Постанова

від 24.10.2024 по справі 680/201/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 680/201/24

Провадження № 22-ц/4820/1931/24

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,

секретаря:Чебан О.М.,

учасники справи: представник заявниці адвокат Суховерко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новоушицького районного суду Хмельницької області від 22 серпня 2024 року (суддя Яцина О.І.) за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,

в с т а н о в и в :

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою в який просила встановити юридичний факт проживання однією сім`єю її та ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу починаючи з 01 квітня 2005 року по 14 серпня 2020 року.

Свої вимоги мотивує тим, що вона проживала із ОСОБА_3 з квітня 2005 року по дату його смерті за адресою: АДРЕСА_1 . За час проживала разом, заявниця вважала його своїм чоловіком, а він її дружиною, хоча офіційно шлюб не реєстрували.

Під час проживання разом, заявниця значний час була на матеріальному утриманні чоловіка, вели разом сільське господарство, вирощували городину, вели спільний сімейний бюджет. Всі господарські роботи робили разом, витрати оплачували із сімейного бюджету.

У лютому 2017 року ОСОБА_3 підписав контракт із Міністерством оборони України на проходження військової служби у Збройних Силах України.

Будучи військовослужбовцем, неодноразово протягом квітня 2018 - квітня 2020 років, брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах бойових дій та в період здійснення зазначених заходів набув статусу учасника бойових дій.

В період перебування на військовій службі, постійно продовжував надавати заявниці матеріальну допомогу, переказував гроші, відпустку проводив у с. Антонівка. За час проходження військової служби ОСОБА_3 отримав ряд захворювань, що спричинили суттєве погіршення його здоров`я. 06 квітня 2020 року ОСОБА_3 було звільнено з військової служби.

Здоров`я ОСОБА_3 в період проходження військової служби значно погіршилося, після звільнення він часто хворів та почав потребувати стороннього догляду. У зв`язку із цим, вони вирішили повернутися до м. Могилів-Подільського, оскільки у місті була районна лікарня, та вони мали можливість перебувати під наглядом лікарів та отримувати за необхідності кваліфіковану допомогу.

В квітні 2020 року ОСОБА_3 переніс складну операцію на шлунку та після цього потребував сторонньої допомоги, яку йому надавала заявниця, зокрема, купувала ліки, готувала їжу, прала одяг та інше.

ІНФОРМАЦІЯ_2 через захворювання ОСОБА_3 помер. Заявниця організовувала похорони останнього та здійснила поховання на міському цвинтарі м.Могилів-Подільського. За життя ОСОБА_3 призначив заявницю своїм спадкоємцем.

У зв`язку із тим, що ОСОБА_3 був військовослужбовцем, а його смерть пов`язана із захистом Батьківщини, тому в разі встановлення факту проживання однією сім`єю та знаходження в нього на утриманні, заявниця матиме право на отримання одноразової грошової допомоги. У інший спосіб встановити зазначений юридичний факт неможливо.

Ухвалою Новоушицького районного суду Хмельницької області від 22 серпня 2024 року заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду, на підставі ч.6 ст. 294 ЦПК України, оскільки суд встановив, що між ОСОБА_1 та сином померлого ОСОБА_2 , який є інвалідом з дитинства (утриманцем), а також ІНФОРМАЦІЯ_1 виник спір про право на одноразову грошову допомогу за померлого ОСОБА_3 , захворювання та причина смерті якого пов`язані із захистом Батьківщини, відтак він має бути вирішений у порядку позовного провадження.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянтом зазначено, що суд першої інстанції залишаючи заяву без розгляду, дійшов помилкового висновку про наявність між заявницею та заінтересованими особами спору про право. Заявниця жодних вимог майнового/немайнового характеру до заінтересованих осіб не має та не заявляла та жодних суперечностей між ними не було. Фактично до моменту встановлення судом факту проживання однією сім`єю у заявниці немає жодного права на отримання грошової виплати. І після встановлення такого факту заявниця не отримає таких виплат, а лише набуває право звернутися у встановленому порядку із заявою на її отримання.

У поясненнях на апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 при ухваленні рішення за результатом розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 покладається на думку суду.

В судовому засіданні представник апелянтки адвокат Суховерко О.В. підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Заінтересовані особи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасника судового засідання, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2017 року ОСОБА_3 підписав контракт з Міністерством оборони України на проходження військової служби у Збройних Силах України.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 06.04.2020 року було звільнено з військової служби.

Довідками № 989 від 11.02.2018 та № 644 від 03.02.2020 підтверджується, що ОСОБА_3 у період з 30.04.2018 по 21.08.2018, з 10.09.2018 по 17.09.2018, з 28.10.2018 по 22.12.2018, з 22.10.2019 по 06.04.2020 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер.

Відповідно до витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 03.12.2020 № 853 встановлено, що захворювання та причина смерті колишнього військовослужбовця, солдата запасу ОСОБА_3 , пов`язані із захистом Батьківщини.

Звертаючись до суду з заявою, ОСОБА_1 , як на підставу для її задоволення, посилалася на те, що в разі встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, заявниця матиме право на нарахування відповідних виплат, належних сім`ям військовослужбовця, смерть якого пов`язана із захистом Батьківщини.

Відповідно до ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина 4 статті 315 ЦПК України).

Залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 , поданою у порядку окремого провадження, суд першої інстанції виходив з того, що між ОСОБА_1 та сином померлого ОСОБА_2 , а також ІНФОРМАЦІЯ_1 виник спір про право на одноразову допомогу за померлого ОСОБА_3 , захворювання та причина смерті якого пов`язані із захистом Батьківщини.

Разом з тим, зазначаючи, що між ОСОБА_1 та заінтересованими особами виник спір про право, суд першої інстанції не навів обґрунтування свого висновку щодо наявності спору про право, обмежившись лише висновком про ймовірність виникнення такого спору.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи між ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомог, оскільки останній не є суб`єктом отримання такої соціальної допомоги. А інша заінтересована особа ОСОБА_2 взагалі будь-яких заперечень щодо зазначеного в суді першої інстанції не висловлював.

Натомість, процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року (справа №640/10329/16).

Суд першої інстанції вірно врахував правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.01.2024 року, та дійшов правильного висновку, що дана заява підлягає розгляду за правилами ЦПК України, проте за встановлених обставин, дійшов помилкового висновку про наявність спору про право.

За вказаних обставин, а також враховуючи те, що заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, подано ОСОБА_1 до суду в порядку окремого провадження саме з метою захисту своїх прав та інтересів при вирішенні питання щодо оформлення виплат та матеріальної допомоги, як члена сім`ї військовослужбовця, а не для вирішення спору про право на такі виплати, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про залишення заяви без розгляду, що, як наслідок, призвело до неправильного вирішення питання та постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі та доступу до суду.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи, що висновок суду першої інстанції про наявність у даній справі спору про право не відповідає встановленим обставинам, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 374, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Новоушицького районного суду Хмельницької області від 22 серпня 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28 жовтня 2024 року.

Судді: Т.О. Янчук

Л.М. Грох

О.І. Ярмолюк