Рішення

від 28.10.2024 по справі 686/22669/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/22669/24

Провадження № 2/686/6100/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді - Дем`янова Ю.М.,

за участі: секретаря судового засідання - Ткаченко Л.Г.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Андрійчук І.В.,

представника відповідача ТОВ «Українське бюро кредитних історій» - Наконечної А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький об`єднану цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ТОВ «Фінансова компанія «КІФ», ТОВ «Українське бюро кредитних історій» про визнання недійсним договору кредитної лінії, а також про зобов`язання виключення відомостей про грошове зобов`язання-

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

20.08.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ТОВ «Фінансова компанія «КІФ», ТОВ «Українське бюро кредитних історій» про захист прав споживачів, а саме остання просить визнати недійсним договір кредитної лінії № 358748241 від 27.11.2022 укладеного у електронній формі між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 та визнати недійсним договору про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту № 8022990 від 26.11.2022 укладеного у електронній формі між ТОВ «Фінансова компанія «КІФ» та ОСОБА_1 , а також зобов`язати Українське бюро кредитних історій виключити відомості про грошове зобов`язання ОСОБА_1 за вказаними кредитними договорами.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.11.2022 приблизно о 14:00 год. ОСОБА_1 помітила, що на її екрані мобільного телефону за номером НОМЕР_1 в позначці мережі з`явився надпис «немає зв`язку».

Пізніше 26.11.2022 року ОСОБА_1 зайшла в додаток «Приват24», але дана спроба була не успішною так як потрібно було підтвердження мобільного номера, а відповідно без зв`язку остання цього зробити не могла.

Після того, перебуваючи у магазині «Eva» ОСОБА_1 вирішила розрахуватись за допомогою карти НОМЕР_2 , але в операції банком було відмовлено, на екрані терміналу було зазначено «карта не дійсна».

27.11.2022 року ОСОБА_1 звернулась до магазину «Київстар» для заміни sim-карти, де їй повідомили, що мобільний номер телефону НОМЕР_1 заблоковано.

28.11.2022 року ОСОБА_1 звернулася до відділення ПриватБанку. Користуючись послугами АТ КБ «ПриватБанк» у ОСОБА_1 були дві фізичні картки банку: карта для виплат за номером НОМЕР_2 та картка «Універсальна» за номером НОМЕР_3 , якими остання користувалась. Дані картки не були ОСОБА_1 втрачені чи загублені, жодних паролей, пін-кодів, термінів дії карток чи CVV кодів стороннім особам ОСОБА_1 не повідомляла.

Разом з тим, у службі безпеки ПриватБанку ОСОБА_1 було видано виписку з рахунку на її ім`я за номером НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , але фізичних карток з такими номерами від АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 не отримувала, жодних документів для отримання таких карток не підписувала та згоди на їх відкриття не давала.

Після спілкування зі службою безпеки ПриватБанк ОСОБА_1 звернулася до відділу поліції для написання заяви про вчинення шахрайських дій по відношенню до неї.

Прийшовши до дому ОСОБА_1 завантажила довідку з сайту Українського бюро кредитних історій, згідно якої було виявлено, що шахраями було оформлено на ім`я ОСОБА_1 кредитні зобов`язання на суму 32 300,00 гривень у кредитних спілках: Манівео швидка фінансова допомога (3 300,00 грн.), Лінеура Україна (19 000,00 грн.), 1 безпечне агентство необхідних кредитів (8 500,00 грн.), КІФ (1 500,00 грн.).

02.12.2022 року ОСОБА_1 було отримано Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022243460000759 від 28.11.2022 року за ч.1 ст.190 КК України (шахрайство).

На даний час розслідування кримінального провадження триває.

З метою отримання копії договору та документів, що стали підставою для його оформлення ОСОБА_1 05.12.2022 року було направлено запит на інформацію до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Відповідно до інформації, отриманої з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 27.11.2022 року був укладений договір № 358748241 між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за яким відбулось перерахування коштів у розмірі 3300 грн на банківську картку № НОМЕР_6 , дійсну до 10/2026, власником якої є ОСОБА_1 .

Договір кредитної лінії № 358748241 від 27.11.2022 було укладено в електронній формі з проставленням ОСОБА_1 електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який направлявся на мобільний номер телефону НОМЕР_7 , яким ОСОБА_1 на момент укладення договору не володіла та взагалі не мала у своєму користуванні такого номеру телефону.

Також, з метою отримання копії договору та документів, що стали підставою для його оформлення ОСОБА_1 05.12.2022 року було направлено запит на інформацію до ТОВ «Фінансова компанія «КІФ».

Із відповіді на запит вбачається, що 26.11.2022 від імені ОСОБА_1 з ТОВ «Фінансова компанія «КІФ» було укладено Договір про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту № 8022990. Договір укладено в електронній формі з проставленням ОСОБА_1 електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який направлявся на мобільний номер телефону НОМЕР_7 яким ОСОБА_1 на момент укладення договору не володіла та взагалі не мала у своєму користуванні такого номеру телефону.

Відтак, ОСОБА_1 зазначає, що вказані кредитні договори вона не укладала, кредитні кошти не отримувала та не користувалась ними, а тому просить визнати вказані кредитні договори недійними та зобов`язати Українське бюро кредитних історій виключити відомості про грошове зобов`язання ОСОБА_1 за вказаними кредитними договорами.

30.08.2024 до суду від відповідача ТОВ «Українське бюро кредитних історій» надійшов відзив на вказану позовну заяву, у якому відповідачем заперечуються позовні вимоги позивача з підстав їх необґрунтованості та недоведеності. Зокрема зазначається, що на момент розгляду справи, доказів про неукладеність кредитного договору чи про визнання його шахрайським позивачем до суду не надано.

Тому, ТОВ «Українське бюро кредитних історій» просить у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити, надали пояснення аналогічні тим, які викладені у позовній заяві.

Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «КІФ» у судове засідання повторно не з`явився, повідомлявся про час та місце проведення розгляду справи у встановленому законом порядку, правом на подання відзиву не скористався, причини неявки суду невідомі.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 22.08.2024 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ТОВ «Українське бюро кредитних історій» та у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «КІФ», ТОВ «Українське бюро кредитних історій» та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого судового засідання.

30.08.2024 до суду від відповідача ТОВ «Українське бюро кредитних історій» надійшов відзив на вказану позовну заяву, у якому відповідачем заперечуються позовні вимоги

Ухвалою суду від 23.09.2024 цивільні справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ТОВ «Фінансова компанія «КІФ», ТОВ «Українське бюро кредитних історій» про захист прав споживачів об`єднано в одне провадження.

Ухвалою суду від 23.09.2024 підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 28.10.2024 клопотання представника позивача задоволено, провадження в частині вимог у цивільній справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ТОВ «Українське бюро кредитних історій» залишено без розгляду.

Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, процесуальні дії не вчинялись.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 26.11.2022 між ТОВ «ФК «КІФ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту № 8022990, згідно умов якого позичальниця отримала у користування грошові кошти у розмірі 1500 грн на умов строковості, зворотності та платності (п. 3.1. Договору) із встановленим строком користування до 25.02.2023 (п. 11.1. Договору) та стандартною процентною ставкою у вигляді 3,98 %, що застосовується протягом строку кредитування (п. 3.2. Договору).

Вказаний Договір разом із таблицею обчислення загальної вартості кредиту було підписано ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 , адреса проживання та реєстрації АДРЕСА_1 ) із застосуванням електронного підпису, а саме одноразового ідентифікатора LL315218 , що був надісланий на номер мобільного телефону НОМЕР_10 (п. 14. Договору).

Інформацію щодо вказаного фінансового зобов`язання включено до бази Українського бюро кредитних історій, про що свідчить долучений до матеріалів витяг ТОВ «Українське бюро кредитних історій» від 09.07.2024.

Із даного витягу вбачається, що станом на 09.07.2024 вказаний кредит знаходиться у відкритому стані.

Водночас, із Витягу з ЄРДР від 02.12.2022 вбачається, що за заявою ОСОБА_1 відкрито кримінальне провадження № 12022243460000759 від 28.11.2022 за ч.1 ст.190 КК України про вчинення щодо неї шахрайських дій.

Із Довідки про прийняття і реєстрацію заяви старшого слідчого ВРЗЗС СВ ХРУП ГУНП в Хмельницькій області від 05.07.2023 вбачається, що по описаній ситуації триває досудове розслідування та проводяться слідчі дії з метою розкриття кримінального правопорушення.

Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачами ТОВ «Фінансова компанія «КІФ», ТОВ «Українське бюро кредитних історій» є відносини, які пов`язані із визнанням недійсним кредитного договору та захистом прав позивачки, як споживача у кредитних правовідносинах із відповідачами.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у пін мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

В силу пункту 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Як вже було встановлено судом, кредитний договорів, що є предметом розгляду у справі, що підписано електронним підписом позичальниці, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону позивачки, що повністю узгоджується із процедурою укладення кредитного договору, визначеною Законом України «Про електронну комерцію».

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами ( ч.1 ст.1067 ЦК України).

Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. п. 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.04.2010 року № 223, банк, у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Тобто, саме власник рахунка може ініціювати списання коштів та розпоряджатися ними. Якщо ж клієнт не вчиняв жодних дій стосовно переказування коштів, таке списання є незаконним.

Зазначений правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 13.05.2015 року в справі № 6-71цс15.

Відповідно до положень ст. 10 ЗУ "Про організацію формування та обігу кредитних історій» Бюро вилучає з кредитної історії інформацію, яка передбачена пунктом 2 частини першої статті 7, у разі відсутності кредитного правочину, договору або визнання їх недійсними; всю інформацію, що міститься у кредитній історії, у разі відсутності письмової згоди суб`єкта кредитної історії на збір, зберігання, використання та поширення через Бюро інформації про нього; інформацію, яка передбачена пунктами 2-4 частини першої статті 7, у разі закінчення терміну зберігання інформації в кредитній історії.

Бюро має право за участю користувача здійснювати звірення інформації, яка була надана цим користувачем для формування кредитної історії, та вносити до неї зміни на умовах і в порядку, передбачених цим Законом та Договором.

Бюро зберігає інформацію протягом десятирічного терміну з моменту припинення кредитного правочину.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Судом об`єктивно встановлено, що 26.11.2022 між ТОВ «ФК «КІФ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту № 8022990.

Вказаний Договір разом із таблицею обчислення загальної вартості кредиту було підписано ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 , адреса проживання та реєстрації АДРЕСА_1 ) із застосуванням електронного підпису, а саме одноразового ідентифікатора LL315218 , що був надісланий на номер мобільного телефону НОМЕР_10 .

Посилання позиваки на той факт, що зазначений номер мобільного телефону їй не належить суд не бере до уваги, оскільки ОСОБА_1 не надано суду будь-яких доказів на підтвердження вказаного.

Із аналогічних міркувань суд не бере до уваги посилання позивачки про неналежність їй карток за номерами НОМЕР_4 та НОМЕР_5 .

Так, ОСОБА_1 не надано суду будь яких доказів на підтвердження того, що вказані банківські картки остання не отримувала та не підписувала жодних документів для їх отримання.

Не містить цивільна справа і доказів звернення позивача до банківської установи з метою встановлення обставин відкриття на її ім`я указаних платіжних банківських карток, проведення службової перевірки банківською установою у зв`язку із встановленням фактів незаконного зарахування чи списання грошових коштів із указаних банківських рахунків та її результатів.

Водночас, у п. 14. Договору № 8022990 від 26.11.2022, що не заперечується самою позивачкою ОСОБА_1 , вірно вказано іншу її персональну інформацію, а саме РНОКПП НОМЕР_8 , паспортні дані та адресу її проживання і реєстрації у АДРЕСА_1

Посилання відповідачки на те, що за фактом укладення ряду кредитних договорів від її імені за її заявою відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 190 КК України (шахрайство) суд оцінює критично, оскільки сам факт наявності кримінального провадження не може свідчити, у силу презумпції невинуватості, про вчинення злочину щодо особи до винесення вироку, яким такі обставини будуть встановлені.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 10 квітня 2019 року у справі №144/287/17-ц провадження №61-31835св18 та від 10 квітня 2019 року справа №524/3979/16-ц.

При цьому, суд звертає увагу, що дане провадження не є закінченим та не встановлено інших обставин укладення кредитного договору, що є предметом розгляду справи, від імені позивачки.

Досліджуючи матеріали справи, суд зауважує, що однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Під час проведення судового розгляду даної справи, позивачкою не надано суду достатнього доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а відтак позивачем не доведено у встановленому законом порядку недійсність договору кредитної лінії та наявність підстав для виключення відомостей про грошове зобов`язання з Українського бюро кредитних історій.

Враховуючи те, що цивільне судочинство, згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивачка, як на підстави для задоволення позову, не є достатніми для підтвердження позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Розподіл судових витрату справі.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у позові ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «КІФ», ТОВ «Українське бюро кредитних історій» відмовлено, а також із врахуванням того, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», судові витрати у вказаній справі не підлягають до розподілу між сторонами та їх слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. ст.2, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 207, 526, 546, 626, 628, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1055, 1067, 1073 ЦК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «КІФ», ТОВ «Українське бюро кредитних історій» - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

ТОВ «Фінансова компанія «КІФ», код ЄДРПОУ 42359240, юридична адреса м. Харків, вул. Отакара Яроша, буд. 24Б;

ТОВ «Українське бюро кредитних історій», код ЄДРПОУ 33546706, юридична адреса м. Київ, вул.

Грушевського, 1Д.

Повний текст рішення складено 28.10.2024.

Суддя Юрій ДЕМ`ЯНОВ