Постанова

від 22.10.2024 по справі 676/3289/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 676/3289/20

Провадження № 22-ц/4820/1773/24

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Чебан О.М.,

з участю представниці позивачки,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам`янець-Подільської міської ради, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Бондара О.О. від 08 липня 2024 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

У червні 2020 року ОСОБА_1 , звертаючись в суд з цим позовом до відповідача вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_3 матір позивачки (сестра спадкодавиці) відмовилася від прийняття спадщини на користь позивачки. Позивачка звернулася в нотаріальну контору, проте їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок по АДРЕСА_1 з господарськими спорудами, власником якого була ОСОБА_3 . Право власності на житловий будинок у померлої ОСОБА_3 виникло на підставі рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської районної ради народних депутатів від 24.03.1988 року №49. Проте свідоцтво про право власності на ім`я померлої ОСОБА_3 відсутнє, що унеможливлює отримання свідоцтва про право на спадщину в нотаріуса.

З цих підстав позивачка просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку загальною площею приміщень 29,5 кв.м., житловою площею 12,1 кв. м, сараю «Б», погреба «В».

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 липня 2024 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку загальною площею 29,5 кв.м, житловою площею 12,1 кв.м , сараю «Б», погріб «В».

Стягнуто зКам`янець-Подільської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840,80 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду як незаконне та відмовити у задоволенні позову. Вказує, що суд першої інстанції неточно зазначив його пояснення в суді - він не пояснював, що придбав у ОСОБА_4 земельну ділянку під будинком, а вказував, що земельна ділянка не була забудована, тобто вільна від забудови. Будинок по АДРЕСА_1 зазначений як будинок під знос, оскільки вже на той час був непридатний для проживання. Згідно погосподарської книги Зіньковецької сільської ради №7 за 2011-2015 роки житловий будинок по АДРЕСА_1 віднесено до закинутих об`єктів. Після приїзду з росії ОСОБА_3 не поселилася в будинок по АДРЕСА_1 , так як його вже не було. Житловий будинок, який знаходився на земельній ділянці, повністю завалився ще до придбання ним земельної ділянки, залишки глини та сміття, які залишилися на земельній ділянці, за погодженням з ОСОБА_1 було знесено близько 1,5 роки назад, оскільки домовилися про вирішення земельного спору мирним шляхом. Після придбання земельної ділянки по АДРЕСА_1 він розпочав будівництво житлового будинку, готовність якого зараз 40%. З 15.11.2019 року і на час ухвалення рішення судом будинок по АДРЕСА_1 завалився повністю, перетворившись на купу глини та сміття та був знесений, знищений.

Правовстановлюючий документ на житловий будинок по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 не видавався, а право власності в державному реєстрі нерухомого майна не було зареєстровано. Відтак власник не може вносити зміни в реєстр нерухомого майна про припинення права власності на такий об`єкт. На думку апелянта, відсутність об`єкта нерухомого майна свідчить про відсутність об`єкта спадкування та відсутність підстав для визнання права власності на об`єкт нерухомого майна.

У відзиві ОСОБА_1 просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення як безпідставну. У 2019 році працівники КП «Кам`янець-Подільське МБТІ» проводили технічну інвентаризацію зазначеного будинку і склали технічний паспорт, що свідчить про наявність будинку. Також у ньому проживав син ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , який помер в 2015 році, тому станом на 2011-2015 роки будинок не міг бути віднесений до покинутих. Книги погосподарського обліку не засвідчені представником місцевого самоврядування, що ставить під сумнів належність такого доказу. Поданий апелянтом акт від 07.08.2024 року не був предметом дослідження в суді першої інстанції, тому не може бути взятий до уваги суду. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту знищення будинку ОСОБА_5 , відповідно відсутні підстави для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 .

В засіданні апеляційного суду представниця позивачки просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Інші учасники в суд не з`явилися, будучи повідомленим про розгляд справи.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з ч. 3 ст. 376 ЦПК України суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Так, встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка ОСОБА_1 є племінницею спадкодавиці ОСОБА_3 і 21.11.2019 року подала заяву про прийняття спадщини після її смерті. Згідно свідоцтва про смерть, виданого Виконавчим комітетом Зіньковецької сільської ради, актовий запис № 7 від 11 червня 2015 року ОСОБА_4 - син ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно довідок Зіньковецької сільської ради № 503, 504 від 21.11.2019 року на час смерті ОСОБА_3 була зареєстрована в житловому будинку по АДРЕСА_1 , однак проживала в житловому будинку позивачки.

Виконавчим комітетом Кам`янець Подільської районної ради 24 березня 1988 року було прийнято рішення за № 49 про визнання права власності в тому числі за ОСОБА_3 на житловий будинок по АДРЕСА_2 .

В подальшому адреса даного житлового будинку була змінена на: АДРЕСА_1 .

Згідно листа від 19 травня 2020 року за № 66/02-14 приватного нотаріуса Кам`янець Подільського районного нотаріального округу, Яцевич Г.В., нотаріус не має можливості видати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 через відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка належно прийняла спадщину після смерті спадкодавиці, однак через відсутність правовстановлюючого документа на спадкове майно позивачка не має змоги оформити спадщину, тому слід визнати за ОСОБА_1 право власності на спадковий будинок по АДРЕСА_1 .

Проте цього висновку суд дійшов з порушенням норм процесуального права.

Так, згідно з ч.1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є їхні спільні права чи обов`язки; 2) права і обов`язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права й обов`язки (стаття50ЦПКУкраїни).

Згідно з частиною1статті51ЦПКУкраїни суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову це обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи.

До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17 квітня 2018 року у справі№ 523/9076/16-ц.

Відповідно до ч.1ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складуспадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ч.1ст.1218 ЦК України).

Предметом цього спору є житловий будинок по АДРЕСА_1 , який за даними погосподарського обліку належав спадкодавиці.

Позивачка пред`явила цей позов про визнання права власності на спадковий будинок до відповідача Зіньковецької сільської ради (правонаступник - Кам`янець-Подільська міська рада), очевидно виходячи з відсутності інших спадкоємців за законом, які б належно прийняли спадщину та можливості визнання такої спадщини відумерлою і переходу її у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини згідно ст. 1277 ЦК України.

Третьою особою в цій справі залучено апелянта ОСОБА_2 як власника земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, надвірних будівель та споруд площею 0,10 га, кадастровий номер 6822483200:01:001:0054, розташованої по АДРЕСА_1 .

Як вбачаєтьсяз матеріалів справи, рішенням Зіньковецької сільської ради від 18 грудня 2014 року № 4 затверджено технічну документацію та передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 , сину ОСОБА_3 .

19.05.2015 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким вказана земельна ділянка кадастровий номер 6822483200:01:001:0054 перейшла у власність ОСОБА_2 .

Водночас в провадженні Кам`янець-Подільського міськрайонного суду з 04.03.2019 року перебуває справа № 676/1180/19 за позовом ОСОБА_3 до Зіньковецької сільської ради, ОСОБА_2 , треті особи Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, відділ у Кам`янець-Подільському районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання недійсними цього рішення Зіньковецької сільської ради про передачу земельної ділянки у власність та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.05.2015 року. Після смерті позивачки ухвалою суду від 22.06.2020 року її замінено на правонаступницю ОСОБА_1 .

Ухвалою Кам`янець-Подільськогоміськрайонного суду від 22.09.2020 року зупинено провадження в справі № 676/1180/19 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі № 676/3289/20.

Вказані обставини, а також зміст доводів апелянта і заперечень на них позивачки ОСОБА_1 цілком свідчить про те, що між сторонами існує спір щодо прав на земельну ділянку, на якій знаходиться (знаходився) спадковий житловий будинок.

Згідно з ч.1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення.

Аналогічну норму містить стаття 377 ЦК України - до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначенихЗемельним кодексом України.

Зазначені норми закріплюють загальнийпринцип цілісності об`єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою(принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди).

Враховуючи цейпринцип,земельнаділянка слідуєза нерухомиммайном,яке придбаваєособа,якщо іншийспосіб переходуправ наземельну ділянкуне визначеноумовами договоручи приписамизаконодавства. Такий правовий висновок викладено в Постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №318/1274/18.

Отже, за загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 120 ЗК, позивачка в разі задоволення позову про визнання права власності на житловий будинок, набуває право на земельну ділянку на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

За таких обставин ОСОБА_2 як власник земельної ділянки, на якій знаходиться спірний будинок, мав би бути залучений до участі в справі в якості співвідповідача з усіма правами і обов`язками, передбаченими для відповідача статтями 43, 49 ЦПК України.

Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув, не обговорив з позивачем це питання та не залучив до участі в справі ОСОБА_2 як співвідповідача, що призвело до істотного порушення його прав і позбавило суд можливості повно і всебічно з`ясувати всі обставини справи, належно перевірити обґрунтованість заявлених вимог та правильно вирішити спір.

Відтак, задовольняючи позов, суд допустив порушення норм цивільно-процесуального законодавства, що призвело до ухвалення незаконного рішення, не залучивши до участі в справі усіх належних відповідачів, ухвалив рішення, яким вирішив питання про права та обов`язки ОСОБА_2 , який не брав участь у справі, як відповідач, що є підставою для його скасування.

Апеляційний суд в межах своєї компетенції не вправі залучити особу співвідповідачем у справу, відтак за цих обставин в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно доч.ч.1,13ст.141ЦПК Українислід стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1261,20 грн. понесених судових витрат за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Кам`янець-Подільськогоміськрайонного судуХмельницької областівід 08липня 2024року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Кам`янець-Подільської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 1261,20 грн. понесених судових витрат за подачу апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 28 жовтня 2024 року.

Судді Л.М. Грох

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк