позбавлена батьківських прав, не спілкується та питання щодо поновлення у батьківських правах нею не вирішувалося. З чоловіком проживали у його будинку, без реєстрації шлюбу. У вказаному будинку не зареєтрована.

Представник третьої особи Комунальної установи «Саратський центр надання соціальних послуг» Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області О.Мкртичян у судове засідання не з`явилася, клопотання про відкладення розгляду справи не подала. Попередньо у судовому засіданні 15 жовтня 2024 року проти задоволення позовних вимог не заперечила. Суду показала, що при вилученні у матері дітей, останні знаходилися у занедбаному стані, худенькі, мокрі, без штанців. Існувала загроза їх життю та здоров`ю. У дитячому відділенні лікарні діти їли та не могли наїстилися. Лікарі зробили все, що їх вилікувати, представники Служб купували суміш для молодшої дитини, оскільки дитина була голодна та такого не бачила. Відповідач не проявила себе як матір, не відвідувала дітей у лікарні. Діти не хочуть до матері, влились у дитячий колектив у прийомній сім`ї, перший раз побачили іграшки, раділи смаколикам. Діти пішли на контакт у прийомній сім`ї, де створені для них всі умови. Матір дітей не проявила до них любові, вони не мали батьківського піклування. За сестричками доглядав братик ОСОБА_17 , якого вони слухалися. На даний час відповідач проживає у тітки, власного житла не має. На обліку у Комунальній установі не перебуває, це можливо тільки за добровільної її згоди. З ініціативою щодо повернення дітей не зверталася.

Представник Дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_6 подав заяву про слухання справи у його відсутність. У судовому засіданні 15 жовтня 2024 року суду показав, що у приоймній сім`ї виховуються різні діти з проблемних сімей, але ці діти були у жахливому стані. Вони боялися постійно, що закінчиться їжа, не могли наїстися, постійно щось жували. ОСОБА_18 дуже боїться чоловіків, коли він до неї підходив остання переставала дихати. Завертень ОСОБА_17 пішов на контакт, наразі багато говорить. Діти не доглянуті, дуже слабенькі, боліють, імунітету немає. На багато речей дивляться, як вперше бачать, як наприклад, на торт. Психічний стан дітей потребує поліпшення. ОСОБА_17 може бігати по будинку та кричати «хочу сексу», імітував сексульні дії, у зв`язку з чим були змушені звернутися до психологів за допомогою. Порадили возити дитину частіше на прийом, оскільки у подальшому можуть виникнути проблеми психіатричного характеру. Матір, ОСОБА_2 хлопчик називав ОСОБА_19 , а не мамою, не бажає її бачити, боїться, поводить себе неадекватно коли йде про неї розмова. На тепершній час стан дітей стабілізувався, вони спілкуються з іншими дітьми, грають з ними. Проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Представник Дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_7 також не з`явилася у судове засідання, подала заяву про слухання справи її відсутність. Попередньо у судовому засіданні 15 жовтня 2024 року підтримала пояснення чоловіка ОСОБА_6 та додала, що у дітей була психологічна травма, слабке здоров`я, все літо вони укріпляли їм імунітет, зверталися до лікарів, були проблеми з кішківником через неправильне харчування, діти хворіли на легеневі захворювання. Діти панікували, якщо не бачили один одного. Назараз їх стан стабілізувався. ОСОБА_17 ходить до першого класу. Дійсно імітував сексуальні дії, зі слів психолога дитина піддавалася психологічному, фізичному та сексуальному насильству. Відповідач телефонувала та питала за дітей, побачення з ними можливе лише з дозволу Служби, оскільки діти у них знаходяться тимчасово. У ОСОБА_17 панічні атаки, він боїться, що повернеться до матері. На утримання дітей коштів з квітня місяця не отримували, дітей утримують за власний кошт.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності нез`явившихся учасників справи, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Між сторонами мають місце правовідносини щодо захисту інтересів неповнолітніх дітей, що регулюються Сімейним кодексом України.

Позов про позбавлення батьківських прав позивачем обґрунтовується на підставі п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України.

Відповідно до вказаної норми права мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , є матір`ю: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується записами даних про батьків у свідоцтвах про народження: серії НОМЕР_1 , виданому 11 серпня 2017 року за актовим записом №185, місце державної реєстрації: Арцизький районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Одеської області; серії НОМЕР_2 , виданому 21 жовтня 2023 року за актовим записом №136, місце державної реєстрації: Крижопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); серії НОМЕР_3 , виданому повторно 20 жовтня 2023 року за актовим записом №115, місце державної реєстрації: Крижопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Щодо дитини ОСОБА_3 , відповідач є матір`ю-одиначкою, дані про батька в актовий запис внесені зі слів матері відповідно до ст. 135 СК України, про що свідчить довідка Саратського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Білгород-Дністровського району Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 02 квітня 2024 року № 108/24.5-19.

В актові записи про народження дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відомості про батька дітей ОСОБА_10 внесені відповідно до ст. 126 СК України за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі.

Відповідно до довідки старости Введенського старостинського округу Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Ю. Чернишова від 01 квітня 2024 року № 80, до складу сім`ї ОСОБА_2 входять: матір ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ; син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Дитина, ОСОБА_3 зареєстрований разом із відповідачкою за адресою: АДРЕСА_1 , діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровані за місцем проживання батька ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 .

27 березня 2024 року на Урядову гарячу лінію надійшла заява від ОСОБА_8 про вчинення домашнього насильства психологічного характеру (образи) та економічного (виганяє з дому, не забезпечує належним вихованням, піклуванням, харчуванням та необхідним одягом) щодо малолітніх дітей матір`ю дітей, ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Зі слів заявника, кривдниця систематично вживає алкогольні напої у присутності дітей. Родина часто змінює місце проживання. Неодноразово були звернення до старости села з приводу зазначеного, однак це не впливає на ситуацію, вчинення домашнього насильства продовжується.

28 березня 2024 року Службою у справах дітей спільно з КУ «Саратський центр надання соціальних послуг», інспектором з ювенальної превенції Білгород-Дністровського РУП та представником Введенського старостинського округу було здійснено обстеження житлово-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого встановлено, що матір малолітніх дітей була відсутня за місцем проживання, з малолітніми дітьми була бабуся, яка перебувала у нетверезому стані. В кімнатах холодно, брудно, запас продуктів харчування відсутній, чистий одяг відсутній, діти сиділи під ковдрою, яка була мокра та брудна. Діти перебували у занедбаному стані, у зв`язку з чим було прийнято рішення про негайне відібрання дітей у матері та розміщено дітей у дитячому відділенні КП «Саратська центральна районна лікарня».

Згідно з актом проведення Службою у справах дітей оцінки рівня безпеки дітей від 28 березня 2024 року, діти були залишені на тривалий час без догляду матері догляд за дітьми здійснювала бабуся ОСОБА_9 , яка візуально перебувала у стані алкогольного сп`яніння. З візуального спостереження встановлено, що малолітньої дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , нежить. Всі діти мали зовнішні ознаки недогляду та занедбаності, одягнені в брудний теплий одяг та мали неприємний затхлий запах. Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повідомив про небезпеку та просив допомоги, розповів, що майже завжди вони з сестричками голодні та мерзнуть, мати рідко буває вдома. Матір, ОСОБА_2 знайти не вдалося, місце перебування батька дітей невідоме. Помешкання не пристосоване для проживання дітей, санітарно-гігієнічні умови не відповідають вимогам, в кімнатах бруд, затхлий запах, купи невипраного одягу ті білизни, немитий посуд. Діти знаходилися у край небезпечному для них місці та потребують негайного відібрання у батьків.

Відповідно до наказів начальника Служби у справах дітей Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області № № 7-9 від 28 березня 2024 року діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , взяті на облік дітей, які залишились без батьківського піклування, у зв`язку з тим, що діти були вилучені з сім`ї, через загрозу їх життю та здоров`ю; внесено інформацію про дітей до книги первинного обліку та до банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім`ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів шляхом заповнення електронної обліково- статистичної картки дитини ЄІАС « Діти».

Згідно з рішенням Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області № 890 від 03 квітня 2024 року дітей: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 негайно відібрано від матері ОСОБА_2 та вжито заходів щодо тимчасового влаштування дітей відповідно до чинного законодавства.

Як вбачається з наказу начальника Служби у справах дітей Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області № 11 від 05 квітня 2024 року, малолітні діти: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , які залишилися без батьківського піклування, у зв`язку з негайним відібранням, тимчасово з 07 квітня 2024 року влаштовані до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 строком на 1 рік; визначено тимчасове місце проживання дітей за адресою: АДРЕСА_3 . Цього ж дня о 14 годині 50 хвилин діти передані дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , про що свідчать акти про факт передачі дитини.

Згідно характеристики, наданою старостою Введенського старостинського округу Саратської селищної ради Ю.Чернишовим від 01 квітня 2024 року, ОСОБА_2 характеризується негативно, як неблагонадійна, така що зловживає спиртними напоями, не створює належних умов для виховання та утримання дітей, залишає дітей на матір, веде аморальний спосіб життя. У 2015 році була позбавлена батьківських прав щодо трьох дітей: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Інших трьох дітей: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ; ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_13 ; ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , виховує їх батько. Рішенням Виконавчого комітету сім`я відповідачки взята на облік, як неблагополучна сім`я, яка потребувала постійного контролю за вихованням та утриманням дітей у сім`ї. У 2020 році, зі слів матері, відповідачки, ОСОБА_20 , дочка виїхала з малолітнім сином ОСОБА_3 , 2017 року народження, до Вінницької області. У лютому 2024 року знову повернулася до с. Введенка вже з трьома дітьми. Зі слів ОСОБА_2 , остання раніше проживала за адресою: АДРЕСА_2 зі своїм співмешканцем ОСОБА_10 , від якого народила доньок: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Відповідно до Наказу № 14 від 04 липня 2022 року начальника Служби у справах дітей Крижопільської селищної ради Вінницької області В.Коваль, діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взяті на профілактичний облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, з підстави проживання у сім`ї, в якій матір неналежно виконує свої батьківські обов`язки.

З листа КУ « Центр надання соціальних послуг Крижопільської селищної ради» від 21 липня 2022 року з`ясовано, що комісією у складі завідувача відділення соціальної роботи, головних спеціалістів Служби у справах дітей, поліцейського офіцера громади здійснено екстрене/кризове втручання у сім`ї ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . У ході обстеження ОСОБА_2 стверджувала, що у сім`ї виник конфлікт між нею та чоловіком щодо неналежного догляду нею за дітьми. Після чого вона вирішила вчинити самогубство, порізавши вени на руках. Остання стверджувала, що у той час її чоловік знаходився у стані зміненої свідомості. Зі слів ОСОБА_10 , дружина постійно провокує його на конфлікти, що супроводжується неконтрольованою поведінкою та агресією з боку ОСОБА_2 по відношенню до нього та дітей. Останній стверджував, що дружина в даному стані та стані алкогольного сп`яніння, в якому часто перебуває, постійно намагається нанести шкоду своєму здоров`ю та життю. В рамках первинного консультування, зі слів малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , з`ясовано, що матір прив`язує його шнурком до ліжка, наносить удари по п`ятах хлопчика через те, що він втікає з дому. Матір, ОСОБА_2 пояснює це тим, що не може вслідити за сином коли він втікає з дому, тому вимушена вчиняти саме так. За результатами оцінки кризової ситуації визначено наявну загрозу життю та здоров`ю дітей. Раніше ОСОБА_2 лікувалася у психіатричній лікарні у м.Білгород-Дністровський.

Як вбачається з рішення Комісії з питань захисту прав дитини Крижопільської селищної ради Вінницької області № 1103 від 28 липня 2022 року, метою вжиття вичерпних заходів для збереження прав дітей на виховання у біологічній сім`ї та недопущення їх відібрання, КУ «Центр надання соціальних послуг Крижопільської селищної ради» вирішено взяти під соціальний супровід сім`ю ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки старости Красносільського старостинського округу Крижопільської селищної ради В. Чепелюк від 03 квітня 2024 року № 296, до складу сім`ї ОСОБА_2 входили: співмешканець ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_15 ; син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_16 . Сім`я проживала за адресою: АДРЕСА_2 . За місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , сім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_10 характеризується негативно. Від односельців постійно надходили скарги щодо зловживання ними спиртними напоями, постійних скандалів. На адресу ОСОБА_2 постійно надходили скарги щодо неналежного відношення до дітей та схильність до вживання алкоголю, постійні суперечки у сім`ї, порушення громадського порядку у вечірній час.

За даними ВП №1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області від 03 квітня 2024 року, ОСОБА_2 притягувалася до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 175-1, ч.1 ст. 178, ст. 183 КУпАП України.

Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 16 грудня 2016 року ОСОБА_2 була позбавлена батьківських прав щодо своїх дітей: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Батько дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_17 загинув в с. Крохмальне Куп`янського району Харківської області, про що свідчить копія свідоцтва про його смерть серії НОМЕР_4 , виданого 20 травня 2024 року на підставі актового запису № 320 Крижопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

З протоколу бесіди з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведеної 06 вересня 2024 року практикуючим психологом, матір сприймається дітьми, як небезпека, до неї дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , звертається на ім`я, при цьому, виявляє страх та огиду. Розповів, що матір торкалась його інтимних місць. Проявляла до нього фізичне та психологічне знущання, погрожувала здати сестричок до будинку-інтернату. Ставила його колінами на кукурудзу, била палками. Хлопчик шукає у матері-виховательці підтримку, захист, турботу. Постійно хотів до неї доторкнутися, сховатися за її спиною. Йому дуже довподоби проживати у цій прийомній родині, боїться повернутися до матері, де не було що їсти.

Відповідно до висновку від 24 вересня 2024 року, за результатами нейропсихологічного обстеження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на протязі двох зустріч та спілкувань, дитина розповідала про ситуації, які були до того, як хлопчика забрала Служба у справах дітей. Хлопчик з сестрами жили в одній кімнаті з ОСОБА_19 і ОСОБА_21 (так ОСОБА_17 називав батьків). ОСОБА_22 і ОСОБА_21 часто пили алкогольні напої і займалися сексом на очах у дітей. ОСОБА_17 говорить, що просто стояв поруч і дивився. Коли ОСОБА_21 був у відрядженні, за словами хлопчика, ОСОБА_22 наказувала йому робити замість ОСОБА_21 з нею все, що бачив до цього. Дитина також роповіла, що її часто ставили у кут на гречку та кукурудзу, били, казав, що це робила ОСОБА_22 . Наказувала за те, що він виходив з будинку без дозволу. Найчастіше він виходив з будинку та ходів до сусідів, щоб попросити їжу для молодших сестер.

Свідок ОСОБА_23 у судовому засіданні пояснила, що восени перебувала вдома, вийшла на вулицю, бо почула, що гавкає собака. Побачила сусідського хлопчика, який сказав, що хоче їсти, бабця не корме, вигнала з хати. Це був хлопчик відповідачки. ОСОБА_24 був брудний. Вона дала йому поїсти та він пішов додому. Цілий день до вечора він бігав по вулиці з іншими дітьми, а коли діти розійшлися по домівках, він стояв під воротами. Двері у будинку де жила відповідачка з дітьми були відчинені, вже було холодно, у будинку були ще двоє малих дітей. Матір дітей випивала у компанії, та це було неодноразово. Вона повідомляла про ситуацію старості села, ОСОБА_25 про ситуацію, яка склалась у цій сім`ї. На гарячу лінію подзвонила її донька, якій вона все розповіла.

Свідок ОСОБА_26 (староста Введенського старостинського округу) дав пояснення про те, що з 2006-2020 роки працював сільським головою та з терпінням відносився щодо виконання відповідачем батьківських прав щодо дітей. Знаючи, що діти голодні, він періодично навідував сім`ю. Будинок, в якому проживала раніше ОСОБА_27 , їй свого часу купив знайомий, він був не оформлений. За допомогою посадових осіб оформили їй документи на будинок, зробили ремонт. Завертень ОСОБА_27 отримувала соціальні виплати, їй потрібно було лише провести електропостачання до будинку, однак вона цього не зробила. На даний час будинок не придатний до проживання. Наразі ОСОБА_2 та її діти зареєстровані та проживали у будинку тітки її матері по АДРЕСА_1 . Остання шукала чоловіків та пиячила. За дітьми вона не дивилася, існувала загроза їх життю та здоров`ю. На його прохання, ОСОБА_27 зібрала дітей, вони наразі проживають з батьком. У подальшому була позбавлена батьківських прав відносно інших трьох дітей. Потім ОСОБА_27 народила ОСОБА_3 . У подальшому познайомилась з хлопцем по інтернету чи по телефону, та поїхала до нього. Повернулася вже з трьома дітьми. Казала, що поїде за два дні, однак знову почала пиячити та ходити до чоловіків. При вилученні дітей ОСОБА_27 вдома не було, її знайшли у ліжку у нетверзому стані. Вважає, що ОСОБА_27 повина бути позбавлена батьківських прав, саме в інтересах дітей.

Свідок ОСОБА_28 (психолог КУ «Саратський центр надання соціальних послуг» Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області) пояснила, що 30 травня 2024 року Служба у справах дітей звернулася до неї з проханням тестування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вона провела тест за тематичним малюнком, однак змінила його, оскільки виявилась зовсім нестандартна ситуація. На першому малюнку дитина намалювала біологічну родину, за яким вона побачила, що така родина втрачає у житті хлопчика значення, він агресивно сприймає сім`ю. На другому малюнку ОСОБА_17 намалював прийомну сім`ю, де вбачався спокій. Всі малюнки які стосувались біологічної родини, хлопчик намалював червоним кольором, це агресія, та прийомну сім`ю намалював голубим кольором, що свідчить про спокій. Хлопчик нервував, повторював, що не хоче до матері Ані, просив залишити його у прийомній сім`ї, бо йому там добре, спокійно. Шукав очима прийомну сім`ю, потребував їх підтримки.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України "Про охорону дитинства").

Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України "Про охорону дитинства" діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України "Про охорону дитинства").

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України). Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна оцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), від 23 грудня 2020 року у справі № 522/21914/14 (провадження № 61-8179св19), від 22 листопада 2023 року у справі № 1915/2789/12 (провадження № 61-14726св23).

Пленум Верховного суду України в пунктах 15 та 18 постанови №3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

У частині першій статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини та практику ЄСПЛ як джерело права.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

ЄСПЛ у справі "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).

У рішенні від 16 липня 2015 року справі "Мамчур проти України" (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Оцінюючи процес вирішення питання про встановлення опіки, який завершився рішенням про роз`єднання сім`ї, суд повинен, зокрема, переконатися, чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки) (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України", заява № 39948/06).

У рішенні ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі "Хант проти України" Суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі "Хант проти України", заява № 31111/04, § 57, § 58).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20), зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). […] Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц (провадження № 61-29266св18) вказано, що звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтована підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оцінювальний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин. За положенням частини шостої статі 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок виконавчого комітету має рекомендаційний характер. Судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, приймають участь у вихованні не у достатній мірі не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості (стаття 5 Декларації про соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо у разі передачі дітей на виховання та їх усиновлення на національному и міжнародному рівнях від 03 грудня 1986 року). Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та освідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Зокрема, вказаний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20 (провадження № 61-6807св21), від 11 вересня 2020 року у справі № 357/12295/18 (провадження № 61-21461св19), від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18 (провадження № 61-8883св19), від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17 (провадження № 61-13752св19). Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Кожен із зазначених факторів має місце по відношенню до дітей відповідача. Вона самоусунулася від їх виховання та утримання, тривалий час не піклується про їх здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками.

Така поведінка матері ОСОБА_2 є винною по відношенню до своїх малолітніх дітей. В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем своїх батьківських обов`язків по відношенню до своїх малолітніх дітей.

Оцінивши в сукупності надані докази по справі, урахувавши доводи зазначені у висновку Органу опіки та піклування Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, який затверджений рішенням № 922 від 24 квітня 2024 року, про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо трьох малолітніх дітей, висновок психолога ОСОБА_29 , зважаючи на інтереси малолітніх дітей, суд доходить до висновку, що є всі правові підстави для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, щодо її малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Посилання відповідача на зміну її поведінки, на підтвердження чого вона надала копію пам`ятки про продовження кодування від алкогольної залежності від 29 травня 2024 року та акт обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_2 від 20 серпня 2024 року за адресою: АДРЕСА_2 , згідно з яким для дітей створені належні умови для проживання, виховання та повноцінного розвитку дітей, а також довідку від лікаря-психіатра про те, що вона не перебуває на обліку, не заслуговують на увагу, оскільки таке спростовано у ході розгляду справи.

Суд звертає увагу на те, що зі слів відповідачки ОСОБА_2 будинок в с.Красносілка Тульчинського району Вінницької області, належить сестрі померлого співмешканця, ОСОБА_30 , тобто відповідачка не має на даний будинок ні права власності, ні права проживання та користування. З наведеного вище вбачається, що відповідачка не має власного житла, не має роботи та не можу створити дітям належних умов проживання.

З огляду на наведені обставини, суд визнає поведінку відповідача ухиленням від виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини, що згідно п. 2 ч.1 ст. 164 СК України, є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України "Про охорону дитинства").

Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Оскільки малолітні діти відповідача не отримують від неї грошової та іншої допомоги, аліменти підлягають примусовому стягненню.

Під час вирішення питання про розмір аліментів, суд виходить із того, що мінімальний розмір аліментів відповідно до ч. 2 ст.182 СК України не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, а тому суд вважає доцільним стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, починаючи з 30 квітня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття.

Згідно з ч.1 ст.191 СК України аліменти присуджуються від дня пред`явлення позову.

У силу п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 141, 142, 263-265, 268 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Органу опіки та піклування Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області; Комунальна установа «Саратський центр надання соціальних послуг» Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області; Дитячий будинок сімейного типу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - задовільнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженку с. Долинка Саратського району Одеської області, РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , батьківських прав щодо дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Вознесенка Перша Арцизького району Одеської області; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки селища міського типу Крижопіль Крижопільського району Вінницької області; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Тульчин Тульчинського району Вінницької області.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженки с. Долинка Саратського району Одеської області, РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь опікуна, прийомних батьків, батьків-вихователів або державного закладу, де будуть утримуватися діти, у розмірі мінімального гарантованого розміру аліментів, а саме: 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 30 квітня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття, щомісячно.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженки с. Долинка Саратського району Одеської області, РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,10 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 10 к.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://st.od.court.gov.ua.

Повний текст рішення виготовлено 28 жовтня 2024 року.

Суддя В. С. Миргород